15. Кореляція та регресія у ґрунтових дослідженнях

Дисперсійний аналіз даних досліджень дозволяє визначити точність його проведення і вірогідність випробовуваних варіантів. Не менш важливим завданням у дослідженнях є встановлення взаємозв’язку показника, що визначається, з фактором, що впливають на нього. Парною кореляцією – це коли досліджують зв’язок між двома показниками [20].

4. Результати дослідження та їх обговорення

4.1. Морфологічна будова ґрунту.

Розріз №1 закладений на територіальних землях села Козлів, Могильов-Подільського району, Вінницької області. Координати:. (рис 4.1)

Рис. 4.1 Місце закладки розрізу №1

Залежно від особливостей педогенезу та віку ґрунту, ґрунтовий профіль досліджуваного ґрунту є простим, нормальним. За характером розподілу речовинного складу ґрунту по вертикальній товщі – недиференційованим.

4.2. Головні фізико-хімічні властивості ґрунту

У результаті проведених аналізів встановлено, що досліджуваний ґрунт є слабо гумусним (табл. 4.1)

Таблиця 4.1.

Горизонт	Глибина,см	Гумус %	ЄП	СВО	ГК	Обмін кисл.	Обм. Аl	Обм.Н	СНО%	pHв.	рНсол
			мг-екв 100 г грунту
	2 – 48	1,04	38,3	37,1		0,77	0,71	0,06	96,9	8,3	6,30
	48 – 76	0,7	38,8	37,9	0,9	0,59	0,57	0,02	97,7	8,22	7,22
	76 – 120	0,2	38,4	37,2	1,2	0,46	0,29	0,17	96,9	7,97	6,96
	120 – 148	0,8	37,3	35,1	2,2	0,31	0,30	0,015	94,1	7,65	6,93
	148 – 185	0,4	41,3	40,3	1	0,22	0,20	0,02	97,6	7,75	7,10

Фізико-хімічні властивості досліджуваного ґрунту

)

Таблиця 4.3

Гранулометричний склад досліджуваного ґрунту

Горизонт	Глибина, см	Втрати від HCl, %	Вміст фракцій, %						Фізична глина (< 0,01)	Фізичний пісок (> 0,01)
			Крупний та середній пісок (1-0,25)	Дрібний пісок (0,25-0,05)	Крупний пил (0,05-0,01)	Середній пил (0,01-0,005)	Дрібний пил (0,005-0,001)	Мул (< 0,001)
Нe	5-22	13,38	3,76	30,07	12,87	4,64	16,48	18,80	39,91	60,09
НE	22-41	18,47	3,70	20,05	26,75	3,21	9,90	17,92	31,03	68,97
I	42-72	16,84	3,64	26,26	12,46	9,28	9,01	22,53	40,81	59,19
P	72-104	19,61	4,99	14,38	11,33	16,48	5,15	28,07	49,70	50,30

Рис. 4.9 Профільна діаграма розподілу гранулометричних фракцій досліджуваного ґрунту

Досліджуваний ґрунт є середньосуглинковий. Поважчання гранулометричного складу у материнській породі пов’язане із значним збільшенням вмісту мулу в цьому горизонті. На рис. 4.10 зображено вміст фракцій по кожному горизонті.

А)	Б)
В)	Г)

• Н e

• Н E

• I

• P

Рис. 4.11 Аналіз розподілу гранулометричних фракцій згідно трикутника Фере

Аналіз агрономічних показників виявив, що досліджуваний ґрунт низько забезпечений лужногідралізованим азотом та рухомим фосфором. Натомість забезпечення калію висока. (табл. 4.4)

Таблиця 4.4

Агрономічні властивості досліджуваного ґрунту

Генетичний горизонт	Глибина, см	Лужногідралізований азот, мг-екв/100г ґрунту	P2O5, мг/кг	K2O, мг/кг
Нк(s)	10 – 49	14.64	2,9	0.75

Такий вміст поживних речовин потребує втручання людини. Покращити ситуацію з азотом і фосфором в ґрунті можна внесенням органічних та мінеральних добрив.

Крім основних традиційних показників, для більш повної характеристики досліджуваного ґрунту було проведено визначення ОВП та вмісту обмінних форм заліза. (таб.4.5)

Таблиця 4.5

ОВП та вміст обмінних форм заліза досліджуваного ґрунту

Генетичний горизонт	Глибина, см	ОВП, мВ	Fe2+, мг/кг	Fe3+, мг/кг
	5 – 22	265.6	12.9	0.5

ОВП засвідчив, що у Нe одночасно протікають окисні та відновні реакції, причому відсоток останніх є дещо вищим. Це пояснюється активною трансформацією органічної речовини. В складі обмінного заліза приблизно у 5 разів більше окисних форм, порівняно із закисними.

Отже, проаналізувавши аналітичні дані ми дійшли висновку про необхідність корегування польової назви ґрунту. Досліджуваний ґрунт, що в полі визначений як чорнозем звичайний потужний важкосуглинковий на червоно-бурих глинах не окультурений, є чорноземом південним слабо-солончакуватим хлоридно-содовим потужним слабогумусним середньосуглинковим на червоно-бурих глинах неокультуреним.

Поряд з назвою ґрунту доцільно змінити індексацію генетичних горизонтів, шляхом додавання індексу (s), що є свідченням локальної засоленості. Таким чином будова профілю досліджуваного ґрунту після аналітичного корегування має вигляд: Hk(s)+Hpk(s)+Phk(s)+Pk(s).

4.3 Статистична обробка результатів

З метою перевірки особливостей профільного варіювання СВО нами був проведений дисперсійний аналіз, розрахунковий алгоритм якого представлений у таблиці 4.6.

Таблиця 4.6

Розрахунковий алгоритм дисперсійного аналізу СВО

Варіант досліджень (горизонти)			СВО, %, по повторностях													S			Середнє
			1			2				3
1			17.20			17.00				17.20						51.40			17.13
2			15.20			14.30				14.50						44.00			14.67
3			23.80			25.00				24.70						73.50			24.50
4			14.50			14.90				15.00						44.40			14.80
Р			70.70			71.20				71.40						213.30			17.78
A			19.65
Варіант досліджень			Повторність													S
			1				2					3
1			-2.45				-2.65					-2.45				-7.55
2			-4.45				-5.35					-5.15				-14.95
3			4.15				5.35					5.05				14.55
4			-5.15				-4.75					-4.65				-14.55
P			-7.90				-7.40					-7.20				-22.50
Варіант досліджень		Повторність												∑y2					S2
		1		2				3
1		6.00		7.02				6.00						19.03					57.00
2		19.80		28.62				26.52						74.95					223.50
3		17.22		28.62				25.50						71.35					211.70
4		26.52		22.56				21.62						70.71					211.70
∑y2		69.55		86.83				79.65						236.03					703.90
P2		62.41		54.76				51.84						169.01					506.25
Вид розсіювання	Сума квадратів				Ступінь свободи						Середній квадрат					F фактичний			F табличний (теоретичний)
Cy	193.84				11
Cp	0,065				2
Cv	193.45				3						64.48
Cz	0.325				6						0,05					1289.6			4,76
Q			0,22 0,13 1.24 0.73 0.18 0,43
m
V
m%
md
HIP0,95
Варіант досліджень (горизонти)		СВО		Відхилення від контролю											Группа
				%					%
1		17.13		-2.33					-15.7						3
2		14.67		0.13					0.9						3
3		24.5		-9.7					-65.5						3
4 — порода		14.8		-					-						Контроль
HIP0,95				0,43					0.73						-

Як засвідчили результати проведеного аналізу найменша істотна різниця (НІР) _0,95 дорівнює 0,8. Ця величина дає змогу порівняти всі середні між собою, а також окремі їх комбінації. З огляду на той факт, що критерій Фішера теоретичний є менший за розрахунковий, ми можемо стверджувати, що отримана величина НІР_0,95 є статистично значущою. Порівнявши вміст CВО за генетичними горизонтами можемо стверджувати, що коливання величини досліджуваного показника у ґрунтових горизонтах знаходиться в межах істотної різниці середніх і статистично не відрізняються один від одного. Натомість вміст СВО в материнській породі статистично значущо відрізняються від ґрунтових горизонтів, і є в 1,7 рази більший за СВО в Phk(s), у 4,4 – Hpk(s), та в 3,4 у Hk(s).

З метою виявлення тісноти зв’язку між вмістом гумусу та ємністю поглинання, а також для з’ясування результуючого впливу між цими показниками та прогнозом поведінки показника ємності поглинання, залежно від вмісту гумусу нами був проведений кореляційно-регресійний аналіз, результати якого представленні в таблиці 4.7 та на рисунку 4.12

Таблиця 4.7

Кореляційно-регресійні взаємодії між вмістом гумусу та ємністю поглинання у досліджуваному ґрунті

Варіант досліджень	ЄП (Y)	Гумус (X)	Відхилення від середньої		Квадрати відхилень		Добуток
1.	20	3.02	-0.45	1.28	0.20	1.63	-0.57
2.	17.4	2.2	-3.05	0.46	9.30	0.21	-1.40
3.	26.8	0.75	6.35	-0.99	40.32	0,99	-6.30
4.	17.6	1	-2.85	-0.74	8.12	0.55	2.12
Сума	81.8	6.97	0,00	0,00	57.95	3.38	-6.16
Середнє	20.45	1.74
r	0,44		byx	1.82
Sr	0,63		bxy	0,11
tr	0.69		Sbyx	0,15
dyx	19		Sbxy	2.63

Рис. 4.12 Лінія регресії взаємодії між вмістом гумусу та ємністю поглинання у досліджуваному ґрунті

Коефіцієнт кореляції становить 0,98, що є свідченням тісного кореляційного зв’язку між ємністю поглинання та мулом. Зростання вмісту мулу детермінує збільшення ємності поглинання. Цей взаємозв’язок описується лінією регресії, рівняння якого має лінійний вигляд Y= 1.39x+10,41