Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розвиток української преси під Росією в 1905-1914 роках.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.06.2019
Размер:
119.59 Кб
Скачать

Розгалуження української преси під Росією

Побіч органів суспільно-політичного та літературно-наукового характеру виникають по революції 1905 р. органи, що ставлять спеціяльні завдання, зв'язані з вимогами і потребами суспільства. Відбувається розгалуження української преси. Виникають органи: мистецькі, педагогічні, дитячі. З'являється орган українського студентства. Виходять часописи: господарські, природознавчі, кооперативні, медично-санітарні і врешті сатирично-гумористичні.

3 Січня 1913 р. За редакцією о. Корольчука починає в Києві виходити місячник, присвячений українському мистецтву п. Н. «Сяйво».

Про виникнення цього часопису розповідає в «Бібліографічних Вістях» його ініціятор П. К.(овжун).

«Починаючи приблизив з 1911 р. я був тісно зв'язаний з А. Терниченком... В розмові я часто скаржився, що немає жодного журналу, який хоча б трохи висвітлював українське мистецтво.

«Організуйте свій журнал» – порадив А. Терниченко, і після того думка ця глибоко запала мені в голову... і в мене виникла думка творити щось подібне до тодішнього російського журналу «Сонце Росии». Я навіть хотів назвати той новий журнал – «Сонце України» та з різних міркувань... назвав його «Сяйво». Багато старих українських громадян дивилося на це, як на утопію... Але було багато теж старих українських діячів, які і підтримували мою думку і обіцяли допомогти... Серед таких найбільше чуло поставилися Іван Матв. Стешенко, Микола Федот. Біляшевський, Микола Вітал. Лисенко та почасти Микола Карп. Садовський, який переконав О. Корольчука взяти на своє ім'я дозвіл у губернатора на видання журналу «Сяйво». Сам я не мав права взяти дозволу, бо не мав літ... і я міг бути тільки адміністратором. «А гроші ж у вас є на видання? – запитав мене О. Корольчук.

«Знайдуться – відповів я... Я запрошував всі культурні українські сили, що були поза Киевом, до участи в журналі і всі вони згодилися, а лише Ів. Франко не тільки згодився, а надіслав і матеріяли для друку; решта ж згодом запитала, по скільки ми будемо платити за їхню працю, але як такої «моди» ми не думали і не мали змоги вводити в журнал, то і творів їх не одержали. Минуло кілька місяців і О. Корольчук одержав дозвіл на видання журналу... Думка була видати перше число в кінці грудня 1912р. з датою 1-го січня 1913 р. М. Лисенко пообіцяв дати даремно для цього числа 2 сторінки ориґінальних, ніде не друкованих, нот, але, на жаль, перше число довелося присвятити М. Лисенкові, який не діждав бачити першого на Україні мистецького журналу. Журнал так і вийшов в грудні... і на багатьох зробив велике вражіння.

«Після виходу Ч. 1 фактичним редактором журналу став Ів. Стешенко... і громадянство вже не так скептично ставиться до «Сяйва»; починає як не писати, то давати хоч поради».

У вересні 1910 р. появляється у Києві і перший на українських землях під Росією педагогічний український журнал п. н. «Світло». Одним з ініціяторів і душею журналу та його першим редактором був народній учитель, автор «Коротко!' граматики для школи» Гр. Шерстюк, а по його смерті (24.X. 1911 р.) видавцем і відповідальним редактором стала його дружина Любов Шерстюкова, яка і довела журнал до 1914 р.

За ввесь час видання вийшло 36 чисел (по 9 чисел річно), в яких вміщено низку статтей педагогічно-методичного і національно-публіцистичного характеру, а відділ «3 біжучого життя» зібрав найповніші дані про становище освіти в Україні.

Серед співробітників були: X. Алчевська, Никифор Григоріїв (Г. Наш), Д. Дорошенко, С. Єфремов, Мод. Левицький, I. Липа, В. Прокопович, С. Русова, Ю. Слюсаренко, I. Сташенко, С. Черка-сенко, С. Шелухин та інші.

Ініціятори вірили, що часопис об'єднає національно свідоме вчительство навколо інтересів національного виховання і не помилилися.

Вступаючи в третій рік видання, редакція вже писала:

«Ми не самотні... Український народній вчитель, в руках якого доля рідної освіти, думає однаково з нами, прагне того, чого і ми, не зважаючи на які утиски і кари...»

Але и не тільки серед учительства здобув журнал популярність.

Впродовж свого існування здобув він її и серед широких кіл українського суспільства.

Ще перед виходом «Світла», а саме 1906 р., за редакцією Олени Пчілки почав виходити місячник для дітей старшого і молодшого віку п. н. «Молода Україна», що користувався глибокою симпатією як дітей, так і їх батьків.

Виникає і орган українського студентства. Крім рукописного «Громадянина», що його видають студенти Політехнічного Інституту в Петербурзі (появилося двое чисел) за редакцією Е. Нероновича, у квітні 1913 р. там же починає виходити часопис п. н.

«Український Студент». Був це орган всього українського студенства за редакцією згаданого вже Е. Нероновича. Ставив він своїм зав-данням: «дати активних, бадьорих, свідомих і освічених робітників на громадській ниві».

Соседние файлы в предмете Журналистика