- •7.092901 «Промислова біотехнологія» та
- •Культури клітин людини та тварин
- •Клітина
- •Клітинна активність
- •Поділ клітини
- •Типи клітин та тканин
- •Техніка, що використовується для первинного культивування клітин та тканин
- •Клітина та зовнішнє середовище
- •Температура
- •Осмотичний тиск
- •Концентрація водневих іонів
- •Інші неорганічні речовини
- •Необхідні метаболіти
- •Додаткові метаболіти
- •Природні середовища для культур клітин та тканин
- •Тканинні екстракти
- •Сироватка
- •Запобігання інфікування культур
- •Попередження інфікування культур
- •Фізіологічний стан культивованих клітин
- •Адгезія клітин до субстрату і біоматрикс
- •Диференцировка клітин
- •Вибір матеріалу
- •Кінетика росту клітин
- •Старіння клітинних культур
- •Крупномасштабне культивування
- •Адаптація до суспензійної культури
- •Широкомасштабне культивування суспензійних культур
- •Перехід від скляних посудин до посудин з нержавіючої сталі;
- •Більш складна система контролю середовища у зв’язку зі збільшеними потребами до переносу маси.
- •Клітини нерухомі, середовище перемішується (наприклад, реактор зі скляним намистом);
- •Гетерогенне перемішування (наприклад, реактор зі стопою пластин);
- •Гомогенне перемішування (наприклад, мікроносії).
- •Фактори, що визначають процес нарощування клітин
- •Типи культуральних систем
- •Проточні культури
- •Вибір між непроточною і проточною культурами
- •Дифузія крізь мембрани
- •Перфузія середовища
- •Потрапляння з газової фази
- •Нарощування культур клітин
- •Редокс-потенціал
- •Збереження і оцінка якості клітин
- •Створення банку клітинних ліній
- •Заморожування клітин і оцінка виходу
- •Обладнання
- •Підготовка до заморожування
- •Розморожування і оцінка виходу клітин
- •Проліферація у масовій культурі
- •Визначення якості клітинних ліній
- •Культури тканин та клітин вищих рослин
- •Контрольні запитання
- •Методи одержання первинних культур. Техніка, що використовується для первинного культивування клітин та тканин.
- •Збереження і оцінка якості клітин. Банки культур клітин. Запас для розсіву і запас для розподілу.
- •Література Основна
- •Додаткова
Попередження інфікування культур
При роботі з культурами перш за все потрібно пересвідчитися, що бактерії не будуть внесені з тканинами. Цього можливо уникнути, вилучуючи тканини у асептичних умовах або використовуючи стерилізацію. Більшість внутрішніх тканин тварин є стерильними, за виключенням тих, що сполучаються з зовнішнім середовищем, наприклад дихальних шляхів і харчового тракту. Тому у більшості випадків необхідно лише вилучати їх у тварин таким чином, щоб уникнути інфекції. Ця техніка особливо є придатною у випадку роботи з ембріональним матеріалом.
У зрілих тканинах бактерії іноді можуть виявлятися, навіть якщо ці тканини вилучені з внутрішніх органів. Це відбувається не так часто і лише іноді виникає необхідність у спеціальних пересторогах. Однак, якщо препарати являють особливу цінність, або якщо є загроза їх зараження у процесі вилучення (як це часто відбувається з хірургічними препаратами до того, як вони потрапляють до лабораторії культури тканин), їх потрібно стерилізувати. Це можна легко зробити, використовуючи антибіотики; тканини промивають у дуже великих концентраціях препаратів, але вирощують у середовищі, що містить їх звичайні концентрації. Коли тканини, перед тим як їх розсікають для трансплантації, промивають розчином антибіотиків, виживають дуже мало мікробів.
Особливо складною проблемою є вивільнення від мікроорганізмів ростучих тканин холоднокровних організмів і хребетних. Однак використання антибіотиків значно спростило цю задачу, і у цьому випадку можна застосовувати методику, описану для хірургічних препаратів. Можна використовувати також і інші методи стерилізації, наприклад мертіолят 1 : 1000, ультрафіолетове світло і 10% розчин гексилрезорцину.
Якщо немає порушень техніки при підготовці тканин, середовищ і апаратури, то джерелом забруднення мікробами може бути лише повітря приміщення, де працюють з культурою тканин, або особи, цим зайняті. Цих джерел інфекції можна уникнути майже у всіх випадках, якщо дотримуватися небагатьох простих правил асептики. Досить рідко виникає необхідність у спеціально пристосованому приміщенні, що визначається характером проблеми, поставленої до вирішення. Наприклад, багато досліджень потрібно вести з молодими культурами, що ростуть лише на протязі декількох днів. У таких випадках немає необхідності у спеціальних заходах і, дотримуючись обережності, можна вирощувати молоді культури тканин у звичайній лабораторії. Якщо при цьому відбувається забруднення культур пилом та спорами з повітря, воно може бути знищене без великої шкоди для роботи і без втрати часу.
Поряд з цим відносно довгочасні експерименти, які продовжуються, наприклад від 2 до 3 тижнів, викликають необхідність у асептичному приміщенні. Воно не повинне бути спеціально обладнаним, але у ньому слід працювати тільки з культурами клітин. Це приміщення потрібно дотримуватися особливо чисто і у нього можна допускати на час культивування лише спеціальний персонал. При дотриманні суворої асептики немає необхідності у інших пересторогах.
Якщо ж у асептичній кімнаті регулярно працює багато осіб, бажано дотримуватися наступних правил:
Приміщення повинно бути постійно прибраним і чистим;
Матеріал, забруднений мікробами, у ньому не можна відкривати;
Коли проводиться асептична робота, до приміщення не можна входити або відчиняти двері без дозволу;
Всі робочі місця повинні бути перед роботою протерті спиртом;
Якщо забраковане середовище виливається у раковину, її потрібно ретельно промити водою на протязі декількох хвилин;
Після роботи стіл повинен бути прибраний і вимитий. Всі сліди крапель середовища і т.п. повинні бути відмиті;
Піпетки і пробірки повинні бути прибрані зі штативів негайно після використання. Невикористані матеріали слід дати на повторну стерилізацію;
Використані піпетки потрібно помістити у банку з водою. Інший скляний посуд, у якому знаходилося середовище або інші білкові розчини, повинен бути поміщений до відра з водою;
Чистий використаний скляний посуд повинен бути зібраний до дротяної сітки і відправлений на мийку;
Лише ті предмети, які дійсно відносяться до асептичної кімнати, можуть у ній залишатися.
Довгочасні експерименти з дуже цінними матеріалами можуть потребувати більш суворих пересторог. Так, може виникнути необхідність стерилізації повітря у асептичному приміщенні. Звичайно це здійснюється пропусканням повітря крізь ряд фільтрів або крізь камеру з ультрафіолетовою іррадіацією, де всі мікроорганізми гинуть; при цьому іноді подальшу очистку проводять з електростатичним уловлювачем пилу. За відсутності системи циркуляції повітря може бути частково стерилізоване при довгочасному ультрафіолетовому опроміненні; джерело світла при цьому повинне бути розташоване так, щоб світло не падало на працюючого, який може постраждати від опіків. Лампи звичайно монтують вище рівня голови у такому положенні, щоб всі промені були спрямовані догори. Таким чином, стерилізується все повітря над джерелом світла і пил, що несе бактерій, не падає на робоче місце.
Подальші заходи перестороги, яких повинно дотримуватися при роботі в асептичному приміщенні, пов’язані з позбавленням від пилу. Підлогу слід ретельно протирати крізь певні проміжки часу; підлогу, а також стіни слід обробляти вазеліновим мастилом, яке сприяє осіданню пилу.
Якщо виключити всі раніш згадані можливості, то єдиним джерелом інфікування може бути сам працюючий. Це залежить від наступних умов:
Пряме зараження від нестерильних предметів у процесі роботи;
Мікроби, що потрапляють з повітрям, яке видихається;
Мікроби, що переносяться з пилом, яка підіймається при рухах працюючого.
Пряме зараження може виникнути:
Від контактів апаратури, і зокрема піпеток, з нестерильними предметами та руками;
Від потрапляння мікробів, що знаходяться на краях контейнерів.
Досить часто звертають увагу на можливість зараження за рахунок дихання працюючого, вважаючи це однією з головних причин зараження культур. У дійсності це не так. При звичайному диханні викидається дуже небагато бактерій. Їх число однак значно підвищується під час розмови і кашлю. Тому інфікуванню бактеріями, що виділяються при видиху, можна запобігти двома шляхами – використанням маски і припиненням розмов при роботі.
Одним з найбільш небезпечних джерел пилу і, відповідно, мікробного зараження, є волосся працюючого. Якщо необхідно нахиляти голову над робочим столом або поблизу нього, потрібно вдягати шапочку. Крім того, необхідно триматися, наскільки це можливо, подалі від робочого поля.
Бактерійне і грибне забруднення додають додаткових перешкод для культивування клітин, однак у більшості випадків вони легко проявляються і тому приводять до менш серйозних наслідків ніж більш непомітне зараження мікоплазмами. Багато спеціалістів у галузі біології мікоплазм на протязі ряду років неодноразово показували, що присутність цих мікроорганізмів у культивованих клітинах практично зводить нанівець багато результатів досліджень, проведених з цими лініями клітин. Тим не менш складність виявлення цих мікроорганізмів і і переважання заражених культур серед об’єктів досліджень показує, що важливість цієї проблеми неможливо переоцінити.
Виявлення бактерій та грибів в культурах. Рекомендується такий порядок дослідження клітинних культур та підозрюваного культурального середовища на забруднення бактеріями і грибами:
Провести індивідуальне дослідження культуральних посудин за допомогою інвертованого мікроскопа, за можливості, з фазово-контрастною оптикою. Перевірка повинна бути особливо ретельною, коли передбачається культивування великої кількості клітин. Спочатку кожна культура проглядається при малому збільшенні.
В асептичних умовах відбирають порції культур, що перевіряються, і залишають проби культур в умовах ізоляції для подальшого аналізу. У випадку знайдення мікробної інфекції культури знищують.
Відібрані проби проглядають на вологому предметному склі під мікроскопом при великому збільшенні.
Готують мазки, фіксують їх нагріванням і фарбують будь-яким стандартним методом (наприклад, барвником Райта), після чого препарати аналізують під мікроскопом з масляною імерсією.
Співставляють отримані результати з фотографіями найбільш розповсюджених мікробних забруднень, розміщеними у відповідних посібниках.
Мікроскопічне обстеження придатне лише для виявлення сильних забруднень, але навіть і вони не завжди виявляються при простому мікроскопічному аналізі. Тому, щоб переконатися що клітини, які зберігаються і поживне середовище не містить грибів і бактерій, слід провести серію культуральних випробувань з використанням спеціальних випробувальних середовищ (Таблиця).
Таблиця. Пропоновані режими для виявлення бактерійних та грибкових забруднень у культурах клітин
Випробувальне середовище |
Температура, С0 |
Постачання киснем |
Час спостереження, доби |
Кров’яний агар зі свіжою дефібрильованою кролячою кров’ю (5%) Тіогліколатний бульйон Триптиказний соєвий бульйон Бульйон з екстрактами серця та мозку Бульйон Саборада Бульйон YM Поживний бульйон з 2% дріжджовим екстрактом |
37 37 37 37 37 37 37 37 |
аеробне анаеробне аеробне аеробне аеробне аеробне аеробне аеробне |
14 14 14 14 14 21 21 21 |
Так випробування заморожених клітин слід проводити таким чином:
Зібрати і змішати вміст приблизно 5% всіх ампул даної партії, використовуючи шприц з голкою. Як правило, рекомендується не додавати антибіотики у середовище, призначене для культивування і збереження клітин запасу.
Відібраний матеріал висівають на одне зі згаданих випробувальних середовищ і інкубують відповідно методиці. У перевірку включають всі позитивні та негативні контролі. На наявність забруднень вказує утворення колоній на твердому середовищі або помутніння рідкого середовища у відповідних умовах вирощування.
Зараження культури клітин мікоплазмою, як вказано вище, створює значно більш складні проблеми, ніж зараження бактеріями і грибами. Присутність деяких видів мікоплазм у культурі може бути виявлена за дегенеративним ефектом, який вони викликають. Однак інші види мікоплазм можуть активно метаболізувати і проліферувати в культурі, не викликаючи будь-яких помітних морфологічних змін у лінії клітин, яку вони забруднюють.
На даний час існує 9 головних методів виявлення мікоплазми, з яких у більшості використовуються прямі культуральні випробування та непрямі дослідження з застосуванням біс-фензімідазольного флюорохрома Хехст 33258 для фарбування ДНК.