Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Роль газети Терджиман у пропаганді реформаторських процесів у мусульманській громаді Російської Імперії.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.06.2019
Размер:
53.29 Кб
Скачать

Автореферат

Роль газети „Терджиман” у пропаганді реформаторських процесів у мусульманській громаді Російської Імперії

Богданович Ігор Олександрович

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження обумовлена потребою фундаментальної розробки історичних аспектів етно-конфесійної проблематики, тому що, як свідчить досвід, конфлікти на релігійному чи національному ґрунті можуть призвести до негативних глобальних наслідків. Саме їх необхідно уникати і прагнути до реальної культурної взаємодії, взаємопорозуміння та взаємоповаги. Отже, наукові дослідження мають здійснюватися у напрямку розробки нагальних питань міжетнічної консолідації, міжконфесійного та міжкультурного діалогу.

Одним із найбільш показових прикладів такої діяльності стала робота видатного кримськотатарського просвітителя, громадського та культурного діяча Ісмаїла Гаспринського (1851-1914) зі створення газети „Терджиман”. Недарма Президент України Л.Д. Кучма цілком переконаний у тому, „що у незалежній Україні, що стала матір'ю людей усіх національностей, які живуть на її землі, ідейна та творча спадщина видатного мислителя і гуманіста слугуватиме надійній інтеграції в українське суспільство, миру і консолідації”.

Саме кримськотатарська газета „Терджиман” довгий час була єдиним тюркомовним виданням, яке намітило орієнтири соціального, духовного та культурного розвитку тюркомовних народів, принаймні Російської імперії на межі ХІХ-ХХ ст. Окрім цього, кілька запланованих прогресивними представниками інтелектуальної еліти різних тюрко-мусульманських народів просвітянських, релігійних, громадських, культурних та суспільно-політичних проектів були реалізовані саме за безпосередньої участі та допомоги цієї газети. По суті, вона на кілька десятиліть стала найбільш повним і концентрованим віддзеркаленням громадських, релігійних, просвітянських та загальнокультурних питань у житті багатьох тюркських народів, які сповідували ісламське віровчення. Газета „Терджиман” стала для них національною гордістю, культурною пам'яткою, яка об'єднувала й об'єднує мусульманські тюркомовні народи та етнічні групи.

Об'єктивне, неупереджене осмислення ролі газети у пропаганді реформаторських процесів у мусульманській громаді Російської імперії створює можливість вирішення актуальної наукової проблеми та використання накопиченого досвіду за сучасних умов державотворення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає у тому, що воно здійснюється в рамках держбюджетної теми Таврійського національного університету ім. В.Вернадського „Етнокультурні проблеми народів Криму” — шифр реєстрації 169/97). Ця тема відповідає Координаційному плану Міністерства освіти і науки України „Історія етнонаціональних процесів в Україні” (реєстраційний номер програми — 05–04–МВ/97).

Об'єктом дослідження є реформаторські процеси у суспільно-політичному, громадському, духовному та культурному житті тюрко-мусульманських народів Російської імперії.

Предметом дослідження є матеріали газети „Терджиман” та їх роль у реформаторських перетвореннях у просвітянському, релігійному, суспільно-політичному та культурному житті мусульманської громади Російської імперії періоду 1883-1905 рр. і відомих як „джадидизм” (від „усуління ролі і джадід” — „новий метод” навчання; у широкому розумінні „обновленство”).

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період започаткування та розвитку газети „Терджиман” як загальнотюркського поборника реформаторських процесів у мусульманській громаді Російської імперії. За загальновизнаною думкою, це припадає на період з 1883 р. по 1905 р. Саме в цей час, за висловом академіка А.Ю. Кримського, газета „Терджиман” набула „спільно-тюркської” ваги. Із 1905 р. по 1918 р. видання фактично перетворилося на регіональне кримськотатарське, хоча й подекуди зберігало певний авторитет (до смерті у 1914 р. І.Гаспринського). Але цей часовий проміжок уже виходить за межі теми дисертаційного дослідження.

Територіальні межі дослідження зумовлені ареалом постійного проживання тюрко-мусульманських народів, насамперед тих, які мешкали в Російській імперії (Закавказзя, Кавказ, Крим, Поволжя, Приуралля, Російський Туркестан, Сибір тощо). В окремих випадках рамки розширюються до сусідніх тюркських або ісламських країн (Східний (Китайський) Туркестан, Північна Персія, Туреччина тощо).

Мета дослідження полягає у комплексному висвітленні ролі газети „Терджиман” у пропагаді та здійсненні реформаторських процесів у мусульманській громаді Російської імперії за умов виникнення та розвитку обновленських джадидистських тенденцій.

Згідно із метою ставляться такі дослідницькі завдання:

– узагальнити історіографічну спадщину та проаналізувати джерельну базу з історії газети „Терджиман”;

– послідовно висвітлити стан народної освіти й окреслити основні напрямки розвитку просвітянських процесів за матеріалами цього видання;

  • використовуючи публікації газети, дати оцінку ситуації в релігійному житті мусульман та показати напрямки реформ органів конфесійного самоврядування;

  • вивчивши численні матеріали „Терджиману”, з'ясувати основні причини виникнення мусульманських благодійних громад та мусульманських товариств взаємодопомоги;

  • спираючись на статті видання, висвітлити основні чинники та процес виникнення політичного руху серед тюрко-мусульман;

  • проаналізувати розвиток ідеології джадидизму, відображеної в основних художніх творах І.Гаспринського, опублікованих у газеті „Терджиман”;

  • комплексно співставити зміст газетних публікацій „Терджиману” та основні напрямки реформаторських процесів в мусульманському середовищі Російської імперії і визначити їх взаємозв'язок.

Наукова новизна одержаних результатів полягає, насамперед, у постановці самої проблеми і розв'язанні низки конкретних дослідницьких завдань щодо газети „Терджиман” як виразника реформаторських ініціатив та процесів у мусульманській громаді. Використання історіографічної спадщини та численних матеріалів газети дозволило вперше комплексно розглянути загальноетнічні, культурні та просвітянські питання розвитку багатьох тюркомовних народів, в першу чергу кримських татар.

Залучення інформації з різних місць країни, де мешкали тюркські етноси, сприяло об'єктивному аналізові стану та розвитку джадидистського реформаторського руху в питаннях просвіти. На основі цікавих та достатньо повно висвітлених фактів уперше вдалося синтезувати і викласти джадидистське бачення напрямків реформування конфесійного життя тюрко-мусульманських народів. Із застосуванням численних матеріалів видання окреслено напрямки дій щодо оновлення та розвитку громадської діяльності джадидистів від створення мусульманських благодійних громад, мусульманських товариств взаємодопомоги до виникнення національно-ліберального суспільно-політичного руху.

Вперше в історичній науці розкрито програму реформаторів, яку вони пропонували сучасникам-одновірцям на ґрунті європейського науково-технічного розвитку, збереження мусульманської духовності та культури. Соціологічний аналіз літературних творів І.Гаспринського доводить, що джадидисти жорстко критикували стан мусульманської громади. Не ідеалізуючи індустріально розвинене європейське життя, вони запропонували своєрідний цивілізаційний симбіоз.

Практичне значення дисертації полягає у можливості використання одержаних результатів при написанні узагальнюючих наукових праць та монографічних досліджень з історії ісламу і тюркомовних народів, а також при читанні загальних і спеціальних курсів у вищих навчальних закладах. Матеріали дисертації можуть бути враховані урядовцями та відповідними службами під час опрацювання політики держави щодо економічно впливових та динамічних мусульманських і тюркських країн. Вони допоможуть у справі налагодження культурного та духовного діалогу з народами, які сповідують ісламське віровчення та належать до тюркської мовної групи.

Апробація результатів дисертації пройшла на наукових конференціях різного рівня: Міжнародній науково-практичній конференції „Исмаил-бей Гаспринский — великий сын крымскотатарского народа” (Сімферополь, 14-16 травня 2001 р.); Міжнародній науковій конференції „Исмаил Гаспринский — просветитель народов Востока” (Москва, 1-5 листопада 2001 р); V Сходознавчих читаннях А.Кримського (Київ, 10-12 жовтня 2001 р.); Міжнародній науковій конференції „Языки Крыма в информационном пространстве Европы” (м.Алушта, 10-11 травня 2002 р.); Республіканській науково-практичній конференції „Крымскотатарская школа в поликультурном образовательном пространстве Крыма” (Сімферополь, 14-15 червня 2002 р.). Матеріали дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін ТНУ ім. В.Вернадського.

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у 8 публікаціях, в тому числі 5 статтях у провідних фахових наукових виданнях.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів (10 параграфів), висновків, списку використаних джерел та літератури (409 найменувань). Загальний обсяг дисертації складає 180 сторінок.

Соседние файлы в предмете Журналистика