- •В. П. Пастухов, в. Ф. Пеньківський, л. М. Подкоритова, м. Ю. Наум,
- •2. Конституційне законодавство України
- •3. Окремі галузі законодавства України
- •Передмова
- •§1. Держава та право як закономірний результат розвитку цивілізації
- •§2. Роль держави і права як атрибутів політичної влади. Держава, право і соціальна справедливість
- •§3. Основні теорії походження та сутності держави і права
- •Тема 2. Держава
- •§4. Поняття й ознаки держави.
- •§5. Внутрішні та зовнішні функції держави
- •§6. Форми держави
- •§7. Держави, які існували на
- •§8. Поняття права та його ознаки і функції
- •§9. Структура правової норми. Види правових норм
- •§11. Джерела (форми) права
- •§22. Поняття і структура
- •Тема 4. Система законодавства і система права
- •§13. Поняття законодавства.
- •§14. Конституція, закони та підзаконні акти. Система законодавства
- •§15. Поняття системи права. Поділ права на галузі, піЬгалузі та правові інститути
- •§16. Загальна характеристика
- •Тема 5. Правова держава.
- •§17. Поняття і головні ознаки правової держави
- •§18. Основні напрями формування правової держави в Україні. Громадянське суспільство
- •Тема 6. Правопорушення
- •§19. Поняття, причини та види правопорушень
- •§21. Необхідна оборона та інші обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •§22. Алкоголізм, наркоманія,
- •§24. Закон України "Про економічну самостійність України"
- •§25. Акт проголошення незалежності України. Референдум 1991 року
- •§26. Питання правонаступництва України
- •Тема 8. Конституція україни —
- •§27. Поняття конституції
- •§28. Джерела конституційного права в Україні
- •§29. Конституційна форма правління, державного устрою і політичного режиму України
- •§30. Державна символіка України
- •§31. Законодавство про мови та
- •§32. Основи зовнішньополітичної
- •§33. Закон України "Про внесення змін до Конституції України"
- •Протягом одного місяця у Верховній раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій;
- •Протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів;
- •Протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;
- •Тема 9. Громадянство україни
- •§34. Єдність і відмінність понять "людина", "особистість", "громадянин"
- •§35. Закон України "Про громадянство України"
- •§36. Набуття громадянства України
- •§37. Припинення громадянства України
- •§38. Статус закордонних українців
- •Тема 10. Конституційні права та обов'язки (загальні положення)
- •§39. Рівноправність громадян
- •§40. Невідчужувані права людини. Єдність прав і обов'язків
- •§41. Боротьба за юридичне закріплення прав людини та сучасні міжнародно-правові стандарти в галузі прав людини
- •§42. Основні конституційні обов 'язки громадян. Обов'язок громадян захищати свою Вітчизну.
- •Тема 11. Особисті (громадянські)
- •§43. Захищеність особи у правовій державі. Права людини на життя, свободу та особисту недоторканність
- •§44. Принцип презумпції
- •§ 45. Недоторканність житла.
- •§46. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання
- •§47. Паспортна система і реєстрація громадян за їх місцем проживання
- •§48. Право на свободу світогляду і віросповідання
- •Тема 12. Політичні права та свободи. Соціальні, економічні та культурні права
- •§49. Поняття політичних прав і свобод
- •§50. Свобода думки і слова
- •§51. Свобода зборів, мітингів, походів і демонстрацій
- •§52. Право на звернення до
- •§53. Право громадян об'єднуватися у політичні партії, професійні спілки та інші громадські організації
- •§54. Соціальні, економічні та культурні права
- •Тема 13. Право на освіту
- •§55. Завдання реформування змісту освіти
- •§56. Конституційне закріплення права на освіту
- •§57. Закон України "Про освіту"
- •§58. Система та рівні освіти в України Типи загальноосвітніх закладів відповідно до Закону "Про загальну середню освіту"
- •§59. Закон України "Про вищу освіту". Освітні рівні вищої освіти
- •§60. Учасники навчально-виховного
- •§61. Управління освітою
- •§62. Правовий статус навчально-виховних закладів
- •Тема 14. Народний суверенітет
- •§63. Поняття і форми здійснення народного суверенітету
- •§64. Засади та принципи виборного права в Україні
- •§65. Виборна система в Україні
- •§66. Конституційне регулювання референдумів
- •Тема 15. Верховна рада україни
- •§67. Верховна Рада України. Правовий статус і компетенція Верховної Ради України
- •§68. Законодавчий процес
- •§69. Структура, органи та апарат Верховної Ради України
- •§70. Статус народного депутата України
- •Тема 16. Президент україни
- •§71. Правовий статус Президента України
- •§72. Повноваження Президента України
- •Тема 17. Уряд і центральні органи
- •§73. Кабінет Міністрів України
- •§74. Повноваження Кабінету Міністрів України
- •§75. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •Тема 18. Місцеве самоврядування і
- •§76. Місцеве самоврядування та органи самоорганізації населення
- •§77. Місцеві органи виконавчої влади
- •§78. Спеціальний статус міста Києва як столиці України
- •§79. Автономна Республіка Крим
- •Тема 19. Судова влада в україні
- •§80. Поняття судової влади, завдання та засади здійснення правосуддя
- •§81. Система судів загальної юрисдикції. Загальні суди. Господарські суди. Третейські суди
- •§82. Конституційний Суд України
- •§84. Цивільно-процесуальне право
- •§85. Державна виконавча служба
- •§86. Кримінально-процесуальне право
- •§87. Державний департамент України з питань виконання покарань
- •§88. Державна судова адміністрація України
- •Тема 20. Правоохоронні органи та адвокатура
- •§90. Прокуратура України
- •§91. Правовий статус міліції
- •§92, Служба безпеки України
- •§93* Поняття оперативно-розшукової діяльності
- •§94. Органи юстиції
- •§95. Органи Державної прикордонної служби України
- •§96. Державна податкова адміністрація
- •§97. Митна служба
- •§98. Адвокатура
- •Тема 21. Нотаріат в україні
- •§99. Нотаріат в Україні.
- •§101. Цивільно-правові відносини
- •§102. Цивільна правоздатність, дієздатність
- •§103. Визнання громадянина безвісно відсутнім і оголошення громадянина померлим
- •§104. Юридичні особи
- •§105, Держава як суб'єкт цивільного права
- •§106. Особисті немайнові права
- •§107. Право власності та його захист
- •§108. Форми та види власності
- •§109. Інтелектуальна власність
- •§110. Зобов'язання та засоби їх забезпечення
- •§111. Авторське право. Суміжні права
- •§112. Цивільно-правові правочини (угоди). Договори
- •§113. Позовна давність
- •§114. Договір купівлі-продажу
- •§115. Договір майнового найму (оренди)
- •§116. Договір позики
- •§117. Договір дарування
- •§118. Договір довічного утримання
- •§119. Цивільно-правова відповідальність. Делікт
- •§120. Спадкове право
- •Тема 23. Житлове законодавство
- •§121. Конституційне право на житло. Житловий кодекс
- •§122. Права та обов'язки власників і
- •§123. Об'єднання співвласників
- •Тема 24. Сімейне законодавство
- •§124. Міжнародні стандарти в галузі охорони сім'ї та дитинства. Конвенція про права дитини
- •§125. Сімейний кодекс України
- •§126. Порядок укладення шлюбу і створення сім ї
- •§127. Рівність прав та обов'язків подружжя
- •§128. Припинення шлюбу і визнання шлюбу недійсним
- •§129. Взаємні права та обов'язки батьків і дітей
- •§130. Усиновлення (удочеріння). Патронат
- •§131. Позбавлення батьківських прав
- •§132. Опіка і піклування
- •Тема 25. Трудове законодавство
- •§133. Конституційне право на працю і відпочинок
- •§134. Трудові правовідносини
- •§136. Колективні договори і угоди
- •§137. Трудовий договір: поняття та порядок укладення
- •§138. Зміна умов трудового договору
- •§139. Підстави та порядок припинення трудового договору
- •§140. Робочий час і його види
- •§141. Правове регулювання часу відпочинку
- •§142, Оплата праці
- •§143. Трудова дисципліна
- •§144. Відповідальність за прогул і за появу на роботі у нетверезому стані
- •§145. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству, установі, організації
- •§146. Матеріальна відповідальність
- •§147. Особливості праці жінок, молоді та інвалідів
- •§148. Розв'язання індивідуальних і колективних трудових спорів
- •Тема 26. Законодавство про соціальний захист і охорону здоров'я
- •§149. Право на соціальний захист і достатній життєвий рівень
- •Тема 27. Фінансове законодавство
- •§150. Відносини, які регулюються фінансовим законодавством
- •§151, Державний бюджет України
- •§152. Банки. Довірчі товариства
- •Тема 28. Законодавство про підприємницьку діяльність. Основні організаційні форми підприємницької діяльності
- •§153. Правове регулювання
- •§154. Господарські товариства
- •§155. Фермерські господарства
- •§156. Свобода конкуренції та захист прав споживачів
- •Тема 29. Екологічне законодавство
- •§157. Загальна характеристика законодавства про охорону навколишнього середовища. Екологічні права та обов'язки природокористувачів
- •§158. Червона книга України
- •§159. Загальна характеристика Земельного кодексу України
- •§160. Право власності на землю
- •§161. Оренда землі
- •§162. Особисте селянське господарство
- •§ 163. Охорона земель
- •§164. Порядок вирішення земельних спорів
- •§165. Землеустрій України
- •Тема 31. Адміністративне законодавство
- •§166. Відносини, які регулюються
- •§167. Адміністративні стягнення та
- •Тема 32. Кримінальне
- •§168. Загальна характеристика
- •§169. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів
- •§170. Стадії вчинення злочину.
- •§171. Співучасть у вчиненні злочину
- •§172. Мета і види кримінального покарання. Обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність
- •§173. Поняття неосудності
- •§ 174, Особливості відповідальності неповнолітніх
- •§175. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •§176. Амністія і помилування
- •§177. Види злочинів. Відповідальність за окремі злочини
- •Література
- •Розділ і. Держава і право
- •04205 Київ, просп. Оболонський, 16а.
Тема 16. Президент україни
§71. Правовий статус Президента України
У кожній державі існує інститут глави держави. Глава держави — це особа, яка формально посідає вище місце у структурі державних інститутів і одночасно здійснює функцію представництва самої держави загалом.
Главою нашої держави є її Президент. Термін "президент" походить від латинського рraesidentis, що означає "той, хто сидить попереду". Пост президента у сучасному вигляді вперше виник у США в 1787 р. У Європі пост президента вперте було запроваджено у Франції та Швейцарії у 1848 р. На сьогодні у світі з більш як 180 країн — членів ООН понад 130 мають президента. Пост президента запроваджено майже в усіх незалежних державах, які утворилися після розпаду СРСР.
У світовій конституційній практиці статус президента визначається по-різному. В одних країнах (Росія, Угорщина, Болгарія) президент, як і в Україні, є главою держави, в інших (Білорусь, Узбекистан) — главою держави та виконавчої влади. У конституціях ряду держав (Франція, ФРН) місце президента в системі державних органів чітко не визначено, зазначаються лише його повноваження. Значне поширення інституту президентства обумовлене тим, що президент уособлює державу, представляє її у міжнародних відносинах.
Варто наголосити, що залежно від порядку обрання президента та обсягу його повноважень розрізняють президентські та парламентські республіки. Головна відмінність між ними полягає в тому, що у президентській республіці (США, Корея, Уругвай, Білорусь, Казахстан, Узбекистан) президент, як правило, обирається народом, він має широкі повноваження щодо формування уряду і забезпечення здійснення виконавчої влади. У парламентській республіці (Австралія, Індія, ФРН) президент обирається парламентом, практично не має виконавчих повноважень, виконує виключно представницькі функції. Останнім часом набуває поширення напівпрезидентська республіка (Франція, Португалія, Болгарія). У ній президент обирається народом, але парламенту надаються певні повноваження, пов'язані з контролем за діяльністю президента під час формування уряду і здійснення виконавчої влади.
145
У нашій державі пост Президента було запроваджено Законом України "Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін і доповнень до Конституції" від 3 липня 1991 р. У Конституції України 1996 р. Президенту присвячено розділ V, в якому встановлюється порядок обрання Президента та основи його взаємовідносин з державними органами.
Конституція України визначає Президента як главу держави. Це дає право говорити про нього як про уособлення держави і державної влади в цілому, а не певної гілки влади. Основними напрямами діяльності Президента України як глави держави є забезпечення:
державного суверенітету;
територіальної цілісності України;
відповідності внутрішньої і зовнішньої політики держави визначеним у Конституції засадам;
прав і свобод людини.
Як глава держави Президент України виступає в ролі арбітра у разі виникнення непорозумінь між законодавчою і виконавчою гілками влади, забезпечує єдність держави.
Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
До кандидата у Президенти Конституція висуває певні вимоги. Він повинен бути громадянином України і досягти 35 років. Встановлюючи це правило, Конституція виходить з того, що у такому віці людина вже має певний життєвий досвід. Такий же вік передбачено для кандидатів у президенти в Росії, США, Білорусі, Узбекистані. У деяких державах для них встановлено вищий віковий ценз, наприклад, у ФРН, Болгарії, Литві — 40, в Італії — 50 років. Кандидат у Президенти повинен протягом 10 останніх перед днем виборів років проживати в Україні. Цей строк визнається необхідним для того, щоб орієнтуватися в особливостях суспільного життя країни. Аналогічні норми містяться й у конституціях інших держав.
Кандидат повинен мати право голосу, володіти активним виборчим правом і не бути обмеженим у виборчих правах, володіти державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більш як два строки поспіль. Водночас Конституція України не забороняє переобрання особи Президентом на третій строк після того, коли цей пост обіймала інша особа. Конституції держав світу підходять до встановлення можливих строків перебування особи на посту президента по-різному. Так само, як і в Україні, ця проблема,
10 — 5-1314
146
вирішується в Росії, ФРН, Молдові, Узбекистані. Конституція США обмежує президентство однієї особи виключно двома строками поспіль. Конституція Угорщини передбачає можливість переобрання президента тільки один раз. А в Італії та Франції можливості переобрання на пост президента конституційно не обмежуються.
18 березня 2004 року Верховна Рада ухвалила в новій редакції Закон України "Про вибори Президента України". Відповідно до закону, виборчий процес починається за 120 днів до дня виборів. Закон передбачив два способи висування кандидатів на пост президента: 1) партіями (блоками партій), 2) шляхом самовисування. Партія (блок) так само, як і кандидат самовисуванець, вносять на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в 500 тис. гр. Повернути її можна лише за умови набрання кандидатом не менш як 7 відсотків голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. На підтримку зареєстрованого кандидата має бути зібрано не менш як 500 тис. підписів виборців.
Якщо у першому турі голосування жодний із кандидатів не набрав необхідної для перемоги кількості голосів — більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, — проводиться другий тур голосування, в якому беруть участь два кандидати в Президенти, що набрали найбільшу кількість голосів у першому турі. За п'ять днів до голосування між цими двома кандидатами обов'язково мають бути проведені теледебати.
Президенту забороняється мати інший представницький мандат, тобто бути членом якихось виборних органів, а також обіймати посаду в державних або громадських органах та організаціях, займатися підприємницькою діяльністю. Ця заборона має на меті забезпечити незалежність Президента від будь-яких державних і недержавних структур. Водночас йому не забороняється займатися науковою і викладацькою діяльністю. У тих чи інших формулюваннях аналогічні норми містяться у конституціях практично всіх країн, де передбачено пост президента.
Повноваження новообраного Президента починаються від моменту складання ним присяги народові, до якої його приводить на урочистому засіданні Верховної Ради Голова Конституційного Суду України. У присязі, текст якої закріплено у ст. 104 Конституції, Президент України офіційно та урочисто присягає на вірність Україні, зобов'язується боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів,
147
підносити авторитет України у світі. Конституції більшості держав світу, де є пост президента, передбачають необхідність складання ним присяги і містять її текст.
31 жовтня 2004 р. у першому турі виборів Президента України взяли участь 24 кандидати у Президенти України. За повідомленням Центральної виборчої комісії, найбільшу кількість голосів виборців одержали Ющенко Віктор Андрійович - 39,87 відсотків голосів і Янукович Віктор Федорович - 39,32 відсотка голосів виборців. Серед інших кандидатів у Президенти України понад 1 відсоток голосів виборців одержали лідер Соціалістичної партії України О. Мороз, лідер комуністичної партії України П. Симоненко і лідер Прогресивної соціалістичної партії України Наталія Вітренко.
Повторне голосування з виборів Президента України відбулось 21 листопада 2004 р. Проте Верховний Суд України на підставі висновку про порушення принципів виборчого права і засад виборчого процесу під час проведення виборів 21 листопада 2004 р. і неможливості достовірного встановлення результатів справжнього волевиявлення виборців, вирішив зобов'язати Центральну виборчу комісію призначити нове повторне голосування.
У передвиборчих програмах і заявах Віктора Ющенка і Віктора Януковича проголошувалась необхідність зростання темпів економічного розвитку, істотного підвищення життєвого рівня народу та соціального захисту населення. Робились наголоси і на інших соціально-політичних аспектах. Так, зокрема, Віктор Ющенко наголошував на рішучій боротьбі з корупцією, необхідності створити п'ять мільйонів нових робочих місць, інтеграції України в євроатлантичні структури.
У програмних виступах Віктора Януковича зосереджувалась увага на необхідності розширення повноважень регіональної та місцевої влади, визначався пріоритетний розвиток економічного співробітництва з Росією, надання російській мові статусу офіційної, встановлення виборності суддів населенням.
На повторному голосуванні 26 грудня 2004 року перемогу здобув Віктор Ющенко. За Віктора Ющенка віддали голоси 51,99 % (15115712) виборців, а за Віктора Януковича — 44,20 % (12848528) виборців.
23 січня 2005 р. у приміщенні Верховної Ради відбулась інаугурація Президента Віктора Ющенка. Після принесення присяги українському народові Віктору Ющенкові було вручено посвідчення
10
148
Президента і символи президентської влади - булаву, медальйон і печатку.
Конституція України встановлює право недоторканності Президента, яким він користується під час виконання своїх повноважень. Водночас Конституція встановлює відповідальність Президента за вчинення державної зради або іншого злочину.
Честь і гідність Президента України як глави держави підлягають особливому захисту. Особи, винні у посяганні на них, притягуються до відповідальності.
За особою, яка обіймає пост Президента України, це звання зберігається довічно за умови, що вона не була усунена з поста Президента Верховною Радою в порядку імпічменту.
Конституція (ст. 108) передбачає можливість дострокового припинення повноважень Президента України у разі:
подання Президентом заяви про складання з себе повноважень глави держави, тобто про відставку;
неможливості виконання Президентом своїх повноважень за станом здоров'я;
усунення з поста Президента в порядку Імпічменту, тобто на підставі сформульованого у прийнятому за спеціальною процедурою рішенні Верховної Ради України обвинувачення Президента у вчиненні ним державної зради або іншого злочину.
У процедурі імпічменту беруть участь спеціальна тимчасова слідча комісія, до складу якої входять народні депутати, Конституційний Суд та Верховний Суд України. Остаточне рішення про усунення Президента з поста Верховна Рада може прийняти не менше як 3/4 голосів від конституційного складу, тобто не менше, ніж голосами 338 народних депутатів.
Найбільш поширеними підставами для імпічменту в інших країнах є порушення конституції і тяжкі злочини. В Італії, наприклад, президент відповідає за державну зраду або посягання на конституцію, у ФРН — за навмисне порушення ним основного або іншого федерального закону, в Росії — за державну зраду або вчинення іншого тяжкого злочину, у США — за державну зраду, хабарництво та інші тяжкі злочини, у Франції — тільки за державну зраду.
149