- •В. П. Пастухов, в. Ф. Пеньківський, л. М. Подкоритова, м. Ю. Наум,
- •2. Конституційне законодавство України
- •3. Окремі галузі законодавства України
- •Передмова
- •§1. Держава та право як закономірний результат розвитку цивілізації
- •§2. Роль держави і права як атрибутів політичної влади. Держава, право і соціальна справедливість
- •§3. Основні теорії походження та сутності держави і права
- •Тема 2. Держава
- •§4. Поняття й ознаки держави.
- •§5. Внутрішні та зовнішні функції держави
- •§6. Форми держави
- •§7. Держави, які існували на
- •§8. Поняття права та його ознаки і функції
- •§9. Структура правової норми. Види правових норм
- •§11. Джерела (форми) права
- •§22. Поняття і структура
- •Тема 4. Система законодавства і система права
- •§13. Поняття законодавства.
- •§14. Конституція, закони та підзаконні акти. Система законодавства
- •§15. Поняття системи права. Поділ права на галузі, піЬгалузі та правові інститути
- •§16. Загальна характеристика
- •Тема 5. Правова держава.
- •§17. Поняття і головні ознаки правової держави
- •§18. Основні напрями формування правової держави в Україні. Громадянське суспільство
- •Тема 6. Правопорушення
- •§19. Поняття, причини та види правопорушень
- •§21. Необхідна оборона та інші обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •§22. Алкоголізм, наркоманія,
- •§24. Закон України "Про економічну самостійність України"
- •§25. Акт проголошення незалежності України. Референдум 1991 року
- •§26. Питання правонаступництва України
- •Тема 8. Конституція україни —
- •§27. Поняття конституції
- •§28. Джерела конституційного права в Україні
- •§29. Конституційна форма правління, державного устрою і політичного режиму України
- •§30. Державна символіка України
- •§31. Законодавство про мови та
- •§32. Основи зовнішньополітичної
- •§33. Закон України "Про внесення змін до Конституції України"
- •Протягом одного місяця у Верховній раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій;
- •Протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів;
- •Протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;
- •Тема 9. Громадянство україни
- •§34. Єдність і відмінність понять "людина", "особистість", "громадянин"
- •§35. Закон України "Про громадянство України"
- •§36. Набуття громадянства України
- •§37. Припинення громадянства України
- •§38. Статус закордонних українців
- •Тема 10. Конституційні права та обов'язки (загальні положення)
- •§39. Рівноправність громадян
- •§40. Невідчужувані права людини. Єдність прав і обов'язків
- •§41. Боротьба за юридичне закріплення прав людини та сучасні міжнародно-правові стандарти в галузі прав людини
- •§42. Основні конституційні обов 'язки громадян. Обов'язок громадян захищати свою Вітчизну.
- •Тема 11. Особисті (громадянські)
- •§43. Захищеність особи у правовій державі. Права людини на життя, свободу та особисту недоторканність
- •§44. Принцип презумпції
- •§ 45. Недоторканність житла.
- •§46. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання
- •§47. Паспортна система і реєстрація громадян за їх місцем проживання
- •§48. Право на свободу світогляду і віросповідання
- •Тема 12. Політичні права та свободи. Соціальні, економічні та культурні права
- •§49. Поняття політичних прав і свобод
- •§50. Свобода думки і слова
- •§51. Свобода зборів, мітингів, походів і демонстрацій
- •§52. Право на звернення до
- •§53. Право громадян об'єднуватися у політичні партії, професійні спілки та інші громадські організації
- •§54. Соціальні, економічні та культурні права
- •Тема 13. Право на освіту
- •§55. Завдання реформування змісту освіти
- •§56. Конституційне закріплення права на освіту
- •§57. Закон України "Про освіту"
- •§58. Система та рівні освіти в України Типи загальноосвітніх закладів відповідно до Закону "Про загальну середню освіту"
- •§59. Закон України "Про вищу освіту". Освітні рівні вищої освіти
- •§60. Учасники навчально-виховного
- •§61. Управління освітою
- •§62. Правовий статус навчально-виховних закладів
- •Тема 14. Народний суверенітет
- •§63. Поняття і форми здійснення народного суверенітету
- •§64. Засади та принципи виборного права в Україні
- •§65. Виборна система в Україні
- •§66. Конституційне регулювання референдумів
- •Тема 15. Верховна рада україни
- •§67. Верховна Рада України. Правовий статус і компетенція Верховної Ради України
- •§68. Законодавчий процес
- •§69. Структура, органи та апарат Верховної Ради України
- •§70. Статус народного депутата України
- •Тема 16. Президент україни
- •§71. Правовий статус Президента України
- •§72. Повноваження Президента України
- •Тема 17. Уряд і центральні органи
- •§73. Кабінет Міністрів України
- •§74. Повноваження Кабінету Міністрів України
- •§75. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •Тема 18. Місцеве самоврядування і
- •§76. Місцеве самоврядування та органи самоорганізації населення
- •§77. Місцеві органи виконавчої влади
- •§78. Спеціальний статус міста Києва як столиці України
- •§79. Автономна Республіка Крим
- •Тема 19. Судова влада в україні
- •§80. Поняття судової влади, завдання та засади здійснення правосуддя
- •§81. Система судів загальної юрисдикції. Загальні суди. Господарські суди. Третейські суди
- •§82. Конституційний Суд України
- •§84. Цивільно-процесуальне право
- •§85. Державна виконавча служба
- •§86. Кримінально-процесуальне право
- •§87. Державний департамент України з питань виконання покарань
- •§88. Державна судова адміністрація України
- •Тема 20. Правоохоронні органи та адвокатура
- •§90. Прокуратура України
- •§91. Правовий статус міліції
- •§92, Служба безпеки України
- •§93* Поняття оперативно-розшукової діяльності
- •§94. Органи юстиції
- •§95. Органи Державної прикордонної служби України
- •§96. Державна податкова адміністрація
- •§97. Митна служба
- •§98. Адвокатура
- •Тема 21. Нотаріат в україні
- •§99. Нотаріат в Україні.
- •§101. Цивільно-правові відносини
- •§102. Цивільна правоздатність, дієздатність
- •§103. Визнання громадянина безвісно відсутнім і оголошення громадянина померлим
- •§104. Юридичні особи
- •§105, Держава як суб'єкт цивільного права
- •§106. Особисті немайнові права
- •§107. Право власності та його захист
- •§108. Форми та види власності
- •§109. Інтелектуальна власність
- •§110. Зобов'язання та засоби їх забезпечення
- •§111. Авторське право. Суміжні права
- •§112. Цивільно-правові правочини (угоди). Договори
- •§113. Позовна давність
- •§114. Договір купівлі-продажу
- •§115. Договір майнового найму (оренди)
- •§116. Договір позики
- •§117. Договір дарування
- •§118. Договір довічного утримання
- •§119. Цивільно-правова відповідальність. Делікт
- •§120. Спадкове право
- •Тема 23. Житлове законодавство
- •§121. Конституційне право на житло. Житловий кодекс
- •§122. Права та обов'язки власників і
- •§123. Об'єднання співвласників
- •Тема 24. Сімейне законодавство
- •§124. Міжнародні стандарти в галузі охорони сім'ї та дитинства. Конвенція про права дитини
- •§125. Сімейний кодекс України
- •§126. Порядок укладення шлюбу і створення сім ї
- •§127. Рівність прав та обов'язків подружжя
- •§128. Припинення шлюбу і визнання шлюбу недійсним
- •§129. Взаємні права та обов'язки батьків і дітей
- •§130. Усиновлення (удочеріння). Патронат
- •§131. Позбавлення батьківських прав
- •§132. Опіка і піклування
- •Тема 25. Трудове законодавство
- •§133. Конституційне право на працю і відпочинок
- •§134. Трудові правовідносини
- •§136. Колективні договори і угоди
- •§137. Трудовий договір: поняття та порядок укладення
- •§138. Зміна умов трудового договору
- •§139. Підстави та порядок припинення трудового договору
- •§140. Робочий час і його види
- •§141. Правове регулювання часу відпочинку
- •§142, Оплата праці
- •§143. Трудова дисципліна
- •§144. Відповідальність за прогул і за появу на роботі у нетверезому стані
- •§145. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству, установі, організації
- •§146. Матеріальна відповідальність
- •§147. Особливості праці жінок, молоді та інвалідів
- •§148. Розв'язання індивідуальних і колективних трудових спорів
- •Тема 26. Законодавство про соціальний захист і охорону здоров'я
- •§149. Право на соціальний захист і достатній життєвий рівень
- •Тема 27. Фінансове законодавство
- •§150. Відносини, які регулюються фінансовим законодавством
- •§151, Державний бюджет України
- •§152. Банки. Довірчі товариства
- •Тема 28. Законодавство про підприємницьку діяльність. Основні організаційні форми підприємницької діяльності
- •§153. Правове регулювання
- •§154. Господарські товариства
- •§155. Фермерські господарства
- •§156. Свобода конкуренції та захист прав споживачів
- •Тема 29. Екологічне законодавство
- •§157. Загальна характеристика законодавства про охорону навколишнього середовища. Екологічні права та обов'язки природокористувачів
- •§158. Червона книга України
- •§159. Загальна характеристика Земельного кодексу України
- •§160. Право власності на землю
- •§161. Оренда землі
- •§162. Особисте селянське господарство
- •§ 163. Охорона земель
- •§164. Порядок вирішення земельних спорів
- •§165. Землеустрій України
- •Тема 31. Адміністративне законодавство
- •§166. Відносини, які регулюються
- •§167. Адміністративні стягнення та
- •Тема 32. Кримінальне
- •§168. Загальна характеристика
- •§169. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів
- •§170. Стадії вчинення злочину.
- •§171. Співучасть у вчиненні злочину
- •§172. Мета і види кримінального покарання. Обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність
- •§173. Поняття неосудності
- •§ 174, Особливості відповідальності неповнолітніх
- •§175. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •§176. Амністія і помилування
- •§177. Види злочинів. Відповідальність за окремі злочини
- •Література
- •Розділ і. Держава і право
- •04205 Київ, просп. Оболонський, 16а.
Тема 6. Правопорушення
ТА ЮРИДИЧНА
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
§19. Поняття, причини та види правопорушень
Усі людські вчинки умовно можна поділити на суспільно корисні і шкідливі. Всякий вчинок, який суперечить встановленим і схваленим суспільством правилам, завдає шкоди іншим людям, є викликом суспільству, порушує моральні умови існування людини і суспільства. Суспільно корисні вчинки узгоджуються з нормами права, а суспільно шкідливі, як правило, є порушенням правових норм. Протиправна поведінка є антиподом правомірної поведінки і породжує правопорушення.
Отже, правопорушення - це суспільно шкідливий, протиправний вчинок, здійснення якого передбачає юридичну відповідальність. Щоб встановити, чи є конкретний вчинок або поведінка правопорушенням, необхідно проаналізувати склад правопорушення. До особливостей складу правопорушення слід віднести такі:
суб'єктом його є деліктоздатна особа, тобто така, що спроможна нести юридичну відповідальність за вчинене правопорушення;
суб'єктивна сторона правопорушення - внутрішнє психологічне ставлення суб'єкта до вчиненого протиправ ного діяння та його наслідків.
Необхідною ознакою суб'єктивної сторони правопорушення є вина у формі умислу чи необережності. При умислі суб'єкт усвідомлює протиправність свого вчинку, передбачає і бажає настання його негативних наслідків (прямий умисел) чи свідомо допускає їх (непрямий умисел). При необережності особа передбачає можливість негативних наслідків вчинку, але легковажно розраховує їх відвернути (самовпевненість) чи не передбачає можливості настання цих наслідків, хоч могла і повинна була це зробити (недбалість). Об'єктивна сторона правопорушення — це зовнішній вираження протиправного діяння. Ця сторона відповідає на запитання, яким саме чином скоєно правопорушення, якою була діяльність (бездіяльність) суб'єкта правопорушення; чи є об'єктом правопорушення суспільні
64
відносини, соціальні цінності, які охороняються правом і на які зазначене правопорушення посягає.
Ознакою правопорушення є караність протиправного діяння (поведінки) — юридична відповідальність.
Серед причиніумов, які можуть визначати скоєння правопорушень або сприяти їм, характерними є:
дефекти сімейного виховання (жорстокість, відсутність моральних принципів, культ грошей);
безробіття і майнова нерівність у суспільстві;
пияцтво і наркоманія;
вплив певних творів так званої масової культури (особливо перегляд фільмів, у яких популяризуються жорстокість, аморальність, насильство);
низький рівень правосвідомості й правової культури, правовий нігілізм.
Сприяти скоєнню правопорушень можуть і певні суб'єктивні причини, соціально-психологічні особливості (наявність психічних відхилень, темперамент, вік, риси характеру, фізичні вади тощо).
Впливають на скоєння правопорушень і факти недосконалості чинного законодавства (високі податки на суб'єктів господарської діяльності, відсутність ліцензування певних видів діяльності, відсутність прогресивного податку на власність та ін.).
Правопорушення, як правило, зумовлюються не якоюсь однією причиною, а відразу багатьма.
Залежно від ступеня суспільної небезпечності всі правопорушення поділяють на злочини і проступки (провини). Злочинами визнаються правопорушення, з якими пов'язана найбільша небезпека для суспільства та особи. У 1999 р. в Україні зареєстровано 5 581 693 злочини, а в 2000 році в ув'язненні перебувало понад 177 тис. осіб.
Залежно від галузі права розрізняють кримінальні, адміністративні, цивільні, трудові, фінансові, екологічні, процесуальні та інші правопорушення.
$20. Цілі, підстави та види юридичної відповідальності
Конституція України закріплює основи юридичної відповідальності особи. За Конституцією:
• ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення;
65
юридична відповідальність особи має індивідуальний характер;
ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Юридична відповідальність має певні цілі, передбачувані результати. До таких належать:
захист прав і свобод громадян;
утвердження законності;
охорона державного ладу;
виховання і перевиховання правопорушника;
запобігання правопорушенням.
Юридична відповідальність містить у собі й елемент кари, тому що обмежує в чомусь правопорушника, позбавляє його певних благ.
Підставою для юридичної відповідальності повинен бути факт скоєння правопорушення, наявність у діях особи складу правопорушення, який, як зазначалося, включає чотири елементи: суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єктивну сторону та об'єкт.
Для всіх правопорушень загальним об'єктом є суспільні відносини (правопорядок), що охороняються законом. Безпосереднім об'єктом є ті конкретні суспільні відносини, яким заподіяно шкоди зазначеним правопорушенням. Ними можуть бути права і свободи громадян, права та інтереси організацій тощо.
Підставами юридичної відповідальності, крім факту скоєння правопорушення, є:
норма права, яка передбачає можливість покладання відповідальності (наприклад, стаття Кримінального кодексу);
акт застосування права (вирок суду, рішення адміністративного органу, представника органу влади та ін.).
Незнання закону не звільняє від відповідальності. Коли б цей принцип не діяв, тоді більшiсть правопорушників, очевидно, спробували б послатися на своє незнання закону, щоб уникнути відповідальності за правопорушення.
Залежно від характеру, ступеня суспільної небезпечності правопорушень розрізняють кілька основних видів юридичної відповідальності, а саме:
кримінальна, яка є найсуворішим видом відповідальності;
адміністративна;
цивільно-правова;
матеріальна;
дисциплінарна.
5 — 5-1314
66
Існує і конституційна відповідальність (імпічмент Президента, відповідальність народного депутата за порушення депутатських обов'язків). Виділяють також кримінально-процесуальну відповідальність (заміна підписки про невиїзд взяттям під варту).