§96. Державна податкова адміністрація

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Головним завданням Державної податкової адміністрації та її служб на місцях є: контроль за дотриманням податкового законодавства, за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податків, зборів, інших обов'язкових платежів, установлених законодавством. Державні податкові адміністрації мають право:

• здійснювати перевірки фінансових та інших документів;

• вилучати необхідні довідки і документи;

• обстежувати виробничі та інші приміщення;

• застосовувати фінансові санкції до юридичних і фізичних осіб.

У системі податкової адміністрації створена І діє податкова міліція.

§97. Митна служба

Митна служба України це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Сьогодні митні органи забезпечують контроль більш ніж восьми тисяч кілометрів митного кордону, який збігається з державним кордоном (з них 2252 км в акваторії Чорного та Азовського морів). Виняткове значення митної служби обумовлюється також тим, що кожного року сотні тисяч громадян України й іноземців перетинають державний кордон, через кордон перевозяться мільйони тонн вантажів і цей потік швидко зростає.

Організація, структура і функції митної служби регулюються Митним кодексом України (МКУ), прийнятим 11.07.2002 Законом України та іншими нормативними актами.

Митні органи виконують такі основні завдання:

197

• захист економічних інтересів України та боротьба з контрабандою;

• контроль за додержанням законодавства з питань митної справи;

• здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що перетинають митний кордон України;

• контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей;

• сприяння захисту інтелектуальної власності фізичних і юридичних осіб;

• створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон;

• забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи.

До системи митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій належать: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи; регіональні митниці, митниці, митні пости, митна варта, митні лабораторії; експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні та інші спеціалізовані установи та освітні організації.

Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону здійснює митну справу та керівництво діяльністю підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства з питань митної справи, справляння податків та зборів тощо. Кожна митниця є юридичною особою і діє в межах визначеної для неї території. У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об'єктах зі значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватись митні пости на правах структурних підрозділів митниці.

Митний пост безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон. Митний пост створюється в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, аеропортах, морських та річкових портах тощо.

Митна варта - спеціальні підрозділи митних органів, призначені для виявлення, розкриття, припинення та профілактики порушень митних правил, охорони територій, будівель, споруд та приміщень

198

митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів.

Для здійснення цих завдань підрозділи митної варти мають право, зокрема, затримувати та проводити огляд товарів, транспортних засобів та громадян, які перетинають митний контроль України в пунктах пропуску, супроводжувати та охороняти товари, які перебувають під митним контролем, у тому числі, що переміщуються через територію України транзитом.

У митній службі створюється Центральна митна лабораторія і митні лабораторії регіональних митниць та митниць, яким надано право на здійснення експертної діяльності, коли виникає потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. На експертизу можуть передаватись зразки підписів, почерку, документи, товари, валютні цінності, художні вироби, аудіо,-відео матеріали тощо.

Митні органи та їх посадові особи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, зокрема з органами, що здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, екологічний контроль та контроль за переміщенням культурних цінностей. У разі виявлення під час здійснення митних процедур ознак злочину керівник митного органу чи особа, яка його заміщує, повідомляє про це органи міліції, прокуратуру або органи охорони державного кордону.

Розмір зборів і податків, а також перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначається законами.

Під час проведення митного контролю органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи.

На підставі міжнародних договорів України на митному кордоні може здійснюватись спільний митний контроль разом з митними органами суміжних держав.

Фізична чи юридична особа, яка здійснює переміщення товарів чи транспортних засобів через митний кордон, повинна заповнити митну декларацію, що подається митному органу. Декларація має містити відомості щодо товарів і транспортних засобів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Товари, що переміщують­ся через митний кордон громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред'явленням цих товарів. Декларант повинен сплатити податки і збори.

199

У разі порушення митних правил посадові особи митних органів складають протокол, в якому зазначаються:

а) дата і місце його складання;

б) посада та прізвище посадової особи, яка склала протокол;

в) відомості про особу, яка притягується до відповідальності, якщо її встановлено;

г) місце, час вчинення та суть порушення митних правил;

ґ) посилання на правову норму, що передбачає відповідальність за таке порушення;

д) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;

е) відомості щодо вилучених товарів, транспортних засобів та документів.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, особою, яка притягується до відповідальності (якщо вона присутня), а за наявності свідків - і свідками.

У протоколі про вилучення товарів, транспортних засобів та документів зазначається їх кількість, розміри, вага, особливі ознаки та вартість.

Справи про порушення митних правил розглядаються митними органами, а про деякі правопорушення, - місцевими судами за місцем розташування митних органів.

До порушників митних правил можуть застосовуватися штрафи, конфіскація товарів, транспортних засобів та інші адміністративні стягнення, а за дії, кваліфіковані як контрабанда, передбачається кримінальна відповідальність.