- •351 Рентгенівські промені розділ 10. Іонізуюче випромінювання та його дія на медико-біологічні об’єкти
- •Рентгенівські промені
- •10.1.1. Історія відкриття рентгенівських променів, праці і. Пулюя
- •10.1.2. Природа рентгенівських променів і методи їх отримання
- •10.1.3. Гальмівне рентгенівське випромінювання
- •10.1.4. Характеристичне рентгенівське випромінювання, його природа. Закон Мозлі.
- •Радіоактивне випромінювання
- •10.2.1. Радіоактивність, її властивості
- •10.2.2. Основний закон радіоактивного розпаду, період напіврозпаду, активність
- •10.2.3. Правила зміщення, особливості спектрів при радіоактивному розпаді
- •Основи дозиметрії іонізуючого випромінювання
- •10.3.1. Експозиційна доза, її потужність, одиниці
- •10.3.2. Поглинена доза, її потужність, одиниці
- •10.3.3. Еквівалентна доза, її потужність, одиниці
- •10.3.4. Дозиметри іонізуючого випромінювання
- •Взаємодія іонізуючого Випромінювання з речовиною
- •10.4.1. Первинні фізичні механізми взаємодії рентгенівського випромінювання з речовиною
- •10.4.2. Первинні механізми дії радіоактивного випромінювання і потоків частинок на речовину
- •10.4.3. Фізико-хімічні механізми радіаційних пошкоджень
- •10.4.4. Ефект дії малих доз іонізуючого випромінювання
- •Застосування рентгенівського випромівання в медицині
- •10.5.1. Методи рентгенодіагностики
- •10.5.2. Рентгенотерапія
- •10.5.3. Рентгенівський структурний аналіз в медико-біологічних дослідженнях
- •10.5.4. Променеві навантаження на медичний персонал при рентгенодіагностичних дослідженнях
- •10.5.5. Деякі факти реакції крові на опромінення
- •10.5.6. Опромінення малими дозами великих груп людей
- •10.5.7. Латентний період – час виявлення в організмі порушень, викликаних радіацією
- •10.5.8. Проблеми ризику, пов’язаного із радіаційною дією
- •Комп’ютерна томографія
- •10.6.1. Рентгенівська томографія
- •10.6.3. Позитронна емісійна томографія
- •Практичне заняття “Рентгенівське випромінювання, його застосування”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Приклади задач та їх розв’язки
- •Контрольні запитання та завдання для самостійної роботи
- •Практичне заняття “Радіоактивне випромінювання та його дія на біооб’єкти”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Приклади задач та їх розв’язки
- •Контрольні запитання та завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота “Визначення коефіцієнта лінійного послаблення гамма-випромінювання”
- •Питання для підготовки до лабораторної роботи
- •Додаткова література
- •Додаткові теоретичні відомості
- •Лабораторна установка для визначення коефіцієнта лінійного послаблення гамма-випромінювання
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання для самостійної роботи та самоконтролю
- •2. Склад приладу
- •3. Характеристики дозиметра дргз-04.
- •4. Управління роботою дозиметра дргз-04
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання для самостійної роботи та самоконтролю
4. Управління роботою дозиметра дргз-04
Дозиметр управляється за допомогою 2-х перемикачів В1 і В2, кнопки скидання показників ВЗ, тумблера вмикання живлення дозиметра В4 і ручки резистора КОМП. СТРУМУ, розташованій на лицевій стороні панелі дозиметра (мал. 10.28).
У нижній частині дозиметра під кришкою знаходяться резистори: для регулювання чутливості дозиметру (ЧУТЛ), для встановлення нуля вимірювального приладу (НУЛЬ УПТ), а також тумблер (БАТ, МЕРЕЖА).
В блоці детектування знаходяться металеві заглушки, які закривають отвори, проти яких розташовані конденсатори для точного регулювання високовольтної напруги і перемикач режимів роботи дозиметра.
Порядок виконання роботи
5.1. Ознайомитися з додатковими теоретичними відомостями, що наведені вище.
Мал. 10.28. Передня панель дозиметра ДРГЗ-04.
5.2. Підготувати прилад до роботи, для чого потрібно виконати такі етапи:
5.2.1. Підключити блок детектування до пульту дозиметра (як правило, вже підключений).
5.2.2. Початкове положення органів управління: тумблер МЕРЕЖА – в нижньому, перемикач В1 – в положенні 1, перемикач В2 – в положенні НАПР. ЖИВЛ, світловий затвор – закритий.
5.2.3. Увімкнути вилку кабелю в мережу 220 В, 50 Гц, увімкнути тумблер МЕРЕЖА. Показники вимірювального приладу повинні складати 1.2–1.5 за шкалою 3.
5.2.4. Через 10 хвилин з моменту вмикання дозиметра встановити перемикач В2 в положення КОМП. СТРУМУ. Стрілка вимірювального приладу повинна знаходитися на нульовій позначці або в діапазоні 0–0.1 за шкалою 3.
5.2.5. Встановити перемикач В2 в положення 1. Стрілка вимірювального приладу повинна переміститися вправо.
5.2.6. Перевірити нуль вимірювального приладу натисканням кнопки СКИДКА. Якщо спостерігається відхилення показників вимірювального приладу від нульової позначки більш ніж на 2% відносно кінцевого значення шкали, резистором НУЛЬ УПТ встановити нульовий показник при натиснутій кнопці СКИДКА (виконує лаборант). Відпустити кнопку СКИДКА. Повільно повертаючи ручку КОМП. СТРУМУ проти годинникової стрілки, встановити стрілку вимірювального приладу на нульову позначку шкали (допускаються рідкі коливання вправо від нульової позначки).
5.2.7. Встановити перемикач В2 в положення КОМП. СТРУМУ. Стрілка вимірювального приладу повинна знаходитися в діапазоні 0–0.1 за шкалою 3. Якщо стрілка вимірювального приладу знаходиться в границях шкали, що перевищують вказані значення, або через 1–5 с спостерігається її повільне відхилення вправо від нульової позначки, необхідно ручку КОМП. СТРУМУ повернути за годинниковою стрілкою до кінця, натиснути і через 5–10 с відпустити кнопку СКИДКА, встановити перемикач В2 в положення 1 і знову повторити операції за п.п. 5.2.6 і 5.2.7.
Примітки:
1. Операції за п.п. 5.2.6 і 5.2.7 необхідно виконувати за відсутності випромінювання у місці розташування блоку детектування.
2. Дозиметр має два режими роботи, що розрізняються в 10 разів за чутливістю і максимальною потужністю експозиційної і поглинутої доз у імпульсі.
3. Перший режим роботи забезпечується при положенні 1 перемикача В2. Положення 1, 3, 10 перемикача В2 визначають час встановлення показників, що не перевищує 5 с (при положенні 1), 15 с (при положенні 3), 50 с при положенні 10).
Верхні границі шести піддіапазонів, на які розбиті діапазони вимірювання експозиційної дози (її потужності), а також поглинутої дози в тканині (її потужності) для першого режиму вказані в таблиці, що наведена нижче.
Позначення піддіапазону |
Потужність експозиційної дози нА/кг (мкР/с) |
Експозиційна доза нКл/кг (мкР) |
Потужність поглинутої дози мкВт/кг (мкрад/с) |
Поглинута доза мкДж/кг (мкрад) |
1 |
0.258(1) |
2.58(10) |
0.01(1) |
0.1(10) |
3 |
0.774(3) |
7.74(30) |
0.03(3) |
0.3(30) |
10 |
2.58 |
25.8(100) |
0.1(10) |
1(100) |
30 |
7.74 |
77.4(300) |
0.3(30) |
3(300) |
100 |
25.8 |
258(1000) |
1(100) |
10(1000) |
300 |
77.4 |
774 |
– |
– |
Для другого режиму (В2 в положенні “Доза х 10”) чутливість дозиметра в 10 разів нижча, а максимальна величина дози і потужності дози відповідно в 10 разів вища, ніж для першого режиму.
5.3. Встановити перемикач В2 в положення 1, а перемикач В1 в положення 10.
5.4. Відкрити світловий затвор і визначити показники дозиметра від контрольного джерела (джерело випромінювання надається лаборантом). Для цього: відкрутити кришку захисного (чохла) джерела, встановити блок детектування без насадки торцем на контрольне джерело. Стрілка дозиметра повинна відхилитися на 72–74 поділки верхньої шкали. При перемиканні тумблера В1 в положення 10 таке відхилення стрілки відповідає потужності випромінювання 7.2 мкР/с.
5.5. Виміряти потужність дози, що випромінюється радіоактивним джерелом, який використовується в роботі з лічильником Гейзера: а) при вимірюванні поглинутої дози (або її потужності) на світлозахисний стакан блоку детектування накручується тканинно-еквівалентна насадка; б) при вимірюванні експозиційної дози (її потужності), а також при визначенні показників дозиметра від контрольного джерела насадка не використовується.
Оформлення роботи. У звіті повинно бути: а) стислі теоретичні відомості про основи дозиметрії іонізуючого випромінювання; б) блок-схема дозиметра; в) результати вимірювання експозиційної дози та потужності експозиційної дози від контрольного радіоактивного джерела; г) висновки.