Лабораторна робота №4 Розрахунок економічної ефективності впровадження корпоративних інформаційних систем (кіс)

Мета роботи: засвоїти методику розрахунку економічної ефективності впровадження КІС.

Теоретичні відомості

До основних показників ефективності впровад-ження КІС належать:

• річний економічний ефект від впровадження;

• ефективність одноразових витрат на створення

КІС;

• термін окупності капітальних витрат на

створення КІС.

Ці показники можуть бути як прогнозними, які дають змогу оцінювати економічну ефективність КІС, яка планується до впровадження, так і фактичними, тобто такими, що оцінюють ефективність існуючої системи.

Економічний ефект визначається як різниця між приведеними витратами на збір, обробку і передачу інформації до і після впровадження КІС.

При визначенні економічного ефекту можливі такі ситуації:

1. Якщо система впроваджується замість ручної

системи обробки інформації, то різниця приведених витрат визначається між автоматизованою і ручною системами.

У цьому випадку сума витрат по базовому

(ручному) варіанту включає тільки поточні витрати:

• оплата праці працівників зайнятих збором

інформації та її обробкою:

ФОП= ΣЗП*(1+12/100)*(1+32/100), (1)

де ΣЗП – витрати на оплату праці всіх працівників, зайнятих у неавтоматизованій інформаційній системі;

• поточні матеріальні витрати (вартість паперу,

енерговитрати, технічне обслуговування

обладнання);

Витрати при впровадженні нової технології включають:

• поточні матеріальні витрати;

• одноразові витрати на створення нової ІС;

• амортизацію основних фондів, які

використовує КІС:

А = ОФ*Na, (2)

де ОФ – вартість основних фондів інформаційної

системи,

Na – норма амортизації, для обчислювальної

техніки (ІУ група основних засобів) Na=12,5% на квартал.

2. Якщо впроваджується нова КІС замість старої,

то різниця приведених витрат визначається між витратами нової і старої КІС.

3. Якщо впроваджується нова КІС на новому

підприємстві, то можливе порівняння планових витрат на даному підприємстві з варіантами стандартних витрат на подібних підприємствах або з варіантами витрат фірм, які впроваджують ІС.

Загальні витрати при впровадженні нової ІС визначаються за показником приведених витрат:

Зп=С+Ен*К, (3)

де Зп – приведені витрати,

С – поточні витрати,

Ен – нормативний коефіцієнт економічної

ефективності капітальних витрат,

К – капітальні витрати ( одноразові витрати)

Поточні витрати повторюються у виробничих циклах, здійснюються синхронно з виробничою діяльністю та складають собівартість продукції або послуг. Поточні витрати розраховують як суму за рік.

Капітальні витрати складаються з:

• вартості технічного оснащення системи;

• вартості технічних засобів керування;

• витрат на створення локальних ліній зв”язку;

• витрат на допоміжне обладнання;

• витрат на нове будівництво або оренду приміщень;

• одноразових витрат (на проектування, програмування комплексу задач, налагодження програми, впровадження системи, створення інформаційної бази, навчання кадрів).

Нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень розглядається як нормативний прибуток, який має бути отриманий від впровадження системи і приймається в межах Ен=0,12-0,15, що є мінімальною нормою ефективності капітальних вкладень, нижче якої вони недоцільні.

Для визначення економічного ефекту від впровадження нової ІС необхідно порівняти приведені витрати базового та нового варіантів. Для цього застосовують показник річного економічного ефекту:

Е = Зпб-Зпн = (Сб +Ен*Кб)- (Сн +Ен*Кн) =

= (Сб-Сн)- Ен(Кн.-Кб). (4)

Річний економічний ефект є абсолютним показником ефективності. Система вважається ефективною, якщо Е > 0.

Порівняння величини річного економічного

ефекту за різними варіантами дає змогу обрати найбільш ефективний варіант впровадження ІС з найменшими розмірами річних приведених витрат або з найбільшим річним економічним ефектом.

Відносним показником, який порівнює результати з витратами є показник ефективності витрат:

Ке = (Сб-Сн)/Кн, (5)

де Кн. – капітальні витрати на створення ІС,

( Сб-Сн) – економія поточних витрат при новому варіанті або прибуток від впровадження ІС.

Впровадження нової ІС можна вважати ефективним, якщо Ке >0,12-0,15, тобто фактична ефективність більша за нормативну.

Велике значення має визначення часу, протягом якого повністю окупляться все одноразові витрати, пов’язані зі створенням того чи іншого варіанта ІС.

Термін окупності є оберненою величиною до коефіцієнта ефективності витрат:

Ток = 1/Ке= Кн/ (Сб-Сн) (6)

Якщо за запропонованою методикою термін окупності буде меншим за нормативний (при Ен =0,12 Ток=8,3 роки; при Ен=0,15 Ток=6,7 роки), то варіант впровадження ІС слід вважати ефективним.