4.5. Особливості написання науково-дослідницької роботи з археології

Буйнов Юрій Володимирович,

кандидат історичних наук,

доцент Харківського національного університету

імені В. Н. Каразіна

Археологія – це наука, яка вивчає і реконструює минуле за матеріальними залишками життєдіяльності людей. Коло джерел, якими оперує археологія, дуже велике і розмаїте, воно охоплює все, створено людиною, все, що слугувало їй за життя, а почасти й по смерті: рештки виробничої, побутової і духовної діяльності. Умовно їх можна поділити на дві групи: 1) стаціонарні (або не мобільні) об’єкти – залишки поселень, могильників, святилищ та всіляких споруд на них (оселі, храми, курганні насипи, мегаліти) і 2) мобільні – будь-які речі, виявлені під час розкопок поселень і могильників або випадково знайдені на місцях розташування стародавніх пам’яток: знаряддя, посуд, зброя, прикраси, статуетки та ін. Однак археологи, з метою досягнення мети свого дослідження залучають пошукові методи багатьох інших наук – фізики, хімії, геології, географії, біології, антропології, математики… Вже давно виникла особлива галузь досліджень – експериментальна археологія. Нарешті, ця наука має безпосереднє відношення до історико-краєзнавчих студій.

З урахуванням цих зауважень звертаємо увагу учнів, які приймають участь у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів Малої академії наук України та їх наукових керівників на наступні моменти.

1. Вибір теми наукового дослідження. У сучасній археології існує кілька напрямків, спрямованих на вирішення завдань реконструкції минулого: культурологічний, етногенетичний, соціологічний (суспільство-значний), палеоекологічний, палеоекономічний, технологічний (історія давнього виробництва) та інші. Всі вони мають залучення методів досліджень інших гуманітарних та природних наук. Умисне їх використання значно підвищує аргументацію висновків і, відповідно, якість цієї науково-дослідницької роботи. Наприклад, при типології окремих керамічних комплексів обраної для дослідження археологічної пам’ятки, можна залучити різні автоматизовані методи багатомірного статистичного аналізу (кластер ний, факторний). Вони спроможні вирішити питання і у рішенні багатьох інших історико-археологічних проблем.

Окремо зауважимо на те, що непотрібно обирати теми для дослідження світового значення: «Походження єгипетських пірамід та техніка їх спорудження», «Загадка Стоунхенджа» тощо. Обирайте місцеві пам’ятки Харківської області та сусідніх регіонів для їх конкретних і всебічних досліджень.

2. Джерельна база та її використання. У музеях України, Харкова і Харківської області, накопичена величезна кількість артефактів, яка супроводжується відповідною науковою документацією (описи знахідок, польові креслення, фотознімки, наукові звіти дослідників). Саме вони повинні скласти джерельну базу ваших наукових пошуків, а фахівці цих установ (музеїв та вищих навчальних закладів) нададуть відповідну консультацію.

Найбільш актуальними і добре забезпеченими джерелами були і залишаються такі теми з доісторичного і праісторичного минулого Слобідського краю: пам’ятки стародавнього кам’яного віку Ізюмщини; культура ямково-гребінцевої кераміки у басейні Сіверського Дінця; крем’яна індустрія доби неоліту та енеоліту; пам’ятки давньоямної культури на Харківщині; кургани та поселення катакомбної, зрубної культур доби бронзи у басейні Сіверського Дінця; характерні риси бондарихінської культури та проблема її походження; господарство, суспільний устрій, побут, матеріальна, духовна культура та етнічний склад місцевих племен скіфського періоду; культура стародавніх греків Північного Причорномор’я; питання з археології ранніх слов’ян часів Київської Русі, Хазарського каганату, пізніх кочівників (XI-XIV ст.) та козацької доби (XVI-XVIII ст.).

3. Ілюстративні додатки та презентація доповіді. Усі науково-дослідні роботи з археології обов’язково повинні мати ілюстративні додатки, які доповнюють і пояснюють аргументи та висновки авторів. Якість доповіді під час захисту науково-дослідницької роботи на різному рівні (районному, обласному, республіканському) значно збільшується при використанні різних сучасних приладів наочної демонстрації.