5. Особливості статистичної методології. Метод статистики

Статистична методологія – комплекс спеціальних, притаманних лише статистиці методів та засобів дослідження.

Методологічною основою статистики є теорія пізнання, що визначає науковий підхід до вивчення явищ природи та суспільства.

Статистика вивчає та аналізує соціально-економічні явища і процеси не ізольовано, а в їх взаємодії і взаємозв’язку, не в стані спокою, а в русі, зміні, розвитку.

Методологія статистики грунтується на принципах:

1. загальнофілософські (діалектика, логіка);

2. загальнонаукові (порівняння, аналіз, синтез).

Етапи статистичного дослідження:

1. статистичне спостереження;

2. зведення і групування даних;

3. аналіз отриманих зведених матеріалів.

Статистичний ряд – впорядкована за певними ознаками сукупність.

Види статистичних рядів:

• ряди розподілу – результат класифікації, групувань елементів сукупності за певною ознакою станом на певний момент чи за інтервал часу;

• ряди динаміки – класифікація значень статистичних показників у часі (за періодами чи моментами часу), яка описує динаміку розвитку масового процесу.

Статистичні методи:

1. Метод масових спостережень

Статистичне спостереження – науково організований збір даних про досліджувані соціально-економічні явища та процеси.

Отримані в результаті статистичного спостереження дані є вихідним матеріалом для виконання наступних етапів дослідження.

2. Метод статистичних групувань і таблиць

Цей метод являю собою комплекс послідовних дій з узагальнення конкретних одиничних фактів, що входять до сукупності з метою виявлення типових рис і закономірностей, притаманних явищу, яке вивчається в цілому.

3. Методи аналізу за допомогою узагальнюючих показників

Етапи аналізу:

1. Констатація фактів, їх оцінка

2. Встановлення характерних рис і причин явища

3. Співставлення даного явища з іншими, прийнятими за базу порівняння – нормативними, плановими явищами

4. Формулювання гіпотез, висновків і пропозицій

5. Статистична перевірка висунутих гіпотез за допомогою спеціальних статистичних показників.

Узагальнюючі показники:

• абсолютні величини;

• відносні величини;

• середні величини;

• індексні системи.

4. Методи кореляційно-регресійного аналізу

Дозволяють вивчати закономірності причинно-наслідкових зв’язків суспільних явищ та процесів; додатково використовують методів багатомірного статистичного аналізу.

5. Графічні методи

Дають можливість в наглядній формі зображати результати досліджень.

Вимоги до статистичної інформації:

• достовірність;

• своєчасність;

• повнота;

• вірогідність (відповідає окремому явищу).

Методи контролю за достовірністю інформації:

• візуальний контроль;

• арифметичний контроль;

• логічний контроль.

6. Загальна теорія статистики як галузь статистичної науки

І рівень – загальна теорія статистики – наука про загальні принципи, правила, закони цифрового висвітлення соціально-економічних явищ, яка розробляє найбільш загальні категорії, поняття статистичної науки, що мають загально статистичний зміст і методи вивчення соціально-економічних явищ. Загальна теорія статистики з’ясовує суть статистичних показників, розробляє наукову методологію їх побудови.

ІІ рівень – економічна статистика – вивчає явища і процеси в галузях економіки (структуру, пропорції, взаємозв’язки галузей та ін. елементів суспільного відтворення).

Галузі економічної статистики:

• макроекономічна статистика;

• статистика промисловості;

• статистика сільського господарства;

• статистика торгівлі тощо.

Соціально-демографічна статистика – вивчає населення соціальні явища та процеси, які характеризують життєдіяльність людей, їх взаємовідносини в процесі праці та ін. діяльності.

Галузі соціально-демографічної статистики:

• статистика населення;

• статистика рівня життя;

• статистика суспільної думки тощо.