1. Дитячі організації України та міста Дніпропетровська.

2. Менеджмент споживача.

Менеджмент (від англ. management — управління, адміністрація) як наука виник у США наприкінці ХІХ ст. Разом з тим практика управління була відома ще древнім шумерам (ІІІ тис.

до н.е.).

Потреба в науці управління була зумовлена індустріальною революцією (з 1776 р.). Але думка про те, що менеджмент може бути предметом для обговорення і вивчення з’явилася лише під кінець ХІХ ст. і першим, хто сказав про це, був Генрі Таун.

Патріархом наукового менеджменту вважають Фредеріка Тейлора (1856—1915 рр.), який у 1911 р. видав свою книгу «Принципи наукового управління». Вагомий внесок у розвиток цієї науки зробили також такі видатні вчені США, як Генрі Файоль (адміністративний менеджмент), Макс Вебер (кадровий менеджмент), Елтон Майо (стосунки між людьми в системі менеджменту), Готторн та ін.

Відповідно до сучасних підходів менеджмент — це:

процес управління матеріальними та людськими ресурсами, який забезпечує їх інтеграцію та найефективніше використання для досягнення поставлених цілей;

група осіб, які згідно з чинним законодавством беруть на себе зобов’язання щодо управління корпоративним бізнесом та власністю фірми.

Менеджер — це той, хто самостійно:

• організовує виробництво відповідно до вимог ринку;

• відає питаннями фінансування;

• визначає ділову кар’єру та доходи персоналу.

Існує менеджмент персоналу, виробництва (операційний), фінансів та маркетингу.

Маркетинговий менеджмент — це аналіз, планування, втілення в життя та контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку взаємовигідних обмінів із цільовим ринком для досягнення конкретної мети підприємства (отримання прибутку, зростання обсягів збуту, збільшення частки ринку, проникнення на ринок тощо). При цьому система таких заходів містить маркетингову політику стосовно продукту підприємства, ціноутворення, комунікацій та розподілення.

Вивчаючи питання сутності маркетингового менеджменту, слід звернути увагу на те, що його концептуальна основа може бути різною. Адже ринки, на яких працює підприємство, можуть бути різні за своїм станом. А звідси, виходячи із принципу необхідної достатності, може бути різною і «потужність» комплексу маркетингових заходів.

Відомі такі концепції маркетингового менеджменту.

Виробничо-орієнтована концепція. Стверджує, що оскільки на даному ринку попит стабільно перевищує пропонування (так званий ринок товаровиробників), споживач шукатиме й купуватиме найбільш відомі, доступні й дешеві товари. У такій ситуації для досягнення цілей підприємства маркетинговий менеджмент повинен фокусувати увагу на збільшенні обсягів виробництва, зменшенні собівартості продукції а, відповідно, і ціни, оптимізації системи розподілення.

Продуктово-орієнтована концепція. Ця концепція, як і всі подальші, використовується на ринку, де попит менший ніж пропонування (так званий ринок споживачів). У такій ситуації успіх підприємства може залежати від концентрації зусиль маркетингового менеджменту на інструментах товарної політики, тобто на поліпшенні якості товару, вдосконаленні його функціональних характеристик, іміджу тощо. Саме завдяки цьому споживачі, порівнюючи товари підприємства з іншими конкуруючими пропозиціями, можуть віддати перевагу першим.

Концепція, орієнтована на збут. Вона виходить із того, що товар може бути проданий тільки тоді, коли пропонується ринку цікаво й винахідливо, з використанням нових методів торгівлі. А звідси, основне завдання маркетингового менеджменту — формування агресивної системи збуту і просування товарів, яка перетворить інертного споживача в активного покупця, подолає його опір.