58. Основні етапи організації безпечного ведення робіт при випробування свердловини.

- При випробуванні і дослідженні свердловин ВПК, а також

при гідродинамічних дослідженнях підготовка до спуску ВПК повинна

проводитись на містках бурової на спеціальних підкладках.

Розгерметизація пробовідбірників ВПК на свердловині

допускається лише з застосуванням спеціальних пристроїв.

-Проведення робіт із трубними пластовипробувачами

допускається в свердловинах при справних буровому інструменті,

насосах.

-При випробуванні свердловини з виведенням пластового

флюїду на поверхню необхідно:

а) розрахувати колону бурильних труб на надлишковий

внутрішній і зовнішній тиски, які можуть виникнути в процесі

випробування, а також на розтяжне зусилля;

б) обладнати бурильну колону кульовим краном і спеціальною

устьовою головкою, опресувавши їх на тиск, який на 10% перевищує

очікуваний в процесі операції;

в) провести обв'язку устя з маніфольдом бурових насосів та

викидною лінією превенторної установки;

г) забезпечити можливість прямого і зворотного закачування

бурового розчину в свердловину;

ґ) погодити схему обв'язки устя з територіальним органом

Держгірпромнагляду;

д) обладнати устя свердловини робочою площадкою для

екстреного закриття аварійного крана на спеціальній устьовій

головці при піднятті бурильної колони з елементами обв'язки над

столом ротора;

е) забезпечити на буровій у місцях виходу пластового флюїду

активну вентиляцію.

- Не дозволяється вести роботи з трубними

пластовипробувачами в свердловинах без обладнання їх превенторною

установкою.

- Проведення робіт з трубними пластовипробувачами в

умовах поглинання промивної рідини і слабкому прояві свердловини

допускається при вжитті додаткових заходів, які забезпечують

безаварійність і безпеку робіт.

59. Основні правила облаштування верстата-качалки.

- Устя свердловини обладнується запірною арматурою та сальниковим пристроєм для герметизації штока. Схема обв'язки устя свердловини повинна забезпечувати замірювання тиску на усті, відбирання газу з затрубного простору, проведення досліджень. -Конструкція сальникового пристрою повинна дозволяти заміну сальникової набивки за наявності тиску в свердловині. -При виконанні робіт, пов'язаних з зупинкою верстата-качалки, електродвигун повинен бути вимкнутий, контрвантажі повинні бути опущені в нижнє положення і заблоковані гальмовим пристроєм, а на пусковому пристрої вивішений плакат "Не вмикати - працюють люди!". -На свердловинах з автоматичним і дистанційним керуванням верстатів-качалок на видному місці повинні бути розміщені плакати "Увага! Пуск автоматичний". -Кривошипно-шатунний механізм верстата-качалки, площадка для обслуговування електроприводу і пускового пристрою повинні мати огородження. - Верстат-качалка повинен бути змонтований так, щоб виключалося зіткнення частин, що рухаються, з фундаментом, ґрунтом чи огорожею. -При крайньому нижньому положенні головки балансира відстань між траверсою підвіски сальникового штока або штанготримачем і устьовим сальником повинна бути не менше 20 см. -Рама верстата-качалки повинна бути зв'язана з кондуктором (технічною колоною) не менше ніж двома заземлювальними сталевими провідниками, привареними в різних місцях до кондуктора (технічної колони) і рами.

Переріз прямокутного провідника повинен бути не менше 100 кв.мм, товщина стінок профільної сталі - не менше 4 мм, діаметр круглих заземлювачів - 16 мм.

Заземлювальні провідники, що з'єднують раму верстата-качалки з кондуктором (технічною колоною), повинні бути заглиблені в землю не менше ніж на 0,5 м.

Як заземлювальні провідники може застосовуватися сталь: кругла, смугова, кутова або іншого профілю. -Верхній торець устьового сальника повинен підноситись над рівнем площадки обслуговування не більше ніж на 1 м.