Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Українська військова преса як складова інформаційного простору в реалізації ідеї державності (1917-1921 рр.)

.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.06.2019
Размер:
53.87 Кб
Скачать

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ

УДК 070.4 8(477)” 1917/1921”

УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА ПРЕСА ЯК

СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

В РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЇ ДЕРЖАВНОСТІ (1917-1921 рр.)

Спеціальність 10.01.08 – журналістика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

філологічних наук

ПОЗНЯКОВ Олексій Павлович

КИЇВ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної журналістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Мукомела Олександр Гнатович, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри міжнародної журналістики.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Крупський Іван Васильович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри радіомовлення і телебачення

кандидат філологічних наук Сегеда Сергій Павлович, Військовий гуманітарний інститут Національної академії оборони України, старший викладач кафедри військової соціології (та військової журналістики).

Провідна установа: Національний технічний університет “КПІ” (Міністерство освіти і науки України), кафедра видавничої справи та редагування

Захист дисертації відбудеться “14” жовтня 2002 року о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, Київ-119, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “13” вересня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор філологічних наук Сидоренко Н.М.

АНОТАЦІЯ

Позняков О.П. Українська військова преса як складова інформаційного простору в реалізації ідеї державності (1917-1921 рр.) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.08. – журналістика. - Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ, 2002.

У дисертації в комплексному сконцентрованому вигляді досліджуються державотворчі процеси за участю військової преси в період української національно-демократичної революції (1917-1921 рр.). Всебічно розглянута військова періодика як органічна складова в системі цивільної преси, простежується зародження й кристалізація типологічних ознак військового видання, загальна структура військової преси в інформаційному обширі країни. преса державотворчий військовий періодика

Аргументовано доведено необхідність формування національного інформаційного простору продержавної орієнтації, спрямованого на зміцнення державних інституцій та всебічний розвиток громадянського суспільства. Здійснено поглиблений тематичний і жанровий аналіз публікацій військових часописів за допомогою соціологічних методів дослідження. Викладені практичні рекомендації щодо ролі й місця військових засобів масової інформації як структурного елемента національного інформаційного простору в формуванні позитивного іміджу однієї з основних державних інституцій – Збройних Сил України.

Ключові слова: національний інформаційний простір продержавної орієнтації, самоідентифікація, мобілізація преси, військова преса, Збройні сили України.

АННОТАЦИЯ

Позняков О.П. Украинская военная пресса как составная информационного пространства в реализации идеи государственности (1917 – 1921 гг.)

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.08. – Журналистика. – Институт журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченка. – Киев, 2002.

В диссертации в комплексном сконцентрованном виде исследуется влияние военной и гражданской прессы на процесс становления национальной государственности в период украинской национально – демократической революции ( 1917 – 1921гг.). Автором всесторонне рассмотрена военная периодика как органичная составная часть в системе гражданской прессы, раскрывается процесс зарождения и кристаллизации типологических признаков военных изданий, общая структура военной прессы в информационном пространстве государства.

Диссертационное исследование дает основание утверждать, что военная пресса и военные информационные службы оформились в полноценную структуру, наполненную функциональным содержанием. Можно констатировать немаловажную роль военной прессы в идеологическом обеспечении формирования дисциплинированных и боеспособных Вооруженных сил.

Проведенный выборочный контент–анализ военных газет позволил выявить частотность появления на газетных страницах разных тематических направлений, а также жанровую палитру изданий. В частности, наиболее распространенным тематическим направлением можно считать отображение общественно–политических преобразований в государстве. Немало газетной площади занимали и публикации, посвященные внутренним проблемам государства и международной жизни. Тематика газетных публикаций реализовалась в разножанровых материалах: заметках, отчетах, корреспонденциях, фейлетонах, памфлетах, юморесках. В стадии формирования находились жанры репортажа и интервью. Появились портретные очерки – некрологи, и такой вид очерка, как политический портрет.

В диссертации проанализирована массово – информационная деятельность военных изданий и военных информационных служб. Дается определение такого понятия, как “прессовая мобилизация”. Под которым нужно понимать весь комплекс государственных нормативно – правовых мероприятий, направленных на соответствующую организацию массово – информационной деятельности в условиях военного времени и чрезвычайных ситуаций. На основе исторического опыта аргументировано показана необходимость формирования и развития национального информационного пространства прогосударственной ориентации, где были бы гармонично представлены национальные интересы и демократические права граждан. В этой связи первоочередными задачами можно считать: наращивание пропаганды социально – политических и экономических реформ в Украине на международной арене и дальнейшее всестороннее развитие юридических основ информационной политики.

Диссертационное исследование обозначает роль и место военных средств информации на современном этапе, как структурного элемента национального информационного пространства, в формировании позитивного имиджа одного из основных государственных институтов – Вооруженных сил Украины. Предлагается введение в учебные программы для будущих журналистов и работников масс–медиа новой учебной дисциплины под названием “экстремальная журналистика”.

Ключевые слова: национальное информационное пространство прогосударственной ориентации, самоидентификация, мобилизация прессы, военная пресса, Вооруженные силы Украины.

SUMMARY

Pocznyakov O.P. Ukrainian military press as a component part of an information space in the realization of the State idea (1917-1921). - Manuscript.

Dissertation to acquire the candidate’s degree of philological sciences of the specialty 10.01.08. - journalism. Institute of journalism of the Taras Shevchenco National University of Kiev, 2002.

There are investigated state forming processes in the dissertation in the complete, concentrated aspect with the participation of the military press in the period of Ukrainian national - democratic revolution (1917-1921). The military periodicals as an organic component part in the civil press system is examined comprehensively; there are retraced the origin and crystallization of typological indications of a military edition, the total structure of the military press in the information space of the country.

It is well reasonably proved the necessity in forming of a civilized democratic information space of a pro-state orientation, which is directed to strengthening of state institutions and comprehensive development of the civil society. It was made the profound thematic and genre analysis of publications of military periodicals with the help of sociological method of investigation.

There are expounded practical recommendations as to role and place of the military mass media as a structural element of the national informative space in forming of a positive image of on of the main state institutions - Armed forces of Ukraine.

Key words: united national informative space of pro-state orientation, different vectorialness, self - identification, press mobilization.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Історичні події української національно-демократичної революції (1917-1921 рр.) органічно продовжили боротьбу за національне й соціальне визволення поневоленої та розділеної нації. Кардинальні революційні перетворення сприяли пробудженню національної свідомості серед найширших верств українського громадянства. Це також спричинило демократичний поступ в усіх сферах суспільного життя. Відновлена ж свобода друку і потреба суспільства в належному інформуванні заклали передумови формування національного інформаційного простору, спрямованого на всебічну реалізацію ідеї української державності.

Актуальність теми обумовлена тим, що в умовах реформування збройних сил сучасної української держави конче необхідне узагальнення історичного досвіду попередників, зокрема, перших спроб налагодження мережі друкованих військових видань і створення апарату збору й поширення оперативно-необхідної інформації серед військовиків залежно від потреби інформаційно-пропагандистської служби армії в період національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. Важливим є вивчення координації творчих зусиль військової та цивільної преси згаданого періоду. Спроби розглянути окреслені проблеми під цим кутом зору реалізуються вперше.

Рівень наукового опрацювання проблеми. Важливе місце при проведенні аналізу діяльності преси та вивчення попереднього наукового досвіду щодо проблем формування національного інформаційного простору було відведено працям теоретиків журналістикознавства, соціології й політології: А.Москаленка, Е.Прохорова, В.Шкляра, В.Різуна, Г.Почепцова.

Уперше безпосередньо військовій пресі була приділена увага у ґрунтовній праці з історії національної української журналістики А.Животка. Роль національно-патріотичної журналістики в державотворенні й місце у цьому процесі преси січових стрільців досліджував І.Крупський. Безперечно корисним для дослідників є збірник найменувань української таборової преси часів першої світової війни О.Сидоренка. Феномен української таборової журналістики на значному проміжку часу й географію її розповсюдження дослідила Н.Сидоренко. Ця праця, оригінальна за формою, змістовно підтверджує велику роль таборової преси в національно-духовному самоствердженні українського народу. У монографії С.Костя, О.Тимчишин, Н.Федірка розкриваються етапи розвитку української військової преси. Типологічні ознаки видань, основні періодичні масиви в контексті революційних перетворень 1917-1921 рр. докладно і всебічно розглянув О.Мукомела. У працях автор певною мірою торкається питань зародження й розвитку військової преси. Процес розвитку й класифікації військової журналістики розробляв Г.Кривошея. У його працях чи не вперше проаналізована тематична спрямованість і жанрова палітра військової періодики. Важливу роль військової журналістики в національно-визвольних змаганнях розкрив С.Горєвалов. Це дослідження охоплює значний проміжок часу і певною мірою підсумовує надбання військової преси. Доволі контроверсійні судження викладені у праці П.Федоришина. Зокрема, про відсутність у військової преси 1917-1921 рр. власної структури, що спричиняло у важких умовах спонтанний добір інформації. Іншої точки зору дотримується С.Сегеда, який, здійснивши наукове дослідження, доводить протилежне, а саме: наявність типу військового видання передбачала певну структуру, що у свою чергу була керованою і чітко підпорядкованою.

Таким чином, на сьогодні існує низка праць з історії української військової журналістики. Водночас, і досі відчувається нестача комплексного дослідження, в якому б військова періодика розглядалась як складова інформаційного простору в реалізації ідеї державності ( 1917-1921).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертації органічно інтегруються в державну навчальну програму післядипломної підготовки фахівців у Військовому гуманітарному інституті Національної академії оборони України. Насамперед дослідження має зв’язок з тематикою курсів “Теорія і практика військових засобів масової інформації” (історичний розвиток жанрів і тематичні напрямки в українській військовій пресі) та “Історія Збройних Сил України” .

Дисертаційна робота пов’язана з напрямком досліджень Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Актуальні питання масової комунікації" та є складовою частиною його наукових програм.

Мета й наукові завдання дослідження. Метою дисертації є комплексне і всебічне дослідження української військової преси під кутом зору ідейного забезпечення формування збройних сил та становлення української держави; спроба концептуально осмислити функціонування військових ЗМІ в інформаційному просторі країни.

Досягнення мети передбачає розв’язання наступних завдань:

дослідити еволюцію формування національного інформаційного простору початку ХХ століття, його внесок в утвердження української ідеї на теренах колишніх монархій: Росії й Австро-Угорщини;

розкрити структуру військової преси в контексті революційних перетворень як складової ланки інформаційного обширу України (1917-1921 рр.);

висвітлити передумови зародження і періодизацію розвитку військової преси під час визвольних змагань українського народу (1917-1921 рр.);

виявити функціональні можливості військової преси на різних етапах збройної боротьби за державну незалежність;

простежити розвиток проблемно-тематичних напрямків і жанрових форм в залежності від внутрішньої та зовнішньої ситуації;

за допомогою вибіркового контент-аналізу виявити ефективність впливу військових видань 1917-1921 рр. в ідеологічному забезпеченні формування збройних сил та пропаганді державного устрою України;

визначити досвід масово-інформаційної та організаційної роботи редакцій військових часописів;

з’ясувати оптимальні форми взаємодії цивільних і військових часопиів.

Об’єктом дослідження є українська військова преса як складова національного інформаційного простору України (1917-1921 рр.), основні типологічні риси й характерні особливості військових видань в загальній мережі періодики, їхня генеза під впливом зміни форм влади: Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР.

Предметом дослідження є масив військових часописів з їхньою проблемно-тематичною і жанровою палітрою, що забезпечувала за допомогою друкованого слова реалізацію ідеї української державності ( 1917 – 1921 рр.).

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складають принципи історизму, об’єктивності, науковості, що базуються на засадах сучасної теорії журналістики, соціології й політології.

Праця має комплексний аналітичний характер, оскільки в ній застосовано конкретно-історичний, порівняльний та системний методи дослідження. Так, за допомогою конкретно-історичного методу досліджувалася військова періодична спадщина на тлі реальних історичних подій, кардинальних суспільно-політичних і соціальних перетворень тогочасної дійсності. Порівняльний метод використовувався з метою виявлення конкретних рис мережі друкованих видань країни в різні історичні періоди національної революції (1917-1921 рр.). Системний метод дослідження обумовлював залучення джерел, що значною мірою допомогло дисертантові вирішити поставлені наукові завдання, сформувати наукові висновки і практичні рекомендації.

Наукова новизна одержаних результатів даної дисертації полягає в тому, що:

вперше з-поміж відомих наукових праць, присвячених вивченню військової преси періоду 1917-1921 рр., досліджені основні форми й методи масово-інформаційної діяльності редакцій військових газет і військових інформаційних служб, способи реалізації інформаційно-психологічного впливу в умовах воєнного і надзвичайного станів;

впроваджено в науковий обіг нові архівні дані стосовно урядової політики, спрямованої на структуризацію військової інформаційно-пропагандистської служби при організації збройних сил;

дістало подальший розвиток дослідження функціональної ролі й місця військових засобів масової інформації в національному інформаційному просторі;

доведено, що недостатня інтеграція між військовими засобами масової інформації і військовими інформаційними службами та незавершена в умовах збройної боротьби координація між цивільною і військовою пресою призвели до руйнації основ національного інформаційного простору, що великою мірою спричинило поразку у визвольних змаганнях 1917-1921 рр.;

на історичному досвіді підтверджена необхідність функціонування ефективної інформаційної структури збройних сил як складової ланки національного інформаційного простору України.

Практичне значення одержаних результатів. Здійснене дослідження, в якому зроблена спроба з’ясувати закономірності функціонування військової періодики як складової інформаційного простору в складних умовах воєнного часу і безпосередньо під час бойових дій, покликане дати змогу військовим журналістам, а відтак і політикам, глибше зрозуміти значення друкованого слова для інформування і морально-психологічної підтримки військовослужбовців у різних умовах виконання своїх обов’язків. Узагальнений досвід попередників і сьогодні може стати в нагоді при формуванні мережі військових засобів масової інформації.

Окрім цього результати дослідження вказують на необхідність пошуку нових форм у викладанні військової журналістики, а також обґрунтовують потребу відпрацювання навчальних курсів під умовною назвою "Екстремальна журналістика" для майбутніх працівників мас-медіа.

Джерела. В основу дисертаційного дослідження покладено періодика військових та цивільних часописів 1917-1921 років. Зокрема, дисертант здійснив вибірковий контент-аналіз центральних військових газет: "Вісника Військового Генерального Комітету" (згодом "Військового вісника"), "Армії", "Васильківських Вістей", "Ставки" ( згодом "Української Ставки"). Були ретельно досліджені інші військові газети, преса українських повстанців: "Стрілець", "Стрілецька Думка", "Український Стрілець", "Воєнно-науковий Вісник", "Козацька думка", "Новини", "Наша правда", "Дзвін", "Повстанець", "Голос Махновця", "Шлях до Волі", "Червоний Стрілець" тощо.

Воєнна тема посідала чільне місце на сторінках цивільної періодики, що зумовило дослідження низки цивільних газет: "Нової Ради", "Робітничої газети", "Народної Волі", "Самостійника", "Вісника Ради Народних Міністрів".

У науковому дослідженні використовувались архівні джерела, насамперед, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). Вивчені фонди: Управління преси і пропаганди (Ф. 1113); Управління по справам друку при Українській Державі (Ф. 1184); Головного управління Генерального штабу Української Держави (Ф. 1077); редакції “Військово-Наукового Вісника” Генерального штабу (Ф. 2611); Інформаційного бюро армії УНР (інструкторсько-організаційний відділ) (Ф. 2250). Була залучена джерельна база відділу рідкісної книги та видань Національної парламентської бібліотеки, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.Вернадського.

Проаналізована мемуарна спадщина відомих українських публіцистів, учасників визвольних змагань 1917-1921 рр.

У роботі над дисертацією використано праці теоретиків журналістикознавства в галузі теорії й соціології масово-інформаційної діяльності, наукові політологічні доробки лідерів та ідеологів національно-демократичного руху.

Безперечно важливим джерелом під час роботи над дисертацією були законодавчо-нормативні акти про функціонування ЗМІ у суспільстві, Конституція України, довідкові матеріали Головного управління виховної роботи і прес-служби Міністерства оборони України, щодо інформаційного забезпечення особового складу Збройних сил України, аналітичні доробки Управління внутрішньої політики Адміністрації Президента України про ситуацію в інформаційному просторі та офіційні документи, ухвали й постанови Верховної Ради і Кабінету Міністрів України.

Особистий внесок здобувача. Всі наукові статті, де викладено дисертаційного дослідження, виконані здобувачем самостійно.

Апробація результатів дослідження. Практично всі положення пройшли апробацію й були використані на третій науково-практичній конференції “Теорія і практика запобігання та розв’язання конфліктів в умовах військової діяльності”, що проводилась Київським військовим гуманітарним інститутом в 1996 р., а також на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Українознавство в системі вищої освіти”, що відбулась у Військовому гуманітарному інституті Національної академії оборони України у 2001 році, де обговорювалось дослідження автора “Українська військова преса як складова інформаційного простору в ідеологічному забезпеченні формування Збройних Сил (1917-1918 рр.)”.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у трьох наукових статтях, вміщених у фахових виданнях, а також у трьох публікаціях в інших наукових збірниках. Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, переліку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 181 сторінок, у тому числі на 20 сторінках, поданий список використаних джерел (379 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її новизну та практичну й теоретичну цінність, визначено мету й завдання роботи, ступінь дослідження тематики дисертації, об’єкт і предмет дослідження, окреслено хронологічні рамки дослідження, його методологічні основи, а також подано інформацію щодо апробації результатів роботи і публікації.

Перший розділ "Військова преса в українському інформаційному просторі початку ХХ-го століття" має описово-систематизуючий характер. В ньому йдеться про загальну характеристику мережі друкованих видань періоду визвольних змагань (1917-1921 рр.) в контексті кардинальних революційних перетворень.

У підрозділі 1.1. "Система преси в Україні періоду боротьби за незалежність" розкривається генезис української національної ідеї, реалізованої в публіцистичних працях видатних теоретиків державотворення.

Простежується специфіка й відмінності формування мережі друкованих видань на західноукраїнських землях, підвладних династії Габсбургів, і преси Наддніпрянської України, що потерпала від цензурних утисків російської монархії. Зазначається, що саме в цей період публіцистичні твори українських борців за визволення заклали передумови зародження й формування поки ще пошматованого й нерівномірно розвинутого національного інформаційного простору.

Докладно висвітлюються різні групи періодики, процес її диференціації за сферами людської діяльності. Зокрема, на основі аналізу періодичних джерел, архівних документів мемуарних спогадів визначаються характерні ознаки інформаційного простору періоду Центральної Ради, Гетьманату й Директорії УНР.

У підрозділі 1.2. "Українська військова періодика в ідеологічному забезпеченні формування збройних сил" проаналізовано умови й причини виникнення військової періодики в Галичині та Наддніпрянщині. Розкривається специфіка, відмінні та спільні риси періодики Галицької армії та Дієвої армії УНР. Йдеться про функціональні можливості військової преси на різних етапах боротьби за державність, висвітлюється структура військових видань, обумовлена організаційно-штатною будовою Збройних Сил. Простежується роль і місце військової преси в ідеологічному забезпеченні формування військових підрозділів, утвердженні основних принципів армійської життєдіяльності: єдиноначальності, карності урядові, відданості ідеалам національно-державного будівництва.

У підрозділі розкриваються різні форми висвітлення тогочасних подій під час мирного існування й особливо в періоди збройної боротьби за державність.

Водночас використовуються джерела воєнно-історичного характеру, де зафіксовано процес творення війська, українізації військових підрозділів, основні напрямки й форми воєнних реформ під час української революції ( 1917-1921 рр.).

У другому розділі "Проблемно-тематична та жанрове спрямування військової періодики" аналізується тематика військових газет, реалізована у різноманітних жанрових формах.

У підрозділі 2.1. "Відображення суспільно-політичних перетворень у державі як основний тематичний напрямок військових видань" висвітлюється перебіг суспільно-політичного життя країни. Цей універсальний та найпоширеніший тематичний напрямок подавався у вигляді поточного інформування про події загальнодержавного значення, коментарів окремих найактуальніших подій у державі, воєнно-політичних оглядів.

Ця тема висвітлювалась у різноманітних жанрових формах. Зустрічаються публікації інформаційного, аналітичного та художньо-публіцистичного характеру. Найпоширенішими були статті, що поділялись на пропагандивні та контрпропагандивні, а також прямі й проблемно-тематичні звіти. Найпопулярнішими були огляди преси й так звані "малі фейлетони". Мав місце й різновид нарису – політичний портрет.

Підрозділ 2.2. "Хроніка збройної боротьби" хронологічно й деталізовано передає хід бойових подій. Можна стверджувати, що з ескалацією насильства військова періодика зосереджує увагу на відображенні оперативних бойових подій на наявних фронтах, висвітленні ходу бойових операцій на окремих напрямках фронту, інформуванні про окремі епізоди збройної боротьби.

Найчастіше для висвітлення зазначеної теми використовувались інформаційні жанри: замітка й репортаж. Однак, були також і хронікальні нариси та специфічні за змістом портретні нариси-некрологи.

У підрозділі 2.3. "Проблеми внутрідержавного життя на сторінках військових газет" аналізуються складні й суперечливі процеси, що торкались питань державного будівництва, поступу земельної реформи, розвитку національних відносин, церковно-релігійної ситуації, новин освіти й культури. Реалізувалась тема внутрішнього життя країни у різних жанрових формах. Найбільш поширеними були такі інформаційні жанри, як замітка й звіт. Не були поодинокими й публікації аналітично-публіцистичного характеру. Особливо часто зустрічаємо такий різновид статті, як передова з пропагандистським спрямуванням. Надзвичайно поширеним був лист. Серед художньо-публіцистичних жанрів особливо виділялись гострі й безкомпромісні памфлети на злобу дня.

Соседние файлы в предмете Журналистика