6.3. Програма роботи
Зібрати схему дослідження підсилювача постійного струму.
Провести його балансування.
Зняти амплітудну характеристику підсилювача постійного струму.
Зняти амплітудно-частотну характеристику підсилювача.
Визначити напругу дрейфу нуля підсилювача при зміні напруги живлення.
7.4. Опис схеми дослідження
Досліджуваний підсилювач постійного струму є каскадом диференціального підсилювача. Резистори R5 і R9 служать колекторним навантаженням транзисторів VТ1 і VТ2. В колах емітерів транзисторів включено резистори R7 і R8 , які стабілізують роботу каскаду. Змінний резистор R7 служить для точного балансування підсилювача. Навантаженням підсилювача є резистор R6. Напруга зміщення створюється резисторами R11 і R12,а на бази транзисторів вона поступає через резистори R4 і R10. Вхідна напруга знімається з потенціометра R1 і при допомозі резисторів R2 і RЗ прикладається симетрично між базами транзисторів VТ1 і VТ2. Конденсатори СІ і С2 запобігають збудженню автоколивань на високих частотах.
Рис.6.5. Схема дослідження підсилювача постійного струму.
6.5. Порядок виконання роботи
1. На монтажній панелі зберіть схему дослідження підсилювача постійного струму згідно з рис.6.5. Приєднайте підсилювач до джерела живлення +15 V. Вхід підсилювача з'єднайте з виходом генератора сигналів Гc. Входи осцилографа і мультиметра Ф4372 підключіть паралельно до резистора навантаження R6. Мультиметр переведіть у режим для вимірювання постійної напруги.
Після перевірки схеми викладачем підключіть прилади до мережі 220 В. З блока живлення +15 V подайте напругу живлення, рівну 10 V.
2. Збалансуйте підсилювач при відсутності вхідного сигналу. Для цього повільно обертайте ручку змінного резистора R7 і слідкуйте за величиною вихідної напруги, користуючись мультиметром. Добийтеся повної її компенсації при найменшій границі вимірювання. Якщо збалансувати підсилювач не вдається, слід вимкнути живлення, ще раз перевірити правильність монтажу схеми і номінальні значення встановлених елементів.Необхідно також перевірити режими роботи транзисторів по постійному струму за допомогою тестера, вимірюючи напругу на виводах транзисторів.
3. Для зняття амплітудної характеристики Uвих=f(Uвх) з генератора сигналів подайте гармонічний сигнал частотою 1000 Нz , напруга 1V. Змінюючи положення повзунка резистора R1, визначте діапазон зміни вхідної напруги до появи помітних спотворень форми вихідного сигналу. Зніміть залежність величини вихідної напруги Uвик від величини вхідної напруги Uвих. Дані занесіть у табл.6.1.
Т
аблиця
6.1.
За даними табл.6.1 визначте коефіцієнт підсилення К і побудуйте амплітудну характеристику підсилювача.
4. Для зняття амплітудно-частотної характеристики підсилювача К(f) підтримуйте величину вхідної напруги постійною і рівною 1 V. Змінюючи частоту вхідного сигналу органами керування генератора в межах 20...20000 Гц, вимірюйте діюче значення вихідної напруги мультиметром. Дані занесіть у табл.6.2.
Таблиця 6.2.
За даними табл.6.2 визначте коефіцієнт підсилення К і побудуйте амплітудно-частотну характеристику підсилювача постійного струму.
5. Відключіть генератор сигналів ГС від входу підсилювача. Закоротіть вхід підсилювача за допомогою провідника з штекерами. Перевірте напругу живлення та повторно збалансуйте підсилювач, як це вказано у пункті 2. Зменшіть напругу живлення до 9В і за допомогою мультиметра виміряйте вихідну напругу Uдр.вих.Приведіть значення напруги дрейфу нуля до входу підсилювача. Для цього розділіть напругу дрейфу Uдр.вих на значення коефіцієнта підсилення, визначене у пункті 3, і яке відповідає найбільшому неспотвореному підсиленню вхідного сигналу.