Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
CHAPTER4.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
4.59 Mб
Скачать

Порядок виконання роботи

1. Зібрати електричне коло за схемою, показаною на мал. 4.58.

2. З’єднати за допомогою провідників зібране коло з джерелом живлення.

3. Поставити повзунок реостата в крайнє положення (як зображено на схемі).

4. Подати напругу на реостат (потенціометр) замкнутого кола за допомогою ключа К.

5. Переміщуючи повзунок вздовж реостата, спостері­га­ти за показниками вольтметра і міліамперметра. Записати 5–6 показників вольтметра і відповідних їм показників мілі­ампер­метра. Дані занести в таблицю 1.

6. Змінити полярність напруги, яка подається на діод (витягнути вилку з діодом із гнізда, повернути її на 180о і знову увімкнути).

7. Дії п. 5 повторити.

8. За знятими показниками вольтметра і міліамперметра побудувати вольт-амперну характеристику.

9 . Обчислити коефіцієнт випрямлення для максимального значення напруги, яка використовується в роботі.

Мал. 4.58.

Контрольні питання

  1. Поясніть фізичні процеси, які відбуваються в p-n-переході за відсутності зовнішнього електричного поля.

  2. Перерахуйте способи увімкнення діода в електричне коло. Нама­люй­те схеми.

  3. Які фізичні процеси лежать в основі роботи діода як випрям­ляча?

  4. За якими характеристиками і параметрами оцінюється діод?

  5. Які характеристики діода є нелінійними і чому?

  6. У чому полягає подібність характеристик діодів та біологічних тканин?

  7. Як впливає підвищення температури на концентрацію вільних носіїв?

4.7.3. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3 “Вивчення роботи транзистора”

Мета роботи: ознайомитись з принципом роботи транзистора, навчитись отримувати вхідні та вихідні характеристики і за ними визначати основні параметри транзистора.

Прилади та обладнання: транзистор, міліамперметр, мік­­ро­­­ам­пер­метр, два вольтметри, два потенціометри, з’єд­ну­вальні провід­ни­ки.

Контрольні питання для підготовки до лабораторної роботи

  1. Напівпровідники. Температурна залежність питомого опору.

  2. Електронно-дірковий перехід. Контактна різниця потенціалів. За­леж­ність величини контактної різниці потенціалів від на­прямку зовнішнього поля.

  3. Підсилювачі. Коефіцієнт підсилення.

Додаткова література

  1. Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая физика. – М.: Выс­шая школа, 1992.

  2. Ливенцев Н.М. Курс физики. – М.: Высшая школа, 1974. – С. 277–279.

  3. Ливенцев Н.М. Курс физики. – М.: Высшая школа, 1978. – Ч. 1, с. 110–113; 172–178.

Короткі теоретичні відомості

Т

Мал. 4.59.

ранзистор
– напівпровідниковий прилад, що склада­ється із двох, близько розміщен­них p-n пе­­­ре­ходів. Тобто – це на­пів­­про­від­ни­ко­вий мо­но­кристал, в якому ство­­­рені три області з різними типами про­від­­нос­ті. Залежно від виконуваних функ­цій їх називають: емі­тер (від ла­т. emittio – випускаю) – область, яка є джерелом віль­них носіїв електричного заряду; колектор (від лат. colligo – збираю, з’єд­ную) – область тран­зис­то­ра, в яку по­трап­ля­ють вільні носії електрично­го заряду, випущені емітером. Між еміте­ром і колектором, котрі ма­ють один і той самий тип про­від­ності, знаходиться база (від грец.  – основа) – до­сить тон­ка область, концентрація віль­­них но­сіїв в якій набагато менша, ніж у емі­тері і колекторі. Якщо транзис­тор ви­­­­­­­го­тов­лений так, що база має електронну провідність, то його на­зи­вають транзистором р-n-p типу (мал. 4.59а), якщо ж база має дірко­ву провідність, то – n-p-n типу (мал. 4.59б).

Т

Мал. 4.60.

Мал. 4.61.

ранзистор використовують для підсилення сили струму­, напруги, потужності, а також для узгодження парамет­рів у складних електричних схе­­­­мах. Залежно від призна­чен­­ня, можливі три способи вклю­­чен­ня транзистора: із спіль­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ною базою (мал. 4.60a), із спільним емітером (мал. 4.60б) і спільним колектором (мал. 4.60в).

Розглянемо фізичні процеси, які вібуваються в p-n-p-тран­зисто­рі, увім­кне­ному за схе­­мою із спільним емітером (мал. 4.61). Прикладемо до емі­тер­ного переходу невелику напругу в прямому напрямку, а до колекторного переходу набагато більшу напругу в зворотному напрямку. Такий спо­сіб увімк­нен­ня зменшує контактну різ­ницю потенціалів переходу емі­тер – база і виникає струм, обумовлений рухом дірок Іе. Віль­ні носії, які при цьому потрапляють в базу, частково реком­бі­нують, але, завдяки малій товщині бази і низькій концентра­ції елект­­­­­­ро­нів в ній, більшість дірок досягає колекторного переходу внаслі­док ди­фузії. Зворотна напруга, що прикладена до колектора, створює сильне електричне поле E , d – товщина p-n-перехо­ду, вона має досить ма­лі значення (типово 50–60 мкм). Це поле втягує дірки, що є в базі, в колектор, збільшу­ючи їх швид­кість. Таким чином, всі дірки, які досягли колекторного переходу, будуть брати участь в утворенні стру­му колектора Iк, їх концентрацію можна ви­ра­зити як:

n = nеnб + nк,

де пе – концентрація дірок, випущених емітером, пб – концентрація тих дірок, які реком­бі­нува­ли в базі, пк – концентрація віль­них носіїв власне в колекторі.

Р ізниця потенціалів між емі­те­ром і колектором у десятки разів більша за різницю потенціалів між емітером і базою. А це означає, що змінами струму бази можна керувати вихідним струмом Iк, зміни якого будуть відповідними за формою Iе, але значно більшими за величиною.

Мал. 4.62.

Мал. 4.63.

Транзистори характеризуються сукупністю вхідних і вихідних статичних характеристик:

1. Вхідні характеристики відображають залежність вхід­ного струму від вхідної напруги: Iб = f (Uбе) при Uке = const (мал. 4.62).

2. Вихідні характеристики відображають залежність вихідно­го струму від вихідної напруги при сталому вхід­ному струмі (мал. 4.63):

Iк = f (Uке) при Iб = const.

За цими характеристиками визначають основні параметри транзистора:

1. Вхідний опір Rвх = Uбе/Iб при Uке = const.

2. Вихідний опір Rвих = Uке/Iк при Iб = const.

3. Коефіцієнт підсилення струму = Iк/Iб при Uке = const.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]