Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Українська фахова періодика

.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.06.2019
Размер:
67.02 Кб
Скачать

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

УДК 070:02(477)”1991/2005”

Українська бібліотечна періодика 1991–2005 років:

основні тенденції розвитку

Спеціальність 07.00.08 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Бейліс Леонід Ілліч

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського

Науковий керівник член-кореспондент Національної академії наук України, доктор історичних наук, професор Дубровіна Любов Андріївна, Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, директор

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, старший науковий співробітник Рудий Григорій Якович, Президія НАН України, учений секретар сектору координації наукових досліджень у галузі природознавчих і суспільних наук науково-організа-ційного відділу Президії НАН України;

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Воскобойнікова-Гузєва Олена Вікторівна, завідувачка відділу бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Провідна установа: Харківська державна академія культури, кафедра бібліотекознавства Міністерства культури і туризму України

Захист відбудеться 22 червня 2006 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національної бібліотеки України імені В. І. Ве-рнадського за адресою: 03039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитись у читальному залі відділу бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Автореферат розіслано 18 травня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради кандидат економічних наук А.О. Чекмарьов

АНОТАЦІЯ

Бейліс Л.І. Українська бібліотечна періодика 1991–2005 років: основні тенденції розвитку. – Рукопис.

Дисертація характеризує систему української фахової бібліотечної періодики, яка складається в Україні з 90-х років минулого століття. Дається загальна характеристика фаховій періодиці, проаналізовані такі її підвиди як інформаційні бюлетені, журнали, наукові збірники.

Окремі видання розглянуті з точки зору місця, яке вони займають у системі професійної комунікації, структури, контенту, авторського складу (в тому числі науковий статус та інтеррегіональний аспекти), галузевої приналежності, персоналій головних редакторів і членів редколегій. Запропоновані елементи для їхньої типологічної, системної характеристики. Визначені тенденції розвитку цієї системи.

Здійснено історіографічний аналіз проблеми, вивчені основні тематичні і гносеологічні підходи до її вирішення, раніше застосовані російськими і українськими вченими. Проаналізовані архівні джерела, наукові статті і матеріали, а також самі періодичні видання дозволяють скласти уявлення щодо створення системи української бібліотечної періодики в контексті історичної перспективи, починаючи з першої половини ХХ сторіччя.

У порівнянні з попередніми дослідженнями, проблеми розглядаються у новому ракурсі функціонального підходу до вивчення професійної періодики, який полягає у розгляданні жанростворюючих факторів, які визначають жанри документальних джерел наукової інформації (ДДНІ).

В дисертації також запропоновані робочі поняття, які уточнюють факторі застарілості або ж актуальності конкретних ДДНІ.

Ключові слова: фахова бібліотечна періодика, безперервна освіта, документальні джерела наукової інформації.

АННОТАЦИЯ

Бейлис Л.И. Украинская библиотечная периодика 1991–2005 годов: основные тенденции развития. – Рукопись.

Диссертация характеризует систему профессиональной украинской библиотечной периодики, которая развивается в Украине с 90-х годов прошлого столетия. Выделены и охарактеризованы четыре периода развития профессиональной библиотечной периодики: 1917 – конец 1920-х гг.; конец 1920-х – 1960-е гг.; 1960-е – 1990-е гг.; нач. 1990-х – по настоящее время. Охарактеризованы социально-политические условия 1990-х годов, ставшие причиной существенного повышения потребностей библиотечных специалистов в новой профессиональной информации, касающейся как внедрения новой компьютерной технологии, так и особенностей существования библиотек в новых экономических условиях. Под понятием “библиотечная профессиональная периодика” подразумевается система изданий, оказывающих постоянное влияние на библиотечную отрасль, и сформировавших оригинальную творческую программу, включающую концептуальные подходы, профиль проблематики, круг авторов, структуру. Эти качества объединяют такие подвиды профессиональных изданий, как журналы, выходящие периодически, издания журнального типа (бюллетени) и сборники научных трудов, издающиеся или как периодические, или как продолжающиеся издания. Даётся общая характеристика профессиональной периодике. Определены её основные качества, а именно: тематико-адресная сегментированность в информационном пространстве; аспектологический принцип организации публикуемого материала (рубрики, подрубрики, тематические страницы, колонтитулы и т.д.). Раскрыт широкий диапазон жанровой принадлежности статей; осуществлен поиск объединяющей проблематики профессиональных коммуникаций; определены преемственность в структуре и оформлении.

Отдельные издания рассмотрены с точки зрения места, которые они занимают в системе профессиональной коммуникации, структуры, контента, авторского состава (в том числе научный статус и интеррегиональный аспекты), отраслевой принадлежности, персоналий главных редакторов и членов редколлегий. Предложены элементы для их типологической, системной характеристики. Определены тенденции развития этой системы.

Осуществлён историографический анализ проблемы, изучены основные тематические и гносеологические подходы к её решению, ранее применённые российскими и украинскими учёными. Проанализированные архивные источники, научные статьи и материалы, а также сами периодические издания позволяют продемонстрировать создание системы украинской библиотечной периодики в контексте исторической перспективы, начиная с первой половины ХХ столетия.

В сравнении с предыдущими исследованиями, проблемы рассматри-вается в новом ракурсе функционального подхода к изучению профессиональной периодики, заключающегося в рассмотрении жанроформирующих факторов, определяющих жанры документальных источников научной информации (ДИНИ). На конкретных примерах предложены дополнения к системе типологических определений профессора С. Кулешова, касающихся научных статей как подвида ДИНИ. В частности, среди жанров научных статей, содержащих анализ состояния дел и постановку проблем, предлагается различать такие: феноменологические исследования, системно-дефиниционное творчество (упорядочение), концептуально-критическое сопоставление, упорядоченная фактография, прогнозно-концептуальные очерки, постановка проблем.

В диссертации также предложены рабочие понятия, уточняющие факторы устарелости или актуальности конкретных ДИНИ. В частности, дано обоснование таким типологическим категориям понятия “устарелость” как: формулярная, (связанная с принятыми в тоталитарном обществе обязательными ссылками на определенные идеологические источники), проблемно-тематическая, концептуальная, фактографично-статистическая. Понятие “актуальность” предлагается рассматривать как полную, частичную, ассоциативную и относительно-историческую.

Ключевые слова: профессиональная библиотечная периодика, беспрерывное образование, документальные источники научной информации. фаховий бібліотечний періодика

ANNOTATION

Beylis L. Ukrainian Library Periodicals of 1991–2005: the main prospects of development. – Manuscript.

The Ph.D. Thesis characterizes the system of the Ukrainian professional library periodicals that has been formed in Ukraine since the nineties of the last century. General characteristic of the professional periodicals is given; its subtypes such as informational bulletins, journals, scientific collections were analyzed. Single editions were viewed from the standpoint of the place that they rank in the system of professional communication, structure, content, and authors’ staff (including scientific status and interregional aspects), and affiliation with field, personnel of editors-in-chief and members of editorial boards. The elements that describe their typological and system-defined characteristics were suggested.

The tendencies of development of this system were determined.

The historic-graphical investigation of the problem was accomplished; the basic topical and gnoseological approaches to its solution, that were formerly used by Russian and Ukrainian scientists. The studied archive sources, scientific papers and materials as well as the periodical editions itself allow to gain overview about establishing of the Ukrainian library periodicals in the context of history perspective since the first half of the 20th century. Compared to the previous studies the problems are considered in a new point of view of functional approach to the study of professional periodicals, which consists in examination of genre formative factors that define genres of documentary sources of scientific information (DSSI).

The working conceptions were also proposed; these conceptions make more exact the factors of obsoleteness or topicality of specific DSSI.

Key words: professional library periodicals, continuous education, documentary sources of scientific information.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Процес становлення незалежної України супроводжується докорінними суспільними перетвореннями, властивими перехідному періоду. Ці зміни ґрунтовно впливають на стан закладів науки, освіти і культури, на процес їхньої адаптації до нових соціально-економічних умов. Паралельно формується інформаційне суспільство, швидко впроваджуються нові комп’ютерні технології, створюються електронні ресурси. Все це зумовило необхідність осмислення ролі бібліотек щодо трансформації їхніх соціальних функцій у сучасному суспільстві, формування нового професійного мислення, набуття сучасних навичок і знань, перепідготовки і рекваліфікації кадрів, створення загальнодержавної системи безперервної освіти тощо. Важливе значення у висвітленні та врегулюванні цих проблем мають бібліотечні професійні видання, зокрема періодичні, які мають стати засобом соціально-професійної комунікації та поширення знань, сприяти розвитку бібліотечної справи та науки, гуртувати бібліотечних фахівців як єдину соціально-професійну спільноту.

Актуальність проблеми полягає у тому, що протягом тривалого часу у вітчизняній історіографії переважали однобічні історичні концепції щодо функцій фахової бібліотечної періодики (далі ФБП), її складу і змісту. На часі створення комплексного, науково обґрунтованого дослідження української ФБП у системних зв’язках, визначення її типологічних, жанрових, змістовних особливостей, адресного призначення, ступеня її відповідності реальним інформаційним потребам, перспективам розвитку бібліотечної сфери в Україні. Нині вже накопичено певний досвід функціонування бібліотечної системи у новому періоді існування української ФБП, однак комплексний аналіз українських фахових журналів і видань журнального типу закономірностей виникнення, існування і розвитку ФБП за період, що досліджується, ще не здійснювався.

Стан розробленості проблеми. У наукових дослідженнях проблема розвитку української ФБП розкривалася лише фрагментарно. Окремим питанням феноменології ФБП, її функціональних особливостей присвячені праці А.С. Чачко. Загальну і не досить точну характеристику журналів “Бібліотечний вісник” (далі БВ) і “Вісник Книжкової палати” (далі ВКП) здійснила В. Сошинська. Окремі аспекти фахових бібліотечних видань – “Бібліотечної планети”, “Бібліосвіту” розглядаються у працях В. Агаркової, Т. Новальської.

Останнім часом публікуються тематичні огляди змісту часописів. Н. Маслакова здійснила огляд щодо історії бібліотек та історичних бібліотечних зібрань України (1993–2003) у журналі “Бібліотечний вісник”; А. Соляник висвітлила бібліотекознавчі розділи “Вісника Харківської державної академії культури"” за 1999–2002 рр. При становленні ФБП у 90-х роках побачили світ програмні статті щодо профілю, мети, завдань, читацької аудиторії часописів, де відбивалася точка зору засновників, редколегій, головних редакторів (А. Кобзаренко, Н. Кушнаренко, М. Слободяника, І. Якобсона, В. Шейка). У низці праць підсумувалися певні періоди розвитку часописів, серед яких роботи А. Корнієнка, Н. Солонської, М. Слободяника. Однак і до сьогодні не існує комплексного дослідження процесу розвитку української ФБП періоду незалежності України в загально-історичному контексті як системного явища, її складових, функцій, типології, змісту, жанроутворюючих факторів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в рамках дослідження Національної парламентської бібліотеки України “Соціальний портрет бібліотекаря”, (2000–2005 рр.) і входить у контекст теми “Технологія і організація формування і використання інформаційних ресурсів наукової бібліотеки” (2000–2004) (шифр 1.1.00-04) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ).

Мета дослідження: вивчити становлення системи української бібліотечної періодики 90-х років ХХ – початку ХХІ ст., визначити пріоритетні напрями її розвитку, відповідність інформаційним потребам фахівців та перспективам розвитку бібліотечної справи України.

Завдання дослідження:

всебічно і комплексно розглянути процес становлення і розвитку фахової бібліотечної періодики у зазначений період;

дослідити стан наукової розробки теми, зокрема щодо теоретичного доробку вітчизняних вчених у сфері методології та методів вивчення фахових наукових видань;

сформулювати поняття ФБП та уточнити термінологічні питання, пов’язані з метою дослідження;

визначити специфіку історіографії питання, розглянути позиції вчених щодо методології та методів вивчення бібліотечних фахових і наукових видань;

розкрити історичні передумови розвитку сучасної періодики, охарактеризувати основні етапи існування ФБП в Україні у ХХ ст. в контексті конкретної соціально-політичної ситуації;

проаналізувати структуру та зміст української ФБП 90-х років ХХ – поч. ХХІ ст., редакційний склад і авторів, охарактеризувати з точки зору бібліотекознавства досліджувані українські періодичні видання – журнали, наукові збірники і інформаційні бюлетені;

здійснити типологічний аналіз документальних джерел наукової інформації (далі ДДНІ), а також склад і зміст, системні зв’язки між бібліотечними фаховими журналами;

дослідити стан бібліотечної періодики, тенденції її розвитку, запропонувати шляхи вдосконалення системи періодичних видань.

Об’єкт дослідження: українська бібліотечна періодика та її складові – фахові бібліотечні журнали України, наукові бібліотечні збірники, бюлетені.

Предмет дослідження – закономірності і тенденції розвитку системи фахової бібліотечної періодики в Україні, динаміка її змістовного наповнення, структура, типологічні ознаки, авторський склад.

Методи дослідження базуються на основоположних принципах історичної науки – історизмі, об’єктивності, а також загальнонаукових методах аналізу і синтезу, класифікації. У роботі використано ретроспективний, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, джерелознавчий, бібліотекознавчий та статистично-аналітичний методи.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що:

здійснено аналіз ступеня вивчення історії ФБП в Україні та джерельної бази дослідження в ретроспекції та на сучасному етапі;

дано комплексну характеристику українських бібліотечних видань як видів ФБП: журналів, наукових збірників, інформаційних бюлетенів з точки зору їхньої типології, змісту, авторського складу, складу редакцій, колегій, внеску науковців у розвиток періодичних видань;

встановлено бібліотекознавчі параметри системи фахових бібліотечних журналів, за допомогою яких визначено конкретне місце періодичного видання за ознаками, профілем, змістом, значенням для сучасного розвитку бібліотек та бібліотечної справи;

здійснено типологізацію наукових статей у процесі вивчення ДДНІ, визначено жанри наукових статей у фаховій бібліотечній періодиці, розглянуто проблему жанростворюючих факторів;

досліджено поняття застарілості і актуальності змісту наукових статей, проаналізовано відповідність часописів сучасним завданням бібліотекознавства та існуючі “лакуни” у проблематиці, доцільність започаткування нових видань;

доведено причинно-наслідковий зв’язок розвитку української ФБП з реальним соціально-економічним станом держави, який безпосередньо впливає на стан бібліотечно-соціальної інституції (БСІ). Встановлено зв’язки між процесами трансформації бібліотек, змінами в інформаційних запитах бібліотекарів і розвитком національної системи фахових бібліотечних видань.

Практичне значення. Впровадження результатів дослідження реалізовано під час заснування, створення концепції і системи наукової підготовки бібліотечного часопису “Бібліотечна планета”. Його результати сприяють формуванню і вдосконаленню редакційно-видавничої та маркетингової політики щодо фахових періодичних видань, розвитку системи цих видань в цілому. Введення та обґрунтування окремих типологічних понять має позитивний вплив на вивчення ДДНІ.

Особистий внесок здобувача. Автор всебічно дослідив основні тенденції розвитку української бібліотечної періодики у період 1991-2005 рр. Викладені положення та висновки дисертації належать дисертанту одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Здобувач виклав положення дисертації на міжнародних конференціях – “Вузівські бібліотеки на порозі ХХІ століття: Впровадження нових технологій” (Київ, НТБ НТУ України "КПІ", 1998) “Бібліотечно-інформаційний сервіс” (Київ, НБУВ, 2001), “Професійний імідж бібліотекаря” (Київ, НБУВ, 2002), “Інноваційна діяльність – стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек інноваційного суспільства” (Київ, НБУВ, 2003), на галузевому науково-практичному семінарі бібліотекарів освітянських закладів “Тенденції розвитку освітянських бібліотек: історія, сучасний стан і перспективи” (Київ, ДНПБ України, 2002)

Публікації. Основний зміст викладено здобувачем у 9 одноосібних статтях і одній – у співавторстві, з них 5 одноосібних – у фахових виданнях, що увійшли до переліку ВАК України.

Структура дисертації підпорядкована змісту проблеми, поставлені меті та завданням дослідження і складається із вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг – 198 сторінок, основний текст – 181 сторінка, список використаних джерел – 179 позицій на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено її об’єкт і предмет, сформульовано мету та завдання дослідження охарактеризовано теоретико-методологічні засади, методи дослідження, визначено наукову новизну, практичне значення.

У першому розділі “Джерельна база та історіографія дослідження” з підрозділами “Джерельна база дослідження” та “Історіографічні аспекти дослідження фахової періодики” розкриваються визначені у назві питання. Основною джерельною базою дослідження слугували такі фахові періодичні видання 90-х років ХХ – початку ХХІ ст. як журнали: “Бібліотечний вісник” (далі БВ), “Вісник Книжкової палати” (далі ВКП), “Бібліотечна планета” (далі БП), “Світ дитячих бібліотек” (далі СДБ), “Бібліотечний форум України” (далі БФУ), “Бібліотекознавство. Документологія. Інформологія” (далі БДІ). До фахових періодичних видань ми відносимо й наукові збірники Харківської державної академії культури і мистецтв, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Київського національного університету культури і мистецтв, Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, що видаються періодично як щорічники або в якості неперіодичних видань, що продовжуються. До того ж, існує низка видань журнального типу, зокрема, інформаційних бюлетенів, які випускаються державними або обласними універсальними науковими бібліотеками і також є виданнями, що продовжуються. Історичну ретроспективу представлено журналами “Книгарь” (1917–1920 рр., Київ), “Книга” (1923–1924, Харків), щорічним збірником наукових статей “Бібліотекознавство і бібліографія” (1966–1992, Харків). Для порівняльного аналізу залучаються відповідні російські фахові періодичні видання. Деякі з них (“Библиотекарь”, “НТБ”, “Библиография”, “Библиотековедение”) фактично мали статус всесоюзних (колишнього СРСР). Важливим джерелом для дослідження є архівні матеріали, що зберігаються у фондах Інституту рукопису НБУВ (далі ІР НБУВ) і дають змогу в історичному контексті простежити розвиток фахових періодичних видань у ХХ ст. Такими архівними джерелами є, зокрема, – архівний фонд Українського наукового інституту книгознавства (далі УНІК) (Ф. 47); особовий архів першого директора Всенародної бібліотеки України при УАН-ВУАН (далі ВБУ) С.П. Постернака (Ф. 52) – виступи, статті, офіційні документи, пов’язані з розбудовою ВБУ, листування, проекти заснування періодичних видань, архіви ФБП.

У другому підрозділі розглянуто важливі для дослідження аспекти звернення дослідників до проблематики фахової періодики. Усі праці умовно розглядаються у наступних змістовних групах: а) програмні або ж установчі статті редакційних колегій та головних редакторів періодичних видань, зокрема, М.Сенченка, А. Кобзаренко, М. Слободяника і І. Якобсона, В. Шейка і Н. Кушнаренко, А. Корнієнка та ін., у яких попередньо визначається профіль видання, висвітлюється його характер і адресність, окреслюються проблематика і коло питань бібліотечної галузі в сучасному українському суспільстві, подається нова парадигма в умовах інформатизації держави, взаємодії бібліотекознавства, документознавства, інформології, інших споріднених наук; б) статті-огляди, де вміщено розгорнуту характеристику окремих українських періодичних видань з бібліотекознавства та суміжних дисциплін, тематичні огляди. Точка зору автора даної дисертації базується на його розвідці щодо висвітлення теми консолідації бібліотекарів і підвищення іміджу бібліотечної галузі у журналі “Бібліотечний вісник”, тематичному огляді статей з історії бібліотек та книжкових зібрань журналу БВ за 1993–2003 рр., здійсненому Н. Маслaковою, аналітичному огляді шести випусків “Вісника Харківської державної академії культури” (1999-2002), зробленому А. Соляник; в) розвідки щодо феноменології фахової періодики, її функціональних особливостей. У статтях А. Чачко розглянуто ФБП як окремий об’єкт бібліотекознавчих досліджень в контексті розвитку комунікаційних функцій сучасного суспільства, консолідації бібліотечної спільноти, віддзеркалення інноваційних процесів у технології, науці та практиці тощо. Низку питань розглянуто в статтях В.Є. Сошинської, однак вона тільки узагальнено характеризує фахові періодичні видання без уточнення певних проблемно-тематичних співвідношень і пріоритетів, а іноді її твердження є спірними або беззмістовними; г) статті про роль фахової періодики в системі інформаційних запитів бібліотечних фахівців, їх безперервної освіти.

Значний інтерес викликають запропоновані Науково-дослідним центром періодики при Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України (далі ЛНБ) методи дослідження періодики (бібліографічно-статистич-ний, біобібліографічно-нарисовий, історико-аналітичний, жанрово видовий, хронологічно-проблемний, тематично-монографічний).

Проблемі формування національної системи ФБП було присвячено „круглий стіл” в рамках міжнародної наукової конференції „Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства” (2002 р.) в НБУВ, про що йдеться у статті О. Воскобойнікової-Гузєвої. В працях дисертанта, крім висвітлення змісту і проблематики періодичних видань, ставляться питання добору авторів, специфічні для кожної статті завдання, методи контент-аналізу наукового журналу тощо. У статті дисертанта вперше розглянуто інформаційні бюлетені як різновид ФБП; г) дослідження ролі фахової періодики в системі інформаційних запитів бібліотечних фахівців, їхньої безперервної освіти.

Другий розділ “Історично-методологічні засади вивчення фахової бібліотечної періодики”, складається з підрозділів 2.1. “Українська фахова бібліотечна періодика з 1917 по 1993 рік”, 2.2. “Інформаційні потреби бібліотечних працівників як фактор функціонування і розвитку фахової періодики”, 2.3. “Методологічні аспекти дослідження фахової бібліотечної преси в історичному ракурсі”. У першому підрозділі розкрито історію та основні етапи розвитку фахових книгознавчих та бібліотечних видань, що виходили в Україні в ХХ ст., починаючи з 1917 по 1993 рр. У 20-30 роки науково-професійна діяльність плеяди вчених віддзеркалювалася в низці книгознавчих часописів (близько 25 назв), де розглядалися і питання ФБП. Помітним явищем був журнал “Книгарь” (Київ, 1917–1920), що містив різносторонню бібліографічну, культурологічну і книговидавничу інформацію, огляди і рецензії стосовно поточного літературного процесу і, зокрема, матеріали щодо бібліотечної справи. Аналогічну будову мав журнал “Книга” (Харків, 1923–1924), хоча й з відповідним заідеологізованим контекстом.

Значним внеском у розбудову ФБП стали видання ВБУ (нині НБУВ): “Книжний вісник” (1919), “Бібліотечний журнал” (1925–1926), “Бібліотечний збірник” (1926–1927), “Журнал бібліотекознавства та бібліографії” (1927–1930), де згуртувалися провідні бібліотекознавці того часу: Д. Балика, М. Сагарда, О. Полулях, В. Козловський, М. Ясинський, Г. Житецький, Б. Зданевич, Л. Биковський та ін., які зіграли значну роль у формуванні ФБП. Велике історичне і науково-теоретичне значення мав журнал “Бібліологічні вісті” (1923-1930) Українського наукового інституту книгознавства (УНІК). Редактором часопису був видатний книгознавець і бібліотекознавець Ю.О. Меженко. Однак встановлення тоталітарної влади і політичні репресії зупинили активний розвиток ФБП в Україні. В дисертації розглядаються і інші видання, зокрема, “Путь к коммунизму”, “Бібліотека у соціалістичному будівництві”, “Радянська бібліотека”, “Соціалістична культура”, “Журнал Бібліотеки Академії наук”, де публікувалися статті з питань будівництва бібліотечної справи, написані на засадах радянської ідеології. Щорічний науковий періодичний збірник “Бібліотекознавство і бібліографія” (1964–1992) Харківського інституту культури виходив протягом 28 років і був єдиним фаховим бібліотечним виданням в Україні, де були репрезентовані основні напрями, теорія і практика бібліотечної діяльності в контексті радянської бібліотечної справи та бібліографії.

Соседние файлы в предмете Журналистика