Практичне заняття №6

Тема №9. Автоматизація оброблення інформації у страховій сфері Мета заняття. Придбати практичні навички виконання страхових розрахунків за допомогою засобів пакету MS Excel. Розв’язання задач економічного аналізу страхової діяльності.

План заняття

1. Ознайомитися з інструктивними матеріалами розв’язання задачі аналізу та економічного обґрунтування страхової діяльності.

2. Розв’язати задачу згідно з номером варіанта, який вказує викладач.

3. В MS Word підготувати звіт, в якому подати такі розділи:

· тема і мета практичного заняття;

· короткий опис практичного заняття;

· вихідні дані;

· отримані результати;

· аналіз результатів і висновки.

Методичні рекомендації до практичного заняття Основні поняття, що застосовуються для аналізу й економічного обґрунтування страхової діяльності

Страхова сума S — це максимальний розмір виплат на відшкодування

збитків від страхових подій. Вона встановлюється за згодою між особою, що страхується, і страховиком, з огляду на ряд умов, різних для окремих видів страхування.

Страховий платіж P — це кошти, що виплачує страхувальник страховику для створення страхового фонду та оплати послуг страховика по проведенню страхування. Страховий платіж (премія) залежить від встановленої страхової суми і тарифної ставки для даного виду страхування.

Оскільки в більшості ризикованих видів страхування страхове

_{відшкодування не збігається зі страховою сумою, тому в розрахунках}

використовують середню виплату

^S_B ^.

Тарифна ставка T — це сума страхового платежу на 100 грн.

_{страхової суми.}

^{Розрізняють нетто-ставку T}₀

і брутто-ставку, тобто сам тариф.

Тарифна ставка призначена для обчислення обсягу страхового платежу P на встановлену угодою по страхуванню страхову суму:

P = T ´

^S _.

¹⁰⁰

Нетто-ставка призначена для формування страхових резервів, тобто грошових коштів для виплат страхових відшкодувань. Вона відображає кожен вид страхової відповідальності страховика. Якщо умови страхування даної групи ризиків включають кілька видів страхової відповідальності, то сукупна нетто-ставка буде складатися із суми окремих нетто-ставок.

Остача виплати називається навантаженням f (%), до якого входять:

1) оплата праці робітників страхової компанії;

2) витрати на канцелярські товари і виготовлення документації;

3) витрати на рекламу;

4) адміністративно-господарські витрати;

5) нарахування на зарплату тощо.

Норматив на формування прибутків від страхової діяльності у структурі тарифу складає 4-6%.

_{Брутто-ставка, нетто-ставка і навантаження зв'язані відношенням:}

_{T =} ^T0 _.

_{1 -} ^f

100

_{Якщо навантаження виражене відносними одиницями, то}

_{T =} ^T0 _.

1 - f

_{Нетто-ставка складається з двох частин: ризикової нетто-ставки R}

_{і ризикової надбавки}

_{d ´ R :}

^T₀ ^{= R + d ´ R .}

Ризикова частина нетто-ставки відповідає очікуваним середнім значенням страхових виплат. Ризикова надбавка покликана забезпечити стабільність страхування при відхиленні кількості страхових подій від середнього значення і страхових відшкодувань від середніх виплат.

У складних видах страхування ризикова частина і ризикова надбавка включають кілька складових. У накопичувальних видах страхування ризикова надбавка не передбачена, стабільність страхування забезпечується іншими способами. Тарифна ставка і її складові визначаються спеціальними розрахунками.

Коефіцієнт відношення ризиків - це відношення середньої виплати до

_S

середньої страхової суми:

_{K =} ^B _.

r

^S

Цей коефіцієнт істотно спрощує розрахунки тарифних ставок і є корисним під час аналізу страхових операцій.

_{Якщо застраховано N об'єктів, а середня кількість страхових подій}

дорівнює

^N _c ^{, то очікувані виплати за страховою подією складають}

^N _c ^{´ S} _B ^{, а загальна страхова сума}

N ´ S

. Тоді на 1 грн. страхової суми

страховик повинен мати такі кошти:

N _c ´ S _B

_{N ´ S}

₌ ^{N c}

N

_´ ^{S B}

S

= q ´ K _{r ,}

де q — імовірність страхової події протягом даного періоду страхування.

На 100 грн. страхової суми страховик повинен оперувати коштами

100q ´ K _r , що будуть ризиковою нетто-ставкою R .

Ризикова надбавка визначається на основі ймовірнісного аналізу виплат по страхових подіях. Для цього вивчається розподіл ймовірності для виплат на події, від яких страхують.

Коефіцієнт варіації виплат

^K _B ^{- це відношення}

середньоквадратичного відхилення виплат до математичного прогнозу виплат.