39. Політичне і правове вчення Бенедикта Спінози. “Богословсько-політичний трактат” : людина насамперед залежить від закону “природної необхідності”, що випливає з самої природи.

Перший (божествений)закон має на меті лише найвище благо, другий (людський) – образ життя, служить збереженню держави. Верховний закон – закон самозбереження.

Право верховної влади – природне право, визначуване могутністю народу. Волю держави вважати волею всіх, рішення держави – рішення кожного. Верховна влада має: впорядковувати релігіозне життя, забезпечувани недоторканність власності, поширювати просвітництво.

Держава виникає на основі суспільного договору через необхідність влади і законів стримувати людей. Право і держава – органічні частини природи. Держава – оболочка верховної влади. Держава стає трохи самостійною, керується іншими законами ніж ті що диктують образ життя конвретної особи.

Заперечував втручання влади в особисте життя людей, відстоював свободу, яка найкраще відстоюється демократичною формою правління. За республікансько-демократичний лад.

40. Буржуазна Революція в Англії. процесс перехода в Англии от абсолютной монархии к конституционной, при которой власть короля ограничена властью парламента, а также гарантированы гражданские свободы. Революция приняла форму конфликта исполнительной и законодательной властей (король против парламента), вылившегося в гражданскую войну, а также форму религиозной войны между англиканами и пуританами. З однієї сторони буржуазія, джентрі які виступали за конституційну монархію, з іншої сторони прихильники монархій, які не поділяли теорії суспільного договору і виводили владу короля від Адама. Основними Діячами були Гоббс, Мільтон, Лілберн. Найпоширенішими були ідеї індепендентів (повна незалежність кожної общини, конституційна монархія. Свобода совісті, зменшення впливу англіканської церкви). Левеллери були більш далекоглядні (стверджували верховенство влади народу,

41. політико-праова ідеологія Левеллерів.

Радикально-демократичнна течія в період Англ- ревюлюції 17ст. Джон Лільберн, Уільям Уолвін, Річард Овертон

Лільберн та левеллери: вся влада повинна виходити від народу з самого початку. Вільний вибір народу і згода, яке виказує народ через своїх представників – справедливе управління. Рівність від народження, тому кожний має право на свободу і безпеку. Відміна привілеїв, запровадження загального виборчого права для чоловіків, справедливе оподаткуваня. Соц допомоги для бідних, повернення громадянам землі.Але вони не натякали навіть на ліквідацію дворянського землеволодіння. Відмовлялися від монархії та олігархії. Зарповадження закон. викон. і суд. влади.

42. Політико-правова доктрина Томаса Гоббса.

Спочатку всі люди були вільними. Природний закон – треба прагнути до миру. Розглядав 3 моменти становлення політичного організму: природний стан – перехід до держави – державний стан. Закон може виконуатися з допомогою примусу і сили (Держави). Розрізняє право і закон.

Абсолютна влада грунтується на принципах розуму. Суверен – цар і священник “за божественним правом”. Якщо суверен – християнин, то він глава церкви. Все, що потрібне для спасіння, міститься в двох чеснотах: вірі в Христа і підкоренні законам. Розрізняе:монархію, аристократію та демократію.

Гоббс пропонував проект держави, яка є: засобом приборкання пристрастей у досягненні мирного стану, засобом сходження до царства Божого через спокуту, розкаяння, хрещення, спасіння. Держава має влаштовуватися за принципами розуму.

43. Ідеологія просвітництва за своєю сутністю була спрямована проти феодальних установлень у соціально-політичному житті та проголошення ідей буржуазної демократії (скасування привілеїв, які існували у феодальному суспільстві, та встановлення політичних прав, свободу совісті, слова, друку та власності; гарантом реалізації природного права людини має стати держава); представники — Вольтер, Монтеск’є, Руссо,Дідро.

44. Природно правові вчення німеччини вчення «німецького класицизму» (Кант, Фіхте, Гегель), історичної школи права (Гуго, Савіньї) та позитивізму (Конт), що сформувалися в Німеччині під впливом ідеології Просвітництва. Помірне крило: природне право – універсальна соціальна етика, держава виникла з ініціативи Бога, але за попередньою вільною згодою людей. Основа д. – договір. Перевага абсолютній монархії.

45. вчення Іммануъла Канта про державу і право

Родоначальник німецької класичної філософії Кант в систематизованій формі обґрунтував політичну доктрину лібералізму. Кант вважав лібералізм ученням, єдино відповідним розуму. Він вважає, що необхідно прославити право над державою. А держава, по Канту, повинна бути органом захисту право осіб. Особа може зажадати від держави того ж, що і держава від особи. розвиває ідею взаємної відповідальності держави і особи. Він обґрунтовує і розкриває суть ідеї правової державності в цілях охорони індивідуальних право осіб.

Кант зв’язує право з правомочністю примушувати. Він стверджує, що «все неправе перешкоджає свободі, згідній із загальним законом, примушення ж перешкоджає свободі або чинить їй опір

Кожна особа є абсолютною цінністю, володіє гідністю і не може бути засобом здійснення ніяких планів.

Для обмеження свавілля існує право, - сукупність умов, за допомогою яких свавілля однієї особи збігається зі свавіллям іншої з позицій загального закону свободи.

Право має загальнообов’язковий характер, що забезпечується примусом. Право (природне, справедливості – не зазначені в законі, не мають примусу,позитивне – воля законодавця)

Походження держави – акт договору між людьми, що уладається з меою взаємної вигоди. Укладаючи таку угоду, люди відмовляються від часини зовнішньої свободи, об надійніше використати іншу частину, яка уде забезпечена правовою гарантією.

Державі треба мати 3 влади: Законодавчу, що належить народові, виконавчу, яка на підставі закону надана правителеві та є підзвітна законодавчій; судова – призначається виконавчою влад.

Рекомендував коритися владі, не звертаючи уваги на її походження.