Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Проблеми згортання наукової інформації та значення в умовах інформаційного вибуху.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
10.06.2019
Размер:
121.07 Кб
Скачать

Курсова робота на тему:

Проблеми згортання наукової інформації та значення в умовах "інформаційного вибуху"

ПЛАН

ВСТУП

1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО НАУКОВУ ІНФОРМАЦІЮ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ЗГОРТАННЯ

1.1 Інформація: характеристика, властивості, види

1.2 Документи та їх види як основа наукової інформації

1.3 Поняття «згортання інформації»

2. РІЗНОВИДИ ДЖЕРЕЛ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ОСНОВНІ ФОРМИ ЇЇ ЗГОРТАННЯ

2.1 Інформаційний аналіз і синтез як основа згортання наукової інформації. Основні види аналітико-синтетичної переробки наукових документів

2.2 Бібліографічний опис як форма згортання наукової інформації і модель первинного документа. Інформативність елементів опису. Бібліотечні каталоги

2.3 Різновиди згортання наукової інформації

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність. З кожним роком в епоху «інформаційного вибуху» зростає обсяг і потужність інформаційного потоку. Упорядкувати цей потік і тримати його в контрольованому руслі можна тільки за допомогою автоматизованих систем обробки та переробки інформації. В основі цих систем (методів) лежать процеси аналізу первинних документів (індексація і предметизація) і синтезу (генерація вторинних документів, складання каталогів).

Поняття «аналітико-синтетична обробка документів» має різне тлумачення і різне наповнення. Спираючись на сучасні термінологічні словники, стандарти, посібники, можна встановити, що в інформатиці під аналітико-синтетичною обробкою інформації розуміють переробку інформації, що міститься в документах з метою вилучення необхідних відомостей, їх оцінки, порівняння і узагальнення.

В бібліографії аналітико-синтетичну обробку документів розуміють як процес бібліографування, а саме процеси, що забезпечують ідентифікацію документів, інформацію про них.

В каталогізації метою аналітико-синтетичної обробки є розкриття складу і змісту документального фонду, що дає можливість ідентифікувати документи і здійснювати бібліографічний пошук.

Кожна галузь визначає певні види або процеси аналітико-синтетичної обробки. В інформатиці це, як правило, анотування, реферування, вилучення фактів і підготовка оглядів; в бібліографії – складання бібліографічних описів, анотування, індексування, складання бібліографічних оглядів та покажчиків; в каталогізації – складання бібліографічних описів, індексування, анотування.

Основою АСПДІ є згортання інформації – зменшення фізичного обсягу інформаційного повідомлення, що поширене в багатьох галузях знання.

Для задовольняння потреб споживачів застосовуються різні способи згортання інформації: семантичне й лексичне, макро- й мікроаналітичне.

При макроаналітичному згортанні наводять формальні відомості про документ і найзагальніші – про його зміст, при мікроаналітичному – детально розкривають зміст документа (основні й побічні теми, аспекти їх розгляду).

Мета курсової роботи в теоретичному обґрунтуванні розглянути проблеми згортання наукової інформації та її значення в умовах «інформаційного вибуху».

Поставлена мета визначає головні завдання, що підлягають вирішенню в даній роботі:

- розглянути сутність інформації;

- розкритим поняття «згортання інформації»;

- розглянути, які джерела інформації відносяться до наукової інформації.

Об'єктом курсової роботи є процес дослідження застосування аналітико-синтетичної переробки наукової інформації в умовах «інформаційного вибуху».

Предметом курсової роботи є теоретичні аспекти з вивчення застосування аналітико-синтетичної переробки наукової інформації в умовах «інформаційного вибуху».

Методами курсової роботи є метод ситуаційного аналізу, методи порівняльного та системного аналізу.

Основними теоретичними і методологічними джерелами при написанні даної роботи були літературні джерела, наукові статті, журнали.

1. Основні поняття про наукову інформацію та особливості її згортання

документ бібліотечний каталог науковий

1.1 Інформація: характеристика, властивості, види

Сучасний період розвитку суспільства характеризується переходом від індустріальної до інформаційної цивілізації. Побудова інформаційного суспільства стає пріоритетним завданням. У новому суспільстві потрібен новий тип освіти – «випереджаючий». Фахівцем сьогодні стає лише той, хто постійно засвоює нові знання, обсяг яких подвоюється кожні півтора року. Зростає необхідність отримання нової інформації, оновлення знань, підвищення кваліфікації, освоєння нових видів діяльності. Існуючий ринок інформаційних послуг у відповідності зі своєю структурою вимагає від користувача певної суми знань, навичок, умінь. Користувач повинен знати свої інформаційні потреби, вміти трансформувати їх у запити на інформаційному мовою, який притаманний даній структурі, мати навички користувача в системі комунікацій ринку інформаційних послуг [18, c. 189].

Людина інформаційно грамотна – це та, який усвідомлює потребу в інформації, вміє її шукати, отримувати, оцінювати і творчо використовувати. Але, перш за все, необхідно з'ясувати, що слід розуміти під інформацією.

Інформація (information від лат. informatio – роз'яснення, усвідомлення) – це зміст будь-якого повідомлення, дані про щось, які розглядаються в аспекті їх передавання у просторі та часі; значення даних, фактів. Інформація може існувати у двох формах – прихованої, яку використовуючи термін Р. Герца, можна назвати потенційної, і явною, актуальною, яка можлива лише при наявності суб'єкта, певної третьої сторони, здатної її вловити, витягти, оцінити і використати – соціальної.

Соціальна інформація являє собою відображення виявлених людиною у своїй життєдіяльності відмінностей у якісному стані об'єктів, їх зв'язків і взаємовідносин. Пізнаючи природне інформацію, людина переводить її в соціальну, але як мисляча істота і сам виробляє останню. Таким чином, інформацію, що передається в людському суспільстві і активно бере участь у формуванні суспільної свідомості, називають соціальною. Соціальній інформації притаманні властивості, що відрізняють її від інших матеріальних об'єктів. Вони поділяються на атрибутивні і ціннісні. Атрибутивні властивості об'єктивні, тобто не залежать від людини, її волі і бажань. До них відносяться:

  • невіддільність матеріального носія та мовної природи інформації;

  • дискретність – властивість передаватися, зберігатися та використовуватися за частинами;

  • надмірність інформації – властивість багаторазово дублюватися в структурі матеріальних носіїв, що гарантує стійкість і надійність її передачі;

  • розсіяння – властивість, що сприяє хаотичного, неконтрольованого поширення інформації у часі і просторі, внаслідок чого утруднюється її використання. Дана властивість відображає прагнення інформації розширювати сферу свого впливу;

  • концентрація – звуження поля можливого поширення інформації, обмеження її розповсюдження різними рамками [22].

Одночасно воно характеризує здатність шляхом відображення у структурі матеріальних носіїв накопичуватися, зберігатися в часі. Інформація, крім перерахованих вище атрибутивних властивостей, також має низку властивостей, які характеризують ступінь її корисності для споживача.

Ці властивості носять відносний характер.

Якісні характеристики:

  • достовірність (наближеність інформації до джерела або точність її передачі);

  • об'єктивність (інформація, очищена від неминучих спотворень, що виникають при її передачі, наприклад, по неформальним каналам);

  • своєчасність;

  • релевантність (ступінь відповідності інформації завданню);

  • актуальність (важливість інформації в конкретний момент часу).

Кількісні характеристики:

  • повнота (інформація без «інформаційного шуму»);

  • достатність (кількість інформації, достатня для прийняття певного рішення).

Ціннісні характеристики:

  • цінність (ціннісна інформація для розв'язання конкретної задачі);

  • вартість (всі витрати за фактом отримання інформації).

Рівень корисності соціальної інформації визначається ступенем її впливу на сприймаючого суб'єкта. Якщо індивід, що отримав інформацію, придбав необхідні йому знання, виробив правильну поведінка, випробував емоційне задоволення і т. д., то інформацію слід вважати корисною [1].

Будь-яка інформація для когось завжди буде новою. Отже, інформацією можна вважати будь-які відомості, якими володіє людство. Чим же тоді інформація відрізняється від знання – не менш поширеного поняття? Чітко вираженої відмінності тут немає.

«Знання» теж багатозначне поняття. Але в мовній практиці слово «знання» частіше вживається для позначення усталених, перевірених, наведених у систему відомостей, багато в чому узагальнених – до рівня законів природи, суспільства, мислення. Знання є результатом пізнавальної діяльності. Кажуть, що знанням опановують, а інформацію отримують. Отже, інформація – це знання, і в той же час найбільш активна, поширювана його частина. Інформація перетвориться в знання, яке, в свою чергу, стає інформацією для кого-небудь. Головне у інформації – її зміст, але давно помічено, що йому сприяють емоції передачі і сприйняття, що існує різноманіття способів фіксації і сприйняття інформації.

Домінуюча ознака соціальної інформації – її суспільне призначення, згідно з яким виділяють інформацію масову, групову та міжособистісну. Масова інформація – це різновид соціальної інформації, призначеної для всіх і використовується всім населенням. Вона збирається, накопичується, обробляється і передається по офіційним каналам з допомогою засобів масової інформації.

Групова інформація відображає більш глибоке уявлення про різні сторони матеріального світу, суспільства і людського мислення. Специфічна особливість групової інформації – однорідність споживачів і орієнтація на цільові соціальні групи. У свою чергу, групова інформація диференціюється за галузями знань (математика, астрономія, фізика, медицина тощо) та галузями виробничої діяльності (будівництво, транспорт, машинобудування тощо). Реалізується групова інформація в таких видах документів, як наукові і виробничі видання, листування установ і організацій, науково-технічні звіти, депоновані рукописи тощо.

Міжособистісна інформація адресується колу осіб, пов'язаних родинними, дружніми, професійними та іншими відносинами. При документуванні цей вид інформації фіксується в листах, фотографіях, малюнках. Особливістю цих документів є чітка спрямованість адресату.

В груповій інформації доцільно виділити інформацію наукову, технічну, виробничу, науково-технічну. Особливо важливу роль відіграє наукова інформація.

Наукова інформація – отримується в процесі пізнання, це логічна інформація, яка адекватно відображає явища і закони природи, суспільства і мислення і використовується в суспільно-історичній практиці. Адекватність відображення науковою інформацією реального світу означає, що вона повинна володіти здатністю підвищувати рівень людських знань. Створити істинно наукову інформацію індивід здатний тільки в тому випадку, якщо він опанував сучасним рівнем знань [12, c. 21].

Технічна інформація створюється в процесі досліджень і розробок в області механізації і автоматизації трудової діяльності, виробнича виникає у сфері виробництва, збуту і використання промислової і сільськогосподарської продукції. Відомо, що одним із законів суспільного розвитку є взаємозв'язок науки, техніки і виробництва. Більш того, наука стала безпосередньою продуктивною силою, що обумовило тісний взаємозв'язок наукової і технічної інформації. Саме тому в практиці інформаційного обслуговування користуються поняттям «науково-технічна інформація», яка має відношення до науки, техніки і виробництва.

Наукова і технічна інформація займає особливе місце в життєдіяльності суспільства, оскільки спрямована на підтримку всіх її сфер: науки, освіти, виробництва, економіки і соціальної сфери. Це свого роду елемент, що забезпечує взаємодію різних сфер життєдіяльності.

Таким чином, виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що інформація – це відомості або дані, що об'єктивно відображають різні сторони та елементи навколишнього світу і діяльності людини на певному етапі розвитку суспільства, представляють для нього будь-який інтерес і матеріалізовані у формі, зручній для використання, передачі, зберігання і обробки людиною або автоматизованими засобами [16, c.18].

Соседние файлы в предмете Журналистика