2. Документи кодованого зв'язку. Призначення, загальні принципи побудови таблиць.

Для забезпечення прихованості переговорів і передач, щоб секретні знання не стали відомі противнику, їх потрібно "закривати" (зашифровувати, закодовувати). Для вирішення задач закриття секретних даних, виходячи з необхідної стійкості та оперативності, використовуються різноманітні електронні, електромеханічні засоби ручного кодування.

В військах все ширше запроваджуються засоби автоматичного закриття телефонних і телеграфних переговорів (ЗАЗ), однак, широко використовуються і засоби ручного кодування. Розглянемо найпростіші способи і засоби ручного кодування повідомлень, які зазвичай називаються документами СУВ. Документи СУВ - це документи ручного кодування, які призначенні для засекречення інформації з метою забезпечення зберігання секретних і службових переговорів і передач при управлінні військами електротехнічними засобами зв'язку.

Документи СУВ за конкретним цільовим призначенням поділяються на:

- переговорні таблиці;

- таблиці сигналів управління бою;

- таблиці позивних вузлів зв'язку, станцій і посадових осіб;

- кодована топографічна карта.

1. Переговорні таблиці призначені для засекречення змісту повідомлення, тобто безпосередніх текстів переговорів, в яких містяться знання, що складають військову і державну таємницю.

Переговорні таблиці (за побудовою) - це такі документи скритого управління військами, в яких словарним величинам відкритого тексту (реченням, окремим словам, цифрам, буквам алфавіту) присвоюється певний код. Перелік: таблиця складається з двох частин (половин)

- 1-а - для закодування в алфавітному порядку;

- 2-а - для розкодування в порядку зростання цифр.

В залежності від часової стійкості вони можуть мати побудови:

• прямої заміни без перекодування. В таких таблицях кожній словарній величині відкритого тексту присвоюється одне або декілька кодових позначень (числових).

Наприклад: "Атакуйте противника в напрямку" - 044, 011, 825,783. Часова стійкість таких таблиць невелика, проте такі таблиці прості за побудовою і оперативним веденням переговорів. Часова стійкість переговорних таблиць підвищується різноманітними способами; це:

- використання ключової системи,

- використання повторного перекодування.

• при ключовій системі можуть використовуватися ключі до сторінок, звідки береться словарна величина і ключі до рядка даної словарної величини. При використанні цього способу через певну кількість тексту або при кожному новому тексті ключова система змінюється, що значно підвищує часову стійкість закритого повідомлення.

• при системі подвійного перекодування закодований текст підпадає під повторне кодування за спеціальними таблицями перекодування.

2. Таблиці сигналів - документи скритого управління військами, в яких словарним величинам відкритого тексту присвоєні умовні кодові позначення.

Таблиці сигналів використовуються для відкритої передачі різних сигналів повідомлення, донесень про раптовий напад противника, розпоряджень, команд по управлінню на марші та ін., які повинні бути стислі і швидко зрозумілі. Виходячи з цієї мети словарні величини відкритого тексту, таблиці сигналів повинні бути в смисловому значенні закінчені, а словник повинен мати тільки необхідний запас команд, докладів на даний етап бойових дій. Схеми передаються кодом, який складається з трьохзначних чисел.

Наприклад:

"Збільшити швидкість"

"Де знаходитесь"

"Знаходжусь в районі"

"Завдання виконав"

"Досягнув рубежу №1"

"Перенести вогонь на "Груша"

"Вийшов на рубіж №2"

Чим же відрізняються таблиці сигналів від переговорних таблиць? Основних відмінностей дві:

1. Словарні величини - тільки закінчені смислові фрази в однозначному накопиченні.

2. Об'єм словника, в кожному конкретному випадку, складається на той чи інший етап бойових дій. Таблиці сигналів будуються за ключовими або без ключовими системами.