Ііі. Мотопіхотні (танкові) підрозділи в наступі і обороні . Основи наступу мотопіхотних (танкових) підрозділів.

Наступальний бій в арміях країн НАТО вважається основним видом бойових дій. Сутність наступу полягає в поразці противника ядерною і хімічною зброєю, вогнем артилерії і танків, ударами тактичної й армійської авіації, а також у навальному просуванні підрозділів у глибину розташування противника з метою знищення і захоплення, території що їм займається, оборонних рубежів або інших об’єктів.

По поглядах командування ЗС США, наступ слідує вести рішуче, у високих темпах, від об’єкта до об’єкта. У ході наступу підрозділи повинні не тільки займати місцевість, але і знищувати противника блискавично і раптово, із глибоким вклинюванням у глибину противника, використовуючи при цьому вогонь і рухливість. На думку військових спеціалістів, для досягнення успіху в наступі необхідно створити 3-4-кратну перевагу над противником у звичайних силах і засобах із тим, щоб частини (підрозділи), які наступають, могли прорвати його оборону на всю глибину. На ділянці прориву перевага на користь тих хто наступають повинна бути 5-6-кратною.

Наступ може здійснюватися двома способами:

• із ходу;

• з положення безпосереднього зіткнення з противником.

Наступ із ходу здійснюється з маршу без припинення або після невеликої попередньої підготовки в районах зосередження. Рота в складі батальйону займає вказаний район, розташовується в ньому розосереджене, організує кругову оборону, одержує бойовий наказ і завершує підготовку до наступу. Район зосередження військ призначається на віддалі 30 - 80 км від противника. Висування частин (підрозділів) для наступу з ходу відбувається звичайно під прикриттям частин, що знаходяться в безпосередньому зіткненні з противником. Частіше наступ із ходу ведеться на непідготовлену оборону або слабкого противника, що поспішно перейшов до оборони.

Наступ із положення безпосереднього зіткнення з противником частіше усього здійснюється в тих випадках, коли противник займає підготовлену оборону і буде чинити завзятий опір.

Мотопіхотна рота армії США в наступі звичайно діє в складі мотопіхотного батальйону, де вона може знаходитися в першому або в другому ешелоні (резерві). У армії США на основі мотопіхотної (танкової) роти, як правило, створюються ротні тактичні групи з метою найбільше ефективного використання бойових можливостей мотопіхотних і танкових рот.

На погляд командування армії США, ротній тактичній групі в наступі призначаються найближче і наступне завдання на глибину відповідно 1,5 - 2 км і 3 - 4 км від переднього краю оборони противника. Виходячи з указаної глибини, завдання роти буде полягати: найближче - у знищенні противника в опорному пункті роти противника й оволодінні їм; наступне - у завершенні у взаємодії із сусідами знищення противника в районі оборони батальйону першого ешелону й оволодінні ім.

Рота наступає, як правило, на фронті 1200 - 1500 м. Бойовий порядок роти в наступі може бути в один або два ешелони. Найбільш часто рота діє в два ешелони. Побудова в два ешелони (два взводи в першому й один у другому ешелоні) дозволять мати достатньо сил і засобів для початкового удару і нарощування зусиль у ході бою. Глибина бойового порядку роти може бути 1200 – 1500 м. Додані танки рекомендується використовувати в першому ешелоні.

Танкова рота може вирішувати завдання самостійно або діяти разом із мотопіхотою, знаходячись у першому або другому ешелоні батальйону, а також бути доданою мотопіхотному батальйону. Ширина фронту наступу роти до 1000 м, взводу до 400 м. Роті ставиться найближче завдання (об’єкт) на глибині 1500 – 2000 м, а напрямок подальшого наступу вказується на глибину до3000 – 4000 м. Бойовий порядок роти будується в один або два ешелони. Танкова рота може посилюватися мотопіхотним взводом. Дистанція між танками в наступі може бути 50 - 100 м. У залежності від отриманого завдання і характеру оборони противника взводи можуть діяти в лінію, кутом вперед (назад), уступом праворуч (ліворуч).

У бойових статутах ЗС США відзначається, що наступ з ходу здійснюється, як правило, із районів зосередження. Висування рот відбувається в складі батальйону в період вогневої підготовки наступу, здійснюваної з застосуванням, як ядерної зброї, так і звичайної зброї. Підрозділи послідовно розгортаються в ротні, взводні колони і виходять на рубіж переходу в атаку. По досвіду навчань рубежі розгортання призначаються:

• у ротні є колони на видаленні 5-8 км;

• у взводні колони на видаленні 2-3 км від переднього краю оборони противника.

Рубіж переходу в атаку вибирається на видаленні 100-150 м від переднього краю (за природними перешкодами). При наступі на бронетранспортерах, бойових машинах піхоти рубіж переходу в атаку може бути призначений на більшому видаленні.

Взводи першого ешелону стрімко вриваються на передній край противника і знищують живу силу і вогневі засоби. Другий ешелон роти (резерв) просувається в передбойовому порядку від укриття до укриття за взводами першого ешелону на відстані 300-500 м. Його рекомендується вводити в бій через фланг або в сутички (проміжки) взводів, яки наступають, для виконання наступного (кінцевого) завдання. Оволодівши наступним об’єктом, рота закріплює його і готується до відбиття можливих контратак противника.

Для рішення бойового завдання у наступі на основі батальйонів у бригаді армії США можуть створюватися батальйонні тактичні групи (бтгр), що формуються з метою найбільш ефективного використання бойових можливостей мотопіхотних і танкових батальйонів. Батальйонні тактичні групи, де переважають мотопіхотні підрозділи, називаються мотопіхотними тактичними групами, а де танкові - танковими групами.

Мотопіхотна батальйонна тактична група звичайно включає мотопіхотний батальйон (без роти), танкову роту, саперний взвод і взвод зенітних установок. Танкова батальйонна тактична група включає танковий батальйон (без роти), мотопіхотну роту і такі ж засоби підсилення.

У наступі мотопіхотному (піхотному, танковому) батальйону (батальйонна тактична група) і бригаді визначається бойове завдання. По поглядах командування армії США, батальйону (бтгр) першого ешелону бригади вказується найближче завдання - оволодіння рубежем або об’єктом на глибині 3 - 4 км і наступна на глибині 6 - 8 км. Батальйон (бтгр) другого ешелону бригади звичайно вводиться для розвинення успіху наступу на напрямку головного удару і для завершення прориву оборони на всю її глибину.