Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
граматика студентам.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
308.22 Кб
Скачать

Аналіз словотвірних помилок щодо застосування дітьми відприкметникових прислівників у нестимульованому та стимульованому мовленні

Як відомо, в останніх дослідженнях із теорії мови підкреслюється, що прислівник не має свого специфічного лексичного значення 2, С. 243. Концепцію прислівника в українському мовознавстві розробив І.Р. Вихованець, положеннями якої ми й будемо послуговуватися під час аналізу дитячого мовлення. Прислівники вживаються для вираження ознаки іншої ознаки – динамічної дієслівної й статичної прикметникової. Прислівники, позбавлені форм словозміни, а, отже, і словозмінних граматичних категорій. Вони не змінюються за відмінками, не мають форм числа, як іменні частини мови, і не дієвідмінюються на зразок дієслів 2, С. 244.

Аналіз нестимульованого й стимульованого мовлення дітей молодшого, середнього і старшого дошкільного віку дає змогу виявити певні труднощі в засвоєнні прислівників. Наведемо приклад типових помилок в мовленні дітей.

Зауважимо, що найчастіше діти намагалися вжити просту форму найвищого ступеня порівняння прислівників, але сама конструкція слова була неправильною: ДМ – найкрасивішеє метро, найсумнішеє літо.

Так, діти молодшого дошкільного віку під час уживання прислівників користувались простою формою звичайного ступеня порівняння: низько, далеко, погано, багато.

Морфологічне ядро прислівника відрізняється від базових частин мови відсутністю морфологічної парадигми і не може бути підведеним під будь-який тип відмінювання або дієвідмінювання. Прагнення дітей утворити прислівник за допомогою словозміни особливо було помітно під час спостереження нестимульованого мовлення. Наведемо приклад застосування словозміни прислівника в дитячому мовленні (ДМ – пропонований багатоформний іменник літо діти намагалися замінити літком (улітку).

Мають місце також і помилки у творенні вищого ступеня порівняння якісно-означальних прислівників: весело – веселіше, високо – вище, низько – нижче (ДМ – веселішще, вишеє, нижчеє).

Окреслимо помилки в мовленні дітей середнього віку під час застосування прислівників. Передусім це були помилки в утворенні прислівників.

У цьому віці в мовленні дітей багато помилок зафіксовано під час уживання аналітичних прислівників просторової семантики. Значення місця, що конкретизується як дистантна локалізація щодо просторового орієнтира, у детермінантній позиції виражає родовий відмінок з прийменниками біля, коло, близько, недалеко, які вказують на різний ступінь просторової близькості щодо просторового орієнтира: ДМ – близьненько, недаленько; поряд з, поруч з, ліворуч, праворуч, що вказують на горизонтальну локалізація з бічної сторони й поблизу просторового орієнтира: ДМ – праворучем, ліворучем.

У мовленні дітей старшого дошкільного віку присутні граматичні форми слів різної семантики, які діти засвоїли в попередніх групах. Так, у мовленні дітей як шостого, так і сьомого року було зафіксовано неправильне утворення прислівників за допомогою частки що: щовечора, щопонеділка, щоліта, щодня, прислівники з пестливим суфіксом -есенько, -ісінько: швидесенько, низесенько, гарнесенько, тихесенько, гарнісінько, теплісінько, рівнісінько, чистісінько.

Діти старшого віку лише в стимульованому мовленні самостійно утворювали прислівники від спільнокореневих прикметників: веселий – весело, важкий – важко, вітряний – вітряно, поєднували безособові дієслова зробилося, ставало з прислівниками болісно, весело, добре, жаль, однаково, погано, прикро, радісно, сумно, холодно, тоді як уживання в нестимульованому мовленні цих прислівників майже не зафіксовано.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.