- •В. П. Пастухов, в. Ф. Пеньківський, л. М. Подкоритова, м. Ю. Наум,
- •2. Конституційне законодавство України
- •3. Окремі галузі законодавства України
- •Передмова
- •§1. Держава та право як закономірний результат розвитку цивілізації
- •§2. Роль держави і права як атрибутів політичної влади. Держава, право і соціальна справедливість
- •§3. Основні теорії походження та сутності держави і права
- •Тема 2. Держава
- •§4. Поняття й ознаки держави.
- •§5. Внутрішні та зовнішні функції держави
- •§6. Форми держави
- •§7. Держави, які існували на
- •§8. Поняття права та його ознаки і функції
- •§9. Структура правової норми. Види правових норм
- •§11. Джерела (форми) права
- •§22. Поняття і структура
- •Тема 4. Система законодавства і система права
- •§13. Поняття законодавства.
- •§14. Конституція, закони та підзаконні акти. Система законодавства
- •§15. Поняття системи права. Поділ права на галузі, піЬгалузі та правові інститути
- •§16. Загальна характеристика
- •Тема 5. Правова держава.
- •§17. Поняття і головні ознаки правової держави
- •§18. Основні напрями формування правової держави в Україні. Громадянське суспільство
- •Тема 6. Правопорушення
- •§19. Поняття, причини та види правопорушень
- •§21. Необхідна оборона та інші обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •§22. Алкоголізм, наркоманія,
- •§24. Закон України "Про економічну самостійність України"
- •§25. Акт проголошення незалежності України. Референдум 1991 року
- •§26. Питання правонаступництва України
- •Тема 8. Конституція україни —
- •§27. Поняття конституції
- •§28. Джерела конституційного права в Україні
- •§29. Конституційна форма правління, державного устрою і політичного режиму України
- •§30. Державна символіка України
- •§31. Законодавство про мови та
- •§32. Основи зовнішньополітичної
- •§33. Закон України "Про внесення змін до Конституції України"
- •Протягом одного місяця у Верховній раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій;
- •Протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів;
- •Протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;
- •Тема 9. Громадянство україни
- •§34. Єдність і відмінність понять "людина", "особистість", "громадянин"
- •§35. Закон України "Про громадянство України"
- •§36. Набуття громадянства України
- •§37. Припинення громадянства України
- •§38. Статус закордонних українців
- •Тема 10. Конституційні права та обов'язки (загальні положення)
- •§39. Рівноправність громадян
- •§40. Невідчужувані права людини. Єдність прав і обов'язків
- •§41. Боротьба за юридичне закріплення прав людини та сучасні міжнародно-правові стандарти в галузі прав людини
- •§42. Основні конституційні обов 'язки громадян. Обов'язок громадян захищати свою Вітчизну.
- •Тема 11. Особисті (громадянські)
- •§43. Захищеність особи у правовій державі. Права людини на життя, свободу та особисту недоторканність
- •§44. Принцип презумпції
- •§ 45. Недоторканність житла.
- •§46. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання
- •§47. Паспортна система і реєстрація громадян за їх місцем проживання
- •§48. Право на свободу світогляду і віросповідання
- •Тема 12. Політичні права та свободи. Соціальні, економічні та культурні права
- •§49. Поняття політичних прав і свобод
- •§50. Свобода думки і слова
- •§51. Свобода зборів, мітингів, походів і демонстрацій
- •§52. Право на звернення до
- •§53. Право громадян об'єднуватися у політичні партії, професійні спілки та інші громадські організації
- •§54. Соціальні, економічні та культурні права
- •Тема 13. Право на освіту
- •§55. Завдання реформування змісту освіти
- •§56. Конституційне закріплення права на освіту
- •§57. Закон України "Про освіту"
- •§58. Система та рівні освіти в України Типи загальноосвітніх закладів відповідно до Закону "Про загальну середню освіту"
- •§59. Закон України "Про вищу освіту". Освітні рівні вищої освіти
- •§60. Учасники навчально-виховного
- •§61. Управління освітою
- •§62. Правовий статус навчально-виховних закладів
- •Тема 14. Народний суверенітет
- •§63. Поняття і форми здійснення народного суверенітету
- •§64. Засади та принципи виборного права в Україні
- •§65. Виборна система в Україні
- •§66. Конституційне регулювання референдумів
- •Тема 15. Верховна рада україни
- •§67. Верховна Рада України. Правовий статус і компетенція Верховної Ради України
- •§68. Законодавчий процес
- •§69. Структура, органи та апарат Верховної Ради України
- •§70. Статус народного депутата України
- •Тема 16. Президент україни
- •§71. Правовий статус Президента України
- •§72. Повноваження Президента України
- •Тема 17. Уряд і центральні органи
- •§73. Кабінет Міністрів України
- •§74. Повноваження Кабінету Міністрів України
- •§75. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •Тема 18. Місцеве самоврядування і
- •§76. Місцеве самоврядування та органи самоорганізації населення
- •§77. Місцеві органи виконавчої влади
- •§78. Спеціальний статус міста Києва як столиці України
- •§79. Автономна Республіка Крим
- •Тема 19. Судова влада в україні
- •§80. Поняття судової влади, завдання та засади здійснення правосуддя
- •§81. Система судів загальної юрисдикції. Загальні суди. Господарські суди. Третейські суди
- •§82. Конституційний Суд України
- •§84. Цивільно-процесуальне право
- •§85. Державна виконавча служба
- •§86. Кримінально-процесуальне право
- •§87. Державний департамент України з питань виконання покарань
- •§88. Державна судова адміністрація України
- •Тема 20. Правоохоронні органи та адвокатура
- •§90. Прокуратура України
- •§91. Правовий статус міліції
- •§92, Служба безпеки України
- •§93* Поняття оперативно-розшукової діяльності
- •§94. Органи юстиції
- •§95. Органи Державної прикордонної служби України
- •§96. Державна податкова адміністрація
- •§97. Митна служба
- •§98. Адвокатура
- •Тема 21. Нотаріат в україні
- •§99. Нотаріат в Україні.
- •§101. Цивільно-правові відносини
- •§102. Цивільна правоздатність, дієздатність
- •§103. Визнання громадянина безвісно відсутнім і оголошення громадянина померлим
- •§104. Юридичні особи
- •§105, Держава як суб'єкт цивільного права
- •§106. Особисті немайнові права
- •§107. Право власності та його захист
- •§108. Форми та види власності
- •§109. Інтелектуальна власність
- •§110. Зобов'язання та засоби їх забезпечення
- •§111. Авторське право. Суміжні права
- •§112. Цивільно-правові правочини (угоди). Договори
- •§113. Позовна давність
- •§114. Договір купівлі-продажу
- •§115. Договір майнового найму (оренди)
- •§116. Договір позики
- •§117. Договір дарування
- •§118. Договір довічного утримання
- •§119. Цивільно-правова відповідальність. Делікт
- •§120. Спадкове право
- •Тема 23. Житлове законодавство
- •§121. Конституційне право на житло. Житловий кодекс
- •§122. Права та обов'язки власників і
- •§123. Об'єднання співвласників
- •Тема 24. Сімейне законодавство
- •§124. Міжнародні стандарти в галузі охорони сім'ї та дитинства. Конвенція про права дитини
- •§125. Сімейний кодекс України
- •§126. Порядок укладення шлюбу і створення сім ї
- •§127. Рівність прав та обов'язків подружжя
- •§128. Припинення шлюбу і визнання шлюбу недійсним
- •§129. Взаємні права та обов'язки батьків і дітей
- •§130. Усиновлення (удочеріння). Патронат
- •§131. Позбавлення батьківських прав
- •§132. Опіка і піклування
- •Тема 25. Трудове законодавство
- •§133. Конституційне право на працю і відпочинок
- •§134. Трудові правовідносини
- •§136. Колективні договори і угоди
- •§137. Трудовий договір: поняття та порядок укладення
- •§138. Зміна умов трудового договору
- •§139. Підстави та порядок припинення трудового договору
- •§140. Робочий час і його види
- •§141. Правове регулювання часу відпочинку
- •§142, Оплата праці
- •§143. Трудова дисципліна
- •§144. Відповідальність за прогул і за появу на роботі у нетверезому стані
- •§145. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству, установі, організації
- •§146. Матеріальна відповідальність
- •§147. Особливості праці жінок, молоді та інвалідів
- •§148. Розв'язання індивідуальних і колективних трудових спорів
- •Тема 26. Законодавство про соціальний захист і охорону здоров'я
- •§149. Право на соціальний захист і достатній життєвий рівень
- •Тема 27. Фінансове законодавство
- •§150. Відносини, які регулюються фінансовим законодавством
- •§151, Державний бюджет України
- •§152. Банки. Довірчі товариства
- •Тема 28. Законодавство про підприємницьку діяльність. Основні організаційні форми підприємницької діяльності
- •§153. Правове регулювання
- •§154. Господарські товариства
- •§155. Фермерські господарства
- •§156. Свобода конкуренції та захист прав споживачів
- •Тема 29. Екологічне законодавство
- •§157. Загальна характеристика законодавства про охорону навколишнього середовища. Екологічні права та обов'язки природокористувачів
- •§158. Червона книга України
- •§159. Загальна характеристика Земельного кодексу України
- •§160. Право власності на землю
- •§161. Оренда землі
- •§162. Особисте селянське господарство
- •§ 163. Охорона земель
- •§164. Порядок вирішення земельних спорів
- •§165. Землеустрій України
- •Тема 31. Адміністративне законодавство
- •§166. Відносини, які регулюються
- •§167. Адміністративні стягнення та
- •Тема 32. Кримінальне
- •§168. Загальна характеристика
- •§169. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів
- •§170. Стадії вчинення злочину.
- •§171. Співучасть у вчиненні злочину
- •§172. Мета і види кримінального покарання. Обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність
- •§173. Поняття неосудності
- •§ 174, Особливості відповідальності неповнолітніх
- •§175. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •§176. Амністія і помилування
- •§177. Види злочинів. Відповідальність за окремі злочини
- •Література
- •Розділ і. Держава і право
- •04205 Київ, просп. Оболонський, 16а.
Тема 5. Правова держава.
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
§17. Поняття і головні ознаки правової держави
Поняття "правова держава" поширене в юридичній науці й конституційному праві. Iдеї правовоїдержавизнайшлисвоєвідображення в конституціях багатьох країн світу (Німеччини, Іспанії, Італії, Франції, України, Росії, Білорусі, Болгарії, Чехії, Угорщини, Словенії). Однак це поняття не має однозначного трактування. У наш час, як і в минулі часи, політики, філософи, юристи - представники різних ідеологій і політичних уподобань - вбачають у ньому різну суть.
Ідея правової держави в розумінні верховенства чинних законів сягає в далекі часи античного світу.
Аристотель, Платон, Геракліт, Цицерон у пануванні законів убачали запобігання сваволі і міць держави. Цицерон писав: "Закон
— опора того високого становища, яким ми користуємося у державі, основа свободи, джерело правосуддя; розум, душа, мудрість і сутність держави зосереджені у законах". Проте ідеї піднесення ролі права у Стародавній Греції, Стародавньому Римі та інших рабовласницьких країнах були позбавлені гуманістичної основи. Це були ідеї, що відбивали інтереси лише панівної частини тогочасного суспільства
- рабовласників, доля сотень тисяч рабів майже не бралася до уваги.
Поширенняхристиянствау Європі спричинило певні зміни в оцінці ролі права. Видатний християнський теолог IV - V ст. н. e. Аврелій Августин піддає гострій критиці право рабовласницького Риму як таке, що суперечить праву, наданому "божественною благодаттю". Згодом ці ідеї знайшли яскравий вияв у трактаті християнського мислителя Фоми Аквінського "Про правління князів", у якому стверджувалася ідея держави і права як таких, що є елементами Божого управління Всесвітом і засобом сприяння "загальному благу". Отже, закладалася ідея не просто значимості права в житті держави, а права як інструменту забезпечення добра і справедливості для всіх людей.
У XVIII ст. розвиток ідеї правової держави в Європі значною мірою обумовлюється прагненням протидіяти всевладдю чиновниць-
58
ко-бюрократичних апаратів тогочасних монархій.
Значний внесок у розвиток ідеї правової держави зробив видатний німецький філософ ї. Кант. Сам термін "правова держава" введено до наукового обігу німецьким юристом першої половини XIX ст. Р. фон Молем.
У Росії ідея правової держави набуває розвитку з XIX ст., але ще у другій половині XVIII ст. професор права Московського університету і член Російської Академії наук С. Десницький та вчений і дипломат В. Малицький обстоювали ідею рівності прав усіх людей і націй, верховенство права, засуджували кріпацтво. Ідеї правової держави розроблялися відомими юристами М. Коркуновим і П. Новгородцевим. Значну увагу ролі права у державі приділяв філософ В. Соловйов, вбачаючи в ньому поєднання інтересів "особистої свободи і загального блага", необхідну умову для подолання зла, "щоб світ не перетворився на пекло". Філософ С. Франк вплив права на суспільство та його виняткову роль пояснював необхідністю його витоку із совісті і вільного внутрішнього визнання правди.
Глибокі розробки питань становлення правової держави на початку XX ст. здійснені українськими вченими-юристами Б. Кістяківським і С. Котляревським. Б. Кістяківський після революції 1905 р. у відомому збірнику "Вехи" публікує статтю "На захист права", де виступає переконаним прибічником непорушності права і застерігає інтелігенцію, яка у своїй революційній діяльності вважала за можливе не зв'язувати себе правовими нормами і навіть боротися проти "деспотизму" закону, про можливі непередбачувані наслідки таких поглядів. Ця стаття була покладена Б. Кістяківським в основу докторської дисертації, яку він захистив у 1917 р. і став деканом юридичного факультету Київського університету.
Професор державного права С. Котляревський у магістерській дисертації "Конституційне право. Досвід політико-морфологічного огляду" (1907) і докторській дисертації "Правова держава і зовнішня політика" (1909) обґрунтував значення пріоритету права як для блага країни, так і в міждержавних відносинах. У статті "Оздоровлення" С. Котляревський констатував, що "культ сваволі і класової ненависті" обумовлює катастрофу держави.
У пореволюційний період теорія правової держави виявилася в Радянському Союзі несумісною з ідеєю "диктатури пролетаріату", визначенням держави як засобу панування одного класу над іншим. З цих же ідеологічних засад було відкинуто ідею поділу влади. Ігнорування свободи думки і політичних прав людини, усунення релігії
_ _ 59
як моральної основи суспільства, сувора концентрація державної влади створили сприятливі умови для беззаконня і масових репресій сталінського періоду.
З другої половини 80-х років ідея правової держави відроджується й активно розробляється. В Україні над правовими проблемами державотворення плідно працюють вчені: В. Бабкін, М. Козюбра, А. Колодій, М. Корнієнко, В. Котюк, С. Лисенков, П. Мартиненко, В. Мелащенко, О. Михайленко, Є. Назаренко, В. Нор, І. Опришко, В. Погорілко, Н. Прозорова, П. Рабінович, В. Сіренко, О, Тихомиров, Є. Тихонова, І. Усенко, В. Шаповал, Ю. Шемшученко та ін. Багато уваги цьому питанню приділяв В. Копєйчиков.
Поняття правової держави не може визначатися лише пануванням права в країні. За такою формальною ознакою "правовими" можна було б визнати й держави з диктаторською формою правління, а також держави, де переважна частина населення живе у злиднях, тощо. Суть полягає у характері тих законів, які мають бути обов'язковими до виконання. Право, як зазначав філософ-гуманіст XIX ст. М. Федорів, може узаконювати егоїзм, грубий примус, холодну об'єктивність. С. Котляревський, П. Нов-городцев, будучи прибічниками правової держави, вважали за можливе її побудову лише на засадах поваги до особи, християнської моралі.
Саме у такому контексті правовою можна вважати державу, якій притаманні такі ознаки:
система права, заснована на нормах загальнолюдської моралі та принципах справедливості (віддання кожному належного за добро і зло);
правові норми, які відповідають інтересам усього або переважної частини суспільства, закріплюють природні права і свободи людини й встановлюють відповідність між правами та обов'язками;
верховенство права-неухильне виконання правових норм усіма посадовими особами, усіма громадянами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян тощо, виконання взаємних обов'язків як державою, такі особою, забезпечення взаємної відповідальності держави і громадян;
відсутність білих плям і колізій у правовій системі;
наявність незалежного, непідкупного і справедливого суду;
здійснення державних функцій переважно ненасильницькими методами;
забезпечення населенню такого життєвого рівня, за якого можливе задоволення необхідних матеріальних і духовних
60
потреб; ліквідація безробіття;
здійснення функцій з виховання у громадян моральних принципів, поваги до праці, до надбань попередніх поколінь, дбайливого ставлення до навколишнього природного середовища;
відсутність аморальних засобів одержання прибутків як окремими індивідами, так і державою (торгівля зброєю, порушення прав найманих працівників, кредити і позики під високі проценти та ін.);
організація і здійснення державної влади на основі принципу поділу влади.
Звичайно, держав, які б відповідали всім цим ознакам, не існує. Однак у будь-якій державі поступова реалізація їх — це рух до правової держави.