Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Структурно-функціональні особливості преси для дітей періоду незалежності України

.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.06.2019
Размер:
59.88 Кб
Скачать

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

УДК 070.489 – 053.2:316.77

Спеціальність 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій

Структурно-функціональні особливості преси для дітей періоду незалежності України

Давидченко Тетяна Станіславівна

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Іванов Валерій Феліксович, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри реклами та зв’язків з громадськістю.

Офіційні опоненти:

- доктор філологічних наук, доцент Фінклер Юрій Едуардович, Галицький інститут імені В’ячеслава Чорновола Національного університету "Києво-Могилянська академія", завідувач кафедри редакторської та рекламної майстерності;

- кандидат філологічних наук, доцент Огар Емілія Ігорівна, Українська академія друкарства, професор кафедри видавничої справи і редагування.

Захист відбудеться "12" cічня 2009 р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ-119, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розіслано "__" грудня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Д.26.001.34 к.філол. н., доцент В.М. Корнєєв.

Анотація

Давидченко Т.С. Структурно-функціональні особливості преси для дітей періоду незалежності України. – Рукопис.

Дисертація подана на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій. – Інститут Журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К., 2008.

Здійснено комплексне дослідження структурно-функціональних характеристик дитячої преси України періоду 1991-2007 рр. Виявлено систему типоутворюючих чинників дитячого періодичного медіа. Запропоновано та проаналізовано типологічну класифікацію дитячих газет і журналів, яка ґрунтується на таких типах дитячих мас-медіа: пізнавальні, розважальні, навчальні, культурологічні, науково-популярні періодичні видання, а також видання, призначені для спільного прочитання з батьками, видання для вивчення іноземних мов, релігійні, книжково-журнальні серії. Вивчено дитячі очікування, з’ясовано тематичне наповнення дитячої преси. Розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення друкованих медіа для дітей.

Ключові слова: преса для дітей, структурно-функціональні особливості, типологія, класифікація, журнал, газета, цільове призначення, типоутворююча ознака, тематичне наповнення, аудиторія.

Аннотация

Давидченко Т.С. Структурно-функциональные особенности прессы для детей периода независимости Украины. – Рукопись.

Диссертация представлена на соискание научной степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 27.00.01 – теория и история социальных коммуникаций. – Институт журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. – К., 2008.

В диссертации впервые осуществлено комплексное исследование структурно-функциональных особенностей прессы для детей в Украине первых лет независимости (1991-2007 гг.). В результате анализа работ, посвященных структурно-функциональным характеристикам медиа, выяснено, что структурно-функциональный анализ предусматривает в первую очередь классификацию и типологизацию прессы. Изучение явлений типологии и классификации дало возможность схематически проиллюстрировать классификационно-типологические связи детских газет и журналов, показать их отличия и сходства, представить классификацию детских изданий, систематизировав их по видам и типам.

Важность исследования заключается и в изучении предпосылок формирования современных газет и журналов для детей. В частности, рассмотрение дореволюционных и советских детских изданий, которые выходили в разные исторические периоды на территории Украины, дало возможность проследить основные этапы становления и развития детской прессы, трансформацию типологических конструкций детских изданий. За все годы существования досоветской и советской периодики для детей мы не встречаем типы сугубо развлекательной или игровой прессы. Развлечениям и играм в детском издании почти не уделяется внимания; развлекательными могли быть одна страница, рубрика в журнале или газете, но никак не все издание. Обучение, воспитание и развитие ребенка происходили не через игру и развлечение, а с помощью художественной литературы, в то время как сегодня художественная литература в детском журнале уступила место играм, развлечениям, комиксам.

Изучение структурно-функциональных характеристик периодических изданий для детей неразрывно связано с их типологически-видовыми особенностями. В диссертации проанализированы основные виды журналов и газет для детей: познавательные, развлекательные, учебные, культурологические, научно-популярные. В исследовании выделены основные типообразующие признаки, которые оказывают непосредственное влияние на формирование каждого детского издания, а именно: целевое назначение, владелец и учредитель издания, характер аудитории и территория распространения, читательский адрес, материальная конструкция, тематика, язык, авторский состав, внутренняя структура, технические характеристики.

В работе очерчены параметры функционирования и развития современной прессы для детей в Украине, рассмотрены особенные типы детских изданий, возникшие в период независимости Украины: англоязычные, религиозные издания, раскраски, комиксы, журналы-книжки, издания, предназначенные нескольким читательским группам, журналы и газеты для детей разного пола, а также издания для самых юных читателей возрастом от 2 до 6 лет. В работе проанализированы тематическое и жанровое наполнения детских изданий. На этих принципах теоретический материал подтвержден практическим изучением детской аудитории, которое помогло выяснить реальные потребности детей в получении информации, важность существования того или иного типа детского печатного масс медиа на рынке прессы, его преимущества и недостатки. Социологическое исследование, которое базировалось на анкетировании, а также контент-анализ текстов позволили изучить тематическое наполнение детских газет и журналов, выделить доминирующие темы детской прессы, сравнить потребности детей разного возраста, детей, которые воспитываются в различных условиях, оформить практические рекомендации по совершенствованию структурно-функциональных характеристик периодических изданий для маленьких читателей.

В диссертации сделан вывод: идеального детского периодического издания, которое в полной мере удовлетворяло бы потребности растущего ребенка, который воспитывается в независимом государстве, учитывало бы современное состояние развития украинского общества, в полной мере обеспечивало бы диалог маленького читателя со взрослым, отражало бы проблемы общества, еще не создано, хотя в последние годы журналы и газеты для детей становятся ближе к своему читателю и быстрее реагируют на потребности юной аудитории.

Ключевые слова: пресса для детей, структурно-функциональные особенности, типология, классификация, журнал, газета, целевое назначение, типообразующий признак, тематическое наполнение, аудитория.

Annotation

Tatiana S. Davydchenko. Structural and Functional Features of Press for Children of the Period of Independence of Ukraine. – Manuscript.

Thesis is given on the gaining of scientific degree of Candidate of Sciences in Social Communications in specialty 27.00.01 – Theory and History of Social Communications. – Institute of Journalism, Taras Shevchenko National University of Kyiv. Kyiv, 2008.

Complex research of structural and functional features of children's press of Ukraine of period 1991-2007 was done. There was defined the system of creating of the type factors of the periodic media for children. The typological classification of children's newspapers and magazines was proposed and analyzed. It is based on such types of children's mass-media as cognitive, entertaining, educational, cultural, religious, popular scientific periodicals, and also media published for the reading with parents, for the studying of foreign languages, and book and magazines series. Children's expectations were studied, and the thematic content of children's press was found out. Practical recommendations considering improving the printed media for children were developed.

Keywords: press for children, structural and functional features, typology, classification, magazine, newspaper, target usage, creating typical feature, thematic content, audience.

1. Загальна характеристика роботи

За ступенем розвитку преси для дітей можна визначити рівень розвитку будь-якого суспільства, адже дитячі періодичні видання – це своєрідне дзеркало, у якому відображаються ключові етапи цивілізаційної культури, формування й функціонування демократії, а також обриси майбутнього розвитку держави. Дитяча преса найяскравіше і по-особливому реагує на події, що відбуваються у соціумі. Сучасна дитина не хоче залишатися осторонь від суспільних подій, навколишнього світу та саме від улюблених журналів і газет очікує відповідей на свої, часом "недитячі" запитання. У цьому контексті особливого значення набуває вивчення ключових характеристик друкованих мас-медіа, призначених для дитячої аудиторії.

Актуальність дослідження зумовлена трьома чинниками. По-перше, постійним зростанням кількості періодичних видань для дітей в Україні. Під впливом економічних, політичних, культурних процесів кардинальних змін зазнала концепція усієї структурно-функціоналістської парадигми дитячої періодики. Сучасні періодичні видання для дітей адресовані групам читачів, що різняться за ступенем підготовки, віком, статтю, уподобаннями, набувають принципово нових вимірів функціонування. Тому назріла потреба провести структурно-функціональний аналіз дитячої преси, класифікувати її, виявити основні типоутворюючі та прикладні ознаки, вивчити запити сучасної дитини.

По-друге, необхідністю системного опрацювання проблем становлення, функціонування та розвитку типів газет і журналів для дітей. Останнім часом розгляд типологічних особливостей сучасної дитячої преси в Україні помітно активізувався, однак подібні розвідки поодинокі і враховують лише окремі аспекти функціонування дитячої періодики.

По-третє, поєднанням теоретико-методологічного обґрунтування засад типологізації дитячої періодики із використанням соціологічних методів у відповідях на запитання: яке періодичне видання приваблює сучасну дитину і чому, чи відповідає той чи інший тип дитячої преси своєму структурно-функціональному призначенню, якими є тематичні домінанти преси для дітей.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана із науковою темою Інституту журналістики НДР №06БФ045-01 "Дослідження у галузі українського журналістикознавства: методологія, термінологія і стандарти", що виконується в рамках комплексної програми "Наукові проблеми сталого державного розвитку України".

Мета дослідження полягає у комплексному вивченні структурно-функціональних особливостей преси для дітей перших років незалежності України (1991-2007 рр.), з’ясуванні ролі газет і журналів для дітей у формуванні світогляду юних читачів, дослідженні запитів дитячої аудиторії та рівня задоволення цих потреб.

Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

– розглянути структурно-функціональні особливості мас-медіа;

– проаналізувати підходи до вивчення явищ "класифікація" та "типологія" як ключових структурно-функціональних характеристик мас-медіа;

– розглянути класифікацію періодичних видань для дітей як джерело наукового дослідження;

– вивчити структурно-типологічні засади функціонування періодичних видань для дітей в Україні в дорадянські та радянські часи у контексті виникнення передумов для формування та розвитку сучасних дитячих газет і журналів;

– окреслити етапи функціонування сучасної преси для дітей в Україні;

– розкрити становлення типів газет і журналів для дітей в Україні;

– здійснити теоретико-типологічний аналіз преси для дітей, створити класифікаційну схему цього аналізу, визначивши місце кожного типу газети та журналу для дітей в системі класифікаційної схеми мас-медіа;

– провести вибіркове соціологічне дослідження для з’ясування потреб дитячої аудиторії в отриманні тієї чи іншої інформації зі сторінок дитячих газет та журналів;

– визначити за допомогою контент-аналізу публікацій у пізнавальних, розважальних, навчальних, культурологічних, науково-популярних дитячих періодичних виданнях відповідність тематичного наповнення матеріалів їхньому цільовому призначенню;

– розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення структурно-функціональних характеристик дитячих періодичних видань для потенційного введення на ринок преси нових типів дитячих газет і журналів.

Об’єкт дослідження – дитячі періодичні видання, що виходять і розповсюджуються на території України.

Предметом дослідження є структурно-функціональні особливості преси для дітей, а саме: класифікація, типологізація, функціональні характеристики дитячих газет і журналів.

Методи дослідження. Використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення. На різних етапах роботи застосовано описовий та порівняльно-історичний методи, метод опитування (анкетування) та контент-аналізу.

Джерельна база роботи – комплекс наявних у каталогах передплати (1991-2007 рр.), у державній бібліотеці України для дітей та у національній бібліотеці України імені В. Вернадського дитячих газет і журналів (71 назва), а також основна дорадянська та радянська дитяча періодика, що виходила на території України до періоду її незалежності.

Ступінь наукового опрацювання проблеми, винесеної на захист.

Дитяча преса як об’єкт дослідження входила до сфери зацікавлень представників різних наук, що підтверджують праці в галузі соціології, історії, психології, педагогіки, мовознавства, літературознавства, книгознавства, філософії. Щодо опрацювання даної проблеми журналістикознавством, то воно ґрунтується на роботах: а) комунікативістів, які здійснювали структурно-функціональний аналіз медіасистем – це, зокрема, праці В. Владимирова, О. Гояна, В. Демченка, В. Іванова, О. Мелещенка, А. Москаленка, З. Партико, Б. Потятиника, В. Різуна, Ю. Фінклера, Т. Хітрової, О. Холода, А. Чічановського, Б. Чернякова, В. Шкляра, О. Школьної; б) соціологів, які досліджували аудиторію мас-медіа як структурно-функціональний чинник розвитку медіасистем – це наукові розвідки Н. Костенко, Р. Мертона, Т. Парсонса, А. Ручки, В. Танчера; в) учених, які намагались розкрити зміст явищ "класифікація", "типологія" як структурно-функціональних характеристик мас-медіа – це дослідження О. Акопова, В. Андрєєнкова, В. Гак, А. Грєчіхіна, С. Гурьєвої, І. Здорова, Є. Корнілова, А. Москвітіна, І. Руденка, А. Черняка, М. Пріор-Міллер, Р. Е. Уолслі; г) науковців, які вивчали різнобічні аспекти функціонування видань для дітей – це, зокрема, праці М. Алєксєєвої, Л. Бєлєнької, В. Богданова, С. Велігонської, В. Дзядевич, В. Дружбинського, Н. Ісакової, А. Капралової, Г. Литвинової, Н. Кіт, Л. Колесової, Л. Кусий, В. Моруги, Е. Огар, Л. Перверзенцевої, Ю. Стадницької, Т. Старченко, Н. Сидоренко, А. Токарської, М. Холмова, В. Шевельової, Є. Якутіної.

Проте у сучасному журналістикознавстві структурно-функціональні характеристики, класифікація та типологізація, комунікативні та аудиторні прояви преси для дітей залишаються недостатньо дослідженими.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше в українському журналістикознавстві комплексно вивчено структурно-функціональні особливості дитячої преси в Україні періоду 1991-2007 років, дано оцінку друкованим мас-медіа для дітей як у зв’язку з журналістським досвідом попередніх поколінь, так і сучасного журналістського явища. До наукового обігу введено відомості про основні дорадянські та радянські періодичні видання для дітей, а також про сучасні газети і журнали, здійснено детальний опис структурно-функціональних характеристик сучасної дитячої преси (засновник, видавець, читацька адреса, характер аудиторії, тематика, мова, авторський склад, внутрішня структура, технічні характеристики), запропоновано класифікаційну схему аналізу сучасної періодики для дітей.

Теоретичне значення дослідження полягає у науковому осмисленні явищ "класифікація" та "типологія" як структурно-функціональних характеристик мас-медіа, дослідженні структурно-функціональних характеристик періодичних видань для дітей, вивченні процесів становлення та функціонування дитячої преси, з’ясуванні основних типоутворюючих ознак сучасних дитячих газет і журналів.

Практичне значення результатів роботи. Матеріали дисертації можуть використовуватися для подальшої розробки поставлених у дослідженні проблем, стати основою при викладанні відповідних курсів на гуманітарних факультетах університетів, у педагогічних інститутах та курсах підвищення кваліфікації вчителів, при складанні навчальних і методичних посібників, текстів лекцій, проведенні спецкурсів та спецсемінарів, а також для створення спеціальної навчально-методичної та науково-дидактичної літератури. Поданий у дослідженні фактологічний матеріал можна використовувати для підготовки систематизованих покажчиків періодичних видань. Матеріали дисертації можуть знайти практичне втілення в галузі дитячого пресовидання, допоможуть обрати успішні й неординарні підходи до створення і побудови нових та вже існуючих типів газет і журналів для дітей, цілеспрямованого формування смаків і запитів юного читача, який потребує новітніх підходів до подання інформації. Запропонований у роботі теоретико-типологічний аналіз преси для дітей, класифікаційна схема цього аналізу й визначення типоутворюючих ознак допоможуть побудувати матриці типів та видів дитячих газет і журналів, провести комплексний аналіз будь-якого видання або групи видань, змоделювати нові видання та їх типи. Дисертація містить рекомендації щодо вдосконалення структурно-функціональних характеристик періодичних видань для дітей, які будуть корисними для видавців, редакторів, власників дитячих газет і журналів. Результати дослідження можуть знайти застосування й у книговидавничій діяльності. Розвідка ґрунтується на значному фактологічному матеріалі, а тому може зацікавити істориків, педагогів, журналістів.

Особистий внесок здобувача. Дисертація, автореферат, опубліковані статті, в яких викладено основні положення наукової роботи, виконані здобувачем самостійно, без співавторства.

Апробація результатів дисертації відбувалася під час виголошення доповідей на семи конференціях: Міжнародна науково-практична конференція "Дискурс у комунікаційних системах – 2" (Київ, 2005), Міжнародна науково-практична конференція "Глобалізація та проблеми вітчизняного медіапростору" (Запоріжжя, 2005), І Всеукраїнська науково-теоретична конференція "Творчі та організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору" (Тернопіль, 2007), І Всеукраїнська наукова конференція "Регіональні ЗМІ України: історія, стан та перспективи розвитку" (Луганськ, 2008), Міжнародні дні науки Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (Київ, 2008), Міжнародна науково-практична конференція "Мас-медіа та демократизація світу" (Київ, 2008), Міжнародна наукова конференція "Література для дітей і про дітей: історія, сучасність, перспективи" (Бердянськ, 2008).

Публікації. Основні положення та результати роботи викладено у 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел ( 229 найменувань, серед них 7 – іноземними мовами, викладених на 22 сторінках), 4 додатків. Загальний обсяг дисертації 263 сторінки, з них основного тексту 185.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, подано об’єкт і предмет дослідження, визначено ступінь наукового опрацювання проблеми, сформульовано основну мету та завдання, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну цінність дисертації, показано зв’язок праці з науковими програмами, описано методи дослідження, наведено відомості про апробацію положень розвідки та структуру дисертації.

Перший розділ – "Теоретико-методологічні засади структурно-функціонального аналізу періодичних видань" складається з трьох підрозділів. У розділі обґрунтовано вибір методики дослідження преси для дітей та здійснено ґрунтовний аналіз наукових робіт з досліджуваної проблеми. преса дитячий газета журнал

У підрозділі 1.1. "Феномен структурно-функціональних особливостей мас-медіа" розглянуто змістове наповнення явища структурно-функціонального аналізу. Феномен структурно-функціонального підходу до вивчення мас-медіа охоплює широкий спектр характеристик: структуру суспільства, розвиток соціальних систем, аудиторію як суспільну складову. Особливості і всієї структурно-функціональної системи мас-медіа, і конкретних медіа обов’язково визначаються очікуваннями аудиторії, її структурою та запитами. Дитяча аудиторія поділяється на групи, які різняться віковими характеристиками, інтересами, статтю, особливостями розвитку, комунікаційними потребами. Для цих груп класифікуються дитячі медіа, в межах кожного окремого видання реалізуються ті структурно-функціональні характеристики, які відображають природу, різнорідність, потреби дитячої аудиторії. Структурно-функціональні характеристики мас-медіа втілюються в сучасній журналістській практиці у контексті трьох ключових вимірів: належність мас-медіа до конкретної типологічно-видової групи, здійснення конкретним медіа певної стратегії діяльності, врахування специфіки аудиторії, в межах інтересів якої функціонують дитячі видання. Структурно-функціональні особливості мас-медіа тісно пов’язані з їхнім класифікуванням та типологією, адже типологічна сфера є тією з’єднувальною ланкою, яка спроможна стимулювати аналіз принципів створення та діяльності мас-медіа у суспільстві.

У підрозділі 1.2. "Основні підходи до аналізу явищ "класифікація" та "типологія" як структурно-функціональних характеристик мас-медіа" доведено, що типологія є логічним продовженням класифікаційного аналізу. Об’єктом розподілу типології є "класифікаційний продукт", адже для свого розподілу типологія обирає те, що вже здійснено класифікацією. Визначення місця кожного об’єкта класифікації у медіасистемі дає змогу перейти до аналізу цих об’єктів – окремих газет і журналів. Для такого аналізу складається типологічна характеристика, що містить виявлені типові (видові) відмінності кожного об’єкта класифікації. Дослідник, здійснюючи такий аналіз, орієнтується на типоутворюючі атрибути: журналістське завдання, видавця, авторський склад, читацьку адресу, матеріальну конструкцію, тематику, мову, внутрішнє наповнення. Будь-яка типологічна структура не може формуватися самостійно, адже на неї впливають зовнішні (зміни, що відбуваються в суспільстві) та внутрішні (очікування читачів, думка власників, актуальність тем) чинники. Зазначено ключові фактори формування типологічної структури мас-медіа: тип суспільства, законодавчу базу, кон’юнктуру інформаційного ринку, технологічний та міжнародний контексти, менталітет аудиторії. Виділено метод структурно-типологічного аналізу періодики, що реалізується в ієрархії побудов: рід – вид – тип, акцентовано увагу на тому, що здійснення структурно-функціонального аналізу друкованих мас-медіа можливе не лише через їхню класифікацію та типологізацію, а й через їхню стратегію діяльності, комунікативні та аудиторні вияви. Цим виявам (у контексті дитячих друкованих мас-медіа) присвячено матеріал другого та третього розділів дисертації.

У підрозділі 1.3. "Класифікація періодичних видань для дітей як джерело наукового дослідження" міститься розгляд наукових праць, у яких проаналізовано класифікаційні характеристики преси для дітей. Констатується, що підходи, застосовані дослідниками до вивчення та класифікування структурно-функціональних особливостей дитячої періодики у різні часи – в залежності від потреб суспільства, у якому функціонували зазначені мас-медіа, – мали різні змістові відтінки. За радянських часів вчені докладно вивчали внутрішнє наповнення преси для дітей: жанри, ілюстрації, авторський склад. Сьогодні структурно-функціональні парадигми вивчення дитячої періодики змінюються, у розвідках науковців на перший план виходять такі об’єкти досліджень, як зміст інформації, читацька аудиторія, технічні параметри конкретного медіа. Ці елементи дають змогу не лише повніше класифікувати існуючі типи преси для дітей, а й аналізувати її структурно-функціональні особливості, прогнозувати виникнення нових типів газет і журналів для наймолодшої аудиторії. З урахуванням поглядів дослідників наголошено на тому, що дитяча преса призначена для читача з певними віковими характеристиками, у зв’язку з якими окреслено межі категорії дитинства: діти – це особи, які не досягли повноліття, а дитинство – період життя людини, що триває від народження до отроцтва (до 12 років).

У другому розділі дисертації – "Класифікація друкованих мас-медіа для дітей в Україні" досліджено історію виникнення основних типів газет і журналів для дітей, розглянуто особливості функціонування сучасної преси для дітей в Україні, проведено теоретико-типологічний аналіз, за допомогою якого побудовано типологічну модель функціонування дитячої преси, вивчено види та типи газет і журналів для дітей.

У підрозділі 2.1. "Система періодичних видань для дітей в Україні в дорадянський та радянський часи: структурно-типологічні засади формування та розвитку" розглянуто становлення і формування основних типів дорадянської та радянської дитячої періодики. Проаналізовано такі видання: "Ластівка", "Веночек", "Тук-тук", "Барвінок", "Знання та праця", "Веселка", "Червоні квіти", "Будь напоготові" та інші. Звернено увагу на тематику, мовні особливості тогочасної дитячої преси, ареал її видання та форму випуску. Розвиток преси для дітей в Україні, формування її структурно-функціонального наповнення відбувалися у нерозривному зв’язку з політичними, соціальними і культурними реаліями суспільства. Так, у дорадянські часи виникають перші дитячі газети і журнали пізнавального та літературно-мистецького характеру. Головне призначення цих видань – виховувати підростаюче покоління. Структурно-функціональні особливості таких газет і журналів у дорадянський період підпорядковувались законам тогочасного суспільства, про що свідчать тематичне наповнення і жанрова палітра медіа. У радянський період кардинально змінюється типологічна структура преси для дітей, і, хоча видання цього часу сповнені дидактичних настанов, друковані мас-медіа вже чіткіше орієнтуються на певну читацьку аудиторію. Газети і журнали стають більш прив’язаними до соціально-політичної історії країни, відчутно розширюється їх тематика, урізноманітнюються типологічна структура і жанрове наповнення. Виникають нові типи видань: народознавчі, культурологічні, освітні, науково-пізнавальні, літературно-художні й водночас суспільно-політичні. Це свідчить про орієнтацію видань не на індивідуального, а на колективного читача: особа дитини розглядалася на тлі суспільних взаємозв’язків. Серед елементів змін у типології радянської преси відзначаються дві: редактори дозволяли дітям бути співавторами публікацій у газетах та журналах, а видавці намагалися привабити читацьку аудиторію тематичними номерами, в яких порушувались суспільно важливі, "дорослі" проблеми. У радянський час оформлюються і спеціалізовані видання – наприклад, для незрячих дітей. Зазначається, що за всі роки існування дорадянської та радянської дитячої періодики не зустрічається тип суто розважальних або ігрових видань: розвагам та іграм у дитячому виданні приділялось мало уваги, розважальними могли бути одна сторінка, рубрика в газеті чи журналі, але ніяк не видання в цілому.

Соседние файлы в предмете Журналистика