14. Проаналізуйте творчість Цюй Юаня.

Цюй Юань, за прізвиськом Цюй Пін - з міста Ін (Інчен), столиці древнього царства Чу (в епоху Чжань-Ґо (Воюючих Царств). Він належав до аристократії царства Чу, був родичем правлячої родини, яка бере свій початок від міфічного китайського імператора Чжуаньсюя.

　　Цюй Юань займав посаду лівого міністра за часів чуського правителя Хуай-ван ( 328-299 до н.е.), являвся ініціатором політики протистояння царству Цінь, виступав за антиціньський союз з царством Ці. Через політичні інтриги Ціньських урядовців і особистих ворогів, Цюй Юань був відсунутий від своєї посади і жив у вигнанні до самої смерті. Після того як Хуай-ван розірвав союз з Ці і заключив союз з царством Цінь, правитель заживав плоди своєї короткоглядної політики: ціньци напали на Чу, відірвавши 6 областей, сам Хуай-ван оманою був захвачений і помер в ціньському полоні (у 296 р до н.е.). У 298 р. до н.е. ціньци увійшли до чуської столиці Ін. З того часу царство Чу стало занепадати і через декілька десятків років було поневолене царством Цінь. Цюй Юань спостерігав за занепадом Батьківщини, не взмозі щось вдіяти. Останні роки життя поета були наповнені тривогою, гіркотою і розпачем. На знак протесту проти зрадницьких дій уряду, впевнений у несправедливості порядку і втративши віру у власні можливості впливати на події, Цюй Юань покінчив життя самогубством, кинувшись в річку Міло.

　　Цюй Юань - поет світового значення, відомий в історії китайської літератури насамперед як великий поет-патріот, який висловив у поемі "Лісао" ("Скорбота вигнанця") і інших творах гіркоту за долю Вітчизни і одночасно новий світогляд, в якому переживання особистого життя набувають суспільного змісту. Цюй Юань вважається засновником напрямку індивідуальної, авторської поезії Китаю. Незвичайно виразність і фантастичні образи його творчості були початком всього характерного «південному» стилю древньої поезії, пам'ятки якої входять до поетичної збірки під назвою "Чуські строфи". «Чуські строфи» і «Книга віршів» - твори реалізму і романтизму у поетичній історії Китаю. "Небесні візерунки" також являється відомою поемою Цюй Юаня, в якій автор задає небу 172 запитання. Зміст запитань стосується таких сфер, як астрономія, географія, філософія, література тощо. Все це відображає сумніви поета з приводу традиційних поглядів і прагнення досягти істини. Крім цього, Цюй Юань написав відомий цикл «Дев'ять наспівувань", який був створений на основі церемоніальних пісень для жертвопринесення.

　　Цюй Юань – творець незрівнянних шедеврів китайської древньої поезії, яка чарує своїми чудовими образами, глибиною мови і виключною поетичною фантазією. У творчості Цюй Юаня присутні такі літературні прийоми, як метафора і уособлення. Коли читаєш його поезію, можна не лише відчути красу його поетичних образів, але і високу дохувну чистоту поета, його глибоку любов до Батьківщини. Таким чином, до наших часів Цюй Юань вважається кращим поетом древнього Китаю.

«Лісао» (Лі Сао)- китайська класична поема. За вказівкою Сима Цяня, належить пензлю Цюй Юаня.Поема містить 372 строф і приблизно 2 400 знаків, що робить її однією з найбільших поем, що дійшли до нас з часів Стародавнього Китаю. Дата її створення точно невідома, але вважається, що вона була написана після того, як Цюй Юань втратив державний пост в Чу і став вигнанцем.

Назва поеми було важко для розуміння вже в Древньому Китаї. Сима Цянь пропонував розуміти його як «Скарги від'їзду» (скарги Цюй Юаня на вигнання), тоді як Бань Гу пропонував версію «Зустріч з бідою».

В історії китайської поезії поема «Лі Сао» була значним кроком до розкріпачення виразних засобів (в т. ч. варіюється довжина строф) і основоположною для подальшого стилю сао. Вона також виділяється поєднанням різнорідних елементів: ліричні й фантастичні образи є сусідами тут з громадянськістю і критичним оглядом історії країни. Увійшла до антології «чуського строфи».

І. С. Лисевич призводить версію, згідно з якою поема «Лі Сао» - відтворення видінь ритуального трансового подорожі в потойбічний світ, аналогічного подорожам шамана або оракула (можливо, з використанням психотропних препаратів). Цим можна пояснювати як значне число фантастичних образів, так і те, що на відміну від Інь Цзифєй і Мен-цзи Цюй Юань повідомляє своє ім'я та імена предків не в кінці, а на початку твору, як би представляючись перед тим, як увійти в світ духів.

У 1954 році поема Цюй Юаня «Лі Сао» з'явилася російською мовою вперше, в перекладі А. А. Ахматової з підрядника китаеведа, доктора філологічних наук Н. Т. Федоренко, в збірці творів Цюй Юаня.