
- •Розділ 1. Нафта, газ і конденсат
- •1.1. Роль нафти і газу
- •1.2. Сучасний стан нафтогазодобувної промисловості
- •1.3. Каустобіоліти
- •1.4. Нафта
- •1.4.1. Хімічний склад
- •1.4.2. Фізичні властивості
- •1.5. Природний горючий газ
- •1.5.1. Хімічний склад
- •1.5.2 Фізичні властивості
- •Розділ 2. Природне середовище для нафти і газу
- •Колектори нафти і газу
- •2.1 Ємнісно-фільтраційні властивості
- •2.2 Флюїдоупори
- •2.3 Природні резервуари нафти і газу
- •2.4 Пастки нафти і газу
- •2.4.1 Класифікації пасток
- •2.5 Поклади нафти і газу
- •2.5.1. Елементи нафтогазового покладу
- •Газогідратний поклад ге
- •Класифікації покладів нафти і газу
- •8) Газогідратні
- •Родовища нафти і газу
- •Походження нафти і газу
- •Міграція нафти і газу
Газогідратний поклад ге
Газогідратний поклад — це одиничне скупчення в осадовому чохлі земної кори гідратів вуглеводневих газів; характеризується дуже низькою їхньою рухомістю навіть при наявності активної міграції пластових вод. Знизу газогідратний поклад контактує із підошовною або крайовою водою, із вільним газоконденсатним або нафтовим покладом, зверху — із вільним газовим покладом, із газонепроникними пластами, а також із вільною водою (в акваторії океану). Інтенсивність формування або руйнування газогідратного покладу визначається швидкістю зміни термодинамічних умов в розрізі осадових порід, наявністю вільних вуглеводнів у зоні фазових переходів, величиною газонасиченості пластових вод,які контактують із зоною фазових переходів і швидкістю їхньої міграції.
В акваторії Світового океану газогідратні поклади формуються в придонній частині осадового чохла із газів, що генеруються безпосередньо в зоні
Класифікації покладів нафти і газу
Накопичений величезний фактичний матеріал, який з різних боків характеризує виявлені в земній корі поклади нафти і газу, дає можливість систематизувати їх і класифікувати. Знання про можливі різновиди покладів використовують як для обгрунтування раціональної методики проведення пошуково-розвідувального буріння в різноманітних геологічних умовах, так і для вибору ефективних засобів видобування нафти і газу.
За економічним значенням поклади нафти і газу поділяють на:
– промислові, розробка яких на сучасному етапі доцільна й забезпечує економічну рентабельність освоєння покладу (видобування нафти і газу);
– непромислові, розробка яких на теперешній час нерентабільна або технічно неможлива. З часом із досягненнями науково-технічного прогресу в галузі видобування нафти і газу або зміною кон’юнктури нафтогазового ринку промислові поклади можна перекваліфікувати на непромислові.
За величиною добувних запасів нафти (в млн т) і газу (в млрд м3) поклади поділяють на:
– унікальні із запасами >300;
– величезні (крупні) — 100–300
– великі 30–100
– середні 10–30
– невеликі 5–10
– дрібні 1–5
– дуже дрібні <1.
За агрегатним станом вуглеводнів розрізняють такі типи покладів:
1) Нафтові. Такі поклади мають різний вміст розчиненого в нафті газу (звичайно до 250 м3/т). поклад може мати нафтову та водонафтову частини.
2) Газові. Складаються переважно із метану із вмістом більш важких вуглеводнів до 0,2 %.
3) Газоконденсатні — це газові поклади із вмістом важких вуглеводнів в межах 0,2–4 % об’єму покладу, що приблизно відповідає вмісту конденсату в газі 30–250 см3/м3.
4) Газонафтові або нафтові з газовою шапкою. В таких покладах запаси нафти переважають над запасами газу (в умовних одиницях нафтового еквіваленту).
5) Нафтогазові або газові з нафтовою облямівкою (оторочкою) – запаси газу більше запасів нафти.
6) Газоконденсатнонафтові або нафтові поклади з газоконденсатною шапкою, в яких запаси нафти переважають над сумарними запасами газу та конденсату.
7) Нафтогазоконденсатні або газоконденсатні поклади з нафтовою облямівкою – сумарні запаси газу та конденсату переважають над запасами нафти.