Тема 6 національна інвестиційна система як стратегічний інститут розвитку

1. Класифікація інвестицій.

2. Джерела інвестиційної діяльності і шляхи залучення інвестицій.

3. Методи регулювання інвестиційної діяльності.

1. Класифікація інвестицій

Питання активізації інвестиційної діяльності мають для національної економіки найважливіше значення у зв'язку з досягненням стабільного довгострокового економічного зростання і підвищення рівня добробуту народу. Державне регулювання інвестиційного процесу повинне бути спрямоване на активізацію джерел накопичення усередині країни, і на широке залучення іноземного підприємницького капіталу.

Інвестиційна діяльність охоплює всі сфери народного господарства, матеріального виробництва і соціальну. Інвестиції впливають на формування темпів економічного зростання і добробуту населення країни, що у свою чергу, безпосередньо пов'язане із забезпеченням оптимального співвідношення між накопиченням і споживанням.

Інвестиції – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладають усередині країни або за кордоном у різноманітні сфери, підприємства, програми, окремі заходи з метою розвитку виробництва, а також об'єкти підприємницької й іншої діяльності з метою одержання прибутку.

При аналізі розвитку економічної системи виділяють три головні функції, які виконують інвестиції в процесі розширеного відтворення: по-перше, інвестиційні ресурси забезпечують економічне зростання і якісне відновлення основних фондів на принципово новій, конкурентоспроможній основі на рівні як окремого підприємства, так і національної економіки в цілому; по-друге, за рахунок інвестиційних ресурсів здійснюються прогресивні структурні зміни в суспільному виробництві, що пов’язано із найбільш важливими макроекономічними пропорціями; по-третє, за допомогою інвестицій реалізуються досягнення науково-технічного прогресу і здійснюється підвищення на цій основі ефективності виробництва як на мікро-, так і на макрорівні. Серед цих функцій істотне значення має оптимізація найважливішої макроекономічної пропорції – співвідношення нагромадження і споживання. Від цього залежать темпи зростання виробництва, рівень споживання населення і ефективність суспільного відтворення.

Основні види інвестицій:

1. Реальні інвестиції, або капіталовкладення – це вкладення в основний капітал, тобто придбання машин, будівництво, поповнення запасів і предметів споживання. При цьому може бути використаний позиковий капітал, у тому числі банківський кредит, і в цьому випадку банк також здійснює реальне інвестування.

Реальні інвестиції підрозділяються на валові і чисті. Валові інвестиції – це сукупний обсяг інвестицій за певний період, спрямований на нове будівництво, придбання засобів праці і приросту товарно-матеріальних цінностей.

Чисті інвестиції – це сума нових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань за певний період часу.

2. Фінансові інвестиції – це вкладення в цінні папери, акції, облігації, сертифікати, валюту, розміщення капіталу в банках. Вкладення в цінні папери називають також портфельними інвестиціями.

3. Інтелектуальні інвестиції – це купівля патентів, ліцензій, ноу-хау, вкладення в науку, у людину, насамперед в освіту, охорону здоров'я.

За характером участі в інвестуванні бувають прямі і непрямі інвестиції.

Прямі інвестиції ця особиста участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладення коштів.

Непрямі інвестиції – це опосередкована участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладення коштів фінансовими посередниками.

Також розрізняють державні і приватні інвестиції. Державні – здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань. Приватні інвестиції – за рахунок власних коштів інвестора, або отриманих кредитів.

Величину інвестицій в основний капітал в Україні протягом 2002 – 2009 рр. характеризують дані таблиці 2.4.

Іноземні інвестиції – здійснюються іноземними інвесторами, іншими державами, іноземними банками, компаніями, підприємцями.

Інвестиційний процес – це здійснення вкладень в області, сфери і сектори національної економіки з урахуванням інтересів держави, інвесторів, одержувачів інвестицій, пріоритетів і пільг, стану бюджету.

Інвестиційна діяльність тісно пов'язана з формуванням інвестиційного клімату – це економічні, політичні, фінансові умови, які впливають на приток внутрішніх і зовнішніх інвестицій в економіку країни. Сприятливий клімат характеризується політичною стабільністю, наявністю законодавчої бази, помірними податками, надання інвесторам пільг.

Інвестиційний бум – це різка активізація діяльності інвесторів, зростання пропозиції інвестицій, значне збільшення капіталовкладень в економіку. Має місце звичайно при прояві ознак стабілізації економічних процесів у країні, встановленні ясних довгострокових, законодавчо оформлених умов для інвесторів, у першу чергу іноземних, виникнення впевненості в надійності вкладень капіталів.

На обсяг інвестицій впливають наступні фактори:

1. Співвідношення розподілу доходу на споживання і заощадження. На співвідношення заощадження і споживання істотно впливають інтенсифікація розширеного відтворення, впровадження в цей процес інноваційної моделі розвитку.

Таблиця 2.4