Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фін.право Тема 1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
136.19 Кб
Скачать

5. Фінансово-правові відносини, їх зміст і особливості.

Фінансово-правові відносини є юридичною формою вияву і закріплення фінансових відносин. Учасники фінансових правовідносин виступають як конкретні носії прав і обов'язків, що встановлені фінансово-правовими нормами і забезпечені примусовою силою держави. У цих правовідносинах проявляються суб'єктивні права їх учасників, тобто іде безпосередній вплив права на фінанси, оскільки приписи держави з приводу мобілізації, розподілу або використання коштів фондів реалізуються у поведінці людей, які беруть участь у цій діяльності.

При цьому фін-і правовідносини в механізмі правового впливу виконують три основні функції :

1- вказують на коло осіб, на яких розповсюджується у конкретний час дія фін.-правової норми;

2- закріплюють конкретну поведінку юридичних осіб і громадян у галузі мобілізації, розподілу і використання фондів коштів;

3-є умовою для можливості приведення у дію юридичних засобів забезпечення суб'єктивних прав і правових обов'язків.

Наприклад, фінансово- правові норми, що містяться у нормативному акті про податок на додану вартість, реалізуються у конкретних правовідносинах, що виникають між фінансовим органом і підприємством-платником при внесенні ним нарахованої суми податку. Модель поведінки учасників або правова норма сформульована компетентним органом, який затвердив нормативний акт про ПДВ. У цьому акті встановлені права і обов'язки учасників фінансових відносин при внесенні цього податку. У випадку невиконання умов (не внесення платежу у строк, неподання звітності) у дію приводяться юридичні засоби забезпечення прав податкових органів, які представляють інтереси держави, і обов'язків платника. При цьому у правовідносинах одночасно із забезпеченням юридичних прав податкового органу забезпечується право і другого учасника-платника.

У фінансових правовідносинах реалізуються всі фінансово-правові норми.

Фінансові відносини існують тільки у формі правовідносин. Приписи держави з приводу мобілізації, розподілу або використання фондів коштів, які містяться у фінансово-правових актах, є юридичною формою, що наповнюється матеріальними засобами при здійсненні конкретних позитивних дій (внесення платежу, витрачання коштів тощо). Цим досягається мета правового регулювання.

Якщо фактичні (матеріальні) відносини у галузі фінансів відхиляються від приписів держави, це вже правопорушення.

Матеріальним змістом фінансових правовідносин є поведінка суб'єктів (внесення плати).

Юридичним змістом є суб'єктивні юридичні права і обов'язки, що встановлені фінансово-правовими нормами.

Суб'єктивні права - це належна уповноваженій державою особі (фінансовому або кредитному органу) для задоволення інтересів держави міра дозволеної поведінки, забезпечена юридичними обов'язками другої сторони відносин. Обов'язки другої сторони фінансових відносин, які містяться у нормі, є гарантією додержання прав уповноваженого державою органу. При цьому обов'язок другої сторони фінансових правовідносин може полягати як у виконанні обов'язку (підлягає сплаті), так і в утриманні від дій (якщо, наприклад, заборонено витрачати, спрямовувати ).

Юридичний обов'язок - це приписана зобов'язаному суб'єкту і забезпечена можливістю державного примусу міра необхідної поведінки, якої повинен дотримуватись цей суб'єкт. •

Суб'єктами фінансових правовідносин є юридичні особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути учасниками фінансових правовідносин.

Об'єктом фінансових правовідносин є фонди коштів, які формуються, розподіляються і використовуються внаслідок реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

У фінансових правовідносинах держава виступає як владний суб'єкт, що за допомогою законодавства розпоряджається майном (у даному випадку коштами). Відносини, що виникають при цьому, мають владно-майновий характер. Фінансові відносини можуть носити і організаційний характер, наприклад, складання фінпланів. На основі організаційних фінансово-правових відносин виникають майнові. Наприклад, держава встановлює види і порядок внесення обов'язкових платежів, нормує видатки. На цій основі виникають конкретні фінансові відносини, які за матеріальним змістом класифікуються на : бюджетні, податкові, державного кредиту, банківського кредитування.

Методом фінансово-правового регулювання, тобто суб'єктивного впливу держави на суб'єкти фінансових відносин, є метод владних приписів.

У фінансових відносинах інтереси держави представляють органи, наділені нею владними повноваженнями. Як правило, держава уповноважує управляти фінансовою діяльністю утворені для цього фінансові та кредитні органи.

З іншого боку, у фінансових відносинах виступають органи держави, господарські організації, громадські організації, окремі громадяни.

Особливість фінансових правовідносин у тому, що вони:

-по-перше, виникають тільки у сфері фін-ї діяльності держави і пов'язані з мобілізацією, розподілом і використанням де/централізованих фондів коштів, тобто завжди мають грошовий хар-р;

-по-друге, однією з сторін фін-х правовідносин виступає держава в особі органів влади, фін.-кредитних органів, які наділяються владними повноваженнями по відношенню до другого учасника відносин. У фін-х правовідносинах не буває рівності сторін, так як уповноважена державою сторона, виступаючи в інтересах держави, наділена правом привести у дію юридичні засоби, які забезпечують фінансові приписи держави;

-по-третє - виникнення, зміна і припинення фін. відносин не відбуваються за волевиявленням сторін, а пов'язані з фінансово-правовим актом, тобто виникають, змінюються і припиняються на підставі закону^

Отже, не всі грошові відносини, в яких беруть участь органи держави з владними повноваженнями, є фінансовими, а тільки специфічні, які безпосередньо зв'язані з утворенням, розподілом і витрачанням державних фондів коштів, наприклад:

-відносини Ощадного банку з населенням з приводу зберігання коштів громадян регулюються цивільним правом. Але якщо установа банку залучені кошти населення використовує для формування фонду кредитних ресурсів, тобто на основі цивільно-правових відносин, які мають грошовий характер, то виникають фінансові відносини;

-за порушення правил дорожнього руху, тобто порушення адміністративно-правового припису, стягується адміністративний штраф. Сума стягнутого адміністративним органом штрафу буде передана для зарахування в бюджет. У цьому випадку на базі адміністративно-правових відносин, що мають грошовий характер, виникають фінансово-правові, оскільки гроші скеровуються на формування централізованого фонду коштів.

Зокрема, фінансове право регулює відносини, що виникають при встановленні бюджетної системи, розподілі доходів та видатків між її ланками, складанні, розгляді, затвердженні і виконанні бюджету та звіту про його виконання; збиранні обов'язкових платежів і податків; фінансуванні та кредитуванні; державному страхуванні; регулюванні грошової системи тощо.

Тобто фін-м правом регулюються тільки організаційно-майнові відносини, що виникають з владної Д-ті держави в особі повноважних органів щодо утворення і використання нею фондів коштів.

Додатковою ознакою відмежування однієї галузі права від іншої є метод правового регулювання-специфічний спосіб владного впливу держави на суспільні відносини, здійснюваний за допомогою правових норм та інших правових засобів.

Для виникнення фінансових правовідносин видання закону або підзаконного акта недостатньо, оскільки в них установлюються типові ознаки для виникнення фін-х правовідносин - податкове законодавство встановлює типову ознаку податкового суб'єкта - наявність самостійного джерела доходів. Для того, щоб громадянин, який займається підприємницькою діяльністю, був суб'єктом податкових правовідносин, необхідний індивідуальний фінансовий акт - декларація про доходи, одержані цим громадянином. Зміна фінансових правовідносин також здійснюється на підставі нормативного акта, в якому передбачаються факти і події. Припинення фінансових правовідносин також відбувається у соворо встановлених нормативними актами випадках (погашення фінансового зобов'язання, вихід на пенсію тощо).

Метод фінансово-правового регулювання - це сукупність засобів впливу на учасників фінансово-правових відносин, що характеризуються юридичними фактами, з якими пов'язується виникнення фінансових правовідносин, правовим статусом їх суб'єктів та розподілом прав і обов'язків між ними, видами санкцій за порушення приписів держави і порядком їх застосування. Ці юридичні ознаки властиві методам регулювання всіх галузей права. Фінансовому праву, як і іншим публічним галузям, наприклад адміністративному, властивий метод владних приписів, метод субординації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]