13. В електронних формулах Excel є чотири види операторів: арифметичні, текстові, оператори порівняння й оператори посилань (адресні оператори).

а) Арифметичні оператори призначені для виконання арифметичних операцій над числами. У Excel можуть застосовуватися сім арифметичних операторів (див. таб. 1).

Символ оператора	Назва оператора	Приклади формул	Результат
+	Додавання	=1,5+2,2	3,7
-	Віднімання	=6-5,5	0,5
-	Заперечення	=-33	-33
/	Ділення	=4/5	0,8
*	Множення	=5*6	30
^	Піднесення до степеня	=2^3	9
%	В Таб. 1 ідсоток	=25%	0,25

При введенні формул з арифметичними операторами потрібно враховувати порядок їх виконання. Якщо необхідно змінити порядок виконання застосовують круглі дужки.

б) У роботі з текстами і числами використовують оператори порівняння (див. таб. 2).

Символ оператора	Назва оператора	Приклад формул	Результат
=	Дорівнює	=2=3	Ложь
>	Більше	=2>3	Лож
<	Менше	=2<3	Истина
>=	Більше або дорівнює	=2>=3	Лож
<=	Менше або дорівнює	=2<=3	Истина
<>	Не дорівнює	=2<>3

Таб. 2

Вони використовуються для надання тверджень значень ИСТИНА або ЛОЖЬ. Якщо твердження правильне, то комірці, що містить формулу, буде надано значення ИСТИНА. Якщо твердження неправильне, то до комірки буде занесене значення ЛОЖЬ.

в) В Excel є один текстовий оператор & або, інакше кажучи, амперсанд. Цей оператор об’єднує послідовність символів із різних комірок в одну послідовність, тому його називають також оператором об’єднання.

Нехай до комірок А1 і А2 введені слова «по» і «тяг» відповідно, а до комірки А3 записана формула =А1&А2, тоді результатом у комірці А№ буде слово «потяг».

Текстові значення у формулах беруть у лапки «…».

г) Адресні оператори використовуються при вказівці посилань на комірки таблиці. Пригадаємо, що прямокутні діапазони комірок позначаються за допомогою двокрапки, наприклад А6:В9. коли в посиланні потрібно об’єднати два діапазони комірок, то діапазони записують через кому, наприклад А3:С7,В12:К6.

Двокрапка і кома, що використовуються при записуванні посилань на комірки, саме і є адресним операторами. Ще один адресний оператор в Excel – це пробіл. За допомогою пробілу можна посилатися на ділянку перетину двох діапазонів.

д) Якщо до формули входять декілька операторів, то програма Excel визначає пріоритет цих операторів і призначає відповідну послідовність їх виконання.

Список пріоритетів:

1. Адресні оператори (:, пробіл).

2. Заперечення (використовується для вказівки від’ємних чисел: -1, -67).

3. Відсоток (%).

4. Піднесення до степеня (^).

5. Множення і ділення (* і /).

6. Додавання і віднімання (+ і -).

7. Об’єднання послідовностей символів (&).

8. Оператори порівняння.

Якщо до формул входять оператори з однаковим пріоритетом, наприклад оператори множення і ділення, то вони виконуються в порядку зліва направо. Щоб змінити порядок виконання операторів, використовують круглі дужки.

14. Припустимо, що потрібно ввести одну й ту саму формулу у суміжні комірки. для цьог8о виконаємо операцію копіювання формул. Копіювання формул – це процес поширення дії формули, занесеної в одну комірку, на інші комірки. У цьому разі найзручніше скористатися маркером заповнення. Активізуйте комірку із початковою формулою і протягніть маркер через комірки до яких потрібно скопіювати формулу. До цих комірок будуть занесені копії формул (із потрібними адресами), а зміст комірок буде розрахований за цими формулами.

Приклад, розглянути множення двох діапазонів-стовпців.

Запишіть у діапазони А1:А6 і В1:В6 числа, а до комірки С1 занесіть формулу =А1*В1.

15. Кожна комірка має власне ім’я (адресу), що складається з назв стовпчиків і рядків на перетині яких вона утворена. При введенні формул використовують посилання на імена або адреси комірок. Посилання на адреси (А1, В2 і т. д.), що мають здатність змінюватися під час копіювання формул, називаються відносними посиланнями.

Але така властивість не завжди є корисною. Наприклад, коли до комірки записано постійний коефіцієнт, що застосовується у формулах. Тому, окрім відносних існують абсолютні та змішані посилання на адреси комірок. Якщо перед назвою стовпчика і рядка в адресі стоїть символ $ , то таке посилання на адресу називається абсолютним, наприклад $А$1, $Е$2, $Е$2:$G$8.

Якщо адреса містить лише один символ $, то таке посилання називається змішаним, наприклад $А1, А$1.

Основною властивістю абсолютних та змішаних посилань на адреси є те, що частина адреси комірки, яка стоїть після символу $ не змінюється під час копіювання формул.

16. Як відомо, для виконання обчислень використовують формули. Формула має вигляд =вираз . (З яких компонентів можуть утворювати вирази?) Вирази можуть містити:

- оператори;

- числа або текстові значення;

- посилання на адреси комірок та діапазонів;

- функції.

Програма Excel пропонує широкий набір вбудованих функцій, що істотно полегшують процес обробки даних, звільняють від довгих записів формул і зменшують імовірність помилок.

Функції в Excel являють собою стандартні записи і використовуються для виконання певних обчислень в робочих книгах. Наприклад, функція знаходження максимального значення серед чисел має вигляд: МАКС(число1, число2, …) або MAX(число1, число2, …) за умови англомовного офісу.

Розглянемо звернення до функцій в Excel або правила синтаксису функцій:

- якщо функція з’являється на початку формули, то їй повинен передувати знак =, як і в будь-якій формулі.

- вводять ім’я функції (вручну або за допомогою майстра функції);

- вводять список аргументів, розділених крапкою з комою в круглих дужках (в записі функцій обов’язково повинні бути дужка, що відкривається і дужка, що закривається, при цьому не можна ставити пробіли між назвою функції і дужками. В іншому випадку Excel видасть повідомлення про помилку).

Число1, число2, … є аргументами функції.

Аргументи – це величини, що використовуються для обчислення значень функції.

В якості аргументів можна використовувати числа, текст, логічні значення, таблиці, функції та інше. Деякі функції можуть мати до 30 аргументів.

Функції, які є аргументом для іншої функції називаються вкладеними.

=СУММ(ОКРУГЛ(А1;2);ОКРУГЛ(А2;2));

=SUM(ROUND(A1;2);ROUND(A2;2)).

Тут функція ОКРУГЛ є вкладеною. В формулах Excel можна використовувати до семи рівнів вкладення функцій (за умови використання Office 2003).

Але існують функції, які не мають аргументів. Прикладом таких функцій є ПИ (надає значення трансцендентного числа π, округленого до 15 знаків після коми) і СЕГОДНЯ (результатом обчислення даної функції є поточна дата). При використанні даних функцій потрібно в рядку формул після назви функції поставити круглі дужки. Іншими словами, щоб отримати в комірці значення числа π чи поточну дату, потрібно ввести такі формули

=ПИ()

=СЕГОДНЯ()

Результат обчислення функції називається поверненням значення. Тобто функція СЕГОДНЯ повертає поточну дату.

В якості прикладу роботи з функціями давайте розглянемо функцію ОКРУГЛ. Для того, щоб округлити число 2,71828, яке записане в комірці С10, з точністю до 2, 3, 4 знаків після коми і записати результат в комірки Е10, Е11, Е12 необхідно:

1. Ввести число 2,71828 в комірку А1.

2. Ввести в комірки Е10, Е11, Е12 формули наступного вигляду

=ОГРУГЛ(А1;1)

=ОКРУГЛ(А1;2)

=ОКРУГЛ(А1;3)

17. Вводити в формулу назву функції з клавіатури «вручну»не завжди зручно. В Excel існують спеціальні засоби для роботи з функціями – Майстер функцій, який полегшує роботу користувача.

Майстер функцій викликається командою Вставка – Функція або натисненням кнопки Вставка функції в рядку формул.

Наприклад, необхідно підрахувати який врожай яблук зібрано, якщо за липень зібрали 210 кг, серпень – 270 кг, вересень – 270 кг, жовтень – 400 кг яблук?

В

Рис. 2

ведемо дані, які дані в задачі до ЕТ Excel.

Для того, щоб знайти загальну кількість яблук, які заготовили за декілька місяців, потрібно знайти суму яблук, які зібрали за кожен місяць. Це можна зробити записавши формулу =Е4+Е5+Е6+Е7+Е8, але це можна зробити швидше ввівши формулу =СУММ(Е5:Е8).

Для цього скористаємося майстром функцій, який дозволяє автоматизувати введення функції та її аргументів.

Після виклику програми відкривається діалогове вікно Вставка функції(рис.3).

Рис. 3

Даний діалог містить поле Пошуку та два списки Категорія та Функція . У першому списку потрібно вибрати категорію, у якій є функція, що вас цікавить, а в другому саму функцію. Усього в наборі Excel 10 категорій функцій: фінансові, математичні, дата та час тощо. Крім того, список категорій доповнений рядком 10 недавно використаних зі списку функцій, які найчастіше використовували останнім часом. Також під списком розташовано рядок опису синтаксису і подано коментар про призначення виділеної функції. У рядку синтаксису аргументи, виділені напівжирним шрифтом, є обов’язковими, якщо обов’язкові для функції аргументи не будуть зазначені, то її неможливо буде ввести до комірки. Оберемо функцію СУММ().

П

Рис.7

ісля того як необхідна функція вибрана, потрібно натиснути кнопку ОК, після чого відкриється діалогове вікно Аргументи функції (рис 4.).

Аргументи можна вводити з клавіатури, але бажано при введенні посилань використовувати мишу, що прискорює процес введення і позбавляє помилок.

Отже, ми отримали розв’язок задачі (рис.5)

Рис.5

18. В Excel є широкий вибір математичних функцій, які дозволяють виконувати дії із різних областей математики: арифметики, алгебри, комбінаторики.

Розглянемо використання математичної функції СУММЕСЛИ на прикладі задачі.

Задача. Підрахувати кількість проданих телевізорів PANASONIC (рис. 6).

Рис.6

Для того, щоб підрахувати кількість проданих моделей потрібно:

1. Встановити курсор в потрібну комірку і викликати Майстра функцій натисненням кнопки Вставка функцій в рядку формул.

2. В діалоговому вікні Майстра вибрати в категорії Математичні функції СУММЕСЛИ і натиснути кнопку ОК.

3. В вікні, що відкриється ввести аргументи функції.

Діапазон – діапазон значень по яким проводиться відбір.

Критерій – умови відбору; в нашому прикладі – значення стовпчика моделей, які в своїй назві мають текст «Panasonic*», при цьому * замінює будь-який набір символів.

Діапазон_ сумування – фактичні клітинки для сумування.

4. Закінчити введення функції натисненням кнопки ОК.

В Excel найбільш широко представлені функції, призначені для проведення статистичного аналізу даних: знаходження максимального та мінімального значення діапазону, середнього значення та ін.

Розглянемо використання статистичної функції СРЗНАЧ та СЧЕТЕСЛИ на прикладі задачі.

Задача. Підрахувати кількість студентів, середній бал яких перевищує 7 (рис.7).

Для того, щоб підрахувати кількість студентів необхідно:

1. Спочатку необхідно обрахувати середній бал студентів.

2. Для цього в окні Майстра в категорії Статистичні функції обрати функцію СРЗНАЧ і натиснути кнопку ОК.

3. В діалозі, що відкриється в Поле Число1 ввести аргументи функції, для яких обраховується середнє значення і натиснути кнопку ОК.

4. Потім в категорії Статистичні функції обрати функцію СЧЕТЕСЛИ та ввести аргументи функції: діапазон та критерій >=7.

Рис.7

1. 19. Логічні функції являються невід’ємним компонентом багатьох формул. Кожного разу, коли потрібно реалізувати певні дії чи розв’язки в залежності від виконання певних умов, дуже часто використовують логічні функції.

В Excel є наступні логічні функції: END (І), FALSE(ХИБА), IF (ЯКЩО), NOT (НІ), OR(ЧИ), TRUE(ІСТИНА). Результатом дії логічних функцій END (І), FALSE(ХИБА), NOT (НІ), OR(АБО), TRUE(ІСТИНА) є логічне значення ІСТИНА і ХИБА, а результатом дії логічної функції IF (ЯКЩО) може бути число, текст тощо.

Результатом дії логічних функцій FALSE(ХИБА) і TRUE(ІСТИНА) є логічні значення ХИБА та ІСТИНА відповідно.

Функція NOT(НІ)(арг) змінює логічне значення свого аргументу на протилежне. Вона часто використовується в тих випадках, коли користувач повинен бути впевненим в том, що значення не рівне деякій величині.

Аргумент функції арг – це значення, результатом обчислення якого є ІСТИНА або ХИБА. Якщо арг має значення ХИБА, то функція НІ повертає значення ІСТИНА і навпаки.

Функція END(І)(арг1; арг2;…) повертає значення ІСТИНА, якщо всі аргументи мають значення ІСТИНА, і повертає значення ХИБА. Якщо хоча б один аргумент має значення ХИБА.

Функція OR(АБО)(арг1; арг2; …) повертає значення ІСТИНА, якщо хоча б один аргумент має значення ІСТИНА. Аргументи повинні бути логічними значеннями чи таблицями, що містять логічні значення. Якщо аргумент, котрий є таблицею має текст чи порожні клітинки, то такі значення ігноруються. Якщо вказаний інтервал не містить логічних значень, то повертається значення помилки #ЗНАЧ!.

За допомогою функції IF (ЯКЩО) реалізовуються розгалуження в ЕТ. Дана функція має наступну структуру:

IF(ЯКЩО) (<логічний вираз>;<вираз1>;<вираз2>).

Логічний вираз – це форма запису умови: простої або складеної.

Якщо умова істина, то функція набуває значення першого виразу, інакше другого.

Вираз1 чи вираз 2 також може бути функцією IF(ЯКЩО) – так утворюються вкладені розгалуження. Часто виразом 1 чи виразом 2 є лише адреса клітинки, яка містить деяке значення або конкретне число.

Прості умови записують за допомогою операцій порівняння =, >, <, <=, >=, <>, визначені над виразами, 7>5, A5<=20 тощо.

Складні умови записують за допомогою логічних функцій END і OR.

20. Задача 1. Розглянути, хто із студентів 2-го курсу допускається до занять після зимової сесії (умовою допуску є відсутність двійок чи пустих клітинок в відомості за будь-яких причин). Результати оформити у вигляді таблиці.

Задача 2. У відомості нарахування зарплатні перелічені прізвища працівників, які мають одну з трьох категорій: 1,2 ,3. Денна тарифна ставка залежить від категорії так:

12, якщо категорія = 3;

Ставка = 10, якщо категорія = 2;

8, якщо категорія = 1.

Протягом місяця працівники зайняті різну кількість днів. Треба ввести кількість відпрацьованих днів і нарахувати зарплатню працівникам, якщо відрахування (податки тощо) становлять 21% від нарахувань. Скласти бухгалтерську відомість.

21. Представлення даних в графічному вигляді дозволяє вирішувати різноманітні задачі. Основна перевага такого представлення є в його наочності. На графіках та діаграмах можна легко побачити тенденції до змін, швидкість цих змін, різні співвідношення тощо.

Діаграми призначені для графічного відображення числових даних у звітах, на презентаціях, рекламних сторінках тощо. Діаграми поділяються на стандартні (більш поширені), яких налічується в Excel 14 та нестандартні (використовуються зрідка), яких існує 20 типів.

Є багато типів стандартних діаграм: гістограма, лінійчата, кругові, кільцеві, точкова, діаграми з областями, поверхні, графіки тощо.

Найчастіше будують кругові, точкові, стовпчикові стандартні діаграми різних видів. Наприклад:

Кругова діаграма відображає один виокремлений рядок чи стовпець даних з таблиці у вигляді круга з секторами. Вона демонструє співвідношення частин і цілого, де ціле відповідає 100%.

Точкова діаграма (інколи її називають X-Y діаграма) призначена дл побудови традиційних математичних графіків.

Гістограма (стовпцеві діаграма) показує числові дані з вибраних стовпців таблиці у вигляді стовпчиків. Її найчастіше використовують для ілюстрації змін у часі чи просторі.

Усі діаграми (окрім кругової) мають дві осі: горизонтальну – вісь категорій, вертикальну – вісь значень. Об’ємні діаграми мають третю вісь - вісь рядів.

Діаграма складається з багатьох елементів, таких як:

• область об’єкта-діаграми;

• область побудови діаграми;

• легенда;

• заголовок діаграми;

• вісь ряду даних;

• вісь категорій;

• вісь значень;

• ряд;

• назва осі значень;

• назва осі категорій;

• стіни, кути (в об’ємних діаграмах).