Особливо важливими складовими інформаційної системи управління є:

• інформація, яка відображає матеріальні, соціальні, тех­ічні і технологічні параметри об'єктів управління;

• дані про норми, нормативи, стимули, які регулюють ви­робничу, соціально-обслуговуючу, духовно-культурну та іншу діяльність, яка має споживчий характер;

• матеріали, які визначають діяльність організації у сфері управління (законодавчі та інші нормативно-правові акти, до­ говірні зобов'язання і планові завдання, завдання органів ви­щого рівня, результати контрольних актів);

• дані про кількісний та якісний склад, рівень підготовки та кваліфікаційне зростання персоналу організації (сукупність усіх даних, які характеризують людський потенціал суб'єкта управління).

Система інформаційного забезпечення організацій має від­повідати таким основним вимогам: зберігати інформацію в об­сязі, потрібному та достатньому для вирішення завдань органі­зації; здійснювати копіювання і зберігання масивів інформації згідно з вимогами до зберігання інформації; забезпечувати мі­німальний обсяг ручного ведення вхідних даних; гарантувати можливість розширення інформаційних масивів із урахуван­ням перспектив розвитку системи.

54.

Сучасні інформаційні технології організаційної культури

Інформація є одним з чинників формування організаційної культури. Різний підхід до використання інформаційних ре­сурсів є однією з основних ознак відмінності організаційних культур. Принципово кращим варіантом використання інфор­мації є її загальнодоступність при ухваленні рішень, виконан­ні необхідних розрахунків та підготовки науково обґрунтова­них прогнозів.

Оскільки організаційна культура є одним з елементів внут­рішнього середовища організації, то вона формується управ­лінцями значною мірою залежно від того, наскільки ефектив­ним є обмін інформацією між працівниками. Від рівня вико­ристовуваних інформаційних технологій залежить і вирішен­ня питань, пов'язаних з підтримкою та розвитком організацій­ної культури.

Вільний доступ до інформації характеризує сильну органі­заційну культуру, яка й відрізняється від слабкої культури тим, що працівники відчувають себе невід'ємною частиною мо­гутнього єдиного колективу, що має загальні устремління та Цінності, добре поінформованого про діяльність один одного. Організація може використовувати при цьому такі сучасні інс­трументальні інформаційні технології: гіпертекстові технології, машинну графіку, телекомунікаційні методи доступу, структурні й об'єктно-орієнтовані технології, мультимедіа.

Гіпертекст. Ця технологія дає змогу працювати з велики­ми об'єктами семантичної (понятійної) інформації. Актуаль­ність та значимість гіпертексту зростають в епоху якісних пе­ретворень. Методологія гіпертекстового інформаційного моде­лювання та відповідні інструментальні засоби дають мож­ливість формалізувати текстові описи систем, що реформують­ся, проектувати і обробляти інформаційні моделі різних еконо­мічних об'єктів і процесів у їх взаємозалежності та взаємообумовленості. Корисність цієї технології особливо виявляється тоді, коли створюється нова цілісна соціально-економічна кон­цепція, і є необхідна упевненість у тому, що величезна кіль­кість нормативно-правових документів відповідатиме основ­ним принципам розвитку.

Графіка. Накопичення знань про світ, вирішення завдань, що виникають перед фахівцями, можливо здійснити двома способами: алгебраїчним та геометричним. Алгебраїчний — дає змогу запроваджувати на практиці алгебраїчні моделі, які спи­раються на ідею символьних перетворень. Геометричний — ге­нерує у людини певні асоціації, за допомогою яких формують­ся інтелектуальні підказки. Для особи, яка ухвалює рішення, важливо, робити вибір самостійно на основі запропонованої їй інформації, власного досвіду та знань. В умовах ринку велика увага приділяється науковій візуалізації даних з метою де­монстраційного представлення наукових та комерційних ре­зультатів. Демонстраційна машинна графіка дає змогу вирі­шувати три основні типи завдань: робота з діаграмами; редагу­вання зображення; підготовка та планування демонстраційно­го матеріалу. Інтенсивний розвиток технології цього напряму свідчить про актуальність тих завдань, які вони допомагають вирішувати.

Телекомунікації. Останнім часом активно запроваджують­ся комп'ютерні системи громадського доступу: комерційні бази даних тематичного характеру; системи електронних бірж та рекламних дощок; системи віддаленої обробки інформації; засоби надання інформаційних та інших видів послуг. Основ­ними формами реалізації цих систем є локальні обчислюваль­ні мережі та телекомунікаційні системи. Можливості локаль них обчислювальних мереж жорстко обмежені територіальне. Найбільшу гнучкість і широту можливості мають засоби теле­комунікаційних систем. Наявні телекомунікаційні середови­ща відрізняються як за номенклатурою та характером функ­ціональних можливостей, що надаються (електронна пошта, факси, послуги економічного банку даних), так і за вартістю своїх послуг.

САЗЕ-технологй. У зв'язку з тим, що проектування еконо­мічних інформаційних систем є трудомісткою, складною та тривалою роботою, виникла необхідність у розробці програм­но-технологічних засобів спеціального класу — СА8Е-систем. Первинне значення терміну СА8Е — комп'ютерна розробка програмного забезпечення. Більшість наявних САЗЕ-систем орієнтована на автоматизацію проектування програмного за­безпечення та заснована на методологіях структурного проек­тування та програмування. Ці методології використовують специфікації у вигляді діаграм або текстів для опису систем­них вимог, зв'язків між моделями системи, динаміки поведін­ки системи та архітектури програмних засобів. Стратегія вибо­ру САЗЕ-системи для конкретного застосування залежить від: цілей і потреб самого проекту; кваліфікації залучених у процес проектування фахівців.

Мультимедіа. Це інтерактивна система, що забезпечує ро­боту з текстами, нерухомими та рухомими зображеннями, ані-маційною комп'ютерною графікою, мовою та високоякісним звуком. Для реалізації мультимедіа був розроблений новий тип персонального комп'ютера — МЕХТ. Організація роботи з КЕХТ — особлива форма спілкування людини з ЕОМ. Якщо раніше взаємодія здійснювалася за допомогою інтерфейсу ШМР (вікно, образ, меню, покажчик), то комп'ютер типу МЕХТ дає можливість працювати з інтерфейсом 8ІЬК (усна мова, образ, мова, знання). Поява систем мультимедіа призве­ла до кардинальних змін у таких сферах, як бізнес, комп'ю­терний тренінг, освіта. Це, у свою чергу, дало змогу динамічно відстежувати індивідуальні запити світового ринку, створюва­ти відеокаталоги виробів, що продаються, комерційні бази, довідники, проводити ділові відеоконференції.

55.

Поняття ефективності діяльності організації

Поняття "ефективність" в економічній літературі тракту­ється неоднозначне. Його вживають в різних аспектах: як ефективність капітальних вкладень, ефективність вдоскона­лення технологічних процесів, ефективність раціоналізації

виробництва.

Можна виділити декілька основних підходів до визначення

ефективності організацій.

1. Розуміння ефективності як ступеня досягнення цілей організації. В цьому випадку важливе визнання динамічності цілей і відмінності між офіційними та оперативними цілями організації. Такий підхід є коректним, якщо організаційні цілі конкретні, охоплюють широкий спектр діяльності організації та піддаються вимірюванню.

2. Розуміння ефективності як здатності організацій вико­ристовувати середовище з метою придбання рідкісних ресурсів.Одним із основних аспектів цієї концепції є взаємозалежність між організацією і зовнішнім середовищем організації як фор­ми обміну певними ресурсами. На відміну від вимоги "максимізації", що висувається в інших підходах, ця методологія припускає "оптимізувати" використання зовнішнього середо­вища.

3. Розуміння ефективності як здатності організацій дося­гати максимальні результати за фіксованих витрат або здат­ності мінімізувати витрати досягнувши необхідних резуль­татів.

4. Розуміння ефективності як здатності до досягнення мети на основі "хороших" внутрішніх характеристик. На думку прихильників цього підходу, ефективна організаційна струк­тура підсилює задоволеність, відчуття гарантованості і конт­роль персоналу над діяльністю організації. Основний недолік цієї концепції — надмірна увага до засобів досягнення мети на шкоду оцінці результатів.

5. Розуміння ефективності як ступеня задоволеності насе­лення організацією та її продуктом. Названий підхід можна застосовувати до ситуації, коли потужні групи осіб поза органі­зацією здатні чинити істотний вплив на її функціонування.

Ефективність організації розглядається через систему су­спільних цінностей, що відповідають потребам суспільного розвитку, і трактується як здатність системи до виконання функцій цілепокладання (формулювання цілей відповідно до потреб), цілезабезпечення (використання соціально схвалених цілей), досягнення мети, економічності (досягнення певного співвідношення між результатами і витратами), факторної обумовленості (врахування зовнішніх та внутрішніх чинників умов функціонування організації). Це визначення достатньо широке і охоплює як внутрішні, так і зовнішні аспекти ефек­тивності.