10. Франция у 20-30 роки. Народний фронт

У результаті Першої світової війни Франція зазнала значних втрат. Франція втратила чверть національного багатства.Разом із тим повернення французам Ельзасу і Лотарингії зміцнило інду­стріальний потенціал країни.У 1924 р. Франція вступила в період економічного піднесення. Промис­лове виробництво перевищило довоєнне, а його річний приріст до 1930р. складав у середньому 5%. Швидкому економічному зростанню сприяло: пове­рнення Ельзасу і Лотарингії з їх металургійними і текстичьними підприємс­твами; окупація Саару; величезне будівництво в розорених районах; репара­ції з Німеччини.Зовнішня політика Франції у післявоєнні роки характеризувалася гегемоністськими устремліннями. У 1920-1921 рр. під її егідою виникла Мала Антанта. У 1921 р. Франція і Польща підписали двосторонній договір, Такий курс зовнішньої політики Франції викликав протидію з боку Англії та США. Союзники наполягали на зменшені долі Франції в отриманні німець­ких репарацій. Коли ж Німеччина виявилася неплатоспроможною, то Фран­ція і Бельгія в січні 1923 р. окупували Рурську область і частину Рейнської провінції. Ця подія увійшла в історію під назвою «рурська авантюра».Важливим напрямком французького зовнішньополітичного курсу зали­шалася колоніальна політика. У 1925 р. Франція брала участь у війні проти Рифської республіки у Марокко, ввівши туди 200-тисячну армію. Тоді ж французькі війська придушили повстання у Сирії. Загалом колоніальні війни обійшлися Франції в суму понад 1 млрд франків, що значно погіршило фі­нансовий стан країни.

Значного успіху Народний фронт домігся на виборах у палату депу­татів у квітні - травні 1936 р. Кандидати Фронту отримали 5,5 млн голосів, або 56,6% від загальної кількості виборців. Уряд Народного фронту очолив соціаліст Леон Блюм.Демократизація урядового курсу Франції знайшла своє втілення у низці соціальних заходів та законів. На 15% була підвищена зарплата робітникам і службовцям. Парламент затвердив закони про оплачувані відпустки (протягом 14 днів на рік), про 40-годинний робочий тиждень, про підписання колективних договорів. Була здійснена часткова націоналіза­ція оборонної промисловості, реформовано Французький банк, виділені кош­ти на громадські роботи, заборонені фашистські організації. Поліпшилося становище селян і ремісників.Наступником Л. Блюма став радикал Шатан, при правлінні уряду якого фашистські організації спробували вчинити заколот. Вони мали детальний план здобуття влади і встановлення фашистської диктатури на чолі з такими діячами, як Петен, Вейган та ін.З квітня 1938 р. до березня 1940 р. прем'єр-міністром був Е. Деладьє, який виступив проти програми Народного фронту напередодні Другої світо­вої війни. Отже, у 1938 р. Народний фронт припинив своє існування. Але він відіграв значну роль у боротьбі з фашизмом. У Франції безпосередню загрозу приходу фашистів до влади було ліквідовано.За умов зростаючої агресивності гітлерівської Німеччини і фашист­ської Італії у французькій зовнішній політиці співіснувало дві тенденції: одна за поступки Німеччині і зближення з нею, інша — за консолідацію антифашистських сил. Вони породжували суперечливі, невиважені кроки офіційного Парижу.