4.Інтер’єр підприємств готельного господарства.

Інтер'єр підприємств готельного господарства як і архітектурні рішення має специфічні особливості. Вони існують у планувальній структурі будинку, поєднанні приміщень між собою, розміщенні меблів і обладнання, фарбуванні стін, рішенні кольору та світла, своєрідності оформлювальноґо оздоблення.

Специфіка інтер'єру підприємств готельного господарства пов'я­зана і з функціональним призначенням різних приміщень. Це обумов­лено тим, що підприємство готельного господарства крім послуги розміщення повинно організовувати надання різних додаткових послуг.

Інтер'єр підприємств готельного господарства - це:

•А організація внутрішнього простору будівлі, що являє собою зорово обмежене, штучно створене середовище, яке забезпечує нормальні умови життєдіяльності людини;

•А організація внутрішнього простору, що, здатна справляти величезний естетичний та психофізіологічний вплив на людину;

•А організація внутрішнього простору приміщення, який являє собою штучно створене середовище для життєдіяльності людини.

Інтер'єр як організований внутрішній простір, є невід'ємною частиною архітектури.

Один із основних принципів побудови інтер'єру підприємств готельного господарства — це органічне поєднання з навколишньою природою. Пейзаж, що відкривається з вікна приміщення, стає необхідним елементом внутрішнього простору.

Для гармонізації зовнішнього та внутрішнього простору в при­міщеннях підприємств готельного господарства використовують такі характерні прийоми, як:

• застосування одного й того ж матеріалу для облаштування підлоги у вестибюлі та перед входом до нього;

• використання однакових матеріалів для оздоблення внутріш­ ніх і зовнішніх стін. Цей самий прийом поширюється при вимощенні чи покритті підлоги вестибюля, холів, залу ресто­ рану, фойє, розташованих на першому поверсі.

Специфічними характеристиками інтер'єру підприємств готель­ного господарства є:

• поєднання внутрішнього простору з зовнішнім;

• внутрішній простір як основа архітектурних рішень;

• органічний зв 'язок Із зовнішнім середовищем.

Це підсилює закономірне поєднання окремих елементів внут­рішнього та зовнішнього простору в єдиній системі. Комфортність перебування споживача готельних послуг на підприємстві залежить головним чином від того, наскільки точно та зручно організовані в інтер'єрі ті процеси, для яких призначено цей простір.

Створюючи архітектурний образ у контексті емоційного впливу, необхідно враховувати особливості компонентів, що його формують та складають елементи інтер'єру, а саме:

• Просторова форма-оболонка: визначає межі внутрішнього простору, ступінь ізольованості, розподіл на ділянки, зони (зона роботи, відпочинку, торгова зона).

• Елементи обмеження форми-оболонки (стіни, перегородки, стелі, підлога) створюють індивідуальний художній образ за допомо­ гою матеріалу, кольору, пластики.

• Предметне наповнення (обладнання, меблі) визначає функ­ ціональний зміст інтер'єру.

• Важливим аспектом інтер'єру приміщень підприємства готель­ного господарства є і'х функціональна доцільність, яка визначається взаємним розташуванням функціональних груп приміщень за рів­нями, що створює об'ємно-просторову структуру будівлі.

• Внутрішній простір, здатний забезпечити необхідний функ­ціональний процес і комфорт, залежить від матеріально-технічних умов. Функціональна доцільність інтер'єру взаємопов'язана з еконо­мічною доцільністю. Економічна доцільність інтер'єру закладається під час проектування, будівництва й експлуатації споруди.

• Пошуки раціонального використання внутрішнього простору на підприємстві готельного господарства обумовили створення багато­функціональних приміщень. Зокрема - це кафе-бари, кіноконцертні зали, ресторани (банкетні зали) тощо.

• Трансформація простору вплинула на предметне середовище інтер'єру. Зокрема використовуються меблі, що поєднують декілька функцій (ліжко-диван, ліжко-шафа, стіл-тумба), Це дозволяє ра­ціонально використовувати площу номера.

• Архітектурне рішення вважається економічно виправданим, якщо при цьому враховується сполученість приміщень, розташування обладнання, художнє рішення, освітлення, акустика.

• Вимоги до внутрішнього простору змінювались зі зміною соціаль­них умов. У цьому виявилась така особливість Інтер'єру, як соціальний характер. Під впливом складних соціальних змін змінювались і типи споруд, з'являлись нові види внутрішнього простору, по-різному використовувалось декоративне мистецтво в інтер'єрі приміщень.

• Сприятливі умови життєдіяльності людини на підприємствах готельного господарства забезпечуються завдяки створенню ком­форту як у самій будівлі підприємства готельного господарства, так і на території, що прилягає до неї.

• Поняття загального комфорту внутрішнього простору підприємств уособлює екологічний, функціональний та естетичний комфорт середовища будь-якого приміщення.

Екологічний комфорт створюється оптимальним для організму людини поєднанням температури, вологості, швидкості руху повітря та теплової дії. Наприклад, для виконання легкої фізичної роботи температура взимку не повинна бути нижчою 18-22° С, а влітку - не перевищувати 23-25° С; відносна вологість - 40-60%.

Важливим компонентом мікроклімату будь-якого приміщення є інсоляція (освітлення приміщень сонячним промінням та природне освітлення). Тривалість інсоляції для багатьох приміщень підпри­ємств готельного господарства відповідно до санітарних норм і правил повинна становити не менше трьох годин на день. У примі­щеннях, де люди проводять більшу частину доби, повинно бути чисте та свіже повітря.

Екологічний комфорт в інтер'єрах створюється в основному завдяки системам інженерного забезпечення підприємств готельного господарства: вентиляція, кондиціювання повітря, централізоване пиловидалення, опалення та ін.

Функціональний комфорт визначає зручність експлуатації будь-якого приміщення. Він забезпечує захист від негативного впливу зовнішнього середовища. Поділ всіх процесів життєдіяльності людини в приміщеннях здійснюється за допомогою прийомів функціонального зонування як загального простору підприємства з виділенням функ­ціональних блоків, так і мікрозонування. Мікрозонування здійсню­ється також за допомогою раціонального набору меблів, обладнання та їх оптимального розміщення в будь-якому інтер'єрі.

Естетичний комфорт визначає позитивний емоційний стан людини. Це забезпечується завдяки засобам і прийомам, за допо­могою яких досягається об'єднання всіх елементів інтер'єра в єдине для сприйняття ціле. Естетичний комфорт інтер'єру залежить насам­перед від гармонійності предметно-просторового оточення, та від того, наскільки досягнута цілісність і узгодженість його елементів. Естетична організація середовища або досягнення вишуканості інтер'єру містить безліч різноманітних завдань. Головні з них - це композиція простору, художнє рішення й обробка поверхонь, госпо­дарська (дизайнерська) форма устаткування й меблів, рішення декора­тивних деталей, освітлення, озеленення та ін. Фактори, що визна­чають комфортність внутрішнього простору підприємства, наведені нарис. 5.3.

Вставить

Таким чином інтер'єр будь-якого приміщення підприємства готельного господарства повинен забезпечувати екологічну, функ­ціональну й естетичну комфортність.

У сучасній архітектурі при формуванні художнього рішення інтер'єру приміщень велике значення мають такі компоненти, як:

• колір;

• просторова декоративність;

• меблі й обладнання;

• прикладне мистецтво;

— ландшафтна архітектура;

- освітлення.

Отже, поняття «інтер'єр» трактується більш широко, ніж термін «облаштування номера меблями». Під ним розуміють внутрішню архітектуру будівлі, комплекс приміщень, які входять до неї з усім устаткуванням, обробкою архітектурних поверхонь і елементів, номер­ним фондом, сходами тощо.

Підприємства готельного господарства створюють власний фір­мовий стиль в оформленні Інтер'єру, який стосується не тільки інтер'єру будинку, але і форми одягу обслуговуючого персоналу, беджів, бланків, посуду тощо.

Незалежно від типу і категорії готелю інтер'єр повинний мати певну виразність, кожен предмет - гармоніювати з приміщенням, у якому він знаходиться, тобто відповідати композиційним вимогам,

> Композиція - це закономірне поєднання окремих елементів з урахуванням засобів вираження в єдиному цілому. Кожен елемент повинен виокремлюватись, бути своєрідним, мати характерні особли­вості.

Розрізняють три види композиції:

• фронтальну (площинну);

• об'ємну;

• глибинно-просторову.

Усі вони взаємозалежні та часто поєднуються в одній, наприк­лад просторова містить фронтальну Й об'ємну композиції. Компо­зиція залежить від функціональних, техніко-економічних і естетичних вимог. Основним ЇЇ завданням є забезпечення гармонічного поєднання всіх складових елементів у єдине ціле.

> Гармонія - зв'язок, відповідність, узгодженість окремих сторін предметів або явищ, специфічна єдність в багатогранності.

Найбільш повно така узгодженість виражається в математичній, художній і естетичній гармоніях.

• Математична гармонія - відповідність (пропорційність) елементів між собою і відносно до цілого у вигляді визначених число­ вих пропорцій.

• Естетична гармонія - визначається використанням есте­ тичних законів, пов'язаних з естетичними переживаннями. Відчуття насолоди при сприйнятті простору визначає якісну сторону гармонії.

>• Художня гармонія - безпосередньо пов'язана з мистецтвом і виражається через органічний взаємозв'язок усіх компонентів худож­нього витвору.

Створюючи композицію, використовують різні засоби худож­ньої виразності, до яких належать: єдність і підпорядкованість, текто­ніка, співвідношення архітектурних форм за різними їх властивостями, пропорції і пропорційність, масштаб і масштабність, ритм, ілюзорне сприйняття простору.

Єдність і підпорядкування - основний архітектурний закон, що є зовнішнім проявом як однієї, так і сукупності різних форм. Найпростішим проявом єдності є проста, нічим не розподілена форма центральної частини, що підпорядковує собі інші. Єдність складної форми досягається розподілом її на нерівні за значимістю частини, одна з яких домінує І таким чином підпорядковує собі інші.

Тектоніка - особливості взаємного розташування частин бу­дівлі, споруди та співвідношення їх форм і пропорцій. Тому художні якості інтер'єру залежать від характеру розташування основних форм. У різних архітектурних стилях існували різні системи: у давньо­грецькій архітектурі - стояково-балкова тектоніка, давньоримській -тектоніка стіни, готичній - тектоніка каркасних систем. З появою у будівництві нових матеріалів і конструктивних прийомів виникла тектоніка просторових конструкцій.

Співвідношення архітектурних форм за різними їхніми власти­востями - одна з умов створення художньої композиції. Співвідно­шення можливі за розмірами, формами, кольорами, фактурою. Вони визначаються ступенем подібності чи розходження між однорідними якостями та виражаються в таких поняттях: тотожність, нюанс,

контраст.

Співвідношення однакових властивостей в елементах, що зістав­ляються, називаються тотожними. Співвідношення, що подібні до тотожних, але мають невеликі розходження, називаються нюансними, Нюанс як прийом використовується для недопущення монотонності в композиції. При збільшенні розходжень у величинах, що зіставля­ються, порушується єдність композиції. Співвідношення з різко вира­женими розходженнями називаються контрастними. Тотожність, нюанс і контраст є засобами досягнення композиційної єдності.

Пропорційність як гармонія кількісних відносин є однією із важливих позитивних якостей композиції, а пропорції - основним засобом досягнення гармонії. Пропорції - це дотримання співвідно­шення частин цілого між собою, пропорційність - найпростіша функціональна залежність між величинами, яка ґрунтується на дотриманні пропорцій, правильному співвідношенні розмірів, частин чого-небудь.