3. Основні риси предмету статистики та його означення
Предмет статистики – це розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, дослідження закономірностей їх формування, розвитку та взаємозв’язку.
Об’єкт статистичного аналізу – це різноманітні явища та процеси суспільного життя.
Особливості предмету статистики:
Статистика вивчає не поодинокі, а тільки масові явища і процеси, які виступають як множина окремих фактів, які володіють як індивідуальними, так і загальними ознаками.
Масовість явищ – це участь у них множини елементів, істотні властивості яких схожі.
Випадковість – наявність будь-яких властивостей у окремого поодинокого об’єкту.
Об’єднання значної кількості елементів в одне ціле робить сукупну дію випадковостей незалежною від випадку.
Закон великих чисел: кількісні закономірності масових явищ чітко проявляються лише в досить великій їх кількості.
При розрахунку узагальнюючих показників джерелом інформації є масові дані.
Узагальнюючі показники виявляють факти і закономірності, притаманні явищу в цілому. Індивідуальні характеристики зникають і не спотворюють явища.
Статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ та процесів в конкретних умовах місця і часу.
Статистика вивчає структуру суспільних явищ
Статистика вивчає зміни явищ і процесів у часі (динаміка) та просторі (структура).
Статистика виявляє причинно-наслідкові зв’язки між явищами та процесами.
Статистика – це суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону кількісно визначених масових явищ соціально-економічних явищ та процесів, їх структуру і розподіл, розміщення в просторі, рух в часі, виявляючи діючі кількісні залежності, тенденції та закономірності в конкретних умовах місця і часу.
Основні завдання статистики як науки:
вивчення рівня і структури масових соціально-економічних явищ;
вивчення взаємозв’язків масових соціально-економічних явищ і процесів;
вивчення динаміки масових соціально-економічних явищ.
Ціль (основна мета) статистичного дослідження – розкриття суті масових явищ та процесів та притаманних їм закономірностей.
4. Теоретичні засади статистики як науки
В статистиці використовують такі найважливіші поняття та категорії, як сукупність, варіація, ознака, закономірність, показник тощо.
Статистична сукупність – це певна множина елементів, поєднаних умовами існування та розвитку.
Властивість статистичної сукупності – її неподільність (неможливість розкладатися на елементарні частини).
Це означає, що подальше подрібнення індивідуальних значень не викликає втрати їх якісної основи. Зникнення або ліквідація одного або ряду явищ не руйнує якісної основи статистичної сукупності, бо всі характеристики стосуються сукупності в цілому. Напр., населення країни залишиться населенням незалежно від процесів механічного та природного його руху.
Однорідність статистичної сукупності – наявність для всіх одиниць сукупності однієї ознаки.
Статистичні сукупності мають певні властивості, носіями яких виступають одиниці (окремі елементи) сукупності, які характеризуються певними ознаками.
Ознака – статистичний еквівалент властивостей, притаманних елементам статистичної сукупності.
Варіююча ознака – ознака, яка в межах сукупності набуває різних значень.
Варіація – кількісні зміни значень ознаки при переході від однієї сукупності до іншої; відмінність коливань значень ознаки.
За формою вираження ознаки поділяються на:
атрибутивні (описові, якісні);
кількісні:
а) дискретні (перервні) – мають лише окремі числові значення (напр., кількість дітей у сім’ї);
б) неперервні – набувають будь-яких значень в межах варіації (народжуваність, врожайність, вік - змінюються).
Закономірність – повторюваність, послідовність та порядок зміни у явищах.
Статистичний показник – це виражена числом узагальнююча характеристика соціально-економічних явищ та процесів.
Особливості статистичних показників:
кількісна визначеність;
ознака місця;
ознака часу.
Види статистичних показників:
первинні – отримані через зведення даних, отриманих в результаті статистичного спостереження, і подаються у формі абсолютних величин;
вторинні – отримані на основі первинних показників (відносні показники).