2.5. Визначення показників функціонування складів

Виконати розрахунки показників ефективності використання площі складу для двох методів визначення вантажної площі складу.

Основним показником, що характеризує складське приміщення, є розмір загальної площі складу.

Загальна площа складу підрозділяється на такі складові:

- вантажну або корисну площу, зайняту безпосередньо матеріальними цінностями або пристроями для їх зберігання;

- оперативну – зайняту приймальними, сортувальними, комплектувальними і відпускними майданчиками, а також стелажами;

- конструктивну – зайняту перегородками, колонами;

- службову – зайняту під контори і побутові приміщення.

Визначення розміру вантажної (корисної) площі може проводитися двома методами:

-за питомим навантаженням;

-за допомогою об’ємних вимірників.

Вихідні дані до виконання завдання:

Максимальний розмір запасів, що підлягають зберіганню, т:

=4+0,3 24=11,2

Допустиме навантаження на 1 м² корисної площі складу, т:

= 0,2+0,02 24=0,68 Коефіцієнт використання загальної площі складу:

= 1

Коефіцієнт заповнення об’єму комірки:

= 0,3+0,02 24=0,78

Коефіцієнт заповнення об’єму комірки:

= 0,1+0,03 24=0,82

Річний вантажообіг складу:

= 100+0,9 24=121,6

1.За методом питомого навантаження розмір корисної площі визначається за формулою:

(2.38)

де - корисна площа складу, м²;

- максимальний розмір запасів, що підлягають зберіганню, т;

- допустиме навантаження на 1 м² корисної площі складу, т.

(м ) (2.39)

У цьому випадку загальна площа визначається за формулою:

(2.40)

де - коефіцієнт використання загальної площі складу.

(м )

2.За методом об’ємних вимірників розмір вантажної площі визначається:

Корисна площа складу визначається за формулою:

(2.41)

- площа, зайнята одним стелажем, м²;

- кількість стелажів для зберігання, шт.

(м )

Кількість стелажів для зберігання вантажів визначається за формулою:

(2.42)

- загальна кількість комірок стелажів, необхідних для зберігання максимального запасу, шт.;

- кількість комірок у даному стелажі, шт;

(2.43)

де - об’єм комірок стелажу, м²;

- питома вага матеріалу, що зберігається, т/м³;

- коефіцієнт заповнення об’єму комірки.

Визначаємо показники ефективності за методом питомого навантаження:

До показників ефективності використання площі складу належать:

- коефіцієнт використання складської площі є співвідношенням корисної (вантажної) площі до загальної площі складу:

(2.44)

Коефіцієнт використання об’єму складу характеризується використанням не тільки площі, але і висоти складських приміщень і визначається за формулою:

(2.45)

Де - корисний об’єм, що визначається добутком вантажної площі на корисну висоту ( тобто висоту стелажів);

- загальний об’єм складу, що визначається добутком загальної площі на основну висоту (тобто висоту від підлоги складу до виступаючих частин перекриття, що обмежують складування вантажу).

Питоме середнє навантаження на 1 м² корисної площі показує, яка кількість вантажу розміщується одночасно на кожному квадратному метрі корисної площі складу:

(2.46)

- питоме навантаження на 1 м² корисної площі, т/м²;

- кількість вантажу, що одноразово зберігається, або максимальний запас матеріалів, що зберігається на складі, т.

Вантажонапруженість 1 м² загальної площі складу протягом року визначається за формулою:

(2.47)

Де - річний вантажообіг складу, т.

Коефіцієнт вантажонапруженості дає можливість порівняти використання складських приміщень та їх пропускну спроможність за даний період.

Визначаємо показники ефективності за методом об’ємних вимірників:

- коефіцієнт використання складської площі:

-коефіцієнт використання об’єму складу:

(2.48)

-питоме середнє навантаження на 1 м² корисної площі:

(2.49)

Вантажонапруженість 1 м² загальної площі складу протягом року:

(2.50)

Висновки

Дані розрахунки проводилися для універсального стелажа, висота якого складає 1,8 м. , довжина 0,9 м., глубина 0,46 м. Висота від підлоги складу до виступаючих частин перекриття, що обмежують складування вантажу дорівнює 2,5 м. Кількість ячейок в даному стелажі - 4 (www.ssk.ua).Аналізуючи показники ефективності, то доцільніше буду використовувати метод питомого навантаження. Згідно цього методу корисна площа складу дорівнює 16,47 м² загальна площа складу повинна дорівнювати 16,47 м^{2 .}

2.6. Розрахунок площі ЗМК

Зона митного контролю (ЗМК) – місце, визначене митними органами в пункті пропуску через митний кордон України, або в інших місцях митної території України, в межах якої здійснюються митні процедури.

Територія, відведена під зону митного контролю, може бути наступних типів:

1) відкритого типу;

2) закритого типу;

3) адміністративні приміщення.

Вихідні дані:

Інтенсивність надходження автомобілів в день:

λ=100+№_в*5 (2.51)

λ – інтенсивність надходження автомобілів в день.

λ=100+24*5=220

Троб =8(год.)

Троб – робочий день працівника митниці.

tобс =0,3(год.)

tобс – час обслуговування одного автомобіля.

Визначаємо інтенсивність обслуговування:

(2.52)

Робс – імовірність того, що автомобілі будуть обслужені

Робс =0,9

Розраховуємо необхідну кількість постів обслуговування:

(2.53)

1) Визначаємо площу відкритої зони митного контролю:

SB =ДВ*ШВ (м²) (2.54)

SB =32,5*8,9=289,25 (м²)

ДВ – довжина відкритої ЗМК

ДВ =n·f+(n+1) · кВ (2.55)

ДВ =6·2,5+(6+1) · 2,5=15+17,5=32,5(м)

f – ширина автомобіля

кв – коефіцієнт, який враховує ширину технологічного проїзду

кв =2,5(м)

ШВ – ширина відкритої ЗМК

ШВ =LАВТ +2м (2.56)

ШВ =6,9 +2=8,9(м)

LАВТ - довжина автомобіля.

2) Визначаємо площу закритої ЗМК.

SЗ =ДЗ*ШЗ (м²) (2.57)

SЗ =25,5*9,9=252,45(м²)

ДЗ – довжина закритої ЗМК

ДЗ=n·f+(n+1) · кзак (2.58)

кзак =1,5

ДЗ =6·2,5+(6+1) · 1,5=15+10,5=25,5(м)

ШЗ – ширина закритої ЗМК

ШЗ=LАВТ +2м* кзак (2.59)

ШЗ=6,9+2*1,5=6,9+3=9,9(м)

3) Визначаємо площу проїзду:

SПР = ДП*ШП(м²) (2.60)

ДП =ДВ =22,5(м)

ШП=8(м)

SПР = 22,5*8=180(м²)

4) Визначаємо площу адміністративних приміщень:

SАДМ = ШЗ*(ДВ -ДЗ)(м²) (2.61)

SАДМ = 9,9*(32,5 -25,5)=9,9*7=69,3(м²)

5) Визнчаємо загальну площу ЗМК

SЗМК = SB+SЗ+SПР+SАДМ (2.62)

SЗМК – загальна площа зони митного контролю

SЗМК =289,25+252,45+180+69,3=791(м²)