- •41. Україна в Першій Світовій Війнй (1914-1918рр).
- •42. Утворення Центральної Ради, головні напрямки її діяльності.
- •43. Проголошення Української Народної Республіки, її політика.
- •44. IV Універсал Центральної Ради. Поразка Центральної Ради, втрата влади.
- •45. Українська Держава п. Скоропадського.
- •46. Проголошення зунр та її злука з унр
- •47. Діяльність директорії унр (1918-1920рр)
- •48. “Воєнний комунізм” (1919-1921рр)
- •49. Причини та наслідки непу на Україні (1921-1928рр)
- •50. Встановлення Радянської влади в Україні
49. Причини та наслідки непу на Україні (1921-1928рр)
НЕП — форма перехідного періоду від капіталізму до соціалізму, що базувалася на «ринковій економіці». Була прийнята на Х з'їзді РКП(б) (березень 1921 р.) і проводилася в країні до зими 1927—1928 рр.
Сутність НЕПу — встановлення економічної основи для політичного союзу робітничого класу і селянства.
Причини прийняття НЕПу — криза радянської влади (кінець 1919 — початок 1921 рр.), що показала на практиці неможливість просування політики «військового комунізму» після закінчення громадянської війни.
Криза економічна: а) майже повна розруха і параліч економіки; б) с/г України заготовлено 40 % продукції від потреб; в) в області фінансів — повна інфляція грошей.
Криза внутрішньополітична: а) порушено союз робітничого класу і селянства, через що селяни зі зброєю в руках повстали проти радянської влади; б) у 10 разів скоротився і до того вузький прошарок пролетаріату — соціальна база й опора Радянської влади.
Криза внутрішньопартійна: а) у РКП(б) не було єдиної думки про шляхи виходу з кризи: одні виступали за посилення адміністративних, репресивних заходів (Троцький, Сокольников), інші — за повернення до демократичних порядків (Медведєв, Колонтай); б) у партії виникнуло 10 платформ, що по-різному бачили шляхи виходу з кризи.
Основні зміни при НЕПі.
1) У сільському господарстві: а) заміна продрозкладки продрозверстки; б) введений податок був заздалегідь відомий селянину до посівної, тому селянин був зацікавлений зробити більше і продати надлишки на ринку; в) ліквідувалася кругова порука і кожний селянин розплачувався самостійно; г) розмір податку порівняно з продрозверсткою був знижений приблизно в 2 рази; д) встановлювався прогресивний податок (максимум для куркульства).
У промисловості: а) продаж у приватні руки дрібної і частини середньої промисловості, що дало державі засоби і підняло продуктивність праці на цих підприємствах; б) об'єднання значних підприємств у трести і переведення їх на держпродзрахунок; в) створення єдиного центру планування — Держплану, що дозволяє регулювати витрати, прибутки і ресурси держави; г) перехід від зрівнялівки до відрядної зарплати робітників (за результатами праці); д) відміна загальної повинності і перехід до добровільного притягнення робочої сили; е) залучення іноземного капіталу у формі концесій, змішаних акціонерних товариств і ін. форм.
В області торгівлі: а) перехід до вільної купівлі-продажу на ринку; б) крім місцевих базарів, були організовані значні ярмарки (Київська, Сорочинська й ін.); в) у великих містах відкрилися торгові біржі (оптові угоди й операції з цінними паперами).
В області фінансів конвертованість грошей забезпечувалася завдяки: а) постійному росту продуктивних сил за часів НЕПу; б) емісії лише старих радянських знаків, у той час як кількість грошей відповідала золотому і валютному запасам і кількості легкореалізованих товарів; в) система постійного поповнення держбюджету
Результати і значення НЕПу: 1) при НЕПі були досягнуті найвищі темпи розвитку країни за всі 70 років Радянської влади; 2) у найкоротші терміни відновлене господарство країни; 3) зріс життєвий рівень населення; 4) для нашої держави сьогодні НЕП дає деякий досвід ринкових відносин і уміння в найкоротші терміни виводити країну з кризи.