Висновок
Підсумовуючи сказане, зауважимо, що мовленнєвий етикет є однією із важливих сторін людського спілкування, — це сукупність значною мірою стандартизованих висловів, що складають собою стереотипи мовлення, готові формули з певною синтаксичною структурою і лексичним наповненням.
Вибір стандарту мовленнєвої поведінки, етикетних формул залежить від соціальних якостей (статусу, віку, освіти) адресата мовлення у їх стосунку із якостями автора висловлювання, і від характеру взаємин між комунікантами, ступеня їх знайомства і близькості та інших конкретних ситуацій мовлення.
Література
Білоус М.П. „Мовленнєвий етикет українського народу” \\ Мова і духовність нації: Тези доп. - 99 с.
Бабич Н.Д. „Основи культури мовлення". - Львів: Світ, 1990. - 231 с.
Плющ Н.П. „Формули ввічливості в системі українського мовного етикету" \\ Українська мова і сучасність. - Київ., 1991. - 12, 15, 49 с.
Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навчальний посібник. - Львів: Світ, 2003. - 21, 40 с. Бабич Н.Д. Сила мовленнєвого слова. Чернівці, 1996. - 176.
Головин Б.Н. Основы теории речевой культуры: Уч. пособие. - Горький, 1977. - 64 с.
Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак З. Словник-довідник з культури української мови. - Львів, 1996 - 367 с.
Ильяш М.И. Основы культуры речи. Киев - Одесса „Вища школа”, 1984. - 178 с.
Коваль А.П. Культура ділового мовлення. Вид.3-тє. - К., 1982. - 287с.
Колесникова Р. Культура мовлення - складова майстерності вчителя. // початкова школа. - 1991. - №11, - с.50 - 52.
Кошачевський С. Техніка мови. - К., 1963. - 22 с.
Додатки
№1
№2
№3
Правила етикету потискання руки.
Правила етикету сидіння за столом
Правила етикету некоректного поводження.