Кримінологічна характеристика посадових злочинів

Чинне кримінальне законодавство України до поса­дових злочинів відносить вісім складів злочинів: зловжи­вання владою або посадовим становищем, перевищення влади або посадових повноважень, халатність, одержання хабара, посередництво у хабарництві, давання хабара, про­вокацію хабара, посадовий підлог (статті 165-172 КК). Але з використанням посадового становища можуть вчинятися і злочини, передбачені іншими главами КК України. Такі, наприклад, як злочини проти правосуддя, господарські зло­чини, військові злочини тощо. Тому поняття «посадова зло­чинність» розуміється і у широкому значенні, як уся су­купність злочинів, вчинених посадовими особами, і у вузь­кому, як сукупність злочинів, передбачених тільки главою VII КК України. У цьому розділі будемо дотримуватися вузького тлумачення цього терміну, оскільки вчинення посадовими особами інших видів злочинів розглядається у відповідних розділах навчального посібника.

Усі посадові злочини можуть бути класифіковані на: посадові злочини корисливої спрямованості (хабарництво, зловживання владою) і некорисливої (перевищення влади, халатність, посадовий підлог), хоча корисливі мотиви мо­жуть мати місце і при вчиненні цих видів злочинів. Серед них найбільшу суспільну небезпеку має хабарництво. Воно призводить до дезорганізації управлінської діяльності, підриву авторитету органів влади і управління. Досить ча-

149

сто хабарництво поєднується із вчиненням різноманітних економічних злочинів. Ці та деякі інші обставини обумов­люють високий ступінь соціальної небезпеки цього злочи­ну і віднесення його до категорії тяжких.

Посадові злочини є одним з основних чинників, що створюють реальну загрозу національній безпеці та демок­ратичному розвиткові України. Вони роблять суттєвий не­гативний вплив на всі важливі сторони суспільного життя: економіку, політику, управління, соціальну і правову сферу, громадську свідомість, міжнародні відносини. Такі злочи­ни підривають авторитет держави, завдають шкоди утверд­женню демократичних основ управління суспільством, по­будові і функціонуванню державного апарату, порушують принципи верховенства закону і права, сприяють криміна-лізації економічних відносин, живлять організовану зло­чинність, нищать духовні та моральні цінності.

В останні роки, за наведеними даними кримінально-правової статистики, рівень посадових злочинів значно зріс. Так, якщо у 1990 році було зареєстровано 3 199 посадових злочинів, то у 1995 — 5760, у 1996 — 8 159, у 1997 — 11828. На жаль, кримінальна статистика не відбиває дійсних обсягів цих злочинів через високий рівень їх латентності, труд­нощі виявлення і низьку ефективність діяльності правоохорон­них органів. Тому, виходячи з офіційних статистичних даних, можемо зробити висновок лише про активність діяльності правоохоронної системи у цьому напрямі. Однак і ці дані свідчать про неухильну тенденцію до зростання посадових злочинів, що пов'язано із загальним зростанням злочинності.

За даними судової статистики, за вчинення посадових злочинів (статті 165-172 КК України) у 1996 році було за­суджено 1399 осіб, що у загальній структурі засуджених становить 0,6%, у 1997 році — 2273, що склало 1%. У 1992 році за одержання хабара було засуджено лише 72 особи, за посередництво у хабарництві — дві особи, за дачу хабара — 51 особа. У 1993 році ці показники склали відповідно 118, 9, 76 осіб. У 1995 році — відповідно 213, 8, 73 особи. У 1995 році — 234, 11, 62 особи. У 1996 році—306, 9, 123 особи, у першій половині 1997 року — 145, 10, 87 осіб.

150

Таблиця 1