- •!!!!!!!!!! І того маємо те, що ми не маємо 10, 54, 58, 61, 62, 72, 75, 77, 84, 86 питань!!!!!!! Питання до іспиту з дисципліни «Місцеві фінанси»
- •Сутність передумови та особливості місцевих фінансів
- •Функції та роль місцевих фінансів
- •Становлення та розвиток місцевих фінансів
- •Складові системи місцевих фінансів
- •Місцеві фінансові інститути
- •Територіальна громада, як суб’єкт місцевих фінансів
- •Теоретичні засади, правове регулювання та розвиток місцевого самоврядування
- •Матеріально-фінансова база місцевого самоврядування
- •Нормативно-правова база місцевого самоврядування
- •Міжнародні стандарти організації місцевих фінансів
- •10. Міжнародні стандарти організації місцевих фінансів
- •Європейська хартія про місцеве самоврядування (прийнята у жовтні 1985 р.)
- •Всесвітня декларація місцевого самоврядування (Вересень 1985 р.)
- •Європейська хартія про місцеве самоврядування
- •Місцеві фінансові ресурси
- •Регіональні програми соціально-економічного розвитку
- •Сутність, призначення та роль місцевих цільових фондів
- •17. Особливості формування та використання цільових фондів місцевого самоврядування
- •18. Резервні фонди місцевих органів влади Резервний фонд бюджету
- •19. Сутність, форми та особливості комунального кредиту
- •20. Порядок емісії та обігу облігацій місцевих позик
- •21. Сутність та види місцевих податків і зборів
- •22. Фіскальна роль та особливості справляння місцевих податків і зборів
- •23. Принципи, структура і склад бюджетної системи України
- •26. Роль місцевих бюджетів у системі місцевих і державних фінансів.
- •27. Самостійність місцевих бюджетів
- •28. Особливості формування та використання спеціального фонду місцевого бюджету
- •29. Особливості формування та використання загального фонду місцевого бюджету
- •30. Призначення поточного бюджету та бюджету розвитку на місцевому рівні
- •31. Сутність і класифікація доходів місцевих бюджетів.
- •32. Власні доходи місцевих бюджетів.
- •33. Закріплені доходи місцевих бюджетів.
- •34. Сутність і класифікація видатків місцевих бюджетів.
- •35. Розподіл видатків залежно від повноважень органів влади.
- •36. Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами
- •37. Умови передавання видатків між місцевими бюджетами.
- •38. Склад видатків місцевих бюджетів на виконання делегованих повноважень.
- •39. Склад видатків місцевих бюджетів на виконання власних повноважень.
- •40. Порядок планування та здійснення видатків місцевих бюджетів на освіту.
- •41.Порядок планування та здійснення видатків місцевих бюджетів на охорону здоров’я
- •42.Порядок планування та здійснення видатків місцевих бюджетів на соціальний захист та соціальне забезпечення
- •43.Сутність та форми міжбюджетних відносин
- •44.Сутність, класифікація та особливості здійснення міжбюджетних трансфертів
- •45.Порядок розрахунку обсягів дотацій вирівнювання місцевим бюджетам
- •46.Сутність і цілі, передумови та значення бюджетного регулювання
- •48.Сутність та особливості здійснення фінансового вирівнювання
- •49.Бюджетний процесс: основні поняття, етапи та учасники
- •Бюджетний процес на місцевому рівні
- •50.Порядок складання та прийняття місцевих бюджетів
- •Методи планування місцевих бюджетів
- •Особливості застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі
- •Порядок виконання місцевих бюджетів за доходами
- •54. Особливості виконання місцевих бюджетів за видатками
- •55.Поняття та системи касового обслуговування місцевих бюджетів
- •56.Особливості казначейського обслуговування місцевих бюджетів
- •57.Сутність та елементи управління місцевими фінансами
- •Система управління місцевими фінансами
- •58. Види та методи управління місцевими фінансами
- •59.Принципи і форми фінансового контролю на місцевому рівні
- •60.Методи фінансового контролю на місцевому рівні
- •61. Функції та повноваження органів місцевого самоврядування щодо місцевих фінансів
- •63. Функції та повноваження місцевих фінансових органів щодо місцевих фінансів
- •64. Функції та повноваження місцевих органів державної податкової служби щодо місцевих фінансів
- •65 . Функції та повноваження місцевих органів контрольно-ревізійної служби щодо місцевих фінансів
- •66. Сутність комунальної власності та особливості її формування в Україні
- •67. Об'єкти та суб'єкти права комунальної власності
- •68. Особливості організації та діяльності комунальних підприємств
- •69. Фінанси комунальних підприємств. Комунальні платежі
- •70. Місцеве господарство та його роль у формуванні місцевих бюджетів
- •74.Планування та калькулювання собівартості житлово-комунальних послуг
- •76. Теплове господарство.
- •81.Управління комунальними платежами
- •82. Бюджетний федералізм та бюд. Унітаризм
- •83. Особливості міс фінансів за кордоном
- •85. Система доходів місцевих бюджетів зарубіжних країн
- •86. Місцеві цільові та позабюджетні фонди в зарубіжних країнах
- •87. Місцеве оподаткування в зарубіжних країнах
- •88. Муніципальний (комунальний) кредит
- •89. Бюджетне регулювання та фінансове вирівнювання в зарубіжних країнах.
- •90. Фінанси муніципальних підприємств в зарубіжних країнах
Місцеві фінансові ресурси
Місцеві фінансові ресурси — це сукупність фондів грошових засобів, які створюються в процесі розподілу та перерозподілу ВВП і спрямовуються на економічний та соціальний розвиток адміністративно-територіальних одиниць. Головним напрямом використання місцевих фінансових ресурсів є фінансове забезпечення соціальної сфери та місцевого господарства.
До складу місцевих фінансових ресурсів входять:
місцеві бюджети;
фінансові ресурси підприємств, організацій та установ комунальної форми власності.
Формування місцевих фінансових ресурсів відбувається з участю централізованих та децентралізованих фондів грошових засобів.
Місцеві фінансові ресурси складаються: - дотації та інші види фінансової допомоги: дотації — це трансферні ресурси, що передаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам, чи з місцевих бюджетів вищого адміністративного рівня місцевим бюджетам нижчого адміністративного рівня безповоротно для збалансування їхніх доходів і витрат і не може мати цільового призначення; субсидії — це трансферні ресурси, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, чи з місцевих бюджетів вищого адміністративного рівня до місцевих бюджетів нижчого адміністративного рівня на фінансування цільових витрат; субвенції - трансферні ресурси, що передаються з Державного бюджету місцевим бюджетам, чи з місцевих бюджетів вищого рівня до місцевих бюджетів нижчого адміністративного рівня на фінансування цільових витрат і які підлягають обов’язковому поверненню у випадку нецільового використання; Бюджетні позички, надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам для покриття тимчасових касових розривів у процесі виконання бюджету, вони підлягають поверненню протягом поточного бюджетного року. - Децентралізовані фонди грошових коштів: фінансові ресурси підприємств різних форм власності; прибуток одержаний від фінансово-господарської діяльності. Місцеве самоврядування може створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміщувати належні їм кошти в банках інших суб’єктів права власності, отримувати відсотки від їх доходів відповідно до законодавства з зарахуванням їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету; фонди соціального розвитку. - Місцевий бюджет: регулюючі доходи, відносять загальнодержавні податки, які згідно з нормативами відрахувань розподіляються між різними рівнями бюджетної системи; закріплені доходи, доходи, які на довготривалій основі передаються до місцевих бюджетів у повному розмірі або за єдиною часткою для всіх регіонів; додатково одержані доходи; невикористані кошти бюджету; запозичені кошти; добровільні внески юридичних та фізичних осіб; штрафи та інші надходження.
Сутність та складові місцевої фінансової політики + 14. Цілі, методи та інструменти місцевої фінансової політики ((((((ФАК…..короче про місцеву фін політику нічого нема….зробила просто по фін політиці)))
Фінансова політика — це визначення цілей, завдань, на вирішення яких спрямовується процес формування, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів. В кожному регіоні країни структ. власн-ті не однакова, тому виконуючи заг. держ. фін. політику, кожен регіон знах.свої особливі методи їх проведення. Фін.політ.держ. і місц.орг.самовряд.реаліз-ся через фін.механізм. Реалізація фін. механізму здійсн-ся районними фін.управл., районними відділ. держ. казначейства, податк. інспекції та ін., які форм-ся на рівні місцев.орг.самоуправлін. Основні складові фінансової політики держави такі.
1. Бюджетна політика — діяльність державних органів влади і управління стосовно формування, виконання та регулювання державного бюджету країни з метою забезпечення соціально-економічного розвитку та стратегічних пріоритетів держави. Бюджетна політика виражається у формах і методах мобілізації бюджетних ресурсів та використанні їх на різні потреби держави (включно 8 податками і податковими пільгами, санкціями, бюджетними стимулами у вигляді дотацій та субвенцій), визначенні джерел фінансування бюджетного дефіциту, принципів взаємовідносин між окремими ланками бюджетної системи тощо.
2. Податкова політика характеризує діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Формуючи свою податкову політику, держава шляхом збільшення або скорочення частки податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення сприяє зростанню або спаду господарської активності, створенню сприятливої кон'юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, реалізації збалансованої соціальної політики.
6. Головне завдання інвестиційної політики полягає у створенні привабливого інвестиційного середовища для пожвавлення інвестиційної діяльності та нарощування обсягів інвестицій у національну економіку. У випадку активної інвестиційної політики держава широко застосовує усі можливі прямі методи регулювання, і доволі часто сама стає безпосереднім інвестором. За реалізації пасивної інвестиційної політики максимальна свобода і самостійність суб'єктів господарювання під час формування власної інвестиційної політики лімітується державою через податкову, амортизаційну, грошово-кредитну політики, систему пільг та санкцій, які мають бути адекватними інвестиційній політиці.Фінансові методи
Фінансові методи є способом впливу фінансових відносин на господарський процес. У господарській практиці широко застосовують такі фінансові методи: фінансове планування, оперативне управління, фінансовий контроль, фінансове забезпечення і фінансове регулювання.
Процес розподілу і перерозподілу виробленого у суспільстві валового внутрішнього продукту, утворення і використання грошових фондів починається, в першу чергу, із застосування такого фінансового методу, як фінансове планування.
Фінансове планування — діяльність зі складання планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх об'єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць та країни в цілому, спрямована на досягнення поставлених цілей і вирішення певних завдань. У процесі фінансового планування кожен суб'єкт господарювання оцінює свій фінансовий стан, виявляє резерви збільшення фінансових ресурсів та напрями їх ефективного використання. За допомогою фінансового планування здійснюється економічне обґрунтування фінансових рішень та вибір їх альтернативних варіантів.
Основні завдання фінансового планування визначаються фінансовою політикою. Серед них можна виокремити такі:
— втілення розроблених стратегічних завдань у конкретні фінансові показники;
— забезпечення відтворювального процесу необхідними джерелами фінансування;
— виявлення внутрішніх резервів збільшення доходів і їх мобілізація;
— обґрунтування найбільш вигідних напрямів інвестиційної політики;
— контроль за оптимальним формуванням та ефективним використанням фінансових ресурсів тощо.
Об'єктом фінансового планування є фінансова діяльність держави, суб'єктів господарювання та інших учасників суспільного життя.
Суб'єктами фінансового планування є окремі підприємства, установи, організації, відомства, фінансові органи, органи державного управління на місцевому рівні та ін.
Результатом фінансового планування є розрахунок фінансових показників, які відображають формування, розподіл і використання фінансових ресурсів та втілюються у спеціальному документі — фінансовому плані. Особливість фінансового плану — він складається лише у грошовій формі.
Фінансове планування включає:
— фінансове прогнозування (перспективне планування) — дослідження та розроблення на довгострокову перспективу ймовірних шляхів розвитку фінансів суб'єктів господарювання і держави, які забезпечують їхнє стабільне фінансове положення у майбутньому (перспективні фінансові плани складають на період, більший одного року);
— поточне фінансове планування — процес визначення майбутніх доходів та напрямів використання фінансових ресурсів суб'єктів економічної діяльності, що має на меті реалізацію їх фінансової стратегії у більш короткостроковому періоді (поточні фінансові плани складають на один рік);
— оперативне фінансове планування — процес синхронізації у часі грошових надходжень і витрат з метою реалізації поточних фінансових планів і конкретизації їх показників (оперативні фінансові плани складають на строк до одного року: квартал, місяць)..