Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Часопис Вістник для русинів Австрійської держави (18501866 рр.) як джерело вивчення історії національної видавничої.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.06.2019
Размер:
56.98 Кб
Скачать

1.2. Головні політичні події та актуальні проблеми епохи у висвітленні «Вістника».

Особливе місце на сторінках часопису зайняли стосунки між двома слов’янськими народами – українцями і поляками, етнічні території яких у той час були розшматовані двома імперіями – Австрією і Росією, що ворогували між собою.

Найбільше публікацій, присвячених цій проблемі, з’явилося на сторінках «Вістника» у 1863 р. І це закономірно. Адже саме тоді: 1) польська нація пережила драму революційної національно-визвольної боротьби з російським царизмом і в цій боротьбі винятково відбилося ставлення поляків до українців у Галичині; 2) українсько-польські відносини сягнули своєї кульмінаційної напруги в обох палатах австрійського парламенту та у львівському сеймі; 3) юридично упорядковано відносини між Українською Греко-Католицькою Церквою східного обряду і Польською Католицькою Церквою латинського обряду; 4) галицькі українці у протиборстві з русинофобами домоглися помітних здобутків у сфері освіти, судочинства, у творенні установ культури і консолідації громадянства, що спричинилося до поліпшення українсько-польських відносин у Галичині.

Інформаціям «Вістника» про перебіг польської національно-визвольної війни притаманні три домінантні риси: 1) християнське співчуття скривдженим, переслідуваним і мордованим; 2) національно-релігійна згуртованість поляків у запеклій боротьбі з деспотичним і лицемірно підступним московством; 3) докладне висвітлення технологічного боку ведення національно-визвольної війни, тобто стратегії і тактики, організаційно-кадрової структури повстанчих збройних формувань, створення революційного підпільного уряду і мережі його адміністрації, налагодження зв’язку, матеріального забезпечення і служби безпеки, заходи у справі створення загальноєвропейського резонансу польського питання і залучення європейської громадськості, в т.ч. державних інституцій, до сприяння польському національному змаганню.

Не можна не відзначити того факту, що «Вістник» пильно слідкував за всіма публікаціями стосовно українського питання, що з’являлися в тодішній європейській пресі.

У другому розділі – Жанрово-тематичне розмаїття публіцистики часопису – відзначено, що редакція «Вістника для русинів Австрійської держави» в силу своїх можливостей дбала про урізноманітнення тематики і жанрових форм публікованих на її сторінках матеріалів. Із публіцистичних жанрів найбільше представлені нариси, памфлети та некрологи.

2.1. Доробок вістниківських нарисовців.

У «Вістнику» опубліковано півтора десятка нарисів, кращі з яких детально проаналізовані в дисертації, зокрема, художній нарис «Молодий Вукасович» Василя Ковальського, історико-мистецькі нариси Василя Зборовського «Греко-Католицька церков св. Варвари в Відні» та «Ратуш в Львові», ілюстровані художніми літографіями; історичний нарис Антонія Добрянського «Страдецька гора під Львовом», краєзнавчі і етнографічні нариси Теодора (Богдана) Лисяка «З-над Солокії», «О крашанках і писанках», «Села і люди Надсолокійської сторони», нариси Василя з Нінович, Чарняна Маковицького (Олександра Павлóвича) та ін.

Особливу увагу приділено одному з найперших в українській журналістиці подорожніх нарисів – «Путєшествіє руських ієрархів до Рима 1863 г.», який друкувався на шпальтах «Вістника» з номера в номер від кінця березня до середини червня 1865 року. Його автор – Владислав Бачинський, що виступав під псевдонімом Владислав Котлович, справді заслуговує того, щоб його ім’я згадувалося серед зачинателів цього жанрового різновиду у вітчизняній пресі.

Соседние файлы в предмете Журналистика