Захист патентних прав

Будь-яке посягання на права власника патенту вважається пору­шенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника па­тенту таке порушення має бути припинено, а порушник зобов'яза­ний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Вимагати по­новлення порушених прав власника патенту може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачено ліцензійним догово­ром. Спори, пов'язані з порушенням прав та інтересів патентовласників, розв'язуються судом, господарським або третейським судом у порядку, встановленому чинним законодавством України. Так, суди відповідно до їх компетенції розглядають спори про:

• авторство на промисловий зразок;

• встановлення власника патенту;

• порушення майнових прав власника патенту;

• укладання та виконання ліцензійних договорів;

• право попереднього користування;

• винагороду автору;

• компенсації.

Патентування об'єкта промислової власності в іноземних державах

Патент на об'єкт промислової власності діє лише в межах Украї­ни. Для забезпечення його охорони за межами нашої держави у ко­мерційних цілях необхідно запатентувати об'єкт в інших країнах. Це потрібно для забезпечення патентної чистоти експорту продукції, що містить запатентовані об'єкти, продаж ліцензій за кордон при ство­ренні спільних підприємств з іноземними партнерами за межами України.

Патентна чистота — це юридична властивість об'єкта тех­ніки (машини, приладу, технології), що дає можливість його віль­ного використання в даній країні без загрози порушення діючих на її території патентів, які належать третім особам.

За кордоном об'єкти промислової власності можуть бути запатен­товані як в окремій країні, так і в групі країн, насамперед у країнах СНД та інших країнах-учасницях Євразійської патентної конвенції. Відповідно до норм даної Конвенції і прийнятих на її основі інших актів на винахід може бути отриманий один євразійський патент, що охороняє винахід у всіх державах-учасницях Конвенції. Патен­тування винаходів за кордоном дає можливість одержання за допо­могою одного патенту охорону винаходу в країнах Західної Європи, у тому числі в країнах Європейського Союзу, відповідно до Мюнхен­ської конвенції про видачу європейського патенту (1973 р.)³⁰.

Правове регулювання засобів індивідуалізації товарів і послуг

1. Правова охорона комерційного (фірмового) найменування Поняття та ознаки комерційного (фірмового) найменування

В умовах ринкової економіки, зростання конкуренції важливого значення набуває ідентифікація суб'єктів господарювання. Одним із засобів ідентифікації є комерційне (фірмове) найменування.

Відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа, яка є суб'єк­том підприємництва, може мати комерційне (фірмове) найменуван­ня. У ст. 489 ЦК України зазначається, що правова охорона нада­ється комерційному (фірмовому) найменуванню (далі — комерційне найменування), якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Думка фахівців єдина в тому, що під комерційним (фірмовим) найменуванням слід розуміти найменування, під яким особа діє у цивільному обороті і яке індивідуалізує цю особу серед інших його учасників³¹.

Істинність комерційного найменування. Комерційне найме­нування має правдиво відображати правове становище суб'єкта під­приємницької діяльності. Це означає, що воно має містити справж­нє зазначення організаційно-правової форми юридичної особи (това­риство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство тощо), її типу (державна, приватна тощо), виду діяльності (виробнича, нау­кова, комерційна), особи власника.

Виключність комерційного найменування. Комерційне най­менування може мати особливі ознаки, які не допускали б змішу­вання одного комерційного найменування з іншим. Воно має бути новим і відмінним від уже існуючих комерційних найменувань. Закон не допускає використання тотожних комерційних наймену­вань різними суб'єктами підприємницької діяльності. Однак, як­що юридичні особи мають різну організаційно-правову форму, відображену в комерційному найменуванні, та діють у зовсім різ­них сферах, вони можуть виступати в цивільному обороті під ана­логічним комерційним найменуванням. Комерційне найменуван­ня юридичної особи не може збігатися також зі знаками для това­рів і послуг та зазначеннями походження товарів, власниками прав на які є інші особи.

Постійність комерційного найменування. Комерційне найме­нування має залишатися незмінним, поки юридична особа зберігає свій організаційно-правовий статус. Його чинність припиняється у разі припинення юридичної особи. Будь-яка зміна організаційно-правової форми юридичної особи обов'язково має відобразитися у комерційному найменуванні.