Глава 4 Гносеологічна динаміка правовідносин: фінансове право

Розглянемо особливості гносеологічної природи права на і кладі однієї з найбільш наближених до реального функціюва соціально-економічних відносин галузей права - фінансового: і, відповідно, науки фінансового права, яка їх досліджує.

Стан фінансів держави (мобілізовані грошові доходи, внутр| шній і зовнішній національний борг, курс національної валюти що) характеризує, хоч і неоднозначно, стан економіки країни. Оє

новною метою фінансового регулювання саме і є стабілізація

номіки і забезпечення нормального функціювання держави.¹ Дося гнення в механізмі фінансового регулювання економіки за ються законодавством - так формується фінансове право, яке творює фінансові відносини у фінансові правовідносини.² їв тому, і в другому випадку, тобто і фінанси, і фінансове право результатом і джерелом пізнавальних (гносеологічних) економіко правових процесів. Стан фінансів завжди є показником того, як і ла розкрита й усвідомлена специфіка економічної ситуації в попе редній період і наскільки ефективно вона була врегульована сг цифічними фінансово-правовими методами. Критичний стан де жавних фінансів свідчить про те, що це пізнавальне завдання вико нується незадовільно - або через неадекватне уявлення про ний стан економічних процесів, або через застосування неадеква них методів регулювання. Тому розвиток фінансових відносин і відповідно фінансового права завжди є результатом напруженог пізнавального пошуку, гносеологічної інтенсивності економіч думки, юристів-фінансистів, держави і суспільства в цілому, цьому розумінні можна стверджувати, що пізнавальна компої складає саму основу, "кисень" фінансових і фінансово-правові відносин суспільства. Саме тому ще Адам Сміт надавав надзві но важливого значення "з 'ясуванню (тобто пізнанню, курсив наш 1 А.К.) того, в чому полягав дохід основної маси народу або яко була природа тих фондів, які в різні століття й у різних народі складали їх річне споживання..., які необхідні видатки... державі

¹ Див.: Пацурківський П.С. Правові засади фінансової діяльності держави: : методології. - Чернівці, 1997. - С 20-45; Карасева М.В. Финансовая деятельность госуд „ ва // Правовая наука и реформа юридического образования. - Воронеж, 1995. - Вып. - 3. — < 133-143; Schmidt M.G. Stoatsfinanzen // Politic in der Bundesrepublik Deutschland, - Оріг ' 1990. - S. 36-73.

² Див.: Горбунова О Л. Социально-экономическое развитие и финансовое право // < Государство и право. - М, 1988. - № 5. - С. 37-44.

107

и к і з цих видатків мають покриватися за рахунок зборів з усього суспільства і які тільки певною частиною суспільства або окреми­ми його членами". Рівень пізнавальних процесів у сфері фінансо-и их відносин завжди і значною мірою визначав і стан самих фінан-uin країни. Саме гносеологічний аспект фінансово-правових відно­син, методів фінансової діяльності держави і фінансово-правового регулювання, гносеологічна природа норм фінансового права і нау­ки фінансового права і є тут предметом нашого аналізу.

Передусім зазначимо, що самі собою фінанси і фінансова ре­гуляція економічних відносин є явищем досить гносеологізованим, динамічним, таким, що не має однозначного трактування, концеп­туального і практичного завершення, коли б використання утворе­ною механізму регуляції зводилося до чисто автоматичних опера­цій. Де це спостерігалося (наприклад, "автоматична фіскальна по­літика" в США в 1957-1958 роках,³ не кажучи вже про кризу 1929-I ⁽Ш pp. ), там неодмінно відбувалися спади економічного розвит­ку. Саме тому відомий американський економіст Пол Хейне ствер­джує ідею розуміння економіки і фінансів як форм постійного еко­номічного мислення, постійного пізнання динамічних, нестандарт­них і неповторюваних господарських, фінансових, державно-управ-лінських процесів. Реальна економіка зумовлює певний тип, "образ економічного мислення", поза яким вона не може ні функціонува­ти, ні розвиватися. Ідея його однойменної книги, як бачимо, веде і опій родовід від А.Сміта і підтримувалася Д.М.Кейнсом, який пи-сіів: "Економічна теорія не є набором вже готових рекомендацій, ііістосовуваних безпосередньо в господарській політиці. Вона є | скоріше методом, аніж ученням, інтелектуальним інструментом, І технікою мислення, яка допомагає тому, хто володіє нею, приходи-І ти до правильних висновків". Останні слова взяті П.Хейне як епіг-\ раф до своєї праці, яка витримала в США уже п'ять видань.⁵ Роз-: криваючи фіскальний і грошовий механізми державного регулю-і вання, автор не спрощує гносеологічної складності його функціо-

Смих А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М.: Соэкгиз, 1962. -V. IS.

² Див.: Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV-XVIII вв В і ;1-х томах. Т. З.-М.: Прогресс, 1992.-С. 621-628.

^ Хейне П. Образ экономического мышления. - М.: Новости, 1991. - С. 602-604.

Див.: Тельминова Е.А. Политическая борьба по вопросам финансового законодательс-І 'Ilia в конгрессе США в 1932 году // Общественные идеи и социально-политическая борьба в ; новое и новейшее время. - М., 1987. - С. 82-99. Хейне П. Вказ. праця. - С.9

"В уряді, - пише Хейне, - є два набори інструментів, за допомогою яких він може впли-ішіи на сукупний попит: фіскальна і грошова політика. Фіскальна політика - це бюджетна Політика. Тут ми можемо визначити її як політику спрямовану на регулювання й попере-

108

нування, більше того, схильний до певної міри здорового агно цизму в його поясненні. Так, він стверджує, що "ми ніколи не ємо, зростає сукупний попит у дану мить чи падає. В економіці має спідометра, який у будь-який момент показував би нам швидкість. Про те, що відбувається у ВНП в поточному квартах ми дізнаємося лише в його кінці. Але й тоді Бюро економічног§ аналізу публікує ще досить приблизні цифри, що підлягають ному перегляду через місяць і більше після кінця даного кварталу. Ще гірше те, що якби навіть у будь-який момент ми точї знали, де знаходимося, цього все одно було б недостатньо. Ті, проводить фіскальну й грошову політику, повинні знати, куди зміщуємось, оскільки согоднішні заходи мають компенсувати не достатність чи надлишок завтрашнього сукупного попиту".¹ Фіна сово-економічна політика в таких випадках будується на максі: мально обгрунтованих теоретичних передбаченнях, які, на теж не можуть давати гарантованого результату. Утворена гносео| логічна ситуація поступово розв'язується взаємним коригува різних гілок фінансово-економічного механізму. Наприклад, дефі| цит державного бюджету впливає на грошову сферу, що виражає ться в зростанні грошової маси і процентних ставок, але, з іншог боку, грошову політику можна проводити незалежно від фіскаль! ної. Для створення банківських грошей не обов'язкові зміни держав вного бюджету, водночас фіскальною політикою можна здійсь підтримку грошової політики.² В цілому діє складний пізнавали механізм фінансово-економічного регулювання, який не може бу завершений у своєму формуванні й автоматично застосовуватися: різних економічних ситуаціях. Так, і кейнсіанська, і фрідменівсь моделі макрорегуляції є значним досягненням економічного пі| знання, але й вони не стали від цього автоматично ефективними ■ різних умовах: за певних обставин більш придатна для використа ня одна модель, за інших - друга. Та як би там не було, тільки гноі сеологічна, пізнавальна компонента фінансово-економічного регуї лювання може забезпечити максимальну його ефективність, стагї

109

нація ж гносеологічних процесів у даній сфері, як видно з наведе­них вище прикладів, неминуче веде до економічного спаду.

Гносеологічна неоднозначність фінансово-економічних відно­син накладає свій відбиток і на форми правового їх регулювання.¹ Але ще до аналізу їх взаємодії потрібно врахувати і власну гносео­логічну природу правових норм та специфіку правового відобра­ження дійсності загалом.² Право як форма пізнання більш консер-иптивне у своїх висновках та вимогах, що з них випливають. З ін­шого боку, вказані висновки мають максимально визначений, чіт­кий і однозначний характер, що робить їх у гносеологічному плані більш прозорими й ефективними при застосуванні. Консерватизм і ин (наченість як пізнавальні характеристики права мають свої істо-: ті і і переваги. По-перше, пафос будь-якого консерватизму, особливо правового, пов'язаний з бажанням зберегти, закріпити всі позитив­ні доробки, надбання й досягнення в механізмі регулювання суспі­льних відносин, які вже витримали випробування часом і слугують і еиоєрідним захистом перед невизначеністю ризикованого майбут-го. По-друге, збереження вказаного надбання є надійною базою поступового вдосконалення, ускладнення й розвитку правового цеханізму. По-третє, чітка визначеність нормативного матеріалу Права сприяє розумінню й засвоєнню його максимальною кількістю вципієнтів. І, нарешті, строга однозначність правових приписів умовлює впорядкованість правовідносин, забезпечує подолання іихійності та неконтрольованості суспільних відносин, найбільш (шрактерної для їх економічної сфери, функціонуючої на основі Вконів ринку та конкуренції. Вказані характеристики права є ваго-|ими аргументами у прибічників так званого юридичного позити-іізму, або ширше, позитивістсьского напряму в праві.³ Те, що пози-ивне право складає саму основу більшості систем права, свідчить і надзвичайно велике значення виділених вище елементів права.

Проте консерватизм і визначеність, як важливі характеристики равових норм, мають також істотні гносеологічні недоліки, які до виної міри нівелюють їх переваги. Консерватизм права тому і є

дясення небажаних змін сукупного попиту засобом запланованих змін державних видатків j податків.

Грошова політика - це політика, що попереджує небажані коливання сукупного поп через заплановані зміни резервів комерційних банків чи їх резервних нормативів. Лише останні 25 років чи біля того грошова політика отримала в економістів однаковий з фісг ною політикою статус". - Там само. - С. 591-592.

'Тамсамо.-С 597.

² Див.: Там само. - С 596; див. також: Кредер А.А. Банковское законодательство "нового! курса" (1933 - 1935 гг.) // Проблемы истории политической борьбы и общественной мыс США.-Куйбышев, 1986. -С. 103-117.

¹ Див.: Костов М. Финансова система и система на финансовоправно регулиране: (Зако-ЛИіітелни проблеми) / Бьлг. акад.на науките. Ин-т по науките за дьржавата и право. - С.: Изд-ЯиіБАН, 1986.

¹ 3 цій проблематики див.: Захариев В. Познавателното свдьржание на правните норми.-

|жя: Наукаиизкуство, 1955; ИвинЮ.В. Истинность нормы// Труды высшей школы МВД

(ССР. - Вып. 23. - М., 1969. - С. 180-191; Бабаев В.К. Норма права как истинное суждение //

отведение. -1973. - № 2. - С. 90-99; Черданцев А.Ф. Специфика правового отражения //

^поведение. -1973. - № 2. - С. 102-108.

' Див.: Зорькин ВД. Позитивистская теория права в России. - М.: Изд-во МГУ, 1978. - С. |Ю 1; Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология. К критике учений о праве. - М.: Наука, "71.-С. 161-242.

по

консерватизмом, що воно не завжди встигає за динамікою соціая них та економічних змін, не завжди відповідає новим умовам подарювання й соціальних взаємодій і в кінцевому рахунку мує розвиток суспільства. Особливо це видно на прикладі логічної характеристики окремої норми права. Закріплена в за нодавстві й забезпечена державою, вона є перш за все резулы попереднього аналізу й осмислення існуючих у суспільстві син: ця норма або закріплює вже сформовані правовідносини, відповідають інтересам суспільства, або спрямована на блокува виявлених негативних форм поведінки, або ж - на формування зшивних типів і моделей поведінки суб'єктів права. У будь-яко| випадку закріплена норма права є досягненням і наслідком попе днього процесу пізнання, пов'язаного з умовами, обстав* характеристиками розвитку суспільства в минулому, але нав'язує ся реципієнтам як імператив для їх майбутньої поведінки, яка : чайно ж буде зумовлюватись іншими обставинами, умовами й < бливостями, а тому й не завжди адекватно буде відповідати с* ції й ефективно виконувати регулятивну функцію. Далі побачі як ця гносеологічна особливість правової норми проявляетьсяЦ бюджетному праві. Подібні наслідки пізнавального характеру являються і щодо чіткості, однозначності та визначеності як ва ливих властивостей правових норм. Однозначність разом із ві ченістю тягне за собою істотне спрощення ситуації, її схема цію. Норма стає негнучкою схемою, під яку просто залишає "підганяти" все розмаїття конкретних ситуацій, що звичайно відповідає довічному ідеалу справедливості при розв'язанні сг про право. Саме тому постійним опонентом позитивістського ходу до права завжди поставала ідея природного права як такої що виражає його автентичний смисл, конкретний у різних історь них умовах, але такий, що завжди відповідає принципу справедл| вості. Розвиток права в гносеологічному аспекті по суті спра завжди й здійснюється у формі боротьби позитивного і природно| права: перше закріплює результати шзнавально-регулятивної процесу, друге - вказує на зміну соціальних умов і необхідніс| удосконалення самого позитивного права. "Нормальна правосвц мість, - писав відомий філософ і методолог права І.О.Ільїн, - поч наючи боротьбу за право, повинна здійснити три самостійні пізнання: по-перше, встановити об'єктивний смисл позитивної права; по-друге, сформулювати у розгорнутому вигляді об'єктиві ідею природного права; по-третє, побачити приховану, але не пові

111

присутність ідеї в смислі й віднайти таку фирму для смислу, яка точно і неспотворено відображала б сутність ідеї".¹ Гносеологічна природа права, отже, зумовлює специфіку його розвитку, темпи і можливості нормативного регулювання суспільних відносин. Саме Тому вивченню шзнавальних можливостей права надавалося вели-К()іо значення, що виразилось у формуванні самостійного напряму в тсоретико-правових дослідженнях - методології права, а в більш широкому плані.-гносеології права.²

Як видно з попереднього аналізу, і фінансово-економічне ре-іулювання, і право як спосіб регуляції суспільних відносин насиче­ні гносеологічною компонентою, яка значною мірою й виявляє с іупінь їх ефективності і соціальної цінності. Коли ж певна сфера фіиансово-економічних відносин (найбільш значущих з погляду інтересів держави) починає регулюватись у правових формах, тобто вказані лінії соціального регулювання перетинаються, утво-: рюючи фінансове право, їх гносеологічна інтенсивність подвоює-І ться. Саме тому пізнавальна активність суб'єктів фінансових пра­вовідносин завжди характеризується високим рівнем динаміки, на­пруги і зацікавленості.⁴

Подвійна гносеологічна природа фінансового права проявляє-»ся вже на стадії самовизначення предмета його регулювання. Так, Ильшість дослідників вважає, що можливе лише умовне, теоретич-і (в наукових цілях) відокремлення фінансів від права, від норм і ривил фінансового господарства, в дійсності їх надзвичайно важко |о:іділити, оскільки "фінансове право регулює, вивчає саме меха* вам фінансових операцій".⁵ Традиція такого розуміння вже досить іівня. Зокрема, Лебедев В.А. ще в XIX так визначав предмет фі-псового права: "Господарська діяльність держави, спрямована на видбання матеріальних засобів, утворює фінансове господарство. рравила фінансового господарства, втілені у відомі законодавчі врми, будуть фінансовим законодавством або фінансовим пра-DM... Фінансове право показує, які правила існують у даній держа-

' Ильин И.А. Собр. соч. в 10-ти томах. Т. 4. - М.: Русская книга, 1994. - С. 210-2П.

² Див.: Кистяковский В.А. Социальные науки и право. Очерки по методологии социаль- UX наук и общей теории права. - М., 1916; Лукин Р. Методология права, - М.: Прогресс, "81; Методологічні проблеми юридичної науки. - К., 1990; Явич Л.С. Гносеологические

|росы общего учения о праве // Правоведение. -1976. - № 1.

' Акад. Л.К.Воронова вказує їй наявність у зарубіжній науці напряму, згідно з яким Іііщипово не відокремлюються фінансові відносини від фінансових правовідносин. Див.: нннсове право (за законодавством України) / За ред. ЛХВоронової і ДАБекерської. - К.: Мітурі, 1995. - С 33.

Див.: Годме ІХМ. Финансовое право. - М.: Прогресе, 1978. - С 25; Лебедев В.А. Фи-Віоовое право. Лекции. В 2-х томах. Т. 1. - СПб, 1882. - С 3.

³ Годме ILM. Вказ. праця. - С 31.

112

ві стосовно будови її фінансів... Фінансове право не мало б значеі ня, якби воно не мало на увазі принципу правильного ведення де жавного господарства".¹ В одному з останніх підручників з фіі сового права за редакцією акад. Л.КВоронової та Д.А.Бекерсьв також зазначається, що "предметом фінансового права є сусп відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності".² Зв чайно, коли дослідники наводять теоретичне визначення предме фінансового права, практично в усіх випадках акцентується ува на тому, що дану галузь права цікавлять не всі грошові відносини тільки ті, які безпосередньо пов'язані з мобілізацією, розподілол використанням саме державних фондів коштів. Тим не Met останні міцно зав'язані на всю економіку, що саме й дає право зг| даним авторам, зокрема французькому проф. П.М.Годме, зроби висновок про те, що "взаємозалежність між економікою та фії совим правом залишається тісною, і неможливо повністю відокрі мити їх одне від одного".⁴

Пізнавальна специфіка фінансового права, що об'єктивно мовлена вказаною вище подвійною детермінацією його гносеоло| чної інтенсивності, проявляє себе і в дії методу даної галузі пра Основним для неї є імперативний метод регулювання, ме субординації. В чому його гносеологічна особливість? Звичаш коли виноситься владний припис, що відповідає імперативно методу, то передбачається, що він є результатом попереднього слідницького процесу: законодавцю вже зрозуміла фінансов економічна ситуація і він приймає рішення щодо форм регламеь ції та порядку фінансової діяльності. Імператив постає істино дотримання якої повинно привести до досягнення соціально вь ченої мети. Очевидно, що тут владний припис реалізує себе і норма права, і як фінансова техніка, кожне з яких виявилось слідком складних політичних, економічних та юридичних до джень. Отже, метод фінансового права є не просто правовим;! саме фінансово-правовим методом, який акумулює в собі гносеол

¹ Лебедев В.А. Вказана праця. - С. 5,10,18.

^г Фінансове право (за законодавством України) / За ред. ЛІСВоронової і Д. А.Бекероь К:Вентурі, 1995.-С. 27.

³ Див.: Шцурківський П.С. Проблеми теорії фінансового права. - Чернівці: ЧДУ, 19 - С.13-29; Худяков AJH. К вопросу о предмете и понятии советского финансового пра Изв. АН КазССР. Сер. обществ, наук. - Алма-Ата, 1986. - N 3. - С. 75-80; Його ж: Акгуал проблемы предмета советского финансового права //Актуальные проблемы социалиегачеі го правоведения. - Алма-Ата,1989. - С. 5-34.

⁴ Годме П.М. Вказ. праця. - С. 31.

³ Див.: Sawicka К. Instrumenty prawnofeiansowe w procesie zmian strukturalnych I gospodarce narodowej // Acta Univ. wratislaviensis. - Wroclaw,1992. - N 1183. Prawo, N 18™ S. 113-122.

113

гічний потенціал як фінансової, так і правової науки. "Саме по­двійний характер визначає метод даної науки", - писав П.М.Годме, маючи на увазі фінансове право.¹

Однак гносеологічна особливість методу фінансового права не иичерпується тим, що він є результатом специфічного (подвійного) шкріплення досвіду регулювання фінансових правовідносин. Більш ішжливим з еггістемологічного погляду є його інтенціональний ас­пект, постійна спрямованість на майбутнє. Метод фінансового пра-іш завжди є своєрідним засобом "гносеологічної розвідки" можли-иостей економіки, перспектив і тенденцій її розвитку.² Це випливає і певної долі принципової непізнаванності стану фінансів, про яку творилося вище, а також згаданої вже особливості правової норми і ик сформованої на основі минулого досвіду, але призначеної регу-Іліовати майбутній, не обов'язково тотожний першому. Тобто фі-і ншюово-правовий метод, що реалізує себе через дію фінансово-j Правової норми, зазделегіть не може бути охарактеризований як Івгіодиктичний, навпаки, з погляду прогнозованої ефективності він Миє скоріш імовірнісну природу, але саме це й збільшує його гно-Зеологічну значущість, шзнавально-пошукову активність, пов'я-|ц ну з його застосуванням. Фінансово-правовий метод ніколи не коже бути завершеним: прийнята на його основі фінансово-правова Іорма завжди є лише черговим кроком до збільшення його ефекти-Июсті та постійного вдосконалення.

Гносеологічна інтенсивність фінансового права конкретизує-ся й поглиблюється у функціонуванні та розвитку окремих його (статутів. Найбільш складнішим у цьому відношенні є, звичайно, Юджетне право. У прийнятті періодичного закону про бюджет Вйбільш очевидно перетинаються десятки векторів найрізномані-НІших інтересів (економічних, політичних, соціальних тощо) і пденцій їхнього розвитку. Так, наприклад, бюджети України на 196-99 роки і за строками і за змістом приймалися в такому вигляг , щоб задовольняти умовам, висунутим до країни МВФ з метою римання відповідних кредитів і забезпечення зовнішніх джерел иансування й покриття дефіциту бюджету. Це його економічний оріз, що випливає з наявної ситуації, з якою також пов'язана мо-Втаристська настанова НБУ на скорочення бюджетного дефіциту |стримування інфляції. Однак економічні фактори при прийнятті кону певною мірою перекриваються соціальними і політичними: ві. як правило, голосують за розширення соціальних асигнувань

' Годме Д.М. Вказ. праця. - С 47. > ^J Див.: ГІ:щуркшський П.С. Проблеми теорії фінансового права. - Чернівці: ЧДУ, 1998.

В, 10-45.

Lit I ll.WiTi.ilUtiLil.i.,4ti..,mUl id

114

за рахунок збільшення дефіциту бюджету (у 1996 p., наприклад,! 37,5 трлн. крб.), що значною мірою виправдовується соціальї напругою в суспільстві, але й дає їм певні політичні козирі в : виборчому процесі.¹ Тому завжди є підстави для типових оцш| згідно з якими "прийнятий бюджет є більш політичним, ніж екої мічним документом".² Так чи інакше, бюджет приймається, і стає підсумком різних сил та інтересів на момент його що є своєрідним наслідком різноманітних форм соціального знання. Але прийняття бюджету - тільки початок пізнавали процесу, оскільки бюджет це завжди план, форма організації коштів. І, як правило, у ньому закладається лінійне прогнозува очікуваних доходів, яке часто-густо не виправдовується, адже номіці притаманні й нелінійні процеси. До того ж реалізація джету зазвичай передбачає прийняття ще цілої низки нормативі актів різного рівня, інколи вони істотно корегують уже пр* Закон про бюджет. Світова практика постійного коригування джету якраз і свідчить про те, що норми бюджетного права : надзвичайно гносеологічно навантажені, вони є "розвідниками" : бутнього, аналітичними методами упорядкування фінансово-правс відносин у державі. Державна їх значущість тільки збільшує гно гічну інтенсивність фінансово-правових норм: їх пізнавальний згодом трансформується в економічний успіх держави.

Не менше гносеологічне навантаження несуть на собі й; інших інститутів фінансового права. Особливо добре це видно прикладі тісно пов'язаного з бюджетним - податкового права, датки - основне джерело мобілізації державних коштів, від їх ефе тивності залежать економічні й соціальні можливості державі дефіцит бюдету завжди підштовхує до розширення податкової ба і посилення податкового тиску, але, як показує досвід пєрехц економік, України в т.ч., що саме така безпосередня реакція на Щ джетні проблеми приводять до абсолютно протилежних резулИ тів: звуження податкової бази, зменшення надходжень до і збільшення частки тіньової економіки в загальній економіці ни. Звідси випливає, що норми податкового права об'єктивно за жди мають виконувати пошукову функцію міри між підтримува

¹ Див.: BJais A., NadeauR. The electoral budget cycle //Publ. choice. - The Hague etc., 199 Vol. 74,N4. -P.389-403.

² Міщишин М. Бюджет - 96: іншим він буш не може // Галицькі контракт. - 1996. ■ 18.-С. 13.

³ Див.:Ани£Имов А., Крылов Г. Основные принты бюджетного процесса // Хоз-в право. - М., 1993. - N 11. - С. 45-52.

⁴ Див.: Лафитский В.И. Бюджетный процесс в США// Право и экономика. - М., 1993 №3-4.-С. 158-160.

115

ммм економічної зацікавленості виробника та стабільними і прогре­суючими надходженнями до бюджету. Тобто основне їх гносеоло­гічне призначення - пошук механізму оптимальної динаміки фіс-кшіьної та регулюючої і стимулюючої функцій податків. Сучасний С'і'іін економіки України, на жаль, свідчить про абсолютно незадо-вільну реалізацію податками функції регулятора виробництва, коли фіскальність податкових норм, просто кажучи, "придушила" їх ре-іулятившсть. Віднайдення оптимального співвідношення, між на-| 'такими функціями податків не є простим пізнавальним завданням, ' іідже визначена їх міра для однієї економічної ситуації не завжди прийнятна для іншої. Тому податкові норми - це постійний пошук, і чисто ризикований як і всякий реальний процес пізнання, опти-

I

мильної межі зацікавленості виробника й доходності держави. Адже податки в усі часи були найболючішим питанням для держа-ии, тому ніколи не послаблювалась гносеологічна інтенсивність, Між 'язана з їх застосуванням. До певної міри можна вважати, що вини є основним гносеологічним питанням фінансово-правових іШдносин у державі, відповідь на яке й визначає економічні перспе­ктиви тієї чи іншої країни.

Практично всі інститути фінансового права характеризуються Іисоким рівнем насиченості гносеологічною компонентою, яка по ^ьуті є основною умовою їх нормального функціонування. Це стосу-ться також і правових основ державного кредиту, страхування, ошторисно-бюджетного фінансування й особливо грошового обігу In валютних операцій.² Однак усі вони визначаються вказаною ви­ще подвійною гносеологічною специфікою, зумовленою пізнаваль-Іими особливостями як фінансових відносин, так і права як спосо-"у регуляції суспільних відносин. Наука ж фінансового права у ьому розумінні характеризується додатковою пізнавальною спе-ифікою. Фінансове право як сфера суспільних відносин і наука фінансового права як теоретичний спосіб їх дослідження в гносєо-ріічному аспекті - речі далеко і принципово не тотожні. Хоча JTOHarra фінансового права як науки не завжди визнавалося",³ але юно завжди було предметом ретельних теоретичних досліджень,⁴ і

' Див.: Kostecki A. Podatkowy stan faktyczny // Acta Univ. wratislaviensis. - Wroclaw, 1992. -1183. Prawo, N 189. - S. 129-136; Його ж: Teoria podatkowego stanu faktycznego w «hodnioeuropejskiej doktrynie prawa podatkowego // Acta Univ. lodziensis. Folia iuridica. - Lodz, )|>2. - NN 54. - S. 31-43; Mastalsld R. Analogia w procesie wykladni prawa podatkowego // itiNlwo і prawo. - W-wa, 1989. - R. 44, z. 9. - S. 65-72

' Див.: Финансово-правовые институты, их роль в совершенствовании финансовой дея- ІПі.пости государства. -М., 1983. <

' Годме П.М. Вказ. праця. - С. 44.

, ' Див.: Иловайский СИ. Определение, содержание и значение науки финансового пра-L Ист. лекц. - Одесса, 1887; Озеров ИХ О приемах изучения финансовой науки. - М., 1903;

116

сьогодні є майже загальноприйнятою думка про наявність доста ніх підстав для існування самостійної науки фінансового права. " будемо наводити численні визначення її предмета, відзначимо ше той аспект, який відповідає загальній гносеологічній темі на го дослідження. Саме йому, на наш погляд, надається недост уваги і цим нівелюється якраз специфіка фінансового права як і ки. Що мається на увазі? При визначенні предмета науки фінансі вого права зазвичай акцентується увага на вивченні фінансові явищ і виявленні закономірностей їх правового регулювання.¹ Щ" те кожна наука, окрім специфічного способу дослідження сі об'єкта, на певній стадії розвитку предметом вивчення робить і сі процес власного наукового дослідження, розгортається рефле самого процесу пізнання, що згодом результується в розроС більш досконалих методів пізнання та перетворенні мєтодоло| даної науки на самостійну сферу теоретичних досліджень. Ма ефективність регулювання фінансово-правових відносин зумовлн ється не тільки їх складністю, а й недостатнім знанням закономі| ностей самого процесу їх пізнання і, відповідно, методології їх знання. На цьому етапі філософсько-гносеологічна проблема несподівано заявляє про свої права й ігнорування нав'язуваних не питань врешті-решт неминуче знижує ефективність фінансої правової регуляції. Про те, що "фінансова наука частину своїх пі ложень запозичує з філософської",² говорив ще В.А.Лебедев, сьогодні, на наш погляд, фінансово-правова наука дійшла до такої рівня розвитку, коли необхідно свідомо ставити питання про її сеологічну специфіку. А вона випливає зі складного перетину знавальних особливостей об'єкта, предмета і методу цієї науки, подвійної гносеологічної інтенсивності, яку утворюють фінанс* право при формуванні фінансового права як сфери суспільних ві| носин, додається пізнавальна специфіка процесів дослідження мої науки фінансового права. Епістемологічна специфіка сучасг науки фінансового права визначається, по-перше, гносеологічне природою фінансово-економічних відносин, по-друге, гносеолог ними властивостями права і, нарешті, особливостями пізнавально| процесу як такого.³ Для останнього у розглянутому відношєї предметом дослідження є закономірності розвитку самої науки

Р овинский Е.А. Основные вопросы изучения теории советского финансового права. - ', I960- Ермакова Т.О. Финансовые правоотношения (теоретические проблемы). - Л., 1985.

Див.: Годме П.М. Вказ. праця. - С. 45; Фінансове право (за законодавством України) / І ред. Л.КВоронової і Д. А.Бекерської. - К.: Вентурі, 1995. - С. 34.

² Лебедев В.А. Вказан праця. - С. 12.

³ Див.: Popovic D. Odnos nauke о finansijama і fmansijskog prava // Finansije. - Beog 1992. - G. 47, br. 7/8. - S. 333-339.

117

і ішеового права, процесів і особливостей його пізнання. А без ак­центування уваги на гносеологічній специфіці науки фінансового і ірава вона, як і будь-яка інша наука, навряд чи може мати серйозні перспективи розвитку.

Сучасний етап економічного розвитку України характеризує-і'і»ся особливою гносеологічно-правовою інтенсивністю. Це пов'я-іано з переходом від командно-адміністративних, досить однотип­них і лінійних методів керування до методів гнучних, нелінійних, іаенованих на використанні ринкових закономірностей, динаміч­них і мінливих, таких, які постійно розвиваються й ускладнюються разом із розвитком самої економіки. Подібна трансформація мето­дології фінансово-правового управління вимагає надзвичайного напруження всіх інтелектуальних сил країни, максимального вико­ристання її пізнавального потенціалу.¹ Проблема виходу з економі­чної кризи і стагнації виробництва, необхідність виконання комп­лексу завдань, пов'язаних з бюджетною, податковою і грошовою політикою, та інші фінансово-правові проблеми, що потребують прийняття невідкладних рішень, об'єктивно виводять на перший план і проблему виявлення особливостей і закономірностей самого процесу пізнання фінансово-правових явищ.

¹ Див.: Воронова .U.K., Кадькаленко СТ. Некоторые вопросы совершенствования фи-JlmitcoBbix отношений // Пробл. соц. законности. - Харьков, 1986. - Вып. 18. - С. 73-79; Деякі ||(иауальні проблеми фінансового права / Воронова Л.К., Кадькаленко СТ., Рибитва Г. А., Чер-южсова О.В. //Вісн. Київ, ун-ту. Юрид. науки. - Кий, 1986. - Вип. 27. - С. 27-32.

Р ОЗДІЛ ДРУГИЙ ГНОСЕОЛОГІЧНІ КОНСТАНТИ ПРАВА