- •Теорії походження Київської Русі.
- •Київська Русь за перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав
- •Київська Русь за правління Володимира Великого
- •Прийняття Християнства на Русі та його наслідки
- •Розквіт Київської Русі: Правління Ярослава Мудрого
- •Політична трансформація Київської Русі другої половини XI ст. Тріумвірат Ярославичів.
- •Феодальні війни та княжі з‘їзди Руських князів другої половини XI - початку XII ст.
- •Спроби консолідації Київської держави: правління Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича.
- •Період роздробленості Київської Русі: друга половина XII – перша половина XIII ст.
- •Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
- •Культура Київської Русі.
- •Соціальний устрій Київської Русі.
- •Галицьке князівство: друга половина XI ст. – 1199р.
- •Галицько-Волинське князівство 1199 – 1264 рр. Правління Романа Мстиславича та Данила Романовича.
- •Причини занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення.
- •Входження українських земель до Великого князівства Литовського та особливості їх адміністративно-політичного статусу.
- •Причини виникнення козацтва. Д. Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •Українське козацтво за гетьманування п. Сагайдачного.
- •Релігійна та культурна діяльність братств
- •Берестейська церковна унія: причини і наслідки
- •Козацько-селянські повстання під проводом к. Косинського і с. Наливайка.
- •Державний устрій української козацької держави б. Хмельницького
- •Державотворча діяльність гетьмана і. Виговського
- •Політична діяльність гетьмана п. Дорошенка
- •Антимосковський виступ гетьмана і. Мазепи: причини і наслідки.
- •Політика Петра і щодо українських земель після Полтавської битви 1709 р.
- •Діяльність гетьмана п. Орлика.
- •Гайдамацький Рух на Україні у хуііі ст.
- •Ліквідація російським царизмом української державності у другій половині хуііі ст.
- •Зовнішньополітична діяльність незалежної України
- •Громадівський рух в Україні
- •Пожвавлення національного руху в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст. Формування багатопартійної системи.
- •Серпневий «путч» 1991 р. Проголошення незалежності України та перші кроки її розбудови.
- •Українські дисиденти, їх програмні цілі та діяльність.
- •Лібералізація суспільного життя в Україні середини 50-х – початку 60-х рр. Хх ст. Шістдесятники.
- •Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їх програмні цілі та діяльність.
- •Міжнародне становище унр на початку 1919 р. Війні більшовицької Росії проти унр.
- •Вибух першої світової війни і ставлення до неї української громадськості.
- •Утворення срср й остаточна ліквідація суверенітету України
- •Боротьба унр проти агресії більшовицького Раднаркому наприкінці 1917 – початку 1918 рр.
- •Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення.
- •Колонізаторська політика Польщі в Західній Україні у міжвоєнний період.
- •Встановлення влади Директорії унр. Поясніть відмінності у поглядах між в.Винниченком і с.Петлюрою щодо найважливіших засад внутрішньої та зовнішньої політики унр.
- •Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату п.Скоропадського.
- •Розкрийте здобутки і прорахунки у політиці п.Скоропадського
- •Боротьба зунр проти польської агресії.
- •Охарактерезуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради у її державотворчій діяльності.
- •Українсько-польсько-радянська війна 1920 р.
- •Листопадове повстання 1918 р. У Львові. Утворення зунр.
- •Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.
- •Охарактерезуйте внутрішньополітичне становище унр у 1919 р.
- •Розкрийте суть операції «Вісла»
- •Україна в роки Першої світової війни
- •Переяславський договір 1654 р. З Москвою: причини укладання, зміст та наслідки для України.
- •Розкрийте суть Варшавського договору 1920 р.
- •Берестейській мирний договір унр з країнами Четверного союзу: причини підписання, умови, наслідки.
- •Антинацистський Рух Опору в Україні в роки Другої світової війни
- •Політика «радянізації» на західноукраїнських землях в 1939-1941 рр.
- •Початки національного відродження в Галичині. «Руська Трійця»
Антимосковський виступ гетьмана і. Мазепи: причини і наслідки.
1700 — 1721 рр. Росія вела зі Швецією Північну війну за встановлення кордонів над узбережжям Балтійського моря. У боротьбу також була втягнена Україна. Північна- війна важким тягарем лягла на плечі українського народу. У да¬леких походах гинули тисячі козаків. У 1708 р. шведський король Карл XII виступив у похід на Москву з 35-тисячним військом. На початку жовтня шведи перетнули кордони Гетьманщини. Українське населення зустріло їх як окупантів. І.Мазепа не сподівався, що війна перенесеться на територію Гетьманщини. Тому він ані у військовому відношенні, ані політично не був готовим зустріти Карла XII як свого союзника.
Вступ Карла XII в Україну поставив І.Мазепу перед вибором: залишатися з Петром І чи приєднатися до Карла XII і почати боротьбу за звільнення України з-під російського панування. Він приєднався до Карла XII. Після того, як Мазепа розкрив козакам свої наміри, багато з них його залишили.
Довідавшись про відкритий перехід І.Мазепи на бік шведського короля, Петро І назвав Мазепу «зрадником укр. народу». Почалися слідства і жорстокі розправи над усіма, кого запідозрили в причетності до справи Мазепи. Майно прихильників Мазепи - «мазепинців» - конфісковували. Також, щоб помститися Мазепі, Петро І хотів знищити Запорізьку Січ і невдовзі він свого домігся . Таким чином знищуючи Запорізьку Січ, московський цар прагнув насамперед підірвати моральний дух запорожців, які приєдналися до Мазепи, а також всього укр. народу, для якого Запорожжя було символом свободи.
Історична роль І.Мазепи полягає в тому, що, усвідомлюючи погрозу централізаторської політики. Петра. 1 для існування української держави, він сміливо підняв прапор національно-визвольної боротьби за волю України. Клеймо «зрадника українського народу», інші форми дискредитації гетьмана царем і церквою сформували негативний образ Івана Мазепи. Однак те, що він зробив, було спробою боротьби за незалежність свого народу.
Політика Петра і щодо українських земель після Полтавської битви 1709 р.
Власними словами цар Петро І виразився про українців так: «зело умны, и мы от этого можем быть не в авантаже». Тому він послідовно проводив централізаторську політику обмеження політичної автономії Лівобережної і Слобідської України.
Знищення Батурина
Після заключення гетьманом І. Мазепою угоди зі Швецією (17С6) та шведсько-української поразки у Полтавскій битві 1709 за наказом Петра І була зруйнована гетьманська столиця Батурин, а його жителі винищені. За різними оцінками, було знищено понад 14 тисяч жителів Батурина разом із жінками та дітьми. Саме місто після пограбування було вщент спалене й зруйноване, включно із церквами, яких у 20-тисячному місті було аж 40, та монастирем. Понад 30 тисяч явних і неявних прихильників Мазепи було посаджено на палю, колесовано, четвертовано, повішено чи позбавлено життя іншим чином. Для залякування мирного українського населення трупи невинно убієнних сплавляли на плотах.
Нищення Києво-Могилянської академії
У 1709 році цар Петро І примусив скоротити число студентів Києво-Могилянської академії із двох тисяч до 161-го, а кращим науково-просвітницьким силам звелів перебратися з Києва до Москви. Зокрема, це Інокентій Гізель, Іоанникій Галятовський, Лазар Баранович, Дмитро Туптало, Стефан Яворський, Феофан Прокопович, Симеон Полоцький. Саме вони відіграли визначальну роль у культурному розвитку тодішньої Московії.
Знищення гетьманства
Влада гетьмана була обмежена, а після смерті І. Скоропадського (1722) Петро І не дозволив обрати його наступника. Контроль над державними справами України перейшов у руки Малоросійської колегії (1722), чим фактично було покладено край державній системі управління України. Спроба наказного гетьмана П. Полуботка відстояти українську автономію привела до нових репресій: гетьман і вища старшина були кинуті до Петропавловської фортеці, де П. Полуботок помер (1724).
Пам'ять поколінь
За Петра І десятки тисяч українських козаків і селян, посланих на будівництво фортець, каналів тощо, загинули від непосильної праці, хвороб і голоду. 104 версти Ладозького каналу були густо встелені трупами кільканадцяти тисяч українських козаків. «Вікно в Європу» - місто Санкт-Петербург зводилося за примхою самодержця на кістках тисяч і тисяч українців.
Тому не дивно, що Тарас Шевченко про нього писав: «це той перший, що розпинав нашу Україну». Цар Петро I - один із найжорстокіших катів України. Його злодіяння проти українського народу цілком співмірні зі злодіяннями Гітлера чи Сталіна.