Змістовий модуль і. Національна економіка: зміст і основні положення

Тема 1 теоретичні основи національної економіки

1. Сутність національної економіки як науки.

2. Цілі розвитку національної економіки.

3. Класифікація економічних систем.

4. Недоліки ринкової економіки.

5. Класифікація моделей національної економіки.

1. Сутність національної економіки як науки

Дисципліна національна економіка являє собою комплекс систематизованих вчень про закономірності становлення і функціонування господарської системи суспільства, а також теоретичні і методологічні підходи по розробці державної політики з питань подальшого розвитку національної господарської системи.

Актуальність дослідження проблем національної економіки значно зростає в умовах становлення або корінної трансформації економіки країни. Перша цілісна теоретична концепція національної економіки була представлена в середині 19 ст. у Німеччині Ф. Листом, у роботі "Національна система політичної економії". У ній були розглянуті питання пошуку шляхів захисту національних економічних інтересів при об'єднанні дрібних держав, розділених митними бар'єрами і відкритих для експансії іноземних товарів. В 20 столітті, особливо в післявоєнний період, ідеї одержали подальший розвиток при формуванні національної моделі об'єднання ринкових сил, державного регулювання і національних традицій. Найбільш повно це відобразилося в праці В. Ойкена "Основи національної економіки".

Кінець ХХ-го століття і початок ХХІ характеризується значною активізацією національно-економічних досліджень. Це, по-перше, пов'язане з поширенням глобализационных тенденцій розвитку світової економіки, загостренням проблем об'єднання загальносвітових тенденцій і закономірностей розвитку з національними інтересами і цілями, відповідній корекції економічної політики. В умовах глобалізації з'являються нові об'єктивні підстави для активізації розширення сфер втручання держави в соціально-економічні процеси. По-друге, у країнах із трансформаційною економікою відбувається активний пошук ефективних моделей національної економіки і системи національної економічної безпеки.

Економічна наука в минулому сторіччі зосереджувала увагу переважно на економічних проблемах суспільства, організованого в державі нації з певними моделями національної економіки і суспільного устрою. В умовах глобалізації економічні проблеми починають досліджуватися з позицій глобального підходу у взаємозв'язку національної економіки з іншими сферами громадського життя, у контексті світових тенденцій на глобальному, державному, регіональному рівнях.

Національна економіка – це економічна система країни, що відображає весь комплекс факторів (внутрішніх і зовнішніх, економічних і неекономічних) її розвитку і функціонування й утримуюча обумовлені ними особливості реалізації загальних економічних закономірностей.

Національна економіка розглядає економічні процеси, що відбуваються на мікро-, мезо- і макрорівні, розробляє теоретико-методологічні і практичні рекомендації щодо шляхів раціоналізації і оптимізації їх розвитку. Вона розглядає питання розвитку економіки країни з урахуванням господарського життя окремо взятої країни в динаміці її історичного, економічного і соціокультурного розвитку. Національна економіка відображає загальні підходи до визначення стратегічних напрямів сталого розвитку держави, досліджує конкретні особливості, недоліки і переваги її економічного стану, з урахуванням інтеграційних і глобализационных процесів, тобто місце національної економіки в структурі світового господарства. Таким чином, національна економіка тісно пов'язана з економічною політикою і стратегією держави, і являє собою цілеспрямовану систему мер держави в сфері суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання благ.

Головними елементами механізму реалізації національної економіки виступають суб'єкти, об'єкти і методи.

Суб'єкти – це носії, виразники і виконавці господарських інтересів, насамперед це, держава, парламент, уряд, місцеві адміністрації, а також різні соціальні групи, що відрізняються між собою майном, доходами, видами діяльності, професіями, галузевими і регіональними інтересами.

Об'єкти національної економіки – це всі соціально-економічні процеси, які відбуваються в національній економіці в цілому, а також на окремих її рівнях, тобто в мікро-, мезо- і макроекономіці.

До найбільш важливих об'єктів регулювання відносяться:

- антимонопольна політика;

- антициклічна політика;

- регулювання в сфері галузевої і територіальної структури;

- нагромадження капіталу;

- регулювання зайнятості;

- забезпечення стабільності національної валюти, грошового обігу;

- стан платіжного і торгового балансу;

- рівень цін.

Під методами регулювання національної економіки розуміють способи впливу держави на розвиток і функціонування економіки. Виділяють адміністративні (прямі) методи і економічні (непрямі) методи.

Прямі методи регулювання економіки не пов'язані зі створенням додаткового матеріального стимулу і ґрунтуються на силі державної влади.

До методів прямого державного впливу відносяться:

- визначення стратегічних цілей розвитку економіки і їх вираження в індикативному і іншому планах, цільових програмах;

- державні замовлення і контракти на поставку певних видів продукції, виконання робіт, надання послуг;

- державна підтримка програм, замовлень і контрактів;

- нормативні вимоги до якості і сертифікації технології і продукції;

- правові і адміністративні обмеження, заборони на випуск певних видів продукції;

- ліцензування зовнішньоторговельних операцій по експорту і імпорту товарів.

Методи непрямого державного регулювання економічних процесів опираються в основному на товарно-грошові важелі, визначають "правила гри" у ринковому господарстві і впливають на економічні інтереси суб'єктів господарської діяльності. Сфера застосування непрямого регулювання по мірі становлення в країні ринкової економіки значно розширюється, звужуючи можливості прямого втручання. До них відносяться:

- рівень оподатковування і система податкових пільг;

- регулювання цін, їх рівнів і співвідношень;

- ставки відсотка по кредитам і кредитні пільги;

- митне регулювання експорту і імпорту, валютні курси і умови обміну валют.