84. Політико-правова ідеологія лібералізму (Джеремі Бентам, Джон Стюарт Мілль (Англія), Бенжамен Констан, Апексіс де Токвіль (Фр), вільгейм Гумбольт, Лоренц Штейн (Нім)).

Але ідеологія лібералізму сягає своїм корінням у XVII—XVIII ст. У її творення значний внесок зробили такі видатні мислителі, як Д. Локк, Ш. Монтеск’є, І. Кант та ін. перевага потребам і правам окремої людини. У ХІХ ст. розвиток соціально-політичної концепції лібералізму був пов’язаний з іменами французького мислителя Б. Констана та англійців І. Бентама і Д. Мілля.

Б. Констан захисник свободи в усіх сферах суспільного життя. Він обстоював ідею пріоритетності особистості стосовно будь-якої соціальної групи і суспільства в цілому. Свобода конкуренції в економіці, свобода у викладанні, гласність і свобода друку.Під правами і свободами «людини взагалі» вони фактично розуміли права і свободи буржуа.

Протягом усього ХІХ ст. ліберали виступали за такий суспільний устрій, за якого регулювання соціальних відносин у суспільстві відбувалося б стихійно, без втручання держави, за котрою визнавалася лише роль «нічного сторожа», що охороняє власність громадян і встановлює обсяги вільної конкуренції між окремими виробниками. Соціальному лібералізму або неолібералізму, що прийшов на зміну класичному варіанту, були вже притаманні ідеї посилення ролі державних органів у суспільному житті, Така держава мала б запобігати соціальним конфліктам, допомагати найбільш знедоленим верствам суспільства, активно втручаючись в економічне життя через податки, бюджет, планування.у досягненні суспільного іде-алу І. Бентама є демократизація політичних інститу-тів держави, забезпечення політичних та особистих прав і свобод людей, що можливо лише в демо-кратичній державі. Інші форми держави — монархія та аристократія не можуть забезпечити реалізації принципу загальної користі. Вони захищають користь та інтереси меншої кількості людей і не га-рантують особистої та майнової безпеки населення. відкидав теорію договірного її утворення. Договір — це омана, стверджував він, усі держави утворені силою і закріпилися, завдяки звичкам людей підко-рятися урядові. Позитивним правом, на думку мислителя, є встановлена законом можливість і гарантія дозволених вчинків.Юридичні закони — це воля суверена, особи чи групи людей, що здійснюють верховну політичну владу. Вони забороняють або дозволяють певні дії, покладають на громадян права чи обов'язки. заснував утилітаризм. принцип оцінки всіх явищ з точки зору їх корисності, можливості служити будь-яким засобом для досягнення мети.

Джона-Стюарта Мілля

Його попліт вчення є наступним етапом у розвитку утилітаризму. Розглядав права людини як сферу, вільну від втручань держави, прагнув максимально звузити коло випадків, коли втручання держави и суспільства у справи індивіда є допустими. індивідуальна свобода означає абсолютну незалежність людини у сфері тих дій, які безпосер торкаються її самої.своюода думки и переконання, свобода діяти спільно з іншими, вибору і досягнення цілей…

Найкращою формою правління є представницька демократія. Кращим урядом буде той, який зможе допомогти народу йти вперед. Тільки представницька демократія може усунути класові суперечності.Ідеї демократизації політ і правов інститутів держави - Бентам. Зазначав, що основою і метою сусп. Існування людини є особиста користь.соціальна роль і призначення держави і законодавства – створ умов для досягнення користі і щастя людини. Демократизація політичних і інститутів держави, забезпеч особистих та політ прав людини, що можливо лише в демократ державі. Інші форми держави – монархія та аристократія не мож забезпеч реалізації принципу заг користі. Відкидав теорію договірного утвор держави. Усі держави утворені силою і закріпилися завдяки звичкам людей підкорятися владі.природне право не передує державному, бо в людей його нема, природними у людини є лише почуття, нахили, здібності, їх не можна вважати правовими та законами. Позитивним правом є встановлена законом можливість і гарантія дозволених вчинків.

Юр закони – воля суверена, особи, чи групи людей, що здійсн верховну владу.

Апексіс де Токвіль «Демократія в Америці»: співвідношення рівності і свободи та існування суперечності між ними.основна ідея: неминучий занепад аристократії і поступов рух до демократії. Незалежність суд влади.на відміну від своїх попередників, які користувалися поняттям «тиранія більшості» для критики демократ законів, він вбачав «тиранічний» прояв америк демократії у пануванні громадс думки.В демократ республіках рівність має більшу соц. Цінність ніж свобода, оскільки потреба у свободі є життєво- важливою для небагатьох, тоді як рівність робить щасливим кожного. Небезпека деспотичного переродження демократії особливо велика у тих країнах, де відсутні традиції політичної свободи.Централізація є чинником, що паралізує все громад життя.