Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Нові слова та їх значення у мові мас-медіа Рівненщини (1995-2005 рр.) 2

.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.06.2019
Размер:
60.93 Кб
Скачать

Обґрунтовано соціально-психологічну мотивацію появи українського сленгу на основі соціологічних та психолінгвістичних досліджень В.Виноградової-Бондаренко, Е. Береговської, Л. Радзиховського, М.Розена. Зробити екскурс в історію соціолекту, визначити його зв'язок з жаргоном та арго допоможуть праці Й. Дзендзелівського. Розглянуто також етимологічні та лексикотворчі особливості сленгової лексики, багатство синонімії та особливості фразеології цього соціолекту. Теоретичним підґрунтям для такого дослідження є праці Л. Компанцевої, Л. Ставицької6 та ін.

Залежно від жанру, твори сучасних авторів насичені кримінальним жаргоном та молодіжним сленгом і, як своєрідні мовні лабораторії, демонструють стихійний розвиток мови. Аналізований матеріал дає підставу твердити, що проблема функціонування сленгової лексики у мові ЗМІ є актуальною, насамперед, в плані нормативно-стилістичному, який межує з образним, естетичним мовленням та нецензурною лайкою.

Показано, що у мові мас-медіа переважає етимологічний аспект сленгової лексики. Наприклад: ксива – фальшивий документ, що посвідчує особу її власника, кумпол – голова, лягавка – міліція, міліцейський відділ, манати – ігнорувати щось, нехтувати, горніст – той хто п’є спиртне з шийки пляшки, казенка – горілка державного розливу, фестивалити – приємно, весело проводити час, хавати – їсти, споживати їжу.

Аналізуючи медіатексти Рівненщини, відстежуємо, що сленгова лексика складається щонайменше з двох пластів: це слова на позначення явищ дійсності, які мовець хоче виокремити, а також лексеми, за допомогою яких явище можна приховати. У мові мас-медіа Рівненщини помітне явище сленгової полісемії, що є наслідком міжмовних взаємовпливів та взаємодії різностильової лексики в межах однієї мови. Наприклад, слова лабух, лабати, вживають на позначення несленгових „музикан/співак”, „грати/співати”. В окрему групу автор виділила сленгізми, що позначають комп'ютерні реалії. У мовний простір вони потрапляють, ймовірно, з англійської. У системі сленґових запозичень також виокремлюємо сленгізми з мови наркоманів та гіпі, більшість з яких твориться під впливом англійської мови: беґ (торба), креза (дивний вчинок), олдовий (колишній, старий), шузи (черевики), фейс (обличчя), сейшн (вечірка, свято), фан (прихильник когось/чогось), окремі з них творяться на ґрунті національної мови баян (шприц), драбина (поступове збільшення/зменшення дози).

Підрозділ 3.2. – „Сленг у медіалексиці газетного та журнального тексту”. На основі матеріалу є підстава твердити, що нова сленгова лексика безперешкодно входить у лексичний інформаційний простір, в якому утверджується як „загальновживана”. Журналістський текст, прикрашений такими словами, сприймається певними колами і групами реципієнтів швидко, активно і емоційно впливає на читача, слухача, глядача.

У творенні сленгізмів спостерігаємо різні моделі. Наприклад, birthday – бездник, рагеnts – паренти/перенси, thank уоu – сенкс тощо. Іронічної експресії додає паронімічне зближення лексем: лохотрон (гра, в якій неможливо виграти) від „лото трон”. Поширеним способом сленгового словотворення є метафорика або переосмислення слів загальнонародної мови. Так творяться найбільш образні сленгізми: міліцейську машину з будкою називають акваріумом чи коляскою, пивбар – гадюшником, а відсутність когось/чогось позначають словом голяк. Сленгізми також утворюються способом каламбурної підстановки: шкільну чи студентську їдальню називають бухенвальдом, місце, де можна випити (бухнути) – бухарестом, а надокучливого співрозмовника – достоєвським (від слова діставати).

Поява сленгової лексики в матеріалах газет свідчить про динамічний розвиток мовної норми. За процесами журналістського лексикотворення нескладно простежити тенденції розвитку суспільства та його уподобань. Журналіст повинен відчувати ознаки не тільки часу, в якому написаний текст, а й епоху, про яку в ньому йдеться. Такий підхід допомагає зрозуміти актуальність певної лексики і, навпаки, – побачити її недоречність в конкретному тексті.

У Висновках синтезовано результати наукового пошуку і викладено основні положення дисертації.

1. Глобальні зовнішні чинники останнього десятиріччя зумовили значні зміни в лексичному просторі українських засобів масової інформації. Вони полягають у виникненні нових слів, формуванні нових значень, засвоєнні нових запозичень, постійному рухові слів між різними групами активної і пасивної лексики, а також термінологізації та детермінологізації слів. Суспільство відкритого типу передбачає багатостильову культуру, в якій співіснують різні форми побутування: офіційні і неофіційні, елітарні та масові. Усі вони знаходять відображення на мовному рівні. Мовний простір відображає суспільний розвиток в усьому різномаїтті суперечностей.

2. Лексичні інновації активно увійшли в наше життя: в побут, інформаційний простір, літературу. Неологічна лексика, що функціонує в мові рівненських засобів масової інформації, поділяється на дві великі групи: запозичення (мотодельтаплан, продюсер, люстрація, дилер, кілер) та слова, що виникли на питомому українському ґрунті (кучмізація, самосел, неоліваки, тінізація, недоторканність). Виявом інноваційних процесів у мові медіатексту є поява власне неологізмів.

Протягом останнього десятиліття процес неологізації лексики мас-медіа набув інтенсивного характеру, що зумовлено екстралінгвальними чинниками, а саме – змінами в політичному устрої держави, виходом економіки на світовий рівень, швидким розвитком науки, техніки, культури, мистецтва, процесом загальнопланетарної інтеграції тощо. Відповідно сформувалися кількісно і найбільш тематичні групи нової лексики засобів масової інформації – „Політика”, „Економіка”.

3. Серед лексико-тематичних груп найбільшу становлять неологізми на позначення суспільно-політичних понять. Це слова на позначення державотворчих процесів; назви людей за належністю до політичних партій (заМорозений, ПРПешники, НДПівці, БЮТівці); назви понять, пов’язаних з новими економічними реаліями (індокринація, аберація, маркетинг, менеджмент, ваучер).

4. Нові слова, що збагачують словниковий склад засобів масової інформації Рівненщини, найчастіше створюються за допомогою афіксальних способів словотвору (префіксального, суфіксального, префіксально-суфіксального тощо), а також способом осново- і словоскладання та абревіації.

5. Спостерігається повернення пасивних лексем у мову медіатексту. Такі слова набувають нових значень (віче, державник, симпатик, соборність, гривня, бізнес). Окремі слова, раніше вживані, наприклад, парламент, у відповідних словосполученнях набувають додаткових відтінків (парламентська більшість, парламентська опозиція, парламентська коаліція, парламентські слухання, парламентські дні). Адже основне завдання засобів масової інформації – формування суспільної думки, яке неможливе без емоційного, виразного слова, здатного відтворити картину подій почутого і побаченого, вплинути на свідомість читача, переконати в правильності тієї чи іншої думки.

6. Сучасній медіалексиці властиві лексичні інновації, зокрема слова-сленгізми. Емоційність та образність інноваційного слововживання виправдовує мову перед пуристичною традицією руйнування української мови, бо пуризм – свідоме прагнення не допускати запозичень у мові. Завдання мовця – зробити мову прозорою і легкою. Таким критерієм повинні керуватися автори і редактори, що творять текстопростір, на якому виховуватиметься мовний смак читача.

7. Сленг активно увійшов у наше життя: побут, інформаційний простір, літературу. Незважаючи на те, що цей соціальний жарґон не є нормативним, він впевнено відвоював свою нішу в сучасному мовному просторі. Соціолект має кількасотлітню історію, багатий лексичний словник, гнучку систему деривації. Емоційність та образність сленгового соціалекту виправдовує його перед пуристичною традицією. Однак, не варто говорити і про конфлікт соціального діалекту з культурою мови, оскільки вона передбачає не лише володіння певними нормами, а й розширення, вдосконалення цих норм. Медіалексика досліджуваного регіону „оновлюється” й словами сленгізмами, які, перейшовши межі відповідних стилістичних категорій, входять у сучасне мовлення певних соціальних груп, з одного боку, як вияв своєрідного протесту проти шаблонів, штампів та стереотипів минулого, з другого – як певна данина моді.

8. Коли йдеться про ненормативну лексику, зокрема про сленг, особливо у публіцистичному і художньому мовленні, межа між нормою і не нормою дуже хитка. Наситивши текст сленгізмами, автор ризикує перетворити його на нецензурну лайку. Водночас, викресливши з тексту яскравий соціалект, редактор може зробити його сірим і нецікавим. Щоб цього уникнути, на авторському і на редакторському етапі роботи з текстом треба пам'ятати про чотири функції сленгу, які визначають його „право на життя” у конкретному тексті. Це репрезентативність, метафоричність, критичність та прийом карнавалізації. Кожну з цих функцій сленгова лексика виконує залежно від художньо-естетичного смаку автора.

10. Інноваційні процеси у мові мас-медіа Рівненщини потребують постійного і безперервного аналізу та оцінки дослідників. Новотвори повинні відповідати тим нормам, які властиві сучасній українській мові. Повинна бути постійна фіксація новоутворених слів, укладання відповідних типів словників. Мова засобів масової інформації як виразник еволюції суспільної думки зазнає постійного розвитку. Вплив позамовних та інтралінгвістичних чинників зумовив активізацію інноваційних процесів, спрямованих передусім на оновлення лексичного фонду мови мас-медіа, формування нового лексикону, вдосконалення нових засобів, що сприяє підвищенню ефективності журналістського тексту.

11. Варто відзначити ще одну особливість досліджуваного регіону. Це – абсолютна перевага українськомовних друкованих видань; із загальної кількості (240), лише одна газета – „Ривнэ ракурс” – російськомовна. Теле- і радіомовлення журналісти Рівненщини ведуть державною мовою.

мова неологізм медійний лексичний

Список публікованих праць за темою дисертації

  1. Мітчук О. А. Рідна мова – основа самозбереження нації // Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. – Вип. 21. – Львів, 2000. – С.485-488.

  2. Мітчук О. А. Нова суспільно-політична лексика в сучасних засобах масової інформації (на матеріалах ЗМІ Рівненщини) // Телевізійна й радіожурналістика. – Вип. 5. – Львів, 2003. – С. 121-126.

  3. Мітчук О. А. Структура інформаційного простору Рівненщини // Українська періодика: історія і сучасність. – Львів, 2005. – С. 451-458.

  4. Мітчук О. А. Слова-сленгізми як вияв процесу неологізації в мові ЗМІ Рівненщини // Формування громадянського суспільства в контексті європейської інтеграції. – Рівне: Вид. центр “Тетіс”, 2005. – С. 148-159.

  5. Мітчук О. А. Лексична інтерференція у мові газет Рівненщини // Телевізійна й радіожурналістика. – Вип. 6. – Львів, 2005. – С. 121-128.

АНОТАЦІЯ

Мітчук О. А. Нові слова та їх значення у мові мас-медіа Рівненщини (1995-2005 рр.). – Рукопис.

Дисертація подана на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.08 – журналістика. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2006.

Роботу присвячено важливій проблемі медіалінгвістики – входженню нових слів у мас-медійний простір Рівненщини кінця ХХ – початку ХХІ ст. На базі картотеки, укладеної за матеріалами ЗМІ Рівненщини 1995 – 2005 років, неологізми проаналізовано з погляду семантики, функціонування, подано уваги до їх творення.

На сучасному етапі розвитку українське медіазнавство зазнає політичних змін. Вони полягають у виникненні нових слів, формуванні нових значень, засвоєнні нових запозичень, постійному рухові слів між різними групами активної і пасивної лексики, а також термінологізації та детермінологізації слів. Суспільство відкритого типу передбачає багатостильову культуру, в якій співіснують різні форми побутування: офіційні і неофіційні, елітарні та масові. Усі вони знаходять відображення на мовному рівні. Мовний простір відображає суспільний розвиток в усьому різноманітті суперечностей. Ще декілька років тому важко було уявити, що мова ЗМІ та художньої літератури буде настільки збагачена неологізмами і сленгізмами.

Виявлено дієві екстралінгвальні чинники змін у мові мас-медіа. З’ясовано роль неологізмів-запозичень, проаналізовано особливості неологізмів, що виникли на базі української мови та визначено способи їх творення.

У дисертації з’ясовано також роль слів сленгу, узагальнено принципи їх використання в медіа-тексті з погляду стилістичної норми.

Ключові слова: мова ЗМІ, неологізм, нове слово, медіатекст, інноваційні процеси, способи творення, слова-сленгізми, функції у медіатексті сленгової лексики, оказіоналізм.

АННОТАЦИЯ

Митчук О. А. Новые слова и их значение в языке масс-медиа Ровенщины. – Рукопись.

Диссертация представлена на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.08 – журналистика. – Львовский национальный университет имени Ивана Франко. – Львов, 2006.

В диссертации комплексно исследуются процессы, наблюдаемые в языке региональных масс-медиа конца ХХ – начала ХХІ века.

Диссертация посвящена в развитии лексики, семантики и словообразования на материалах наиболее динамичной и современной лексической нормы – языка текстов средств массовой информации Ровенщины 1995-2005 годов. Большое значение уделяется классификации неологической лексики и выяснению особенностей ее функционирования. Рассматриваются и анализируются слова-сленгизмы, которые используются журналистами Ровенщины. В первом разделе представлен обзор литературы, посвященной изучению актуальных вопросов современной журналистики, теории и истории массовой коммуникации, особенностей языка средств массовой информации, определены главные динамические вопросы современного регионального медиатекста.

Второй раздел работы содержит анализ слов в языке масс-медиа Ровенщины исследуемого периода: перераспределение всеобщих и индивидуальных неологизмов; употребление социально-экономических неологизмов у медиатекстах Ровенщины; обновление ими словарного фонда масс-медиа обогащения языка средств массовой информации новообразованиями, проникновение окказиональных элементов в журналистский текст.

В третьем разделе диссертационного исследования проанализированы слова-сленгизмы, которые функционируют в медиатекстах Ровенщины. Исследовано сленг, как явление субкультуры: психолингвистический, этимологические и словообразовательные особенности. Изучено значительное количество слов сленга, составляющих разряд актуализированной лексики, проанализированы семантико-стилистические особенности лексических единиц сленга. Произведен анализ неологизмов сленга в языке медиа.

Практические знания полученых результатов заключаются в возможности их использования во время создания словарей новых слов. Изложены положения могут быть использованы во время составления нормативных курсов журналистико-лексического направления для студентов факультета массовой коммуникации и информационных технологий Международного экономико-гуманитарного университета „Язык средств массовой информации”, „Культура речи”.

Ключевые слова: неологизм, окказионализм, инновация, новые слова, неологизация, мас-медиа Ровенщины, медиатекст, словообразование, сленг, инновационные системы, массовая информация.

ANNOTATION

Mitchuk O.A. New words and their meaning in the mass- media’s language of Rivne region (1995 - 2005). – Manuscript.

A thesis for the scholarly degree of Candidate of Philology in specialty 10. 01.08. – Journalism. – Ivan Franko National University of Lviv. – Lviv, 2006.

The work is devoted to the important problem of media linguistic – the news words coming into mass – media space in Rivne region in the end of XX – the beginning of XXI. On the base of card- index, that was compiled after Rivne’s region material 1995- 2005, neologisms were analyzed in the limit of social - political sphere of application and taking an advantage of the words in mass – media.

Efficient extralingvistic factors of changes were found out in the language of mass – media. Neological vocabulary, which function in media – texts of Rivne region in the last ten years, was generalized and systematized. The peculiarities of the usage of neologisms which appeared in the Ukrainian language, were analyzed and the ways of their creation were defined.

Dissertation pays great attention to the special direction of the usage of the neologisms. It is the usage of the slang words, the principles and their role in the media text considering from the point of view of the literal language.

Key words: neologism, new words, media text, innovation processes, the methods of creation, slang – words, the language of mass – media, functions of slang’s vocabulary, occasionalism.

Підп. до друку 25.02.2006.

Формат 60х84/16. Папір офсетн. № 1. Гарнітура New Roman.

Друк різограф. Тираж 100 пр. Редакційно-видавничий центр “Тетіс”

Міжнаодного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука

33027 Рівне, вул. ім.академіка Степана Дем’янчука, 4

E-mail; mail@regi.rovno.ua

11 Жовтобрюх М. А. Мова української періодичної преси (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). К., 1970.

22 Павлюк І. З., Мартинюк М. Хрестоматія української легальної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939, 1941-1944 рр. – Луцьк, 2005; Павлюк І. З. Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1941-1044 рр. / Національна академія наук України; Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника. Наук. – дослід. Центр періодики. – Львів, 2001; Романюк М. М. Українське пресознавство на порозі ХХІ століття. – Львів, 2000.

33 Бурмака М. В. Технологія створення контактної телевізійної програми в контексті українського телебачення: Дис ... канд. філол. наук: 10.01.08. – К., 2003; Буряк В. Д. Фі­лософські та концептуальні основи інформаційно-художньої свідомості: Навч. посіб. – Дніпропетровськ, 2000; Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Навчальний посібник. – Львів, 2000; Крупський І. В. Українська газета як художньо-поліграфічний феномен: історія, сучасний стан, перспектива розвитку. – Львів, 1993; Кузнєцова О. Д. Журналістська етика та етикет: основи теорії, методики, дослідження трансформації незалежних видань України, регулювання моральних порушень. – Львів, 1998; Лизанчук В. В. Радіожурналістика: Підручник. – Львів, 2000; Нечиталюк М. Проблеми вивчення історії української журналістики (Деякі підсумки на перспективу) // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. – Вип. 21. – Львів, 2001; Потятиник Б. В. Медіа: ключі до розуміння. Серія: Медіа критика. – Львів, 2004; Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. – К., 2001; Різун В. В. Літературне редагування: Підручник. – К., 1996; Романюк М. М. Українське пресознавство на порозі ХХІ століття. – Львів, 2000; Серажим К. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність. – К., 2002.

44 Бацевич Ф. С. Процес неологізації та динаміка структури семантичного поля // Мовознавство. – 1980. – №3; Брагина А. А. Неологизмы в русском языке. – М., 1973; Гак В. Г. Рецензия / Новые слова и значения. Словарь-справочник по материалам прессы и литературы 60-х годов. – Москва, 1971; Грицак Є. Новотвори в сучасній українській мові // Рідна мова. – 1936; Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності: стилістика та культура мови. – К., 1999; Капелюшний А. О. Стилістика й редагування: Практичний словник-довідник журналіста. – Львів, 2002; Коломієць В. Т. Словотвір неологізмів у слов’янських мовах // Мовознавство. – 1973. – №2; Мазурик Д. Інноваційні процеси в лексиці сучасної української літературної мови (90-ті роки ХХ ст..): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01/ Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 2002; Пономарів Олександр. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К., 1999; Сербенська О. Інновації у мові мас-медіа // 125 років наук. тов. ім. Шевченка Українська періодика: історія і сучасність. – Львів, 2001; Сербенська О. А. Мова газети і мовотворчість журналіста в аспекті суспільно-культурного розвитку суспільства. Дис. … докт. філол. наук: 10. 01. 08. – к., 1991; Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації): Монографія. – К., 2003; Тараненко О. Українська мова на сучасному етапі (кінець 1980-х – 1990-і роки): Старі й нові проблеми // Тези та повідомлення ІІІ Міжнародного конгресу україністів. – Харків, 1996; Шаповалова Г. Інноваційні процеси в сучасному медіатексті (функціонально-лінгвістичні аспекти): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.08/ Київський. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2003; Яцимірська М. Г. Культура фахової мови журналіста. – Львів, 2004.

55 Абетка української політики, 2000-2001: Довідник. – К., 2001; Віняр Г. М., Шпачук Л. Р., Словник новотворів української мови кінця ХХ століття. Вип. 2. – Кривий Ріг, 2002; Мазурик Д. Нове в українській лексиці. Словник-довідник. – Львів, 2002; Новые слова и словари новых слов. – Ленинград, 1983.

66 Береговская Э. Молодежный сленг: формирование и функционирование // Вопросы языкознания. – 1996. – №3; Виноградова-Бондаренко В. “Субкультура” безпритульних дітей 20-х рр.. ХХ століття // Слово і час. – 2000. – №6; Дзендзелівський Й. Українське і сло­в’янське мовознавство. Збірник праць. – Львів: наукове т-во ім. Т. Г. Шевченка, 1996; Компанцева Л. “Крутые слова”. Лингвистические особенности молодежного сленга // Відродження. – 1994. – №8; Радзиховский Л. Психологические проблемы изучения неформальных молодежных объединений // По неписаным законам улицы. – М., 1991; Розен М. Увлечение или потребность //По неписаным законам улицы – М., 1991; Ставицька Л. Українська мова без прикрас // Короткий словник жаргонної лексики української мови. – К., 2003.

Соседние файлы в предмете Журналистика