- •16. Туристична привабливість Індонезії.
- •17. Туристична привабливість Таїланду.
- •18.Тур.-країнознавча х-ка Китаю.
- •26. Тур.-країнознавча х-ка Мексики.
- •32. Туристично-країнознавча характеристика Марокко.
- •6. Головні фактори розвитку тур. Діяльності в Африці.
- •7. Туристично-країнознавча хар-ка Західної Африки.
- •8. Туристично-країнознавча харак-ка Східної Африки.
- •9. Туристично-країнознавча
- •10. Туристично-країнознавча харак-ка Південної Африки.
- •23. Туристично-країнознавча характеристика Бразилії.
- •11. Туристично-країнознавча характеристика Єгипту.
- •31. Тур.-країнознавча х-ка Канади.
- •21. Туристична привабливість Аргентини.
- •28. Історико-країнознавче дослідження Австралії.
- •13. Індія – країна храмів.
- •14. Непал – країна свят і гірського туризму.
- •27. Особливості туризму Куби.
- •29. Природно-географічні та етнічні особливості Австралії та Океанії як складова їх тур. Харак-ки.
- •15. Туристична привабливість в’єтнаму.
- •20. Історико-культурний потенціал Японії.
- •2. Потреба туристів в історичній інформації.
- •25. Туристична привабливість сша.
- •33. Труднощі і потенційні можливості розвитку туризму Танзанії та Кенії.
- •30. Культура Австралії і Океанії як передумова розвитку тур. Д-ті.
- •24. Туристично-країнознавча х-ка Колумбії і Венесуели.
- •1. Завдання і особливості туристичного аналізу історії країни.
- •19. Тур.-країнознавча ха-ка Республіки Корея.
- •3. Тематика і методи історико-країнознавчої х-ки.
- •12. Туристична привабливість пар.
31. Тур.-країнознавча х-ка Канади.
Канада володіє потужним рекр. потенціалом. Вел. оздоровчо-рекр. значення мають ліси країни. Унікальними є Ніагарський водоспад і водоспади на ріках Пліс-Ривер. Рекр. розвитку сприяє і вел. к-ть нац. парків. Такі парки, як Вуд-Баффало, Джаспер, Йохо, Принс Альберт та ін. Культ.-архіт. памятками є нац. центр мистецтв в Оттаві, спортивні споруди 15 зимових Олімпійських Ігор у Калгарі, Королівський ботанічний сад у Гамільтоні, морський акваріум у Ванкувері, метрополітен і вежа у Торонто.
21. Туристична привабливість Аргентини.
Аргентина, Аргентинська Республіка — держава на південному сході Південної Америки. Загальна площа — 2 766 890 кв. км. Населення 36,8 млн чоловік (2000 p.), понад 90 % — аргентинці. Міське населення понад 86 % (1990 p.). Офіційна мова — іспанська. Більшість віруючих — католики. Аргентина — федерація з 22 провінцій, Федерального столичного округу і національної території Вогняна Земля.
Східна частина Аргентини рівнинна, на заході — Анди, на південному заході — Патагонське плоскогір'я. Клімат на півночі тропічний, південніше — субтропічний, на півдні помірний. Середні температури січня на півночі +28 °С, на півдні +10 °С, липня відповідно — 18 і 1 °С.
Столиця - Буенос-Айрес (Buenos Aires) - більш як 2 млн. 729 тис. осіб, з передмістями - близько 12 млн. осіб (за даними перепису в листопаді 2001 р.).
Інші великі міста - Кордова (2 млн. мешканців), Росаріо (1,1 млн.), Мендоса (800 тис.), Ла Плата (700 тис.).
28. Історико-країнознавче дослідження Австралії.
Офіційна назва - Австралія (Australia). Згідно з рішенням уряду від січня 1976 р. за кордоном країна називається Австралія. Австралія розташована на Австралійському материку, острові Тасманія та ряді інших малих островів у Тихому й Індійському океанах. Загальна площа Австралії становить 7 686 850 кв. км (6 місце у світі); Адміністративний поділ. Австралія - федерація у складі 6 штатів і 2 територій (Північна територія і Австралійська столична територія). Кількість населення - 19,358 млн. осіб. Столиця - Канберра - 315,4 тис. мешканців. Інші великі міста: Сідней, Мельбурн, Брісбен, Перт, Аделаїда. Державна мова - англійська.
Поява європейців в Австралії виявилася згубною для аборигенів. Припускають, що коли наприкінці ХVІІІ ст. почалося заселення материка європейцями, там проживало близько 1,2 млн. аборигенів, проте за інформацією з інших джерел - лише близько 300 тис. З липня 1997 по червень 1998 в Австралію офіційним шляхом прибуло 80,8 тис. переселенців, у тому числі 32% уродженців країн Азії, 19% - Нової Зеландії, 13% - Великобританії та Ірландії, 12% - інших країн Європи, 8% - країн Африки і 7% - країн Близького Сходу і Північної Африки. 21% нинішніх жителів Австралії не є уродженцями цієї країни і ще 21% - нащадки іммігрантів другого покоління, у яких хоча б один з батьків не був уродженцем цієї країни. Наступними за чисельністю після англомовної групи населення є вихідці з Італії. В Австралії є великі групи населення грецького, німецького, голландського, в'єтнамського і китайського походження.
На початку історії Австралії архітектура мала суто утилітарний характер.