Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Маніпуляція у формуванні образу держави на телебаченні України у 2013-2014 роках

.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
10.06.2019
Размер:
32.78 Кб
Скачать

Маніпуляція у формуванні образу держави на телебаченні України у період (2013-2014 рр.)

Юлія Герасько

м. Київ

Анотація

Стаття присвячена маніпулятивним процесам, які формують образ (імідж) держави на телебаченні України. Визначено та обґрунтовано передумови формування образу держави на телебаченні в період «Революції гідності» (2013-2014 рр.). Зроблено спробу у визначенні проблеми свідомості громадян у інформаційному потоці та маніпулятивність у мас-медіа.

Ключові слова: маніпулятивність, телебачення, «Революція гідності», свідомість громадян, ТV, суспільство,ЗМІ.

Yuliya Gerasko

Manipulation in forming of character of the state on television of Ukraine during (2013-2014)

The article is devoted manipulative processes that form the image (the image of) the state television Ukraine. Defined and reasonable preconditions the image of the modern state television during the "Revolution of dignity" (2013-2014 gg.). An attempt in identifying the problem of consciousness of citizens in the information flow and manipulation in the media.

Keywords: manipulation,television, "Revolution dignity", the consciousness of citizens, TV, society and the media.

Постановка проблеми. Маніпуляція образу держави України на телебаченні під час «Революції гідності» , що привернула людей до екранів телевізорів. Маніпулятивні технології на телебаченні в Україні використовуються повномаштабно та у найрізноманітніших варіантах.

Майже кожна людина під час перегляду телевізійних програм є об’єктом впливу маніпулятивних технологій. З часом просування змін у суспільстві, змінювалася і система засобів, які використовувалися для маніпуляції свідомістю людини.

Людина сучасного суспільства є залежною від телебачення, особа частково втрачає свободу волі та проводить біля екрану набагато більше часу, ніж для задоволення потреб в інформації. Телебачення створює ілюзорний світ, порівняно з яким реальність здається набагато менш істинною, ніж образи на екрані.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Телебачення стало засобом маніпуляції набагато ефективнішим, ніж преса чи радіо через те, що телеекран має здатність знищувати різницю між правдою і брехнею. Навіть явна брехня, показана на телеекрані, не викликає у глядача автоматичного сигналу тривоги – його психологічний захист відключений.

Особливо важливим є вплив телебачення на формування національної свідомості, оскільки вони виступають вагомим засобом створення історико-культурного інформаційного простору держави, який, по суті, є тим духовно-ідеологічним цементом, що скріплює народ у політичну націю про що свідчить дана література [3, с. 15].

Аналіз попередніх досліджень свідчить, що на сучасному етапі вже вирішено і розглянуто цілу низку питань щодо маніпулятивних особливостей формуванню образу держави серед них і маніпуляція свідомістю (С. Кара- Мурза, В.Лизанчук),проблеми впливу на людську свідомість через телебачення ( К. Маркелов. О.Грищенко, В.Шкляр).

Проте,незважаючи на різні дослідження з цієї теми, значна частина питань ще неналежно висвітлена, зокрема «Революція гідності» як образ держави, тому вважаємо за доцільне проаналізувати маніпулятивні передумови на телебаченні, які, на нашу думку, сприятимуть активізації процесу у формуванні образу держави.

Таким чином, мета нашого дослідження полягає у визначинні маніпулятивних факторів, передумов формування іміджу держави Україна в період (2013-2014 рр.).

Виклад основного матеріалу. Телебачення стало засобом маніпуляції набагато ефективнішим, ніж преса чи радіо через те, що телеекран має здатність знищувати різницю між правдою і брехнею. Навіть явна брехня, показана на телеекрані, не викликає у глядача автоматичного сигналу тривоги – його психологічний захист відключений.

Одне з найважливіших правил маніпуляції наголошує, що успіх залежить від того, наскільки повно вдалося ізолювати адресата від стороннього впливу. Ідеальною ситуацією для цього була б тотальність впливу – повна відсутність альтернативних, неконтрольованих джерел інформації та думок. Особливо важливим є вплив телебачення на формування національної свідомості, оскільки вони виступають вагомим засобом створення історико-культурного інформаційного простору держави, який, по суті, є тим духовно-ідеологічним цементом, що скріплює народ у політичну націю.

Відомий фахівець у галузі масових комунікацій В.Лизанчук зазначає: «…людські спільноти творяться мережами інформаційних комунікацій, через які передається необхідна державно-політична, суспільно-економічна, ідеологічна, історична, етнічна та інша інформація. Національна мережа засобів масової комунікації - це один із «трьох китів», на якому базується державна самосвідомість, поряд з національною інтелігенцією та національною політичною елітою»

Однак телеканали можуть не лише консолідувати суспільство, а й відігравати деструктивну роль, підривати його соціально-психологічну стійкість шляхом створення і просування у масову свідомість негативних ціннісних образів, чужих вітчизняній культурі ідеалів і цінностей. Тому, суспільство й держава повинні постійно дбати про нейтралізацію регресивних тенденцій в інформаційно-аксіологічному полі й мобілізовувати ресурсний потенціал ЗМІ для формування такої ціннісної системи, яка змогла б забезпечити духовну єдність суспільства.

Ця проблема є особливо актуальною сьогодні для України, перед якою стоїть завдання консолідації багатоетнічного українського суспільства в єдину політичну націю з високим рівнем національної свідомості.

Оскільки інформаційна діяльність засобів масової інформації буде і надалі незмінно зростати й посилюватися, впливати на всі сторони життєдіяльності суспільства і держави, завдання полягає в тому, щоб ця діяльність відповідала українським національним інтересам.

Згадуючи про «Революцію гідності», що мала великий вплив на українське суспільство і на майбутнє Української держави. Звичайно, процес розбудови нової Української держави — такої, якою її хочуть бачити українці, — ще не завершено і триватиме він довго. Психологічно закладене рабство почало відходити в минуле.

З одного боку, з суспільством відбулися надзвичайні перетворення. Але з іншого, люди купуються і продаються, все це ускладнюється з огляду на те, що суспільство бідніє. Тобто для гідності потрібен якийсь статус людини. телебачення маніпулятивний інформаційний комунікація

Бідними людьми легше маніпулювати. Поза сумнівом, Революція гідності поставила нашу країну на правильні рейки в напрямку європейського розвитку. Але питання в тому, як швидко ми будемо туди рухатися.

Маючи всі можливості для швидкої трансляції єдиних символів і цінностей в національному масштабі, через створення суспільного діалогу мас-медіа сприяють формуванню і зміцненню національної свідомості суспільства. Через мережу інформаційних комунікацій передається необхідна державно-політична, суспільно-економічна, ідеологічна, історична, етнічна та інша інформація. Завдяки розкриттю змісту і пропаганді в засобах масової інформації таких понять, як «демократія», «громадянське суспільство», «правова держава», «національна ідея», формується відповідна система духовних цінностей суспільства, які лежать в основі творення політичної нації й розбудови незалежної держави.

Водночас слід зазначити, що формування і зміцнення національної свідомості завдяки телебаченню значною мірою залежить від їх позиції у суспільстві. За умови, якщо мас-медіа є незалежними й здатні збагачувати загальнодержавні й національні цінності в умовах глобалізованого світу, відтворювати і транслювати історико-культурні традиції, утверджувати національну мову, культуру, що є можливим у демократичному суспільстві, вони сприяють творенню єдиного інформаційно-культурного простору держави, формуванню духовних основ нації, виступають дієвим інструментом консолідації суспільства в єдину національну спільноту.

В ідеалі телебачення може консолідувати різні партії й рухи, організації й спільноти, відображаючи і ознайомлюючи суспільство з їх позицією, регулярно організовуючи проведення діалогу стосовно суспільних проблем. Мас-медіа можуть в неупереджених узагальнюючих коментарях виділяти із усіх дискусій ті пропозиції, що спрямовані насамперед на порозуміння і злагоду суспільства, а отже, виступати каталізатором об’єднання, інтеграції суспільства й зміцнення держави.

Складність втілення цього правила насамперед в тому, що треба створити в адресата ілюзію незалежності, ілюзію плюралізму каналів інформації. Для цього створюється видимість великої кількості телеканалів – за типом організації, політичними вподобаннями, за жанрами та стилями – за умови, що насправді вся ця система підпорядковується єдиним і головним установкам. Ідеальний варіант – коли вдається створити (точніше, дозволити створення) радикальних опозиційних джерел інформації, які все ж обмежують свою інформаційну боротьбу питаннями, які не зачіпають суті головних програм маніпуляції.

Створення фіктивної реальності пов’язане з маніпуляцією свідомості. Л.Гіліоне доходить до гуманістичного висновку: «Справжні журналісти повинні будуть протистояти тиску маніпуляторів, диктаторів, «винахідників», які прагнуть розмити межу між дійсністю та фантазією»

[1, 301]. Людина може контролювати, «фільтрувати» повідомлення, які вона отримує через один канал, наприклад, через слово і через візуальні образи. Коли ці канали з’єднуються, ефективність потрапляння у свідомість різко збільшується – «фільтри» виходять з ладу.

Вчений А. Грамши відзначав, що «стандартизація образу думки і дії досягає національного або навіть континентального розмаху» [1, 282].

В умовах незалежної Української держави вітчизняні мас-медіа отримали на законодавчому рівні свободу слова і цензури, політичну і професійну незалежність від державної влади. Однак посилення національного змісту та статусу державних українських ЗМІ не супроводжувалось адаптацією їх діяльності до ринкових умов, що не дало змоги витримати конкуренцію з потужними медіа-суперниками і, насамперед, комерційними телеканалами.

Постійно відчуваючи нестачу бюджетного фінансування, державні телевізійні канали, центральні друковані видання змушені шукати додаткові кошти для здійснення своєї діяльності - від акціонування і до продажу рекламного часу. Це призвело до того, що серед ЗМІ майже не залишилося тих, акціями яких не володіли б великі фінансово-економічні групи.

В результаті ситуація складається таким чином, що переважну більшість вітчизняних TV сьогодні утримують не держава й інститути громадянського суспільства, а окремі політичні партії та фінансово-промислові кола, які закономірно використовують потенціал мас-медіа передусім у власних, а не загальносуспільних інтересах.

В умовах «незалежні» ЗМІ, які покликані бути центрами громадського контролю і за діями влади, і за збереженням духовних цінностей нації, зростаючись фактично з владою, бізнесовими колами та політичними організаціями, переважно працюють не на повернення суспільства до своїх базових цінностей, ідентичних й адекватних уявленням, звичаям, традиціям,

менталітету, багатовіковому культурно-історичному досвіду українського народу, а висвітлюють приватні чи корпоративні інтереси певних угруповань. Усе це свідчить про відсутність в Україні дієвої державної політики у сфері масової інформації.

Інформаційно-культурний простір України в сучасних умовах є одним із головних чинників укорінення у суспільній свідомості мало сумісних між собою ціннісно-символічних систем на фоні відсутності добре розробленої власної, української.

Революція, як правило, змінює владу. Але це не означає, що революція одразу ж змінює життя. Коли люди вийшли на Майдан гідності, у них була чітка мета: позбутися режиму Януковича. Відтак відбулися зміни, які, здавалося, продукував Майдан — вибори президента, новий уряд, зміна місцевої влади, вибори до Верховної Ради. Але не змінилося життя.

Висновки

Таким чином, головна функція телебачення в суспільстві полягає, як це не парадоксально, в перетворенні громадян у великий, але не зібраний в одному місці натовп – через масову культуру і єдиний потік інформації. Національна свідомість сучасного українського суспільства у низці фундаментальних ціннісних орієнтацій є розмитою і нецілісною, у суспільстві панують «світоглядний хаос» та ціннісна дезорієнтація, що фактично стримує національний поступ, руйнує досягнення консенсусу щодо внутрішніх та зовнішніх орієнтацій нашої країни.

Суспільство почало розвиватися, його психологія почала змінюватися, свідомість людей почала змінюватися. Водночас люди втомлюються, стають лінивими, аби шукати інформацію, їх задовольняє телевізійна картинка, в них спрацьовує якийсь певний стереотип і вони йдуть за інерцією.

Література

1. Грищенко О.М., Шкляр В.І. Преса і політика: проблеми, концепції, досвід. - К.: Ін-т журналістики КНУ, 2000. - 82 с.

2.Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием. – М.: Эксмо, 2010. – 316 с., 282 с.

3. Лизанчук В. Феномен невмирущості нації // Наукові записки АН ВШ України. - 2004. - Вип. 6, 9-29. - С. 74-81.

4. Маркелов К.В. Информационная политика и общественный идеал. - М., 2005. - 357 с.

5. Моль А. Социодинамика культуры. - М.: Прогресс, 1973.

6. Національна ідея і соціальні трансформації в Україні / За ред. М.В.Поповича. - К.: УЦДК, 2005. - 328 с.

Соседние файлы в предмете Журналистика