Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Трансформаційні тенденції якісної преси Великобританії (на прикладі The Times, The Guardian, The Independent)

.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
10.06.2019
Размер:
52.78 Кб
Скачать

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

УДК 316.422: 070 (410)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук із соціальних комунікацій

Спеціальність – 27.00.04 − Теорія та історія журналістики

Трансформаційні тенденції якісної преси великобританії (на прикладі “The Times”, “The Guardian”, “The Independent”)

Блавацький Сергій Романович

Київ–2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі зарубіжної преси та інформації факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Лильо Тарас Ярославович, Львівський національний університет імені Івана Франка, факультет журналістики, доцент кафедри зарубіжної преси та інформації

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Демченко Володимир Дмитрович, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, декан факультету систем і засобів масової комунікації; кандидат філологічних наук Кучерова Олена Олександрівна, Національний університет “Києво-Могилянська академія”, старший викладач загальноуніверситетської кафедри англійської мови.

Захист відбудеться “25” січня 2010 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.33 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики, зал Вченої Ради

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці ім. М. О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал № 12

Автореферат розісланий “11” грудня 2009 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Е. Шевченко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Сьогодні все частіше журналістикознавці, медіа-дослідники та комунікативісти постулюють тезу про ключову роль якісних видань у майбутньому друкованих ЗМІ. Актуальність теми “Трансформаційні тенденції якісної преси Великобританії (на прикладі “The Times”, “The Guardian”, “The Independent”)” зумовлена необхідністю дослідження сучасного стану якісної преси у контексті трансформаційних процесів у царині соціальних комунікацій. Нагальною є потреба вивчення та аналізу трансформації критеріїв та стандартів якісної журналістики на сучасному етапі розвитку світового інформаційно-комунікативного простору. Окрім того, нині гостро необхідним є новий підхід, методологія дослідження закономірностей, тенденцій та парадоксів розвитку якісної преси Великобританії на міждисциплінарному стику журналістики, соціології та культурології.

Наукове дослідження актуальне і для українського журналістикознавства (соціальних комунікацій), оскільки українські мас-медіа активно інтегруються у глобальний інформаційно-комунікативний простір, що, відповідно, супроводжується фундаментальною трансформацією усієї соціокультурної моделі вітчизняної журналістики. Принагідно констатуємо: сьогодні спостерігається некритичне запозичення (епігонство) українськими ЗМІ (як друкованими, так і електронними) функціональних параметрів західних, передовсім, англо-саксонських медіа. Відповідно, у контексті тих викликів, які постають перед українськими медіа на шляху інтеграції у глобальну медіа-сферу, тенденції, процеси, закономірності, парадокси розвитку англо-саксонського інформаційного журналізму набувають особливої гостроти та актуальності для вітчизняної журналістики.

Окрім того, в українському медіа-просторі сьогодні наявний брак пропозиції якісної журналістики (зокрема, багатотиражних якісних газет). Моделювання нового типу якісного вітчизняного часопису гіпотетично може відбуватись і на основі сучасних британських якісних видань. Отже, з огляду на сказане можна зробити висновок про актуальність проблематики наукового дослідження та його результатів для вітчизняного журналістикознавства.

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена також помітним зростанням інтересу медіа-дослідників до загальних трансформаційних процесів у царині ЗМІ (У. Еко, Т. Кун, О.Тоффлер, М. МакЛюген, К. Спакс, Д. Карен, Є. Прохоров, Є. Вартанова, В. Шкляр, В. Демченко, Жугай В., Й. Лось, А. Мельник) загалом і у британській журналістиці зокрема (К. Спакс, Д. Талоч, Д. Карен, Д. Сітон, Д. Гріпспруд, Б. Макнеєр, М. Хемптон, А. Сафарова, С. Бєглов).

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертація “Трансформаційні тенденції якісної преси Великобританії (на прикладі „The Times”, “The Guardian”, “The Independent”)” має безпосередній зв'язок з науковою проблематикою факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема пріоритетним напрямом досліджень кафедри зарубіжної преси та інформації “Тенденції розвитку світової публіцистики у ХХІ ст.” (номер державної реєстрації: 01040014662) і таких його підрозділів: а. Сучасна закордонна публіцистика та тенденції розвитку світу; б. Соціокультурні моделі журналістики; в. Деонтологія журналістики; г. Міжнародна комунікація як світова медіаcистема, а також держбюджетною темою: “Нові параметри розвитку українського публічного мовлення” (№ держреєстрації 0104U002132) та проблематикою досліджень кафедри телебаченя та радіомовлення факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка “Становлення мережевих ЗМІ в Україні: законодавчі і професійно-технологічні аспекти (ОБ – 109 Ф, № 01070002059)”.

Мета дослідження – виявити ключові тенденції, закономірності та парадокси розвитку якісних британських газет і обґрунтувати їхню трансформацію.

Мета дисертаційного дослідження визначила коло наукових завдань:

визначити специфіку, атрибутику та функції якісної преси;

з’ясувати принципи формування та розвитку якісної та масової преси у Великобританії в історичній ретроспективі, дати визначення елітаризму та егалітаризму у семантичному полі журналістикознавства;

проаналізувати диференціацію британської преси на масову та якісну і визначити концептуальні парадигми елітарної та егалітарної преси;

розкрити ключові трансформації якісної преси Великобританії в історичній ретроспективі (1986 – 2006) у контексті таблоїдизації;

проаналізувати специфіку конвергенції якісної та масової преси Великобританії;

розкрити сучасну інтерпретацію концепту якісної преси Великобританії;

проаналізувати змістово-тематичну структуру, контент та дизайн електронних версій загальнонаціональних якісних британських часописів;

простежити вплив таблоїдизації якісної преси на демократичні процеси у Великобританії та проаналізувати висвітлення політичного дискурсу у якісних британських газетах;

спрогнозувати та змоделювати нову парадигму власності якісної преси у контексті трансформації її медіаекономіки.

Об’єктом дослідження є якісна преса Великобританії, зокрема видання „The Times”, “The Guardian”, “The Independent”.

Предметом дослідження є трансформація якісної преси Великобританії (обличчя видання, стилістика, тематика видань, жанрова палітра), її цільової аудиторії, головних функцій, дискурсу, закономірності, тенденції та парадокси її розвитку.

Джерельна база дослідження. Шляхом суцільного та вибіркового аналізу підібрано фактологічний матеріал якісної британської преси різної тематичної спрямованості та жанрової специфіки. Проаналізовано понад 1000 публікацій “The Guardian”, “The Independent”, “The Guardian” з міжнародної, політичної, фінансово-економічної, розважальної тематики та світської хроніки за період 1986 – 2008 років, а також окремі статті XIX століття. Автор висловлює велику подяку редакціям „The Guardian” та “The Independent” за надані для наукового дослідження результати соцопитувань (NRS) та Аудиторського бюро сертифікації накладів (ABC).

Понад те, для підтвердження гіпотези і вирішення завдань наукового дослідження було використано наукові публікації західних фахових журналів з журналістики, медіа та комунікацій (“Media, Culture and Society”, “European Journal of Communication”, “International Communication Gazette”, “British Journalism Review” та ін.).

Хронологічні межі дослідження – 1980-ті роки – початок XX століття, оскільки саме в цей період відбулися ключові концептуальні трансформації у якісній британській пресі.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у роботі використано комплекс загальнофілософських, загальнотеоретичних та емпіричних методів: метод концептуального аналізу; генетичний метод; конкретно-історичний метод; аналіз словникових дефініцій; типологічний метод; компаративний аналіз; метод діалектики; кейс-метод; івент-аналіз (подієвий аналіз); ілюстративний метод; статистичний аналіз; загальнотеоретичні методи (дедукцію, індукцію, аналогію, екстраполяцію, інтерполяцію); фрейминговий аналіз; узагальнювальні методи дослідження: факторний аналіз, функціональний аналіз; метод ідеалізації; структурний аналіз; кластерний аналіз як різновид моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів. Науковою новизною роботи є самостійний комплексний і динамічний аналіз новочасної моделі загальнонаціональної якісної преси Великобританії: мегатрендів, закономірностей (еволюція аглосаксонської моделі інформаційного журналізму), процесів (таблоїдизація: деполітизація контенту, персоналізація та скандалізація політичного дискурсу, прогресія візуального та регресія вербального тексту, збільшення частки розважального контенту, зменшення відсотка міжнародної інформації) та парадоксів її розвитку (демократизація-медіатизація-таблоїдизація) наприкінці XX – на початку XXI століття, який не обмежується функціональними та типологічними параметрами. Наукова новизна отриманих результатів обумовлена принципово новим підходом до дослідження цієї теми, оскільки тенденції, процеси, закономірності та парадокси розвитку якісної преси Великобританії розглянуто у ширшому, соціокультурному, контексті трансформації якісної британської преси від елітаризму до егалітаризму. На підставі проведеного теоретичного та емпіричного аналізу запропоновано нову модель – громадську якісну пресу – як альтернативу патогенному впливу гіперкомерціалізації на концепцію якісних газет та гіпотетичний варіант виживання авторитетної преси в умовах фінансово-економічних криз та гострої конкуренції з новітніми електронними медіа (зокрема, Інтернет).

Запропоновано конкретні заходи для втілення результатів аналізу в реальну практику. Залучаючи результати праць зарубіжних авторів, а також аналізи вітчизняних вчених, присвячених проблематиці якісної британської преси, автор отримав такі результати дослідження:

Вперше:

у вітчизняному журналістикознавстві проаналізовано специфіку та атрибути таблоїдизації як безпосереднього наслідку чотирьох головних корелятивних процесів: глобалізації (інтернаціоналізації) діяльності ЗМІ – концентрації (монополізації) контролю над медіа – гіперкомерціалізації функціонування мас-медіа – гомогенізації (зодноріднення медіа);

з’ясовано, що таблоїдизація має синусоїдний характер з певними циклами зростання та спадання;

проаналізовано процеси візуалізації – девербалізації контенту якісної британської преси з використанням кількісного контент-аналізу за період 1998–2002 років як продовження аналогічного дослідження матеріалів якісних британських часописів британських медіа-дослідників П. Голдінга та Ш. МакЛачлан;

здійснено спробу короткотермінового кількісного контент-аналізу матеріалів „The Times”, “The Guardian”, “The Independent” 1998–2002 років, присвячених висвітленню міжнародної, розважальної тематики та тем „цікавих для загалу” (світської хроніки);

простежено й проаналізовано процес „секціоналізації” якісних британських видань крізь призму „журналізації” преси Великобританії та трансформації друкованих ЗМІ від журналістики до „семеналістики”;

ідентифіковано парадокс медіадемократичного виміру якісної преси Великобританії у контексті медіатизації політичного дискурсу;

запропоновано альтернативу гіперкомерціалізації якісної британської преси та варіант виживання авторитетної журналістики в умовах фінансово-економічних криз. преса великобританія таблоїдизація газета

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні узагальнення, висновки та пропозиції, викладені у дисертації, можуть бути використані у розробленні навчального курсу, а також стати джерелом для студентів, які цікавляться якісною пресою, медіа Великобританії, тенденціями та закономірностями розвитку світового інформаційно-комунікативного простору, журналістів, політологів та культурологів, представників українських і міжнародних громадських організацій (зокрема, Британської Ради); використані у роботі Комітету з питань свободи слова та інформації Верховної Ради України.

Дисертація може розширити перелік наукових досліджень Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, сприяти створенню нового курсу у Львівському національному університеті імені Івана Франка, забезпечити новими темами курс “Наукова журналістика” Національного університету “Києво-Могилянська Академія”. Окрім того, прикладне значення цієї роботи полягає у розробці нової медіа-економічної парадигми якісної газети – громадського якісного суспільно-політичного часопису з мультимедійною платформою створення, зберігання, оброблення та поширення контенту.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат, публікації, в яких викладено основні положення наукової роботи, виконані дисертантом самостійно під керівництвом наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Головні положення та висновки дослідження було обговорено на засіданнях кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка у 2006 – 2009 роках.

Основні положення дисертації викладено у доповідях, виголошених на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, наукових семінарах („Висвітлення насильства в англо-саксонських медіа”: Науковий семінар, організований Інститутом медіа-екології факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка. – Львів, 26 травня 2009 року. – Виступ на тему „Трансформація висвітлення насильства в якісній британській пресі”; „Журналістика – 2009: освітні та наукові проблеми в галузі соціальних комунікацій”: Міжнародна наукова конференція. – Київ, 9 – 10 квітня 2009 року. – Виступ на тему „Медіа-економічна парадигма новочасної якісної преси Великобританії: проблеми і парадокси розвитку (чи життєздатний концепт якісної преси в умовах гіперкомерціалізації медіа та тотальної фінансово-економічної кризи?)”; „Комунікативна ідентифікація в інформаційному просторі України”: Всеукраїнська науково-практична конференція. – Львів, 5 – 6 березня 2009 року. – Виступ на тему „Дилема медіатизації та демократизації: теоретичний та емпіричний аспекти (на прикладі сучасної якісної преси Великобританії)”; „Тенденції розвитку якісної британської преси наприкінці XX – на початку XXI століття: кількісний контент-аналіз змін”: Науковий семінар. – Львів, 4 листопада 2008 року. – Презентація у форматі Power Point; „Журналістика 2008: українське журналістикознавство, освіта, термінологія і стандарти”: Міжнародна науково-практична конференція. – Київ, 17 – 18 квітня 2008 року. – Виступ на тему „Елітаризм та егалітаризм як дискурсивні парадигми якісної та масової преси Великобританії” (кінець XIX – початок XX століття)”; „Творчі та організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору”: Всеукраїнська науково-теоретична конференція. – Тернопіль, 8 – 9 листопада 2007 року. – Виступ на тему „Таблоїдизація якісної преси Великобританії: перехід кількісних змін у якісні”: Презентація у форматі Power Point; „Сучасна українська журналістика: вітчизняні реалії та європейський досвід”: Міжнародна наукова конференція. – Ужгород, 15 – 16 жовтня 2007 року. – Виступ на тему „Формування комунікаційної моделі якісної преси Великобританії: новини як прототип журналістського дискурсу” (кінець XIX – початок XX століття).

Публікації. Головні положення дисертації відображено у шести наукових статтях, з яких три опубліковано у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України зі спеціальності “Соціальні комунікації”.

Структура та обяг дисертації. Структура цього дослідження, визначена його метою та завданнями, складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаної літератури (230 найменувань) і джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 233 сторінки, основний текст дисертації – 196 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, доведено актуальність наукової проблематики, наукову значущість, ступінь розробки тематики дисертації, сформульовано її мету й основі завдання, визначено об’єкт і предмет дослідження, методологічні основи дисертації, її новизну, практичне значення, наведено дані щодо апробації результатів дослідження на конференціях, наукових семінарах, публікаціях.

У першому розділі „Концептуалізація наукової проблематики. Історіографія якісної британської преси” систематизовано ключові підходи до розуміння якісної преси у різних наукових школах світу; з’ясовано визначення якісної преси в англо-саксонській та романо-германській моделях журналістики; вказано на відмінність між західною, елітарною, концепцією якісної журналістики і східним – егалітарним – концептом якісних друкованих ЗМІ; висвітлено історію формування канонів якісної преси Великобританії в історичній ретроспективі; з’ясовано головні функції британських щоденних загальнонаціональних якісних газет.

У підрозділі 1.1. „Феномен якісної преси: дефінітивна проблематичність” докладно розглянуто сучасні підходи до трактування якісної преси у англо-саксонській та романо-германській моделях журналістики, а також у контексті культурологічних досліджень. Вказано на недостатню дослідженість цього поняття як у вітчизняному, так і західному журналістикознавстві, акцентовано на необхідності контекстуалізації дослідження наукової проблеми не тільки крізь призму взаємозв’язків якісної та масової преси, а у ширшому – соціокультурному – контексті. Систематизація новітніх наукових поглядів західних та вітчизняних медіа-дослідників на поняття „якісна преса” дало змогу сформулювати комплексне визначення цього концепту. Виокремлено головні характеристики якісних газет.

У підрозділі 1.2 „Детермінація якісної британської преси” детально розглянуто детермінацію якісних газет Великобританії в історичній ретроспективі; акцентовано на концептуальній синкретичності серйозних та масових газет до другої половини XІX століття, проаналізовано прецедент трансформації масового часопису „The Daily Telegraph”, ідентифіковано дві ключові соціокультурні моделі преси – елітарну та егалітарну, дано визначення елітаризму та егалітаризму у семантичному полі медіа-досліджень.

У підрозділі 1.3 „Диференціація якісної та масової преси Великобританії (кінець XIX–початок XX століття)” проаналізовано головні причини диференціації британської преси на якісну та масову наприкінці XIX століття; докладно розглянуто детермінацію британської „нової журналістики” та її ключовий вплив на формування концепції класичних щоденних масових британських газет – „The Daily Mail”, “Daily Express”, „Daily Mirror”; з’ясовано генезу диференціації фактів та коментарів у якісній британській пресі; вказано на компліментарність комерціалізації – деполітизації якісної преси; зазначено, що для традиційної якісної преси був іманентний опінієтворчий, а для масової – фактологічний (новинний) дискурс журналістики; ідентифіковано фундаментальні атрибути британської та американської „нової журналістики”, їхні спільні та відмінні риси; акцентовано на взаємовпливі („інтерпенетрації” та „інтерефікації”) якісної та масової преси, що виявилось у запозиченні певних тематичних рубрик, популяризації контенту та трансформації стилістики;

У другому розділі „Діалектика розвитку якісної преси Великобританії наприкінці XX – на початку XXI століття” докладно розглянуто концептуальну трансформацію якісної щоденної преси Великобританії від елітаризму до егалітарзму з використанням діалектичного методу філософії. Такий підхід до дослідження зумовлений намаганням простежити динаміку соціокультурного розвитку цього сегменту друкованих ЗМІ.

У підрозділі 2.1. „Таблоїдизація якісної преси Великобританії: перехід кількісних змін у якісні” детально розглянуто суть трансформаційних процесів у змістово-тематичній структурі щоденної загальнонаціональної якісної британської преси у хронологічних межах дослідження; зазначено ключовий вплив гіперкомерціалізації на таблоїдизацію якісної преси Великобританії, з’ясовано етимологію цього феномену, дефініцію, його головні ознаки.

Для верифікації гіпотези про таблоїдизацію якісної британської преси використано короткотерміновий кількісний контент-аналіз як продовження довготермінового емпіричного дослідження П. Голдінга та Шелі МакЛачлан з цієї проблематики (1952–1997). Проведений автором контент-аналіз матеріалів „The Times”, “The Guardian”, “The Independent” за 1998–2002 роки продемонстрував подальше зменшення вербального тексту в загальнонаціональній якісній пресі Великобританії. Одночасно проведений контент-аналіз архівних матеріалів “The Guardian” за 1990 – 2002 роки зафіксував збільшення кількості світлин з 0.85 у 1990 до 1,5 на сторінку у 1997 та 1,7 у 2002 році. Контент-аналіз “The Independent” у 1992 – 2002 роках виявив збільшення використання світлин від 1,1 у 1990 році до 1,5 у 2002 році.

Провівши контент-аналіз випусків “The Guardian” за 1990–2002 роки, виявлено подальше зменшення міжнародної інформації у “The Guardian” – з 0,6 у 1990 році до 0,4 у 2002 році. Водночас контент-аналіз номерів „The Independent” за 1990–2002 роки засвідчив зменшення міжнародної тематики з 0,7 статті на сторінку у 1990 році до 0,55 у 2002 році. У “The Times” аналогічні показники у 1990 році становили 0,65, а у 2002 р. – 0,5.

У підрозділі 2.2. „Конвергенція якісної та масової британської преси: єднання протилежностей” докладно розглянуто процес зближення якісної та масової преси на формальному, змістово-тематичному, жанровому та стилістичному рівнях; доведено, що відправною точкою конвергенції цих категорій преси була середина 1980-х років; аргументовано, що на відміну від кінця XIX століття сьогодні у взаємостосунках якісних та масових газет домінує не боротьба, а єднання протилежностей, яка дає нам цілісне уявлення про систему загальнонаціональної щоденної британської преси; акцентовано на дифузії прийомів і засобів подання інформації. Зроблено висновок про високу вірогідність збільшення кількості якісних видань у майбутньому та зменшення частки масових видань, розрахованих на середній клас внаслідок масифікації (таблоїдизації) якісної британської преси та „квалоїдизації” таблоїдів (зокрема, у поданні міжнародної інформації).

У підрозділі 2.3. „Сучасний стан якісної преси Великобританії: заперечення заперечення” докладно розглянуто формування нової моделі якісної преси Великобританії у системі координат Д. Мерила та К. Спакса; методом моделювання з’ясовано місце якісних щоденних британських газет у категоріальному апараті західного журналістикознавства; з’ясовано, що для сучасної якісної британської преси (як і для журналістики загалом) характерні процеси біфуркації та синергії; доведено, що сьогодні у британській пресі немає газет, які б відповідали класичним атрибутам якісного видання (за винятком “The Financial Times”); аргументовано на небезпечності відмови від селективного принципу у маркетинговій політиці якісного видання через високу вірогідність втрати традиційних рекламодавців; зроблено висновок, що наразі існує незадоволений попит реципієнтів у серйозній, доступній інформації (на політико-економічну та міжнародну тематику).

У третьому розділі „Виміри розвитку якісної преси Великобританії наприкінці XX – на початку XXI століття” розглянуто перспективи соціокультурної динаміки розвою якісних британських газет у новому тисячолітті через аналіз мультимедійної, медіа-демократичної та медіа-економічної складових.

У підрозділі 3.1 „Мережеві версії якісних британських газет” докладно проаналізовано виникнення, формування та динаміку розвитку мережевих версій якісних британських видань; виокремлено їхні ключові атрибути; з’ясовано, що змістово-тематична структура веб-сайтів газет фактично дублює їхній оригінальний варіант; констатовано, що новочасна модель якісної британської преси – це мультимедійний гібрид друкованих та мережевих версій, який дає змогу розповсюджувати інформацію, заробляти на рекламі (Інтернет-таргетування) і здійснювати високоефективний стратегічний маркетинг паперових прототипів; зроблено висновок про перехід від селекції до масифікації реципієнтів-комунікатів-споживачів інформаційного продукту;

У підрозділі 3.2 „Дилема медіатизації та демократизації” докладно проаналізовано медіадемократичний вимір паперових прототипів якісної британської преси; з’ясовано кількісне зменшення обсягу висвітлення політичного дискурсу на шпальтах якісних британських часописів; кількісний контент-аналіз персоналізації політичного дискурсу на шпальтах якісних британських часописів за 1990 – 2002 роки дав змогу отримати такі результати: наявне зростання кількості медіа-текстів, присвячених виступам британських політиків у середньому з 18.5 % у 1990 до 22.5% у 2002 році; кількісний контент-аналіз номерів „The Times”, „The Guardian”, „The Independent” за період 1990 – 2002 років демонструє поступову редукцію загальної кількості політичних матеріалів. Зокрема, якщо 1990 року на одну сторінку „The Times” припадало 8% матеріалів політичної тематики, то у 2000 році їх було вже 7 %. Аналогічні показники у „The Independent” за 1990 рік становили 7%, а у 2002 році – 7,5 % (спостерігалось певне збільшення). У випадку „The Guardian” ми можемо вести мову про те, що деполітизація відбувалась лише у певні роки (2000 – 7%), а за підсумками всього періоду регресія кавериджу політичного дискурсу становила лише 0,5 %.

Контент-аналіз матеріалів „цікавих для загалу” у „The Times”, “The Guardian”, “The Independent” за 1990–2002 рр. дав змогу зафіксувати такі результати: середньоарифметичне зростання цієї тематики від 2,5 % у 1990 до 6,5% у 2002 році. Наприклад, відсоток матеріалів „людського інтересу” у „The Times” у 1990 році становив 2%, а у 2002 році – 6,5%. Аналогічні показники у „The Guardian” у 1990 році становили 2%, а у 2002 році – 7%. У „The Independent” кількість публікацій „цікавих для загалу” у 1990 році становили 3%, а 2002 року – 6,3%.

Соседние файлы в предмете Журналистика