- •Передмова
- •1.1. Дія лугу.
- •1.3 Дія реактиву Несслера (суміш k2HgI4 з koh).
- •1.4. Дія гідратартрату натрію (NaHc4h4o6).
- •1.5. Дія гексанітрокобальтату (ііі) натрію.
- •1.6. Дія гексагідроксостибіату (V) калію.
- •1.7. Дія цинкуранілацетату (Zn(uo2)3(Ac)8 або ZnAc2∙3uo2Ac2, де Ac− − іони ch3coo− ).
- •1.8. Забарвлення полум’я.
- •2.1. Дія групового реагенту ((nh4)2co3).
- •1.2. Дія розчину аміаку.
- •Хід аналізу суміші катіонів першої та другої аналітичних груп
- •Розділ 3. Катіони третьої аналітичної групи
- •4.10.1. Виявлення хрому.
- •Хід аналізу суміші катіонів першої, другої та третої груп
- •Розділ 4. Четверта група катіонів
- •7.14. Дія сірчаної кислоти.
- •Додаток Мікрокристалоскопічні реакції на іони калію та натрію.
- •Натрій.
- •Краплинні реакції на деякі катіони третьої та четвертої аналітичних груп. Алюміній.
7.14. Дія сірчаної кислоти.
З катіонів четвертої групи розведена сірчана кислота та сульфати лужних металів та амонію осаджують Pb2+ у вигляді білого осаду PbSO4. Осад розчиняється при нагріванні в лугах з утворенням гідроксоплюмбіту лужного металу:
PbSO4 + 4 KOH = K2[Pb(OH)4] + K2SO4.
PbSO4 розчиняється в концентрованих розчинах ацетату амонію та тартрату амонію з утворенням малодисоційованих розчинних безбарвних сполук Pb(CH3COO)2 (або й складніших) та PbC4H4O6.
Осад PbSO4 розчиняється також в концентрованих сірчаній та азотній кислотах з утворенням кислої солі Pb(HSO4)2:
2 PbSO4 + 2 HNO3 = Pb(HSO4)2 + Pb(NO3)2.
При дії H2SO4 на концентровані розчини Hg22+ утворюється сульфат ртуті (ДР( Hg2SO4) = 6,8•10–7) білого кольору:
Hg2(NO3)2 + H2SO4 = Hg2SO4 + 2 HNO3.
Тільки з дуже концентрованих розчинів іонів Ag+ сульфат-іон може перевести срібло в осад (ДР( Ag2SO4) = 1,6•10–5).
Інші катіони четвертої аналітичної групи не осаджуються при дії H2SO4.
7.15. Дія хлориду олова (ІІ).
SnCl2 використовується в аналізі для виявлення іонів Hg22+, Hg2+, Ag+ та Bi3+.
При дії надлишкурозчину SnCl2 на іони Hg22+ спочатку випадає білий “перламутровий” осад хлориду Hg2Cl2 (каломелі), який швидко темніє в результаті відновлення Hg22+ до металу:
Hg2(NO3)2 + SnCl2 = Hg2Cl2 + Sn(NO3)2;
Hg2Cl2 + SnCl2 = 2 Hg + SnCl4.
Аналогічно діє розчин SnCl2 на іони Hg2+ та Ag+.
З іонами Bi3+ розчин SnCl2 взаємодіє в лужному середовищі. Спочатку готують станіт натрію шляхом додавання надлишку лугу до розчину SnCl2:
SnCl2 + 4 NaOH = Na2[Sn(OH)4] + 2 NaCl.
Потім до одержаного розчину станіту додають трохи солі вісмуту (ІІІ). В осад випадає чорний металічний вісмут – продукт відновлення Bi3+ в лужному середовищі. Станіт при цьому окислюється до станату:
3 Na2[Sn(OH)4] + 2 Bi(NO3)3 + 6 NaOH = 3 Na2[Sn(OH)6] + 2 Bi + 6 NaNO3;
3 [Sn(OH)4]2– – 2 ē + 2 OH– = [Sn(OH)6]2–;
2 Bi3+ + 3 ē = Bi0.
Оскільки розчини солей вісмуту дуже кислі (їх сильно підкислюють відповідними кислотами, щоб уникнути гідролізу), то часто при виконанні реакції із SnCl2 спочатку отримують осад гідроксиду вісмуту, який обливають щойно виготовленим розчином станіту.
7.16. Дія води.
З катіонів четвертої аналітичної групи особливо сильно гідролізують солі Bi3+. При додаванні невеликої кількості води до розчину солі вісмуту та при нагріванні в результаті гідролізу випадає білий осад основної солі вісмуту:
BiCl3 + H2O = BiOCl + 2 HCl.
З розчинів нітрату або сульфату вісмуту випадають відповідно осади BiОNO3 та (BiO)2SO4 білого кольору. Ця реакція є характерною на іон Bi3+.
7.17. Дія металів.
Метали, які стоять в ряду напруг лівіше міді (наприклад, Fe, Zn та Al) здатні відновлювати Cu2+ до Cu0. Так, залізний гвіздок, занурений в розчин CuSO4, невдовзі вкривається червоним осадом металічної міді:
CuSO4 + Fe = FeSO4 + Cu.
Металічна мідь, а також Zn та Fe відновлюють Hg22+ та Hg2+ до металічної ртуті:
Hg(NO3)2 + Cu = Hg + Cu(NO3)2.
Таким же чином діють метали Cu, Zn та Fe на іони Ag+.
Цими реакціями можна користуватися як для виявлення іонів Hg22+, Hg2+ та Ag+ в розчині, так і для відділення їх від інших іонів.